Постанова № 56064107, 09.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року 17 год. 10 хв. Справа № 808/8847/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Буц Ю.А.

представника відповідача Лактіонової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ»

до: Запорізької митниці ДФС

про: визнання протиправним та скасування рішення, визнання митної вартості товарів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (далі - позивач або ТОВ «СП ЮКОЙЛ») звернулось із адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000362/2 від 27.10.2015, прийняте Митним постом «Запоріжжя-центральний» Запорізької митниці ДФС, та визнання заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Позивач вважає протиправним рішення щодо коригування митної вартості товарів за шостим методом, оскільки вважає, що ним були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, у зв'язку з чим просить його скасувати та визнати заявлену ТОВ «СП ЮКОЙЛ» митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та надав суду пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.01.2015 між Компанією «ARTEX INTER (PTY) LTD» (Продавець) та ТОВ «СП ЮКОЙЛ» (Покупець) укладено Контракт № 20/01 відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець придбає продукцію нафтопереробки для постачання на експорт. Асортимент, кількість, ціна, період поставки, умови поставки та оплати товару, базис поставки, якість товару, узгоджується сторонами в Контракті та/або в Додатках та/або Додаткових угодах до даного Контракту. Кількість товару на місяць поставки узгоджується сторонами в Додатках та/або Додаткових угодах до даного Контракту, а також шляхом обміну листами. Заводи-виробники: ТОВ «Новокуйбишевський завод масел та добавок», ТОВ «РН-Мастильні матеріали», Філіал ТОВ АНК «Башнефть» - «Башнефть-Новойл», Ферганський нафтопереробний завод. Загальна кількість товару, що поставляється за Контрактом, становить до 60000 мт +/- 10% в опціоні Продавця. Загальна кількість товару вказана з метою митного та валютного контролю та не тягне обов'язку Продавця щодо постачання всієї кількості Товару, вказаного в даному пункті. Країна походження - Російська Федерація. Товари мають бути поставлені з дати підписання Контракту - до 31 грудня 2015 року включно. Умови поставки товару узгоджуються в Додатках та/або Додаткових угодах до даного Контракту. Щоквартально, після завершення поставок по Контракту або за вимогою однієї із сторін в будь-який час в процесі виконання Контракту, сторони оформлюють акт звірки виконання зобов'язань та стану взаєморозрахунків в межах даного Контракту. Кінцевий взаєморозрахунок між сторонами, після завершення всіх поставок товару за даним Контрактом, здійснюється на підставі підписаного обома сторонами Акту звірки. Загальна вартість товару, що поставляється за даним Контрактом не повинна перевищувати 100000000 доларів США (а.с. 12-27).

Згідно з Додатком № 29 від 05.10.2015 до Контракту № 20/01 від 20.01.2015, сторони домовились, що Компанія «ARTEX INTER (PTY) LTD» поставляє ТОВ «СП ЮКОЙЛ» нафтопродукти у відповідності до наступної специфікації: олива базова «Роснефть бейсік грейд» марки 250N, виробник - АТ «Ангарська нафтохімічна компанія» (м. Ангарськ, Іркутська область, Російська Федерація), загальна кількість тонн - 165; ціна за 1 тонну - 515 доларів США, загальна вартість - 84975 доларів США; строки оплати - 100% протягом 21 дня з дати прибуття на станцію призначення. Умови поставки: DAP ст. Соловей/Тополі. Остаточні розрахунки за фактично відвантажену згідно Додатку партію товару здійснюється Покупцем на підставі рахунка-фактури, виставленого Продавцем. Строк відвантаження - жовтень 2015 року. Відправником товару згідно даного Додатку є ЗАТ «РН-Транс» (а.с. 28-29).

Згідно з інвойсом № 34 від 16.10.2015, ТОВ «СП ЮКОЙЛ» було поставлено оливу базову «Роснефть бейсік грейд» марки 250N, цистерни 55052674, 55052559, 55053433 вагою 178,353 тоннн; ціна 515 доларів США, загальна вартість - 91851,80 доларів США. Відправник - ЗАТ «РН-Транс», отримувач - ТОВ «СП ЮКОЙЛ»; умови поставки: DAP, Росія/Україна, ст. Соловей/Тополі, згідно Контракту № 20/01 від 20.01.2015 (а.с. 30).

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно з вищевказаними Додатку та інвойсу, позивачем до митного органу 26.10.2015 подана електронна митна декларація № 112050000/2015/019087 (а.с. 144).

Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору 91851,80 доларів США.

До митного оформлення позивачем були подані наступні документи: Контракт № 20/01 від 20.01.2015; Додаток № 29 від 05.10.2015; інвойс № 34 від 16.10.2015; залізничні накладні від 08.10.2015 №№ 20478129, 20478177, 20478216; паспорт якості № 1351 від 07.10.2015 (а.с. 12-30, 33-36).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 26.10.2015 № 112050000/2015/019087, орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: 1) в поданих до митного оформлення залізничних накладних від 08.10.2015 №№ 20478129, 20478177, 20478216 зазначена митна декларація країни-відправлення № 10607020/210015/0000655, але до митного оформлення даний документ не надано; 2) інвойс від 16.10.2015 № 34 не містить посилання на доповнення до контракту від 05.10.2015 № 29, що не дає можливості однозначно ідентифікувати партію товару; 3) до митного оформлення заявлено три залізничних вагони згідно залізничних накладних від 08.10.2015 №№ 20478129, 20478177, 20478216, загальною кількістю тонн - 178,353, проте паспорт якості від 07.10.2015 № 1351 надано лише на один вагон на загальну кількість тонн - 59,451. Крім того, у паспорті від 07.10.2015 № 1351 зазначено, що товар «Олива базова «Роснефть бейсік грейд» марки 250N» відповідає контракту, без зазначення дати та номеру контракта (а.с. 83).

У зв'язку із виявленням зазначених розбіжностей у позивача вимагалось надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом були подані: контракт № МА-14-003 від 01.09.2014; додаток № 70 до контракту № МА-14-003 від 18.10.2015; висновок № ОИ-553 від 27.10.2015; котирування нафтової сировини від 27.10.2015; експортна ВМД № 10607020/210915/0000655 від 21.09.2015; рахунок-фактура № 3200016488/3 від 21.09.2015 (а.с. 124-133, 137, 138, 140-141).

Також декларантом зазначено, що інші документи надаватись не будуть (а.с. 83).

27.10.2015 Запорізькою митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000362/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом (а.с. 8).

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що незважаючи на подані ТОВ «СП ЮКОЙЛ» додаткові документи, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки: 1) додаток від 18.10.2015 № 70 до контракту від 01.09.2014 № МА-14-003 підписаний комерційним директором Д. Свикис, проте додатково поданий контракт від 01.09.2014 № МА-14-003 підписано членом правління А. Куличик; 2) висновок Запорізької торгово-промислової палати від 27.10.2015 № ОИ-553 містить аналіз цін з січня по жовтень 2015 року, проте поставка товару відбувається в жовтні, специфікація № 29 та інвойс № 34 датовані жовтнем. В зазначеному висновку вказано ціновий діапазон від 480 доларів за тонну до 530 доларів за тонну. Тобто ціна товару може бути і вища від заявленої. Крім того, наведено аналіз середнього рівня цін при експорті подібної продукції з країн ЄС. До митного оформлення подано товар з країною походження RU, експортований з Росії; 3) котирування нафтової сировини від 27.10.2015 надає інформацію щодо ціни за барель оливи, без зазначення конкретної її марки; 4) копія декларації країни відправлення від 21.09.2015 № 10607020/210915/0000655 містить посилання на Латвійське підприємство в якості отримувача (при цьому реквізити не відповідають контракту від 01.09.2014 № МА-14-003). В декларації вказано лише вагон з трьох, що подані до митного оформлення, та загальна вага складає 480 тон. Умови поставки СРТ не відповідають заявленим до митного оформлення; 5) рахунок-фактура від 21.09.2015 №3200016488/3 містить адресу Латвійського підприємства, яка відрізняється від зазначеної в контракті від 01.09.2014 № МА-14-003. Зазначений контракт № СМ-03227/2014 від 10.02.2014, який додатково не надано.

У митниці наявна інформація щодо митної вартості аналогічного (подібного) товару на рівні 0,7 доларів США за кілограм товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Також зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що заявлені неповні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог статей 62, 63 Митного кодексу України.

Митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Для визначення митної вартості товару, використана наявна в Запорізькій митниці ДФС інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 0,7 доларів США за кілограм товару (МД № 807010001/2015/009024 від 20.10.2015) (а.с. 8-9).

Протягом дії гарантійних зобов'язань за митною декларацією № 112050000/2015/019268 від 28.10.2015 декларантом було надано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару листом № 1 від 09.11.2015, а саме: копія контракту № СМ-03227/2014 від 10.02.2015, копія додатку № 61 від 18.09.2015 до контракту № СМ-03227/2014 від 10.02.2015, копія контракту № МА-14-003 від 01.09.2014, копія додатку № 70 від 18.10.2015 до контракту № МА-14-003 від 01.09.2014, копія вантажної декларації № 807010001/2015/008959 від 19.10.2015, копія висновку цінової експертизи Запорізької ТПП № ОИ-553 від 27.10.2015 (а.с. 107-133, 135-136, 138).

Розглянувши подані документи, Запорізькою митницею ДФС листом від 13.11.2015 № 1313/11/08-70-25 було повідомлено позивача, що копія контракту від 01.09.2014 № МА-14-003 та копія додатку № 70 від 18.10.2015 до контракту від 01.09.2014 № МА-14-003 вже надавалися до митного оформлення за митною декларацією від 26.10.2015 № 112050000/2015/019087, а отже не можуть вважатися додатковими документами для підтвердження заявленої декларантом митної вартості відповідно до положень частини 8 статті 55 Митного кодексу України. Крім того, додаток № 70 до контракту від 01.09.2014 № МА-14-003 між продавцем - SІА «Lat Chem» (Латвія) та покупцем - «ARTEX INTER (PTY) LTD» (Південна Африка) на поставку товару підписано 18.10.2015, тобто пізніше ніж додаток № 29 від 05.10.2015 до контракту від 20.01.2015 № 20/01 між ТОВ «СП ЮКОЙЛ» та продавцем оцінюваного товару - «ARTEX INTER (PTY) LTD» (Південна Африка) (інвойс від 16.10.2015 № 34).

Адреса SІА «Lat Chem», зазначена в контракті від 10.02.2014 № СМ-03227/2014 (Латвія, Рига, LV-1010, вул. Ситаделес, 1а) не відповідає адресі SІА «Lat Chem», зазначеним у контракті від 01.09.2014 № МА-14-003 (Латвія, Рига, LV-1050, вул. Ситаделес, 1а).

Крім того зазначено, що відповідно до положень пункту 20 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури. Митні декларації (крім митних декларацій країни відправлення) згідно положень частин 2-4статті 53 Митного кодексу України не належать документів, які підтверджують митну вартість товарів. Відповідно, митна декларація від 19.10.2015 № 807010001/2015/008959 не може вважатися додатковим документом для підтвердження заявленої декларантом митної вартості відповідно до положень частини 8 статті 55 Кодексу.

Копія висновку Запорізької торгово-промислової палати від 27.10.2015 № ОИ-553, надана листом від 09.11.2015 № 1, ідентична копії висновку Запорізької торгово-промислової палати від 27.10.2015 № ОИ-553, який надавався до митного оформлення за МД від 28.10.2015 № 112050000/2015/019268, за виключенням заміни по тексту слів «поставщиков из стран ЕС» та «поставщиками из стран ЕС» на слова «поставщиков из России» та «поставщиками из России» відповідно. Пояснення щодо внесеного коригування Запорізькою торгово-промисловою палатою не надано. Крім того, у поданому висновку не зазначено умови поставки даних товарів, до яких країн постачається продукція з країни-експорту, відсутнє посилання і на виробників товарів.

У зв'язку із встановленим, Запорізькою митницею ДФС Рішення про коригування митної вартості товарів від 27.10.2015 № 112050000/2015/000362/2 залишено без змін (а.с. 89-90).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З наведеного вище випливає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставами для витребування додаткових документів стали наявні розбіжності в наданих до митного оформлення документах: 1) в поданих до митного оформлення залізничних накладних від 08.10.2015 №№ 20478129, 20478177, 20478216 зазначена митна декларація країни-відправлення № 10607020/210015/0000655, але до митного оформлення даний документ не надано; 2) інвойс від 16.10.2015 № 34 не містить посилання на доповнення до контракту від 05.10.2015 № 29, що не дає можливості однозначно ідентифікувати партію товару; 3) до митного оформлення заявлено три залізничних вагони згідно залізничних накладних від 08.10.2015 №№ 20478129, 20478177, 20478216, загальною кількістю тонн - 178,353, проте паспорт якості від 07.10.2015 № 1351 надано лише на один вагон на загальну кількість тонн - 59,451. Крім того, у паспорті від 07.10.2015 № 1351 зазначено, що товар «Олива базова «Роснефть бейсік грейд» марки 250N» відповідає контракту, без зазначення дати та номеру контракту.

Для усунення виявлених розбіжностей позивачем були надані наступні документи: контракт № МА-14-003 від 01.09.2014; додаток № 70 до контракту № МА-14-003 від 18.10.2015; висновок № ОИ-553 від 27.10.2015; котирування нафтової сировини від 27.10.2015; експортна ВМД № 10607020/210915/0000655 від 21.09.2015; рахунок-фактура № 3200016488/3 від 21.09.2015, та в подальшому: копію контракту № СМ-03227/2014 від 10.02.2015; копію додатку № 61 від 18.09.2015 до контракту № СМ-03227/2014 від 10.02.2015; копію контракту № МА-14-003 від 01.09.2014; копію додатку № 70 від 18.10.2015 до контракту № МА-14-003 від 01.09.2014; копію вантажної декларації № 807010001/2015/008959 від 19.10.2015; копію висновку цінової експертизи Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-553 від 27.10.2015.

В той же час, в додатково наданих позивачем документах також наявні розбіжності, які не дали Запорізькій митниці ДФС підтвердити митну вартість задекларованого товару за першим методом.

Суд, дослідивши документи, надані позивачем, що викликали сумніви у відповідача при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, вважає обґрунтованими висновки відповідача щодо наявності зазначених вище розбіжностей.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

В рішенні Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів відповідачем було зазначено про послідовність застосування методів визначення митної вартості товарів та процедуру проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей, повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Згідно з положеннями статті 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що неподання декларантом у повному обсязі документів, що підтверджують числове значення оцінюваного товару, надає митному органу право визначити митну вартість такого товару на підставі наявних у нього відомостей, оскільки заявлені позивачем відомості щодо митної вартості імпортованого товару й документи, подані декларантом до митного контролю та митного оформлення, ставлять під сумнів достовірність інформації про заявлену митну вартість товарів, з урахуванням чого суд вважає правомірним прийняття відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000362/2 від 27.10.2015, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «СП ЮКОЙЛ» не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша