Ухвала суду № 56064211, 04.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2016 рокусправа № 804/7567/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі № 804/7567/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007092204 від 08.10.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 333 333 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо недійсності правочинів, укладених між позивачем та ПРАТ «Енергопромбуд», оскільки реальність здійснення господарських операцій підтверджена належним чином оформленою первинною документацією. Таким чином, у контролюючого органу відсутні законні підстави для зменшення суми податкового кредиту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «В4» від 08.10.2014 року № 0007092204.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, у період з 04.09.14 по 10.09.14 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТБ-інвест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПАТ «Енергопромбуд» за липень 2013 року, за наслідками якої складено акт № 619/2204/30691543 від 17.09.2014 року.

Відповідно до висновків вказаного акту, відповідач зазначає про відсутність факту реального здійснення господарських операцій позивача з ПАТ «Енергопромбуд» у липні 2013 року в частині придбання послуг на суму 2 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 333 333,33 грн. та завищення позивачем суми податкового кредиту на суму 333 333,33 грн. за липень 2013 року, оскільки ПАТ «Енергопромбуд» порушує податкову дисципліну, правочини укладені ПАТ «Енергопромбуд» визнано податковими органами нікчемними, у наданих до перевірки актах прийому-передачі монтованого обладнання не вказано повного змісту господарських операцій виконаних підрядником, кількість задіяних працівників під час монтажу обладнання, згідно довідки 1-ДФ за 3 квартал 2013 року на підприємстві ПАТ «Енергопромбуд» рахувалось 25 осіб, а для виконання вказаних у актах за формою КБ-2в необхідно 504 особи.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 року № 0007092204.

Позивач не погодившись з вказаним вище податковим повідомленням рішення оскаржив його до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Згідно п.78.1.5 ст. 78 ПК України призначено перевірку позивача за результатами розгляду скарги.

За наслідками вищевказаної перевірки складено акт № 761/22-04/30691543 від 02.12.2014 року, у якому відповідачем зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з ПАТ «Енергопромбуд» у липні 2013 року в частині придбання послуг на суму 2 000 000,00 грн. в т.ч. і ПДВ 333 333,33 грн. та завищення позивачем суми податкового кредиту на суму 333 333,33 грн. за липень 2013 року.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.12.2014 року № 1252/10/04-36-10-08-09 про результати розгляду первинної скарги позивача скасовано податкове повідомлення рішення від 08.10.2014 року № 0007092204 та зобов'язано відповідача прийняти податкове повідомлення рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ по декларації з ПДВ за травень 2014 року.

На виконання вказаного рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення за формою «В4» від 08.10.2014 року № 0007092204, яким визначено суму завищення від'ємного значення з ПДВ у розмірі 333 333,00 грн. за період травень 2013 року.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків контролюючого органу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст.198 ПК України).

Згідно з п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.

У відповідності до п.2 ст.3 вказаного Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПАТ «Енергопромбуд» укладено договір підряду від 01.11.2012 року № 01-11/1, у відповідності до умов якого ПАТ «Енергопромбуд» зобов'язувалось виконати будівельні роботи на об'єкті позивача, який знаходиться за адресою: АР Крим, смт. Жовтневе, вул. Маяковського, 34.

Виконані ПАТ «Енергопромбуд» підрядні роботи були проведені на об'єкті нерухомого майна, який належить на праві власності позивачу (копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.02.2014 року).

Реконструйований ПАТ «Енергопромбуд» об'єкт нерухомого майна прийнято до експлуатації, що підтверджується копією декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована у Держдавій архітектурно-будівельній інспекції Управління дозвільних процедур від 18.09.2013 року.

Факт виконання ПАТ «Енергопромбуд» підрядних робіт для позивача підтверджується копіями актів виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в за липень 2013 року та актами приймання-передачі встановленого обладнання, копії яких містяться у матеріалах справи.

ПАТ «Енергопромбуд» виписало позивачу податкові накладні, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На час виконання підрядних робіт ПАТ «Енергопромбуд» мало ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної із створенням обєктів архітектури терміном дії з 24.12.2009 року по 24.12.2014 року.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними, та підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з виконання робіт, а саме: фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту, складені підприємством-контрагентом у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що укладений позивачем з ПАТ «Енергопромбуд» договір відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину.

Фактична реалізація мети, з якою укладений вказаний вище договір, настання правових наслідків, обумовлені ним, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.

На момент укладення та реалізації договору контрагент позивача ПАТ «Енергопромбуд» мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Наявність вищенаведених первинних документів в їх сукупності свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій з ПАТ «Енергопромбуд», тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.

З приводу посилання відповідача на отриману податкову інформацію стосовно контрагента позивача ПАТ «Енергопромбуд», згідно якої документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПАТ «Енергопромбуд» з платниками податків (ТОВ «Атлант-Реклама та дизайн» та ТОВ ВК Агрофірма «Юнікан ЛТД» за липень 2013 року, колегія суддів вважає, що встановлені податковим органом обставини щодо контрагента позивача не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Згідно з п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.01.2011 за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідач, зробивши висновок в акті перевірки про нереальність господарських операцій, не міг керуватися лише доводами щодо їх сумнівного характеру та ознаки нереальності за ланцюгом постачання, оскільки, здійснюючи владні функції контролю, повинен довести належними доказами свою позицію.

Разом з тим акт перевірки не містить посилань на відсутність документів бухгалтерського обліку та порушення саме позивачем будь-яких норм чинного податкового законодавства України.

Також чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Стосовно підрахунків податкового органу, за якими (з огляду на трудомісткість робіт, людино-години, кількість працюючих осіб у товаристві за даними звітності 1-ДФ, а також на те, що вищевказаний договір підряду не передбачає залучення третіх осіб для виконання робіт), відповідач дійшов висновку про неможливість виконання підрядних робіт власними силами, то вказані обрахунки є лише припущенням податкового органу, в той час, як за приписами п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.01.2011 за № 34/18772, в акті перевірки відображаються лише факти порушень, а не припущення щодо їх наявності.

Тим більш, що в п.п. 1.1 договору підряду №01-11/1 від 01.11.2012 зазначено, що «…подрядчик обязуется выполнить собственными, а при необходимости - и привлеченными силами работы по реконструкции объекта…», а посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про фіктивність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні операції та не обов'язково має бути виробником послуги (робіт) і за відсутності дослідження первинних документів підприємства-контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого підприємства є передчасними.

Ненадання ж позивачем до перевірки документів, які б свідчили про залучення підрядником сторонніх організацій для виконання підрядних робіт є закономірним, враховуючи те, що позивач у даному випадку, як замовник, є споживачем робіт (послуг), а не їх виконавцем, і напряму договорів з субпідрядником згідно чинного законодавства не укладає.

Факт виконання ПАТ «Енергопромбуд» підрядних робіт для позивача підтверджується копіями актів виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в за липень 2013 року та актами приймання-передачі встановленого обладнання, копії яких містяться у матеріалах справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено суду наявності законних підстав для зменшення податковим органом розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 18 лютого 2016 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова