Постанова № 56063727, 19.02.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2016 року справа № 823/5455/15

13 год. 09 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

суддів - Мишенка В.В., Орленко В.І.

при секретарі судового засідання - Сосюрі Ф.В.,

за участю: представника позивача Бойко А.С. - за довіреністю, представника відповідача Білоуса В.Ю. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

28.12.2015 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (далі - позивач) з позовною заявою до Смілянської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач) в якій, з урахуванням заяви від 18.01.2016, просить:

- визнати протиправними та скасувати накази Смілянської ОДПІ від 11.11.2015 № 371 та від 18.11.2015 № 384 в частині проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Українське кредитно-рейтингове агентство» (код ЄДРПОУ 36049978);

- визнати протиправним та скасувати з дня видання податкове повідомлення-рішення від 11.12.2015 №0000712200.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для проведення перевірки ТОВ «Смілаенергопромтранс» по взаємовідносинах з ТОВ «УKPА» стало не спростування попередньо встановлених фактів порушення податкового законодавства відповідно до наданих документів на письмовий запит від 08.06.2015 №1472/23-04-22-034. Позивачем листом від 30.06.2015 № 563 було надано відповідь та копії документів на письмовий запит Відповідача від 08.06.2015 №1472/23-04- 22-034.

Позивач посилався на той факт, що відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Однак, жодних запитів від Смілянської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області, із зазначенням, в чому полягають порушення позивачем податкового чи іншого законодавства, до ТОВ «Смілаенергопромтранс» не надходило.

На підставі викладеного позивач вважає, що накази Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 11.11.2015 № 371 та від 18.11.2015 № 384 щодо проведення перевірки ТОВ «Смілаенергопромтранс» в частині проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Українське кредитно- рейтингове агентство» підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення від 11.12.2015 №0000712200 позивач зазначив, що оскільки у позивача наявні всі документи, які підтверджують придбання послуг у ТОВ «УКРА» (зокрема договір, акти наданих послуг, письмові звіти), а податкова накладна була видана ТОВ «УКРА» і зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, то у Позивача були всі підстави для включення суми податку на додану вартість у сумі 110 000 грн. до складу податкового кредиту. Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому позивач наголошував, що законодавство України не передбачає, що для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту необхідним є підтвердження того, що відповідні операції використовувались у господарській діяльності платника податків або підтвердження того, що відповідна операція має наслідком отримання прибутку, тому, твердження відповідача про невикористання письмових звітів у господарській діяльності позивача є перевищенням службових повноважень відповідача та не відповідає вимогам ст. 198 Податкового кодексу України. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців немає відомостей про те, що ТОВ «УКРА» відсутнє за своїм місцезнаходженням. Статтею 198 Податкового кодексу України не передбачено того, що для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, платник податків має знаходитись за своїм місцезнаходженням.

Позивачем зазначено, що законодавство України не передбачає, що для віднесення суми до складу витрат та до податкового кредиту необхідним є те, що господарська операція має економічний ефект - а саме приріст активів платника податків, і що цей факт має підтвердити платник податків або встановити контролюючий орган.

До контролюючого органу під час проведення перевірки були надані всі документи, складання яких передбачено законодавством України, що підтверджують факт здійснення господарської операції між ТОВ «УКРА» та ТОВ «Смілаенергопромтранс» на загальну суму 660 000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 110 000 грн. - зокрема, договір, акти виконаних послуг, звіти, податкова накладна була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. Договір, укладений між ТОВ «УКРА» та ТОВ «Смілаенергопромтранс», спрямований на настання реальних наслідків, що підтверджується також і повним розрахунком, проведеним ТОВ «Смілаенергопромтранс» за цим договором. ТОВ «УКРА» та ТОВ «Смілаенергопромтранс» є платниками ПДВ та з реєстру платників ПДВ не виключені.

Позивачем зазначено, що під час проведення перевірки, з огляду на значний документообіг та терміновість проведення перевірки, ТОВ «Смілаенергопромтранс» помилково надано некоректні екземпляри документів, підтверджуючих взаємовідносини з ТОВ «Бренді-Вуд». Коректні документи були подані позивачем протягом 5 робочих днів з дня отримання акту про результати проведення перевірки разом із запереченнями до акту. Зазначені документи, що підтверджують взаємовідносини Позивача з ТОВ «Бренді- Вуд» повністю відповідають вимогам законодавства України, проте, в порушення п. 44.7 Податкового кодексу України, відповідачем не було враховано документи, подані позивачем разом із запереченнями, та було прийнято остаточне рішення за результатами проведення перевірки.

Позивач вказує, що оскільки акт виконаних робіт був підписаний між позивачем та ТОВ «Бренді-Вуд» у липні 2015 року, а оплата робіт - у серпні 2015 року, то позивач правомірно включено у липні 2015 року суму ПДВ у розмірі 71 000 грн. до складу податкового кредиту.

Позивачем наголошено, що для будівництва (реконструкції) об'єктів, які споруджуються за рахунок коштів приватного підприємства, форми № КБ-2в та № КБ-3 не є обов'язковими для заповнення, тому зазначення субпідрядника у договорі підряду та у первинних документах, укладених за участю ТОВ «Смілаенергопромтранс» та ТОВ «Бренді- Вуд», не є обов'язковим. Роботи по перекладці каналізаційного колектора та водопроводу були виконані ТОВ «Бренді-Вуд» в повному обсязі.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що ним правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 110 000 грн. за березень 2015 року та у розмірі 71 000 грн. за липень 2015 року, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що за результатами перевірки ТОВ «Смілаенергопромтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Українське кредитно-рейтингове агенство», за період з 01.07.2014 по 31.03.2015 та з ТОВ «Бренді Вуд» за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 встановлено порушення пп. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 181 000 грн. внаслідок відображення в обліку позивача взаємовідносин з ТОВ «Українське кредитно- рейтингове агенство» та ТОВ «Бренді Вуд», реальність здійснення яких в ході перевірки не підтверджено. На підставі акту від 30.11.2015 № 1122/23-04-22-008/33931257 прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2015 № 0000712200.

Представник відповідача зазначає, що як під час проведення перевірки так і за результатом її оформлення його дії є цілком законними, а висновки такої перевірки обґрунтованими самим актом, так і наявною інформацією що у ньому міститься. Враховуючи викладене, відповідач відповідно до вимог п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.12.2015 № 0000712200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 271500 грн.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» зареєстроване як юридична особа з 28.12.2005 (код ЄДРПОУ 33931257).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс № 2755).

11.11.2015 відповідачем прийнято наказ № 371 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Смілаенергопромтранс» код ЄДРПОУ 33931257» (а.с.39 т.1). 18.11.2015 відповідачем прийнято наказ № 384 «Про продовження термінів проведення документальної перевірки ТОВ «Смілаенергопромтранс» код ЄДРПОУ 33931257» (а.с.156 т.1).

Судом встановлено, що відповідно до наказів від 11.11.2015 № 371 та від 18.11.2015 № 384, на підставі направлення від 12.11.2015 № 248, що видані Смілянською ОДПІ та згідно з пп. 20.1.4, пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу № 2755 проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Смілаенергопромтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Українське кредитно-рейтингове агенство», за період з 01.07.2014 по 31.03.2015 та з ТОВ «Бренді Вуд» за період з 01.07.2015 по 31.07.2015. Перевіркою встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Кодексу № 2755 в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у перевіряємому періоді на загальну суму 181 000 грн., у тому числі за березень 2015 року у сумі 110 000 грн., за липень 2015 року у сумі 71 000 грн.

Результати перевірки оформлено актом від 30.11.2015 №1122/23-04-22-008/33931257 (далі - акт) (а.с.40-76 т.1).

На підставі акту та за результатами адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 11.12.2015 форми «Р» № 0000712200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 271 500 грн., у тому числі 181 000 грн. за основним платежем, та 90500 грн. - за штрафними фінансовими санкціями.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним наказам, досліджуючи надані сторонами докази, суд керується положеннями ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюючи розгляд і вирішення справи на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, у доведенні перед судом їх переконливості та не виходячи за межі позовних вимог.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Кодексу № 2755, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75 Кодексу № 2755 визначені види перевірок.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Кодексу № 2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. В пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу № 2755 зазначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків, та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 75 Кодексу № 2755 документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Кодексу № 2755 посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судом встановлено, що позивач в обґрунтування позовної вимоги про визнання протиправними та скасувати наказів Смілянської ОДПІ від 11.11.2015 № 371 та від 18.11.2015 № 384 в частині проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «УКРА» зазначає, що жодних запитів від відповідача, в яких було зазначено, в чому полягають порушення позивачем податкового чи іншого законодавства, до позивача не надходило, а тому позивач вважає, що відповідачем безпідставно проведено позапланову перевірку позивача по взаємовідносинах з ТОВ «УКРА». Тому й рішення про застосування фінансових санкцій, як наслідок перевірки, є неправомірним.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача у зв`язку з наступним.

Дослідивши копії оскаржуваних наказів від 11.11.2015 № 371 та від 18.11.2015 № 384, суд зазначає, що наказ від 11.11.2015 № 371 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Смілаенергопромтранс», код за ЄДРПОУ 33931257» прийнято начальником Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області - Синьогубом К.І., відповідно до пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 та пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу № 2755, в наказі зазначено суб'єкт, перевірка якого проводиться, мета, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, дата початку та тривалість перевірки. Наказ від 18.11.2015 № 384 «Про продовження термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Смілаенергопромтранс», код за ЄДРПОУ 33931257» прийнято начальником Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області - Синьогубом К.І., відповідно до пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.1 ст. 82 Кодексу № 2755., наказом продовжено термін проведення перевірки на три робочі дні з 19.11.2015. Враховуючи зазначене, накази відповідають вимогам чинного на час йх прийняття законодавства України.

Накази від 11.11.2015 № 371 та від 18.11.2015 № 384 як ненормативні правові акти одноразового застосування, вичерпали свою дію фактом їх виконання - здійсненням такої документальної позапланової виїзної перевірки та складанням акту.

Оскільки ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

В контексті наведеного, суд зазначає, що реалізація певних етапів перевірки як то встановлення підстав для проведення перевірки, прийняття наказу про проведення перевірки, допуск до перевірки, вивчення наданих платником податків документів, оформлення результатів перевірки означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, а певні процедурні недоліки проведення перевірок, без спростування факту вчинення порушення суб'єктом господарювання, самі по собі не є такими, що звільняють останнього від відповідальності за вчинені ним порушення податкового та іншого законодавства.

Таким чином, виключно результат реалізації повноважень податкового органу у вигляді відповідного рішення, а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Так, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що фактично допуск посадових осіб до перевірки відбувся, а тому, на думку суду, зазначені позивачем в обґрунтування неправомірності наказів Смілянської ОДПІ від 11.11.2015 № 371 та від 18.11.2015 № 384 в частині проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «УКРА» обставини не є підставою для визнання протиправними та скасування зазначених наказів і визнання з цих підстав протиправним та скасування з дня видання ППР від 11.12.2015 №0000712200.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 24.12.2015 в адміністративній справі №21-25а10, в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014 №К/800/32767/13 та від 13.03.2014 №К/800/31609/13.

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасуваня наказів Смілянської ОДПІ від 11.11.2015 № 371 та від 18.11.2015 № 384 в частині проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «УКРА» належить відмовити.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.12.2015 №0000712200 суд зазначає про таке.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу №2755 для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закон № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Кодексу №2755.

В свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755 податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 Кодексу №2755 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1 ст. 198 Кодексу №2755)

Згідно п. 198.2 ст. 198 Кодексу №2755 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.1 ст. 201 Кодексу №2755, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Кодексу №2755 платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Кодексу №2755 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

За приписами п. 201.10 ст. 201 Кодексу №2755 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Також, відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755 витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Кодексу №2755 передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу №2755 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу №2755).

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Смілаенергопромтранс» та ТОВ «УКРА» 31.07.2014 укладено договір № 20140731-01 про надання послуг з дослідження кон`юктури ринку. Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 зазначеного договору в порядку та на умовах визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з дослідження кон'юктури ринку, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Предмет та термін виконання послуг визначаються сторонами у додатках до цього договору, які підписуються сторонами та є невідємною частиною до цього договору (а.с.86 т.1).

31.07.2014 між ТОВ «Смілаенергопромтранс» та ТОВ «УКРА» було укладено додаток № 1 до договору № 20140731-01, відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику такі послуги з дослідження кон'юктури ринку: «Дослідження кон'юктури агропромислового комплексу України: показники і тенденції розвитку галузі», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Термін виконання послуги до 31.03.2015 (п. 3 додатку № 1). Послуга вважається наданою з дня надання виконавцем замовнику письмового звіту «Дослідження кон'юктури агропромислового комплексу України: показники і тенденції розвитку галузі», а також підписання сторонами акту надання послуг (п. 4 додатку № 1). За надання послуг, передбачених цим додатком замовник сплачує виконавцю винагороду у сумі 300 000 грн., у тому числі ПДВ 50 000 грн. (а.с.89 т.1)

На підставі додатку № 1 до договору № 20140731-01 сторонами підписано акт надання послуг від 30.03.2015 № 2015-0017 (а.с.91 т.1) та ТОВ «УКРА» видано податкову накладну від 30.03.2015 № 10 на загальну суму 300 000 грн. у тому числі ПДВ 50 000 грн. (а.с.93 т.1).

31.07.2014 ТОВ «Смілаенергопромтранс» та ТОВ «Українське кредитно-рейтингове агентство» було укладено додаток № 2 до договору № 20140731-01, відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику такі послуги з дослідження кон'юктури ринку: «Дослідження кон'юктури ринку електроенергетики України: показники і основні проблеми галузі» а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Термін виконання послуги до 31.03.2015 (п. 3 додатку № 1).

Послуга вважається наданою з дня надання виконавцем замовнику письмового звіту «Дослідження кон'юктури ринку електроенергетики України: показники і основні проблеми галузі», а також підписання сторонами акту надання послуг (п. 4 додатку № 1). За надання послуг, передбачених цим додатком замовник сплачує виконавцю винагороду у сумі 360 000 грн., у тому числі ПДВ 60 000 грн. (а.с.90 т.1)

На підставі додатку № 2 до договору № 20140731-01 сторонами підписано акт надання послуг від 31.03.2015 № 2015-0018 (а.с.92 т.1) та ТОВ «УКРА» видано податкову накладну від 31.03.2015 № 11 на загальну суму 360 000 грн. у тому числі ПДВ 60 000 грн. (а.с.94 т.1).

Судом встановлено, що у звіті «Дослідження кон'юктури агропромислового комплексу України: показники тенденції розвитку галузі» (а.с.18 т.2): порівнюються показники агропромислового комплексу за 2013 та за 2014 рік, зазначені основні постачальники, насіння соняшникового, олії соняшникової та ціни які діяли в 2014 році. Інформація, що містяться в звіті маює загальний характер щодо розвитку галузі сільського господарства, які містяться в інтернет мережі та є доступними для кожного споживача. Відомості про постачальників та середні ціни на олію соняшникову також можна отримати на сайтах в інтернет мережі. Зазначений звіт не містить відомостей та аналізу цін на сільськогосподарську продукцію які прогнозуються на 2015 рік з урахуванням нестабільності курсу іноземної валюті: досліджено ціни у виробників сільськогосподарської продукції, з метою встановлення можливості здійснення закупок по нижчих цінах та отримання більших прибутків. Господарські операції позивача щодо дослідження кон'юктури ринку здійснені без наявності розумних економічних причин (ділової мети), оскільки з 01.04.2015 придбання сільськогосподарської продукції не здійснювалось. У період з 01.04.2015 по 30.11.2015 позивач, після отримання звіту «Дослідження кон'юктури агропромислового комплексу України: показники і тенденції розвитку галузі» здійснено придбання продукції переробки сільськогосподарської продукції у ТОВ «Виробнича компанія «УКРСПЕЦТЕХНОЛОГІЯ», код 39318639, яке є посередником в реалізації сільськогоспода, продукції та продукції її переробки.

У звіті «Дослідження кон'юктури ринку електроенергетики України: показники і основні проблеми галузі» (а.с.15 т.2) зазначено: структура виготовлення електроенергії в 2013 та 2014 роках; модель енергоринка; баланс електроенергії до 2024 року; план розвитку генеруючих потужностей на теплових електростанціях.

ТОВ «Смілаенергопромтранс» здійснює виробництво теплової і електричної енергії та постачання електричної енергії за «зеленим» тарифом (електроенергії виробленої з біопалива) з 2011 року. Ціни на електроенергію вироблену з біопалива встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України. Відповідно до Закону України «Про енергетичний ринок» єдиним покупцем електроенергії є Енергетичний ринок України. Наданий до перевірки звіт «Дослідження кон'юктури ринку електроенергетики країни: показники і основні проблеми галузі» містить загальні відомості щодо розвитку енергетичної галузі, які містяться в інтернет мережі та є загальнодоступними ця будь-якого користувача і не містить відомостей щодо виробництва електроенергії з біопалива, середні ціни на виробництво такої електроенергії в порівнянні з цінами на іншу електроенергію, скільки виробляється електроенергії з біопалива та проблеми і перспективи розвитку виробництва електроенергії з біопалива та інших відомостей які могли б бути використані ТОВ «Смілаенергопромтранс» в подальшому для розвитку діяльності в зазначеному напрямку та отриманням прибутків.

Судом встановлено, що звіт «Дослідження кон'юктури ринку електроенергетики України: показники і основні проблеми галузі» містить посилання на те, що Кабінетом Міністрів України та Національною комісією регулювання електроенергетики України було прийнято нормативні акти, що суттєво знижують «зелений тариф» для виробників електроенергії із альтернативних джерел і суперечать діючим законодавчим актам, що мають вищу юридичну силу, а тому виробникам електроенергії із альтернативних джерел доцільно здійснювати врегулювання спірних питань виключно у правовому полі, за необхідності у судовому порядку (а.с.17 т.2).

Проте, суд не бере до уваги посилання позивача на той факт, що звіт «Дослідження кон'юктури ринку електроенергетики України: показники і основні проблеми галузі» було використано в господарській діяльності позивача, оскільки ТОВ «Смілаенергопромтранс» прийняло рішення про вступ до судової справи щодо оскарження постанов НКРРЕР і у разі задоволення позову та скасування відповідних постанов НКРРЕР дохід ТОВ «Смілаенергопромтранс» буде збільшено, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2015 у справі № 826/3745/15 ТОВ «Смілаенергопромтранс» залучено до участі в адміністративній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Згідно із постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2015 у справі № 826/3745/15, зокрема, визнано протиправною та скасувано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.02.2015 № 493 «Про зупинення дії пункту 1 постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року №492 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії». Проте, інших питань, зокрема, що би призводили до покращення майнового становища саме ТОВ «Смілаенергопромтранс» у зазначеній постанові не вирішено.

Суд зазначає, що позитивні наслідки розгляду адміністративної справи № 826/3745/15 призвели б до збільшення доходу ТОВ «Смілаенергопромтранс» навіть у випадку, якщо б ТОВ «Смілаенергопромтранс» не приймала участі у розгляді зазначеної справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Таким чином, твердження позивача щодо використання у господарській діяльності звіту «Дослідження кон'юктури ринку електроенергетики України: показники і основні проблеми галузі» під час розгляду даної адміністративної справи не підтвердилось.

Судом також з акту перевірки встановлено, що згідно з відомостями, що містяться в АС «Податковий блок» ТОВ «УКРА» зареєстровано 31.07 2008 в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві за №64991. Юридична адреса: м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13А. Такі ж відомості містяться і у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, згідно листа від 20.07.2015 № 20844/23-01-07-0706 (а.с.131. т.1), що надійшов від ОУ ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області, повідомлено, що адреси м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13А не існує, а за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13, ТОВ «Українське кредитно-рейтингове агентство» не знаходиться та ніколи не знаходилося, що підтверджується довідкою від 15.07.2015 № 32 (а.с.133 т.1). Згідно листа від 10.11.2015 №20844/23-01-07-0706 (а.с.127 т.1), що надійшов від ОУ ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області надано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по юридичній особі ТОВ «УКРА» та стосовно власників нерухомого майна за адресою: м.Київ, вул. Панаса Мирного 16/13А відповідно яких: за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного 16/13А відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Позивач у позові посилається на те, що згідно копії Реєстраційного посвідчення №032305, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації у 2007 році, нежиле приміщення, розташоване за адресою «м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13А» належить певній юридичній особі на праві приватної власності (а.с.169 т.1) і відомості про це приміщення відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки сам реєстр сформовано лише з 2013 року, а за даними офіційного сайту державного реєстру прав rrp.minjust.gov.ua/en-extract, підключення БТІ до Реєстру прав власності на нерухоме майно відбувалось поступово, починаючи з 2003 року і наповнення Державного реєстру прав здійснюється за заявочним принципом, тому інформація з паперових носіїв до нього не переносилась автоматично. Зазначені факти на думку позивача можуть слугувати підтвердженням того, що ТОВ «УКРА» знаходиться за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13А на підставі, зокрема, договору оренди нежитлового приміщення.

Проте, зазначені посилання позивача не беруться судом до уваги, оскільки суду не надано доказів того, що ТОВ «Ніка Холдінг Інвест», як власником нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, передано в оренду або інше користування ТОВ «УКРА» зазначене нежитлове приміщення.

Відповідно до ст. 4 Закону № 996-XIV, одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що оформлення операцій з придбання послуг відповідно до договору від 30.03.2015 № 2015-0017 здійснене з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати податкових зобов'язань, у зв'язку з чим позивачем завищено податковий кредит на суму 110 000 грн.

Також, судом досліджено, що між ТОВ «Смілаенергопромтранс» та ТОВ «Бренді - Вуд» 01.07.2015 укладено договір підряду № 01/07 (а.с.134-137), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами, під власний ризик виконати і здати замовникові роботи з перекладки каналізаційну колектора та водопроводу, в обумовлений цим договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, та забезпечити своєчасне фінансування робіт. Пунктом 1.3 договору підряду від 01.07.2015 № 01/07 передбачено, що забезпечення виконання робіт будівельними матеріалами здійснюється підрядником за ціною, погодженою обома сторонами.

Разом з тим, судом з акту перевірки встановлено, що згідно з даними АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» ТОВ «Бренді-Вуд» за період з 01.01.2015 по 30.08.2015 будівельні матеріали для перекладки каналізаційні колектора та водопроводу не придбавало.

На виконання зазначеного договору сторонами складено акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року (а.с.138-143 - акт, що був наданий до перевірки). Дослідивши зазначений акт суд встановив, що у реквізитах акту не зазначено: дату та номер договору підряду, субпідрядника та номер і дата складання самого акту.

Зазначений акт оформлений з порушенням вимог ст. 9 Закону № 996-XIV та п.2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 не зазначено: місце складання, посади та прізвища осіб відповідальних за здійснення господарських операцій, особи які підписувала зазначений документ, адреса де виконувались будівельні роботи. Також не вірно зазначено назву замовника - (ТОВ «Смілапромтранс»), не вірно вказаний код ЄДРПОУ ТОВ «Бренді - Вуд» 31072015 (у реквізитах акту), оскільки фактичн код ЄДРПОУ ТОВ «Бренді - Вуд» є 39383880, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом також досліджено акт виконаних будівельних робіт за липень 20015 року (а.с.99-103 т.1), що надано позивачем у додатках до позовної заяви, з якого встановлено, що наданий акт не містить дефектів в оформленні, що містив акт наданий до перевірки.

Відповідно до п. 44.6 ст. 46 Кодексу № 2755 визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суду не надано доказів того, що до заперечень позивача від 04.12.2015 на акт перевірки № 1209 було надано саме акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 (а.с.99-103 т.1).

Суд зазначає, що дійсно, у податковому праві відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, у зв'язку з чим позивач не має нести несприятливі наслідки через проблеми у правовому стані свого контрагенту.

Разом з цим, для встановлення товарності проведених господарських операцій, суд має встановити певні обставини, серед яких: можливість реального здійснення платником податків зазначених господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, наявність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської (економічної) діяльності, здійснення операцій з товаром, що вироблявся або міг бути виробленим в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Судом встановлено, що відповідно до звіту про нарахування заробітної плати поданого ТОВ «Бренді Вуд» до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (реєстраційний номер 1520318644 від 20.08.2015) кількість найманих працівників у товариства в липні 2015 року склала 3 особи - один з яких директор, відповідно до звіту про нарахування заробітної плати (реєстраційний номер 1521779391 від 18.09.2015) кількість найманих працівників товариства в серпні 2015 склалв 3 особи - один з яких директор (а.с.46-47 т.1). Зазначена чисельність працівників фізично не могла виконувати роботи по перекладці каналізаційного колектора та водопроводу на ТОВ «Смілаенергопромтранс», оскільки в акті виконаних робіт зазначено обсяг витрат праці робітників-будівельників 2091,48 людино-годин та витрат праці робітників, що обслуговують машини (механізми) - 261,87 людино-годин. Для виконання зазначеного об'єму відпрацьованих людино-годин за 23 робочих дні при восьмигодинному робочому дні (з урахуванням тривалості робочого дня, відповідно до ст. 50, ст. 51 КЗпПУ необхідна чисельність працюючих не менше 13 осіб.

Судом також досліджено результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «Бренді-Вуд» (а.с.144-150 т.1), де зазначено, що за результатами аналізу баз данних ДПІ по ТОВ «Бренді-Вуд» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Окрім того, відповідно до п. 4.1 договору підряду від 01.07.2015 № 01/07 передбачено, що підрядник зобов'язаний забезпечити проходження працівниками, залученими до робіт на території замовника, вступних інструктажів з охорони праці, пожежної безпеки, ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку та правилами пропускного та внутрішньообєктного режиму замовника, а також контролювати працівників за їх виконанням та дотриманням при здійсненні ремонтно-будівельних та інших робіт за цим договором.

Проте, позивачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду даної справи не надано доказів проходження працівниками, залученими до робіт на території ТОВ «Смілаенергопромтранс», вступних інструктажів з охорони праці, пожежної безпеки, доказів ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку та правилами пропускного та внутрішньооб'єктного режиму замовника.

31.07.2015 ТОВ «Бренді-Вуд» було видано податкову накладу № 75 на загальну суму 426 000 грн., у тому числі ПДВ 71 000 грн.

Оскільки зазначена податкова накладна видана 31.07.2015, а акт виконаних будівельних робіт (що наданий до перевірки) складено за серпень 2015, то суд дійшов висновку, що податкова наклада від 31.07.2015 № 75 складена з порушеннями вимог п. 198.2 ст. 198 Кодексу № 2755.

Висновки податкового органу щодо порушення платником порядку формування податкового кредиту з ПДВ ґрунтується на недоведеності того, що роботи, по яких виник податковий кредит, були виконані саме ТОВ «Бренді-Вуд», з урахуванням того, що на підприємстві відсутні основні фонди та робоча сила. Водночас відсутність у контрагента позивача фізичних та технічних можливостей виконати договір вказує не лише на відсутність у сторін наміру здійснити господарську операцію, а і про неможливість її вчинення.

Враховуючи встановлені обставини справи суд дійшов висновку про нереальність господарських операцій з перекладки каналізаційного колектора та водопроводу, оскільки ТОВ «Бренді-Вуд» не могло виконати ні власними силами, ні із залученням сторонніх організацій (п. 1.3 договору від 01.07.2015 № 01/07 прямо визначено, що підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи своїми силами і засобами, а в акті відсутні відомості про залучення субпідрядника), встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «Смілаенергопромтранс» за липень 2015 року у сумі 71 000 грн.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Суд вважає, що вищезазначене свідчить про оформлення документів не у зв'язку із фактичним здійсненням реальних господарських операцій у хронологічному порядку, а у довільний (удаваний) спосіб, що підтверджує відсутність обставин та подій, пов'язаних з виконанням господарських договорів та відповідним їх відображенням у податковому обліку. Фінансової звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку позивачем не надано.

В інформаційному листі від 20.07.2010 №1112/11/13-101112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такий етап, як встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Тому в даному випадку наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною і у постанові від 05.03.2012, у якій Верховним судом України зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарської операції між позивачем та з ТОВ «Українське кредитно-рейтингове агенство», за період з 01.07.2014 по 31.03.2015 та з ТОВ «Бренді Вуд» за період з 01.07.2015 по 31.07.2015, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.12.2015 №0000712200 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз відповідачем не здійснювались.

Керуючись статтями 11, 14, 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.А. Рідзель

Судді: В.В. Мишенко

В.І. Орленко

Постанова складена у повному обсязі 24.02.2016.