Ухвала суду № 56066471, 24.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/4096/15-ц Головуючий у І інстанції Бутенко В. О.Провадження № 22-ц/780/978/16 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 46 24.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

24 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Верланова С.М., Приходька К.П.,

за участю секретаря Дрозда Р.І.,

розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, на земельну ділянку площею 0,3377 га, на якій цей будинок розташований, та на земельну ділянку площею 2,9818 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли в рівних частках її діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 1/2 частині спадкового майна, після чого ОСОБА_2, ОСОБА_3 отримали у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки - по 1/2 частині кожний.

В зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадковий будинок, право власності по 1/2 частині цього будинку за кожним із спадкоємців було визнано в судовому порядку. Таким чином, позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 являються власниками по 1/2 частині кожний житлового будинку АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 0,3377 га, на якій вказаний будинок розташований та земельної ділянки площею 2,9818 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до вимог чинного законодавства, отримавши свідоцтва про право на спадщину та рішення суду про визнання права власності на спадкове майно, нові власники повинні здійснити державну реєстрацію цього майна. Право власності позивача на 1/2 частину житлового будинку Реєстраційною службою Фастівського міськрайонного управління юстиції було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, у державній реєстрації права власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,9818 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва позивачу було відмовлено з посиланням на те, що державна реєстрація права власності на всю земельну ділянку здійснена на ім'я відповідача, ОСОБА_3

Без відповідного звернення відповідача до реєстраційної служби, остання не може внести виправлення в запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку, а тому позивач змушений звернутись до суду з даним позовом. Відповідач не бажає вносити зміни до запису про реєстрацію майна і продовжує протягом тривалого часу одноособово користуватись всією земельною ділянкою. Позивач зазначає, що відповідач, ОСОБА_3 не визнає його право власності на 1/2 частину спадкової ділянки, й тим самим перешкоджає в користуванні належним майном, оскільки без здійснення державної реєстрації 1/2 частини спадкової земельної ділянки ОСОБА_2 не має можливості розпоряджатись вказаним майном в повному обсязі. Позивач вважає, що здійснення ОСОБА_3, як власником 1/2 частини земельної ділянки, державної реєстрації права власності на всю земельну ділянку є незаконним і таким, що грубо порушує права власника іншої 1/2 частини цієї землі, а саме, позивача, ОСОБА_2.

Просив суд визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,9818 га, виключити запис про реєстрацію її права власності на зазначену земельну ділянку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витребувати ? частину земельної ділянки площею 2,9818 га з незаконного володіння ОСОБА_3

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року в задоволені позову відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновків про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, на земельну ділянку площею 0,3377 га, на якій цей будинок розташований, та на земельну ділянку площею 2,9818 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 в рівних частках стали її діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 1/2 частині спадкового майна.

Так, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.08.2007 року, спадкоємцем ? частки спадкового майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що складається із земельної ділянки площею 2,9818 га на території Паляниченської с/р Фастівського району Київської області, є ОСОБА_2. (а.с. 11) Вказане Свідоцтво містить відмітку про те, що на ? частку цього ж спадкового майна видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я дочки померлої - ОСОБА_3.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2007 року Фастівським районним відділом земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_3 видано Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 2,9818 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером № 01:07:032:00012.

Судом встановлено також, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Лісовською В.А. № 13768654 від 13.06.2014 року відмовлено ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності за земельну ділянку, що розташована в Київській області, Фастівський район, Паляничинська с/рада, кадастровий номер НОМЕР_2, оскільки заявлене право вже зареєстроване (а.с. 8).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено своїх позовних вимог щодо витребування з незаконного володіння відповідача ? частини земельної ділянки, з підстав, визначених положеннями ст. 387 ЦПК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, належним чином оформивши право на спадкове майно, не здійснив державної реєстрації цього права в установленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 125 ЗК України порядку, тому у нього фактично не виникло право власності на спірне нерухоме майно, яке могло би бути захищене в порядку ст. 387 ЦК України.

В той же час, вочевидь, Фастівським районним відділом земельних ресурсів Київської області при видачі ОСОБА_3 державного акту серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 2,9818 га допущено помилку, що може бути підставою для скасування державного акту.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем обрано невірний шлях захисту свого порушеного права, суд першої інстанції належним чином з'ясував фактичні обставини справи та дійшов правильного висновку про відмову в позові.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: