Рішення № 56073818, 09.02.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.02.2016

Справа № 320/10408/15-ц

Провадження № 2/320/777/16

2016 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

за участю секретаря: Данчук К.В.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в м. Мелітополі Запорізької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно.

В позові зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла бабка позивача ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки його батько ОСОБА_4 був єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3, але помер до відкриття спадщини, інших спадкоємців першої черги, що прийняли б спадщину, немає. Згідно діючого законодавства позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, позивач не може оформити своє право на спадщину, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок був втрачений, а отримання дублікату правовстановлюючого документу померлого власника його спадкоємцем неможливе. Таким чином, позивач, як законний спадкоємець, має всі законні права на належне йому спадкове майно, однак не може оформити своє право власності на належне йому майно і вільно ним користуватися. Крім того, позивач не може підтвердити факт родинних відносин зі спадкодавцем, що ОСОБА_3 є його рідною бабусею а її син - ОСОБА_4, який помер НОМЕР_1 року, є його рідним батьком, оскільки в свідоцтві про народження позивача відомості про його батька відсутні. Позивач просить суд просить суд встановити факт родинних відносин, що він є рідним сином ОСОБА_4, який помер НОМЕР_1 року, та рідним онуком ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, і визнати за ним право власності на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, свідчення свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року та строк на її прийняття вийшов до 01 січня 2004 року, тому спадкові відносини повинні регулюватись нормами ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР 1963 року, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про народження, виданого 13 березня 1957 року райвідділом ЗАГС Харківської області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 13 березня 1957 року зроблений відповідний запис № 48.

Згідно свідоцтва про народження, виданого 20 травня 1959 року райвідділом ЗАГС м. Харкова, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_7, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 20 травня 1959 року зроблений відповідний запис № 724.

Згідно свідоцтва про одруження, виданого 15 січня 1963 року палацом укладення шлюбів м. Харкова, 15 січня 1963 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, прізвища чоловіка - ОСОБА_4 та дружини - ОСОБА_7, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 15 січня 1963 року зроблено відповідний запис № 193.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого 22 січня 1968 року Ленінським райвідділом ЗАГС м. Харкова, ОСОБА_4 помер НОМЕР_1 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про смерть 22 січня 1968 року зроблено відповідний запис № 64.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого 03 лютого 1986 року Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізькій області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть 03 лютого 1986 року зроблено відповідний запис № 18.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого 27 березня 2002 року Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть 27 березня 2002 року зроблено відповідний запис № 50.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 26 січня 1988 року.

Спадкоємцем першої черги за законом є позивач, інших спадкоємців першої черги, що прийняли б спадщину, немає.

Згідно довідки Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, останнім постійним місцем проживання спадкодавця ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, було за адресою: АДРЕСА_1. На момент смерті проживала разом із онуком ОСОБА_2.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, відкрита спадкова справа.

Згідно заяви від 01 грудня 2015 року, посвідченої державним нотаріусом Мелітопольської районної державної нотаріальної контори Володіною О.С., позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3.

Однак, оформити своє право на спадщину позивач не може, оскільки правовстановлюючий документ - свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок було втрачене.

Згідно постанови державного нотаріуса Мелітопольської районної державної нотаріальної контори Володіної О.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 грудня 2015 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, так як спадкоємцем не надано документи, які підтверджують родинні стосунки з померлою, та правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він проживає в с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, знає родину позивача. Його рідний батько - ОСОБА_4, але у позивача прізвище ОСОБА_2, так як на час народження позивача його батьки не були одружені, тому його прізвище було записано як у матері. Батько позивача давно помер, а ОСОБА_3 є бабусею позивача і матір'ю померлого батька позивача - ОСОБА_4. На час смерті бабусі ОСОБА_2 мешкав разом із нею в їхньому будинку, де він проживає й до теперішнього часу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що позивача знає з дитинства, його виховувала бабуся - ОСОБА_3, так як батько позивача помер задовго до своєї матері ОСОБА_3, також померла й мати позивача, а вже потім - бабуся.

Таким чином, зі свідчень допитаних в судовому засіданні свідків вбачається, що позивач є рідним сином ОСОБА_4 та рідним онуком ОСОБА_3.

Суд вважає, що відсутні підстави не довіряти свідченням допитаних в судовому засіданні свідків, їх свідчення не суперечать одне одному, жодного противоречивого факту ними в судовому засіданні надано не було.

Таким чином, суд вважає доведеним факт родинних відносин, а саме, що позивач є рідним сином ОСОБА_4, який помер НОМЕР_1 року, та рідним онуком ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, однак, в зв'язку з тим, що в свідоцтві про народження позивача відомості про його батька відсутні, а в інших документах є розбіжності в написанні імен, позивач не може належним чином оформити своє право на спадщину за законом після смерті бабки.

Крім того, відповідно до поданої до суду заяви, відповідач позов визнає в повному обсязі, а згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не може вільно користуватися належним йому спадковим майном у виді житлового будинку АДРЕСА_1, оскільки він, як законний спадкоємець, фактично прийняв у спадщину майно, яке залишилось після смерті його бабки, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, має всі законні права на зазначене спадкове майно, але не може оформити своє право власності на нього, в зв'язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують родинні стосунки зі спадкодавцем, та втрачений оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, враховуючи, що встановлення факту родинних відносин позивачу необхідно для оформлення права на спадщину, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, встановлення факту родинних відносин та визнання за позивачем права власності на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Керуючись ст.ст. 524, 525, 527, 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 15, 57, 59, 60, 61, 107, 208, 212 - 215, 234, 256 - 259 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Харкова, є рідним сином ОСОБА_4, який помер НОМЕР_1 року, місце смерті - м. Харків.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Харкова, є рідним онуком ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, місце смерті - с. Костянтинівка, Мелітопольський район, Запорізька область, Україна.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: