Ухвала суду № 56063828, 24.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23442/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» до Національного банка України, за участю третіх осіб - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська бізнес група» про визнання протиправним та скасування звіту про результат перевірки та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» звернулися в суд з позовом до Національного банку України за участю третіх осіб - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Бізнес Група» про визнання протиправним та скасування звіту про визнання протиправними дій Національного банку України при здійсненні перевірки перехідного банку ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК», що виявилось у складанні та направленні за її результатами передчасного та необґрунтованого Звіту про результати ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК», оформленого та направленого Листом Національного банку України від 18.09.2015 року №21-00006/67106/БТ; визнання протиправним та скасування Звіту про результати перевірки ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК», який оформлений та направлений Листом Національного банку України від 18.09.2015 року №21-00006/67106/БТ; зобов'язання Національного банку України провести повторну перевірку ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» щодо підтвердження приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, з урахуванням висновків суду в межах даної справи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Національного банку України при здійсненні перевірки перехідного банку ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК», що виявилось у складанні та направленні за її результатом Звіту про результати перевірки ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК», оформленого та направленого Листом Національного банку України від 18.09.2015 року №21-00006/67106/БТ. Визнано протиправним та скасовано Звіт про результати перевірки ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК», оформлений та направлений Листом Національного банку України від 18.09.2015 року №21-00006/67106/БТ. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.06.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №132/15 про створення перехідного банку ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» з метою реалізації, способу виведення неплатоспроможного банку з ринку публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК», передбаченого абзацом другим частини 16 статті 42 Закону.

Між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, на виконання рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо погодження умов продажу ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК», а також відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо оголошення ТОВ «Українська Бізнес Група» переможцем конкурсу з виведення неплатоспроможного ПАТ «ОМЕГА БАНК» з ринку (протокол засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №102/15 від 05.05.2015 року), та ТОВ «Українська Бізнес Група» укладено 26.08.2015 року договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-356/15.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору, він є договором купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» та укладений відповідно до ст. 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 14.09.2012 року за №1581/21893, в т.ч., але не виключно: пп.3.5.10 п.3.5 гл. 3 розділу IV Положення, та на виконання Плану врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ «ОМЕГА БАНК» (код ЄДРПОУ 19356840), затвердженого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.05.2015 року (протокол №102/15) та від 03.07.2015 року. Пунктом 2.6 вказаного договору передбачено, що покупець зобов'язаний у термін до 21.09.2015 року здійснити заходи з приведення діяльності емітента (ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК») у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності. Умови абзацу 1 пункту 2.6 цього договору вважаються повністю виконаними після проведення Національним банком України інспекційної перевірки Емітента та отримання продавцем Звіту Національного банку України про результати інспекційної перевірки, яким підтверджується приведення діяльності Емітента (ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК») у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності. Покупець зобов'язаний здійснити всі залежні від нього дії, необхідні для підготовки Національним банком України Звіту про результати вказаної інспекційної перевірки, зокрема, але не виключно, надати Національному банку України необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки емітента та підготовки обґрунтованих висновків. Відповідно до п. 3.2 договору за порушення будь-якого із зобов'язань, встановлених у пунктах 2.6 та 2.7 цього Договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 3000000,00 грн. та відшкодувати збитки продавцю. У разі невиконання умов цього договору покупцем гарантійний внесок у розмірі 40000000,00 грн., внесений ним відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону про гарантування вкладів на рахунок Продавця для участі у відкритому конкурсі, покупцю продавцем не повертається. Продавець повертає покупцю гарантійний внесок у розмірі 40000000,00 грн., перерахований покупцем продавцю, протягом 5 банківських днів після виконання покупцем умов цього договору.

Інвестором 10.09.2015 року на виконання п. 2.7 договору купівлі-продажу акцій оформлено рішення, яким підтверджено вжиття всіх заходів щодо приведення діяльності ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» у відповідність вимогам банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності.

За результатом звернення ФГВФО на підставі Розпорядження Національного банку України від 14.09.2015 року №21-00002/65508 «Про організацію позапланової інспекційної перевірки ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» призначено проведення позапланової інспекційної перевірки Банку з питань отримання нормативів капіталу та ліквідності.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з доповідної записки щодо результатів перевірки ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» від 18.09.2015 року №В/21-00004/65993, результати інспекційної перевірки Національного банку України не підтверджують приведення діяльності відповідача у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу, відповідно до чого Фонд має внести Національному банку України пропозицію про ліквідацію Банку.

На підставі проведеної перевірки відповідачем складено звіт про інспектування позивача, відповідно до якого результати інспекційної перевірки не підтверджують приведення діяльності ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу. Зазначено, що банком не дотримується значення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу через необхідність формування резервів за активними операціями. Існують сумніви щодо наявності та стану заставного майна (банкрутство заставодавців, односторонні акти перевірок), а також його вартості. За станом на дату інспектування економічних нормативів ліквідності перевищують встановлені значення.

Надаючи оцінку правомірності рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч. 17 ст.42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд зобов'язаний здійснити продаж перехідного банку протягом трьох місяців з дня його створення. Перехідний банк, утворений відповідно до пункту 1 частини шістнадцятої цієї статті, втрачає статус перехідного після виконання інвестором усіх умов договору купівлі-продажу акцій перехідного банку щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, а у разі продажу перехідного банку, утвореного відповідно до частини вісімнадцятої цієї статті, - у день повідомлення Фонду про набуття права власності на акції перехідного банку інвестором. Національний банк України протягом шести місяців з дня втрати банком статусу перехідного здійснює за ним банківський нагляд з урахуванням особливостей, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Протягом місяця банк, що втратив статус перехідного, зобов'язаний забезпечити подання до Національного банку України документів щодо погодження статуту (змін до статуту) перехідного банку, його керівників, керівника служби внутрішнього аудиту, працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, відповідно до вимог законодавства (ч. 13 ст. 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Пунктом 1.4 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. N 276 визначено, що інспекційні перевірки здійснюються з метою оцінки загального фінансового стану об'єкта перевірки або окремих видів його діяльності (операцій), у тому числі визначення рівня безпеки і стабільності його операцій, ризиків, притаманних об'єкту перевірки, достовірності його звітності, виявлення та запобігання ризиковій діяльності, що загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів, і дотримання об'єктом перевірки вимог банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, а також з метою підтвердження приведення діяльності неплатоспроможного/перехідного банку у відповідність до вимог банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності. Період, терміни та напрями перевірки визначаються Національним банком.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень відповідача, що він не здійснює нагляд за діяльністю перехідного банку до втрати ним статусу перехідного.

Відповідно до п. 1.8 Положення №276 Національний банк має право прийняти рішення про проведення позапланової інспекційної перевірки за наявності обґрунтованих підстав. Такими підставами, зокрема, є: надходження інформації від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) до Національного банку про виявлені ФГВФО порушення банками вимог законодавства України.

Згідно ч. 17 ст. 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у перехідному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки Національного банку України, яка підтвердила приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення Національний банк України.

Як встановлено судом першої інстанції кінцевий строк перевірки позивача становив 25.09.2015 року. Водночас, з наявного в матеріалах справи листа №47/15-БТ від 18.09.2015 року вбачається, що позивачем надано директору Департаменту інспектування банків НБУ свої пояснення щодо проведеної НБУ інспекційної перевірки, які не враховані відповідачем при складанні оскаржуваного звіту про результати перевірки ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК», оформлений та направлений Листом Національного банку України від 18.09.2015 року №21-00006/67106/БТ.

Вказане свідчить про порушення відповідачем порядку проведення інспекційної перевірки, а відтак дії відповідача є протиправними.

Відповідно до п. 12 ст. 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 512 Цивільного кодексу України у порядку правонаступництва позивач набув всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Як вбачається з Додатку №5 до плану врегулювання ПАТ «ОМЕГА БАНК», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 травня 2015 року (протокол №102/15) із змінами, затвердженими рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 червня 2015 року (протокол № 127/15) та від 03 липня 2015 року (протокол №149/15). передбачено передачу Банку частини субординованого боргу в розмірі 210,1 млн. грн. за основною сумою боргу (114 млн. грн. за договором від 20.11.2007 та 96,1 млн.грн. за договором від 15.05.2007) та 5,0 млн. грн. за нарахованими витратами за субординованим боргом (2,7 млн. грн. за договором від 20.11.2007 та 2,3 млн. грн. за договором від 15.05.2007). Передача зобов'язань за субординованим боргом підтверджується Актом №1/07/2015-А-З приймання-передачі перехідному банку ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «РВС БАНК» активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ «ОМЕГА БАНК» від 03.05.2015 року.

При цьому, Рішеннями Комісії з питань нагляду та регулювання діяльність банків Національного банку України №360 від 01.06.2013 року та №361 від 01.06.2013 року ПАТ «ОМЕГА БАНК» надано дозвіл на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу ПАТ «ОМЕГА БАНК» від інвестора - юридичної особи-нерезидента Компанії РАБІТУРНА ЛІМІТЕД (RABITURNA LIMITED), яка відступила права вимоги Компанії КАЛУМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (KALOUMA HOLDINGS LIMITED).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач на підставі закону, договору купівлі-продажу акцій та акту прийому-передачі є правонаступником ПАТ «Омега Банк», а тому у нього є підстави обліковувати субординований борг до капіталу Банку. Вказане свідчить, про необґрунтованість висновків інспекційної перевірки відповідача щодо недотримання нормативів капіталу, оскільки з урахуванням субординованого боргу регулятивний капітал банку збільшується на 84 млн грн., а отже перевищує мінімальні вимоги банківського законодавства, навіть з урахуванням будь-яких інших безпідставних висновків НБУ про зменшення дійсного розміру регулятивного капіталу ПАТ «Перехідний банк «РВС БАНК».

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, з метою застосування статті 36 Закону України «Про іпотеку» позивачем підготовлено та направлено повідомлення про порушення умов кредитних договорів: №1094-Ф від 30.01.2008 року Позичальник - ОСОБА_4, Майновий поручитель ОСОБА_5, відправлено 08.09.2015 року; №060807/1 -ТК від 06.08.2007 року, Позичальник - ПП «Профіт Рівне», відправлено 10.09.2015 року; №18-09-07/ЖРД та № 19-09-07/ЖРД від 14.09.2007 року, Позичальник МПП «Фортуна», відправлено 10.09.2015 року; №6/42353/Н-191206/К від 18.05.2007 року, Позичальник ТОВ «Меджестік», Майновий поручитель ТОВ «Голденграунд», відправлено 08.09.2015 року; №227-К/30 від 28.07.2005 року, Позичальник ТОВ «Садра-Деко», Майновий поручитель - ПП «Колізей Плюс», відправлено 08.09.2015 року; №14-1757 від 07.08.2008 року, Принципал ТОВ «Текстиль-Трейд», Майновий поручитель ОСОБА_6, відправлено 08.09.2015 року; №249-К/30 від 31.08.2015 року, Позичальник КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго», Майновий поручитель Сєвєродонецька міська рада, відправлено 08.09.2015 року; № 518 від 26.09.2006 року та № 519 від 26.09.2006 року, Позичальник ТОВ «Вольний вітер», Майновий поручитель ВАТ «Готельний комплекс «Либідь», відправлено 19.08.2015 року через приватного нотаріуса КМНО Чорнєй В.В.

Тобто, позивач на виконання вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» надіслав Позичальникам та Іпотекодавцям повідомлення про порушення умов кредитних договорів, при цьому якщо протягом тридцятиденного строку вимога залишиться без задоволення, Банк вправі здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що врахування 10 відсотків суми виконавчого збору може здійснюватися виключно по кредитам, за якими повернення заборгованості здійснюється в примусовому порядку, в той же час Банк здійснює повернення заборгованості в позасудовому порядку, що не потребує витрат на виконавчий збір.

Щодо визнання Банком погашення заборгованості та операційного доходу, у зв'язку зверненням стягнення на майно іпотекодавця - ТОВ «Еффенес Пропертіз Лімітед». Судом першої інстанції встановлено, що 18.09.2015 року позивачем прийнято у власність (право на власність підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 44141698, Додаток 2) нежилих приміщень з №1 (один) по № 5 (п'ять), №5а (п'ять літера «а»), з № 6 (шість) по № 20 (двадцять) (групи приміщень № 15), № 1 (один), № 1а (один літера «а»), з № 2 (два) по № 10 (десять) (групи приміщень № 16 (шістнадцять), з № 1 (один) по № 11 (одинадцять), № 11а (одинадцять літера «а»), 12 (дванадцять), 13 (тринадцять) (групи приміщень № 18 (вісімнадцять)) - фізкультурно-оздоровчий комплекс (в літ. А), загальною площею 1324,60 (одна тисяча триста двадцять чотири цілих шістдесят сотих) кв. м., що розташовані за адресою: Україна, м. Київ, провулок Рильський, б. 5 (п'ять), здійснене за вартістю 82 965 618 (вісімдесят два мільйони дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 56 копійок. При цьому Банк визнав погашення заборгованості за кредитним договором №638 від 22.07.2008 в розмірі 18,4 млн. грн. та інший операційний дохід у розмірі 64,6 млн. грн. (82,97-18,4 млн. грн.).

Тобто, позивачем збільшено капітал на суму визнаного іншого операційного доходу у розмірі 64,6 млн. грн.; збільшено капітал на суму погашених прострочених нарахованих доходів (363 тис. грн.), що зменшували капітал Банку; немає необхідності формувати резерв за кредитною заборгованістю за кредитним договором №638 від 22.07.2008 р. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач виконує нормативні вимоги Національного банку України щодо мінімального розміру регулятивного капіталу (120 млн. грн.).

Крім того, при врахуванні припущень та обмежуючих умов, що були використанні при інспектуванні, норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу становить 17,6%. Наведене значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (17,6%) є достатнім, для виконання нормативних вимог Національного банку України (для банків, що розпочинають банківську діяльність, цей норматив має становити: протягом перших 12 місяців діяльності (з дня тримання ліцензії) - не менше 15 відсотків; протягом наступних 12 місяців - не менше 12 відсотків; надалі - не менше 10 відсотків).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.09.2015 року позивачем прийнято у власність предмет іпотеки, а саме: майновий комплекс - будинок готельного комплексу в цілому загальною площею 15 674,5 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1 за вартістю 302 456 990,00 (триста два мільйони чотириста п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 00 копійок) грн). Зазначена дія дозволила Банку визнати погашення кредитної заборгованості у розмірі 99,8 млн. грн. та визнати інший операційний дохід у розмірі 202,7 млн. грн.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи фактичні обставини справи та недоведеність відповідачем правомірності оскарженого звіту та дій щодо його складання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Національного банку України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 25.02.2016 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.