Ухвала суду № 56064642, 25.02.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12943/15-ц

Провадження № 6/161/152/16

У Х В А Л А

25 лютого 2016 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Рудської С.М.,

при секретарі Марчак Е.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

Старший державний виконавець Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції ОСОБА_1 звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.

Своє подання мотивує тим, що на виконанні у Другому відділі ДВС Луцького міського управління юстиції знаходиться судовий наказ № 161/12943/15-ц виданий 20.10.2015 року Луцьким міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь ДКП «Луцьктепло» заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в розмірі 23787,01 грн. Зазначає, що боржником ОСОБА_2Л добровільно не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду в повному обсязі, а тому просить суд тимчасово обмежити виїзд за межі України ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали виконавчого провадження, суд прийшов до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до п.2 ч.1ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції знаходиться судовий наказ № 161/12943/15-ц виданий 25.08.2015 року Луцьким міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь ДКП «Луцьктепло» заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в розмірі 23665,21 грн. та судові витрати по справі в сумі 121,80 грн. (а.с.8).

Відповідно дост. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16.12.1966 кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Це право не може бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно з п. 2ст. 6 цього Законупередбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

За змістом п. 18 ч. 3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

Відповідно до положення ч. 2ст. 10 ЦПКнаявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Державним виконавцем не було надано суду достатніх доказів, які свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судом, зокрема суду не надано доказів вручення боржнику, як постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій боржнику ОСОБА_2 було надано строк для добровільного виконання виконавчого листа, так і будь-яких інших документів виконавчого провадження, в тому числі викликів чи повідомлень боржника здійснених державним виконавцем, в межах даного виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження не може розглядатися як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем були вжиті заходи щодо примусового виконання рішення суду (про що свідчать копії відповідних запитів та отриманих на них відповідей), проте суду не надано доказів, які свідчили б про те, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобовязань.

Із змісту вимог ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, п.18 ч.3 ст.12 Закону України Про виконавче провадження, ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України, і вїзду в Україну громадян України, в їх системному звязку, вбачається, що право ОСОБА_2 на свободу пересування може бути обмежено лише у виключних випадках, у звязку з навмисними діями останньої, що спрямовані на ухилення від виконання обовязків по виконанню рішення суду.

Державним виконавцем у відповідності до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження не використано надані йому права у точній відповідності із Законом, не надано доказів на підтвердження обставин умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та його намір вибути за межі України з метою невиконання рішень суду, а тому суд приходить до висновку, що зазначене подання є передчасним і в його задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 119, 210, 377-1 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. 313 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України, і вїзду в Україну громадян України, ст.11 Закону України Про виконавче провадження, суд

у х в а л и в :

В задоволенні подання старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом пяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_6