Постанова № 56063512, 23.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р. Справа № 815/6188/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.при секретаріБерекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0004811502 від 24.06.2015 року, -

встановиЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" (код ЄДРПОУ 24544710) до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0004811502 від 24.06.2015 року.

Суд першої інстанції своєю постановою від 11 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" (код ЄДРПОУ 24544710) до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного Управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0004811502 від 24.06.2015 року - відмовив у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівський морський рибний порт» подало до ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.04.15 №9073325681 з додатками за березень 2015.

На підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами і доповненнями, далі - ПКУ), у порядку статті 76 глави 8 розділу II ПКУ посадовими особами відповідача проведено камеральну (електронну) перевірку зазначеної податкової декларації, за результатами якої складено акт від 20.05.2015 № 593/15-02/24544710.

Актом камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» п. 200.1, п. 200.2. ст. 200, п. 2001.1 ст. 2001 розділу V, п. 33 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), п. 91 Постанови КМУ від 16.10.2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (із змінами і доповненнями), пп. 8 п. 5 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №13 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за №102/26547) завищено суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (р. 20.2 декларації з ПДВ за березень 2015 року) у розмірі у сумі 4138932 грн., що призвело до завищення р. 20, р. 27 декларації з ПДВ за березень 2015 року у сумі 4138932 грн. заниження р. 31 декларації з ПДВ за березень 2015 року у сумі 4138932 грн, та призвело до заниження ПДВ що сплачується до державного бюджету (р. 25 та р. 25.1 декларації з ПДВ за березень 2015 року) у сумі 4138932 грн.

На підставі вказаного акта камеральної перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків ДПІ у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.06.15 № 0004811502 про збільшення ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6 208 398 грн. (4 138 932 грн. - основного платежу та 2 069 466 гри. - штрафна санкція).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення рішення №0004811502 від 24.06.2015 року.

Пункт 33 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України передбачає, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Так за вибором платника податку, який він відображає у заяві, відповідні суми: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують

розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки

коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену

пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми

податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було

здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу

у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Зміст підпункту а) пункту 33 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України вказує про можливість на вибір платника податку на додану вартість, який має непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, збільшити розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та одночасно збільшити розмір суми податкового кредиту в одній тій самій податковій декларації.

У відповідності до пп. 8 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року N 966, рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/ розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення, та значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

За таких обставин колегія суддів вважає, що саме заява платника податків є тією подією, з якою пов'язане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, та одночасне збільшення податкового кредиту. Заповнення такої заяви у складі податкової декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою дії включення заявлених у ній залишків податку на додану вартість до податкового кредиту у цей же податковій декларації.

Також вказаними нормами передбачено, що платник податків самостійно вирішує, коли саме, та у складі якої саме податкової декларації подавати відповідну заяву та відображати непогашені залишки податку на додану вартість, а також напрям їх використання. При цьому, всі непогашені залишки податку на додану вартість без проведення перевірок, тобто автоматично в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації) підлягають врахуванню як у збільшення суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, так і податкового кредиту.

Тобто, якщо платник податків має намір збільшувати розміри суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний податковий період, в якому було здійснено таке збільшення та використовувати непогашені залишки податку на додану вартість в березні 2015року, він відображає таке рішення в декларації за березень 2015року, шляхом заповнення додатку 2 до декларації. Відповідно, всі такі суми автоматично без перевірок мають збільшувати розміри суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄДПН в силу подання такої заяви та одночасно відображаються в рядку 20.2 податкової декларації за березень 2015року. Інших варіантів відображення непогашених сум податку на додану вартість у разі прийняття платником податків такого рішення ПК України не передбачено.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що у декларації за березень 2015 року скористався правом передбаченим підпунктом "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України га спрямувало суму залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів (до 01 лютого 2015 року) у розмірі 4138 932 грн для збільшення реєстраційної суми, вказавши її прописом у текстовому полі та цифровому форматі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) декларації за березень 2015 року із одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Вищезазначена сума також була відображена у графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) та перенесена рядки 20.2 та 27 податкової декларації відповідно, що повністю відповідає вимогам Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, та нормам ПКУ.

Таким чином, позивач правомірно відобразив 4 138 932 грн. у рядках 20.2 та 27 декларації з податку на додану вартість за березень 2015року.

Крім цього колегія судів погоджується із доводами позивача стосовно того, що податковим органом сума від'ємного значення податку згідно декларації з податку на додану вартість за березень місяць 2015року було зменшено TOB «ІМРП» у розмірі 4 138 932грн., та в подальшому за результатами камеральної перевірки, висновки щодо якої оформлені актом від 20.05.2015року № 593/15-02, загальна сума від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів не була скоригована (збільшена) на суму 4 138 932грн., а за таких обставин TOB «ІМРП» фактично сплачує податкові зобов'язання у сумі 4 138 932грн. двічі (перший раз шляхом зменшення загальної суми від'ємного значення на 4138932грн., а другий раз відповідно до податкового повідомлення рішення від 24.06.2015року, що оскаржується позивачем).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0004811502 від 24.06.2015р. відповідачем нараховано TOB « Іллічівський морський рибний порт» суму штрафних санкцій у розмірі 2 069 466грн., що становить 50% від суми податку на додану вартість - 4 138 932грн..

Стаття 123 пункт 123.1 ПК України передбачає, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.1).

В той же час, в акті перевірки від 20.05.2015року не зазначено, що контролюючим органом повторно були визначені суми податкового зобов'язання з цього податку, не надано відповідачем і доказів повторного визначення суми податкового зобов'язання з цього податку за таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вище зазначені норми які визначають штрафні санкції застосовані відповідачем безпідставно.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт", - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0004811502 від 24.06.2015 року, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області № 0004811502 від 24.06.2015р.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт", (код за ЄДРПОУ 024544710) з Державного бюджету України, сплачений судовий збір у розмірі: 93 125,97 грн. відповідно до платіжного доручення №5701 від 16 жовтня 2015 року; та 102 438,57 грн. відповідно до платіжного доручення №6448 від 18 грудня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк