Справа № 274/3488/15-а
Провадження № 2-а/0274/7/16
Постанова
Іменем України
19.02.2016 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,
з участю секретаря Соломянюк Л.О.,
позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердичеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради про скасування повідомлення про повернення житлової субсидії, зобовязання призначити житлову субсидію на наступний період, -
Встановив:
У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду за позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради, у якому просить скасувати повідомлення Управління № 71 від 16 червня 2015 року про повернення житлової субсидії та зобовязати відповідача призначити йому житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на майбутній період 2015-2016 роки.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 липня 2015 року на його адресу від Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради надійшло повідомлення № 71 про повернення житлової субсидії від 16.06.2016 року, на підставі якого його протиправно було позбавлено субсидії на наступний період та його незаконно зобовязано повернути грошові кошти у розмірі 2116, 29 грн.
Вказане повідомлення вважає неправомірним з тих підстав, що його не повідомили про конкретні причини відмовив в отриманні житлової субсидії на наступний період, а також те, що у повідомлені не зазначено на підставі яких доказів Управління виявило неповну/недостовірну інформацію про його доходи. Достовірність наданих ним документів у 2014 року було перевірено.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позов підтримали. Позивач пояснив, що він не отримував у 2014 році доходу від продажу автомобіля, оскільки відчужив його ще у 2007 році. У 2014 році грошових коштів від продажу автомобіля йому ніхто не передавав, не перераховував їх на будь-який його рахунок. Він не мав доходу від того. Відомості відносно нього щодо продажу автомобіля не відповідають дійсності, він не проживає за тією адресою, що вказана у документах МРЕВ.
Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позицію позивача, додатково пояснив, що його довіритель не отримував доходів від продажу автомобіля, про що показали у судовому засіданні свідки та доведено письмовими доказами. Автомобіль вибув з володіння ОСОБА_1 ще у 2007 році і йому не було відомо про його долю. Вважає, що на ідентифікаційний код ОСОБА_1 протиправно зарахували цей дохід. Аліменти, які виплачувалися позивачеві не є його доходом, а фактично є доплатою до прожиткового мінімуму, про що було зазначено у рішенні апеляційного суду. Ніякого блага від страхової компанії його довіритель теж не отримував. Стороною відповідача, в порушення частини другої статті 71 КАС України не доведено правомірності свого рішення.
Представник відповідача ОСОБА_5 проти позову заперечила, з тих підстав, що при проведенні Управлінням вибіркової перевірки інформації про доходи ОСОБА_1 за попередній період, згідно відомостей з податкової інспекції, було виявлено що ОСОБА_1 у 2014 році отримано дохід від продажу транспортного засобу у розмірі 10 810 грн. та отримані ним аліменти від дочки на його користь в сумі 1525,01 грн. - у 2 кварталі 2014 року, 1296,63 грн. - у 3 кварталі, та 1537,29 грн - у 4 кварталі 2014 року, а також додаткове благо у сумі 11,76 від ПРАТ СК «Провідна» про який він не вказав у декларації. Зазначила, що відповідно до абзацу 8 пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 „Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива сума субсидії, перерахованої (виплаченої ) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями повертається ним у подвійному розмірі за вимогою органу, що призначив субсидію. ОСОБА_1 був зроблений розрахунок субсидії з урахуванням всіх його доходів, внаслідок чого виникла переплата державних коштів на суму 2116,29 грн., про що його було письмово повідомлено та запропоновано повернути добровільно вищевказану суму субсидії без подвоєння до 1 жовтня 2015 року. Дії працівників Управління були законними і виконанні на підставі вимог пункту 2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29.12.1997 №39/283/90/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 1997 року за №634/2438 «Про затвердження Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями» (зі змінами). У призначенні субсидії ОСОБА_1 В на наступний період не було відмовлено, та з травня 2015 року така субсидія була призначена, однак, виходячи з його доходів за попередній період субсидія виплачувалася, починаючи з жовтня 2015 року.
Дослідивши докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було призначено субсидію на період з листопада 2014 року по квітень 2015 року ( а.с .10).
Повідомленням № 71 від 16.06.2015 Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради зобовязало ОСОБА_1 повернути надмірно отриману субсидію за період з листопада 2014 по квітень 2015 року у сумі 2116,29 грн., оскільки було виявлено неповну/невірну інформацію про доходи ОСОБА_1 (а.с .10)
Доводячи правомірність прийнятого рішення повідомлення № 71 від 16.06.2015 про повернення житлової субсидії ОСОБА_1 відповідач послався на право працівників Управління проводити перевірку достовірності відомостей вказаних у деклараціях, що передбачено пунктом 13 Постанови КМУ № 848 від 21.10.1995. З відомостей інформаційного фонду ГУ ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків було виявлено дохід ОСОБА_1 від продажу рухомого майна, аліментів, додаткового блага, про які він не вказав у декларації.
Відповідно до відомостей з інформаційного фонду ДФС України, у 2014 році ОСОБА_1 отримав дохід від продажу рухомого майна на суму 10810 грн.; 11,76 грн. додаткового блага від ПРАТ „СК „Провідна та аліменти у за перший, другий та третій квартали 2014 року на загальну суму 4045,07 грн., всього доходу на суму 1537, 29 грн. ( а.с. 33).
Згідно повідомлень начальника Бердичівського центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів УДАЇ УМВС України в Житомирській області від автомобіль ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_1, на підставі довідки-рахунку від ВІА № 605196, виданої ТОВ „Автомобіліст було перереєстровано на нового власника ОСОБА_6 16 липня 2014 року ( а.с .29, 52).
Позивач, заперечуючи проти отримання доходу від продажу автомобіля у 2014 році, вказував що грошових коштів від продажу автомобіля він не отримував, автомобіль він не продавав.
Суд вважає доведеним цей факт, виходячи з такого.
Відповідно до довіреності від 12.11.2007, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_7 вчиняти дії повязані з володінням автомобіля, в тому числі щодо його відчуження ( а.с. 145).
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що у 2007 році її батько для неї купив автомобіль. Ця угода оформлялася довіреністю. Власника авто вона взагалі не бачила. З 2007 року її сім'я користувалася тим автомобілем. Продавали автомобіль у 2014 року за 21 000 гривень ОСОБА_6. Гроші покупець передавав їй особисто в руки. Після цього автомобіль зняли з обліку у МРЕВ. З ОСОБА_1 вона не знайома, грошових коштів від продажу автомобіля ОСОБА_1 не передавала.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він у липні 2014 року він купував автомобіль „ВАЗ 2106 дн. АМ 4745 АМ у ОСОБА_8. ОСОБА_9 не бачив та не знає його. Грошових коштів ОСОБА_1 не передавав. Гроші фактично передав продавцеві.
Свідок ОСОБА_10, суду показала, що на підставі довіреності ОСОБА_1 вона у 2014 році, як уповноважений представник ТОВ „Автомобіліст видавала довідку-рахунок на продаж автомобіля НОМЕР_2. У податкову інспекцію ТОВ „Автомобіліст було подано відповідну звітність про дохід власника автомобіля, що відчужено, оскільки іншого порядку законом не передбачено. Вартість автомобіля у довідці-рахунок була вказана 10800 грн. Ця сума є заниженою. Через установу банку ці грошові кошти не передавались. Гроші покупець передавав продавцеві. ОСОБА_1 не був присутній, йому грошові кошти не передавались.
Свідок ОСОБА_11, начальник Бердичівської ОДПІ, суду показала, що відповідно до звітності за формою 1ДФ, поданою ТОВ „Автомобіліст за 2014 рік за ОСОБА_1 рахується дохід від продажу автомобіля у розмірі 10810 гривень. Форма звітності 1ДФ відповідала, на час її подачі чинному законодавству, та не передбачала наявності інших відомостей, ніж ідентифікаційного номеру, суми доходу та суми податку.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що у 2007 року придбав по довіреності, у ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 2106 зеленого кольору, в тому ж році він проводив заміну номерів та кольору автомобіля, та продав той автомобіль восени 2007 року. Не памятає чи реєстрував автомобіль на себе.
Оскільки показаннями свідків та письмовими доказами доведено той факт, що що грошових коштів від продажу автомобіля НОМЕР_2 у 2014 році позивач не отримував, він не знав про факт продажу автомобіля, автомобіль фактично вибув з його володіння ще у 2007 році, - відсутні підстави зараховувати ці грошові кошти до сукупного доходу ОСОБА_1 за 2014 рік.
З цих підстав, повідомлення № 71 від 16.06.2015 про повернення житлової субсидії ОСОБА_1 слід скасувати.
При цьому, у судовому засіданні не доведено того факту, що аліменти та додаткове благо від страхової компанії, про що вказано у довідці ДФС про доходи ОСОБА_1 за 2014 рік, та про які ОСОБА_1 не вказав у декларації, ним не були отримані ( а.с. 32,33, матеріали справи щодо призначення ОСОБА_1 субсидії, оглянуті у судовому засіданні).
Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 „Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива ( далі Постанова КМУ № 848 від 21.10.1995) в редакції, чинній до 01.05.2015 розрахунок сукупного доходу для призначення субсидії провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкомсім'ямолоді, Держкомстату.
Відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 року №486/202/524/455/3370 отримані аліменти вважаються доходом особи, та мають бути враховані при призначенні житлової субсидії.
Тому, твердження представника позивача, що аліменти, виплачені ОСОБА_1 від дочки, є лише доплатою до прожиткового мінімуму громадянина не дають підстав не враховувати їх до сукупного доходу особи, яка претендує на отримання субсидії.
Відповідно до пункту 14 Постанови КМУ № 848 в редакції, чинній з 01.05.2015, після закінчення терміну отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період (12 місяців, календарний рік) для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді. Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та письмово інформують про прийняте рішення громадян (далі Постанова КМУ № 848).
Виплата субсидії ОСОБА_1 на наступний період, тобто з травня 2015 по травень 2016 року відповідачем не припинена, що вбачається з повідомлення відповідача та повідомлень про надання субсидії за період з травня 2015 року по листопад 2015 року ( а.с. 10, 126-130).
Виплату субсидії позивачеві розпочато у жовтні 2015 року ( а.с. 126-127).
Тому, в задоволенні позову в частині зобовязання відповідача призначити позивачеві субсидію на 2015-2016 роки суд відмовляє.
Однак, з метою повного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 11 КАС України, суд виходить за межі заявлених вимог та вважає за необхідне зобовязати відповідача при призначенні ( перерахунку) ОСОБА_1 субсидії на період з травня 2015 року не враховувати дохід від продажу рухомого майна у 2014 році у розмірі 10 810 гривень.
Керуючись статтями 11, 69- 71, 160, 163 КАС України, -
Постановив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати повідомлення Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради № 71 від 16 червня 2015 року про повернення житлової субсидії ОСОБА_1.
Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради при призначенні ОСОБА_1 субсидії на наступний період не враховувати дохід від продажу рухомого майна у 2014 році у розмірі 10 810 гривень.
У задоволенні решти позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя:
Судове рішення № 56064998, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 19.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 274/3488/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: