Ухвала суду № 56067686, 25.02.2016, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/99/16-ц

Провадження № 6/549/3/16

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2016 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Орел І.І.

при секретарі Міщенко Т.А.

за участю державного виконавця - Бут Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнухи подання відділу державної виконавчої служби Чорнухинського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Полтавській області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта,

встановив:

Старший державний виконавець відділу ДВС Чорнухинського РУЮ ОСОБА_1М звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта ОСОБА_2, мотивуючи тим, що на виконанні відділу ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 49701092, яке включає 15 виконавчих проваджень (4961710, 50029027, 50027098, 50025539, 50021634, 50026508, 50028594, 50028123, 50026197, 50027382, 50027680, 50020500, 50028467, 50027936, 50026851) про стягнення з ТОВ «Агрокультура Полтава", код 36090282, яке розташоване в с. Сухоносівка, вул. Соляниківська,65, Чорнухинського району Полтавської області на користь держави боргу в сумі 743 981,20 гривень та про вилучення та повернення обєкту лізингу стягувачу.

09 грудня 2015 року до відділу ДВС надійшов виконавчий лист № 2070 виданий 03 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про вилучення та повернення предмету фінансового лізингу, а саме: трактора колісного JOHN DEERE 6130D серійний номер 1P06130DCCE800765. загальною вартістю 562005,00 гривень.

10.12.2015 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

22.12.2015 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, але коштів достатніх для погашення боргу недостатньо.

Постанови в добровільному порядку не виконуються, борг не сплачується, а майно, на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє.

Посилаючись на викладене просила суд тимчасово обмежити керівника ТОВ «Агрокультура Полтава» ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина для виїзду за кордон.

У судовому засіданні представник державної виконавчої служби ОСОБА_1 подання підтримала.

Суд, заслухавши пояснення представника державної виконавчої служби, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, які передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Права, викладені в пункті, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом, виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування і може бути обмежена у здійсненні права лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ.

Згідно з положеннями п. 2 ч.1, ч. 2 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, громадянин України, який має паспорт, може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках; йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Пунктом 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавецьу процесі здійсненнявиконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїздуборжника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України подання державного виконавця розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Судом встановлено, що з 01.02.2016 року державним виконавцем винесені постанови про відкриття 14 виконавчих проваджень, які виділені в окреме провадження про стягнення з ТОВ «Агрокультура Полтава» на користь держави виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 688130,70 гривень.

02.02.2016 року дані виконавчі провадження приєднанні до зведеного виконавчого провадження № 49701092.

25.12.2015 року, 03.02.2016 року винесена постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

30.12.2015 року винесена постанова про розшук майна боржника.

10.02.2016 року державним виконавцем направлена до ТОВ «Агрокультура Полтава» вимога про вжиття заходів щодо виконання виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню. На виклики державного виконавця боржник не зявляється, причин неявки не повідомляє.

За змістом Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.

Тобто, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

На підставі визначених у ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» обовязків боржника можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є реальні можливості, і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Суду не надано належних доказів, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання виконавчого документу, що знаходиться у відділі ДВС, свідомо не виконує належні до виконання зобов'язання, зокрема, мав змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робив цього без поважних причин, що відповідно до вимог закону є підставою для тимчасовогообмеження її у виїзді за межі України.

Посилання в поданні на відсутність у боржника майна не є доказом ухилення від сплати заборгованості.

Отже, державним виконавцем, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження своїх вимог.

За доведеності факту ухилення боржника від виконання судових рішень державнийвиконавець не позбавлений можливості звернутися до суду з таким поданням повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.33 Конституції України, ст.313 ЦК України, ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», п.11.1.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, ст.377-1 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання відділу державної виконавчої служби Чорнухинського районного управління юстиції Полтавської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Чорнухинський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час її проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з моменту отримання копії цього рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя