Ухвала суду № 56064292, 24.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 р. Справа № 815/126/16

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 щодо захисту прав та інтересів малолітньої особи ОСОБА_3 до Міністерства охорони здоров'я України, Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації про встановлення відсутності компетенції та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації про встановлення відсутності компетенції та зобов'язання вчинити певні дії.

Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони проведення у 2016 році, до ухвалення рішення у адміністративній справі, "третього раунду додаткової вакцинації проти поліомієліту" (в термінах наказу МОЗУ № 671 від 09 жовтня 2015року), а також будь-яких інших профілактичних щеплень за епідемічними показаннями без наявності підстав, передбачених чинним законодавством України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави, передбачені законодавством для вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

За правилами ч.1 ст.117КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.

Підставами для забезпечення адміністративного позову, передбачені ст.117 КАС України є: наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги полягають у встановленні відсутності компетенції та зобов'язання утримуватися від виконання певних дій .

При цьому, позивач в якості заходу забезпечення позову просить заборони проведення у 2016 році, до ухвалення рішення у адміністративній справі, "третього раунду додаткової вакцинації проти поліомієліту" (в термінах наказу МОЗУ № 671 від 09 жовтня 2015року), а також будь-яких інших профілактичних щеплень за епідемічними показаннями без наявності підстав, передбачених чинним законодавством України.

Тобто, заявник фактично просить суд вирішити окрему позовну вимогу по суті до ухвалення судового рішення по даній адміністративній справі, що є неприпустимим, та по суті не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, в клопотанні про забезпечення позову заявником не наведені доводи, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити суттєву шкоду правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, оскільки позивачем не доведено наявності вказаних у ст.117 КАС України підстав для забезпечення позову та не надано доказів того, що захист прав, свобод чи інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів не бере до уваги надані апелянтом в ході апеляційного розгляду справи докази в підтвердження існування, передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони не були предметом розгляду у суді першої інстанції при вирішенні спірної ухвали.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права. На думку колегії суддів, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко