Ухвала суду № 56064377, 25.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5182/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Хрімлі О.Г.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Фінансова Компанія» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Фінансова Компанія» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0041591707 від 30 вересня 2015 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала за можливе проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у вересні 2015 року посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання своєчасної сплати до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, результати якої оформлено актом № 56/10-13-171/31865319 від 30 вересня 2015 року.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті позивачем до бюджету суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0041591707 від 30 вересня 2015 року, згідно з яким позивачу нараховано штраф за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами» у сумі 53,87 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Фінансова Компанія» зареєстровано в якості юридичної особи 02 березня 2002 року, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15 червня 2015 року.

19 лютого 2015 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік, в якій задекларував наявні в нього у власності об'єкти житлової нерухомості, а саме: три квартири у с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області і, таким чином, задекларував наявне в нього нерухоме майно станом на 01 січня 2015 року та визначив податкове зобов'язання в сумі 1 432,37 грн. за І-й, ІІ-й, ІІІ-й та IV-й квартали 2015 року.

29 січня 2015 року позивач здійснив продаж однієї з належних йому на праві власності квартир, а тому 19 лютого 2015 року подав до податкового органу також уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в якій відобразив зміну даних про наявне у власності нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також зменшив податкове зобов'язання з податку на 2015 рік на суму 538,66 грн. за І-й, ІІ-й, ІІІ-й та IV-й квартали 2015 року відповідно (рядок 10-10). Показники задекларованих позивачем даних підтверджуються наявною в матеріалах справи копією податкової декларації (уточнюючої), а також роздруківкою електронного файлу декларації.

Факт подання до податкового органу уточнюючої декларації підтверджується квитанцією № 2, де зазначено про прийняття її податковим органом 26 лютого 2015 року о 10:02:20.

Внаслідок збою в інформаційній системі ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області у рядку 10-10 «Нараховано до зменшення податкового зобов'язання з податку на 2015 рік (позитивне значення р.7 - р.6)» уточнюючої декларації позивача зменшення податкового зобов'язання на 538,66 грн. відобразилося лише за ІІ-й, ІІІ-й та IV-й квартали 2015 року, а за І-й квартал 2015 року рядок виявився незаповненим.

Наведені обставини стали підставою для висновків податкового органу про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання за І-й квартал 2015 року.

Крім того, позивач до настання граничного строку платежу здійснив звірку з податковим органом щодо правильності відображення у звітності та нарахування податку. У результаті звірки виявлено, що згідно з даними податкового органу, відомості, які містилися в уточнюючій декларації, не були враховані податковим органом при обрахунку розміру податку.

28 квітня 2015 року з метою запобігання можливості порушенню своїх прав та з метою додаткового інформування податкового органу позивач, окрім подання звітності в електронній формі, надіслав на адресу податкового органу уточнюючу декларацію та супровідні документи у паперовому вигляді.

Як зазначено представником відповідача під час судового розгляду в суді першої інстанції, факти збою в комп'ютерних інформаційних системах податкового органу, які призводили до розбіжностей у показниках, задекларованих платниками податків, та даних податкового органу, вже траплялись. Так, представник податкового органу пояснив, що неодноразово були встановлені прецеденти помилок у документах, що надходять через систему подання електронної звітності «М.Е. Doc». Саме це стало підставою для заміни розробника програмного забезпечення для подання звітності в електронній формі.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Згідно з пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

За змістом п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що податковим органом неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0041591707 від 30 вересня 2015 року, оскільки позивачем не було допущено порушення п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата до бюджету суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, що знайшло своє підтвердження у повній мірі належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Фінансова Компанія» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року клопотання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про звільнення від сплати судового збору задоволено частково. Відстрочено Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів під час ухвалення судового рішення вирішує питання про стягнення з відповідача судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду з 01 вересня 2015 року підлягав сплаті відповідачем у розмірі 1 339,80 грн. (1 218,00 * 110 %).

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39471029; адреса місцезнаходження - вул. Ломоносова, 34, м. Вишневе, 08132) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 1 339,80 грн. (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень вісімдесят копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.