Постанова № 56063624, 17.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 р. Справа № 804/445/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріТонояні А.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління МВС України на Придніпровській залізниці про зобов'язання вчинити певній дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління МВС України на Придніпровській залізниці, в якому позивач просить, з урахуванням уточнень:

- провести розрахунок терміну мого вимушеного прогулу у період часу з 03.11.2011 року по 26.02.2014 року вказавши кількість днів вимушеного прогулу;

- керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати (грошового забезпечення) у випадку вимушеного прогулу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 № 100 (далі Порядком) провести обчислення середнього грошового забезпечення у випадку мого вимушеного прогулу. Провівши обчислення мого середнього грошового забезпечення згідно абзацу 3 пункту 2 даного Порядку за останні повні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, тобто за червень та липень 2011 року;

- згідно пункту 1.7 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу ОВС», затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499, провести розрахунок мого грошового забезпечення за один календарний день. Даний розрахунок грошового забезпечення за один календарний день провести шляхом ділення суми середнього грошового забезпечення за повний місяць, розрахованого відповідно Порядку вказаному в п. З на 30 - середня кількість календарних днів у місяці в Україні, за якими здійснюється виплата;

- провести розрахунок недоплаченої мені суми грошового забезпечення, яке я маю право отримати за час вимушеного прогулу з 03.11.2011 року по 26.02.2014 року, який стався з вини відповідача;

- зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці виплатити мені недоплачену суму грошового забезпечення, яке я маю право отримати за час вимушеного прогулу з 03.11.2011 року по 26.02.2014 року розрахунок, якої буде проведено судом під час розгляду справи;

- зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці виплатити витрати: за оплату судового збору у сумі 551,21 коп. та за банківські послуги у сумі 12,00 грн.; за оплату судового збору в суді першої інстанції за роз'яснення рішення суду в сумі 365,40 коп. та за банківські послуги у сумі 12,00 грн.; за оплату судового збору в суді другої інстанції за роз'яснення рішення суду в сумі 1218,00 коп. та за банківські послуги у сумі 13,15 грн.

- в зв'язку з ліквідацією, зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці в порядку, передбаченому ст. 107 Цивільного кодексу України передати зобов'язання вчинити певні дії та здійснити виплати матеріального характеру своєму засновнику Міністерству внутрішніх справ України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на виконання рішення суду по справі № 804/5324/15 відповідачем було нараховане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.11.2011 року по 26.02.2014 року, однак відповідач неправильно здійснив розрахунок грошового забезпечення.

Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача та представника відповідача, оцінивши їх у сукупності, суд вважає необхідним адміністративний позов задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2011року по справі 2а/0470/12658/11, скасовано наказ Управління МВС України на Придніпровській залізниці від 10.08.2011 року № 81 у частині звільнення з органів внутрішніх справ України в запас за п. 64 «ж» (за власним бажанням) капітана міліції ОСОБА_3, начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, з 10.08.2011 року.

28.04.2015 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/5324/15, яка залишена без змін та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03.11.2011 року по 26.02.2014 року.

Позивачем було здійснено розрахунок грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, згідно якого грошове забезпечення за період з 03.11.2011 по 26.02.2014 склало 60348 грн. 89 коп.

26.08.2015 року на виконання рішення суду УМВС України на Придніпровській залізниці зараховано на картковий рахунок позивача суму у розмірі 57874 грн. 59 коп.

Вирішуючи спір суд зазначає, що у пункті 24 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" зазначено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 3.5.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499 (далі - Інструкція) особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік.

Розділом 2 Інструкції визначено складові частини грошового забезпечення осіб які проходять службу в органах внутрішніх справ. До грошового забезпечення входять такі складові: оклади за спеціальними званнями, посадові оклади осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, надбавка за оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, надбавка державним експертам з питань таємниць, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання іноземної мови, надбавка за почесні звання "заслужений", "народний", надбавка за спортивні звання, доплата за науковий ступінь, доплата за вчене звання, премії, матеріальна допомога.

Посилання відповідача на те, що відповідно до Інструкції обчислення середньо місячної заробітної плати виходячи з розміру грошового забезпечення, до якого входять тільки посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, є безпідставними, так як в цій Інструкції не зазначено, обмеження, щодо не включення до розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу інших складових, окрім зазначених відповідачем.

Таким чином суд вважає, що при визначені середнього заробітку за час вимушеного прогулу, необхідно застосовувати Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (далі - Порядок), та розраховувати виходячи з розміру грошового забезпечення відповідно до розділу 2 Інструкції, яке було нараховано позивачу за останні 2 місяці до звільнення.

Пунктом 1 Порядку визначено, що цей Порядок застосовується, зокрема, у випадках вимушеного прогулу.

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Розмір середньої заробітної плати позивача розрахований на підставі розрахункових листів наданих відповідачем за січень-вересень 2011 року становить 168,90 грн. (3898,80 + 3195,15/41).

Відповідно до Листів Міністерства праці та соціальної політики України Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2011 - 2014 роки час вимушеного прогулу позивача становить 583 робочих дні, а розмір середнього заробітку за цей час складає 98468,70 грн. (583х168,90=32999,88 грн.).

Оскільки відповідачем на час розгляду справи виплачено позивачу 60348,89 грн., то суд вважає, за необхідне зобов'язати УМВС України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.11.2011 року по 26.02.2014 року 38119,81 грн. (98468,70-60348,89).

Щодо вимоги позивача, про зобов'язання УМВС України на Придніпровській залізниці виплатити витрати за оплату судового збору у сумі 551,21 коп. та за банківські послуги у сумі 12,00 грн.; за оплату судового збору в суді першої інстанції за роз'яснення рішення суду в сумі 365,40 коп. та за банківські послуги у сумі 12,00 грн.; за оплату судового збору в суді другої інстанції за роз'яснення рішення суду в сумі 1218,00 коп. та за банківські послуги у сумі 13,15 грн., суд зазначає, що вирішення питання щодо розподілу судових витрат передбачено статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України та вирішується судом в межах розгляду тієї позовної заяви за подання якої сплачено судовий збір, тому така позовна вимога не підлягає задоволенню.

У випадку коли судом не вирішено питання про судові витрати, позивач на підставі статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України може звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

Також не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання УМВС України на Придніпровській залізниці в порядку, передбаченому ст. 107 Цивільного кодексу України передати зобов'язання вчинити певні дії та здійснити виплати матеріального характеру своєму правонаступнику ГУМВС України в Дніпропетровській області, оскільки станом на час розгляду справи юридичну особу УМВС України на Придніпровській залізниці не припинено.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління МВС України на Придніпровській залізниці про зобов'язання вчинити певній дії задовольнити частково.

Зобов'язати Управління МВС України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.11.2011 року по 26.02.2014 року в розмірі 38119 (тридцять вісім тисяч сто дев'ятнадцять) грн.81 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2016 року

Суддя О.В. Кононенко