Постанова № 56063487, 23.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2016 року № 826/13846/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПрокурора Святошинського району м.Києва в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київгеоком" про стягнення заборгованості , В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся прокурор Святошинського району м.Києва в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Київгеоком" (далі - відповідач, ТОВ "Київгеоком" ) про стягнення заборгованості у сумі 631 976,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в установлені законодавством строки добровільно не сплачено узгоджені суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Також, прокурором зазначено, що несплата відповідачем належної суми, обов'язковість сплати якої встановлено Законом, порушує економічні інтереси держави, що перешкоджає здійсненню своєчасного та в повному обсязі наповненню бюджету.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач заперечень по суті позову не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Суд, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгеоком" зареєстроване Головним управлінням юстиції у м. Києві та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Як встановлено судом, за відповідачем обліковується податковий борг у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань на загальну суму 631 976,90 грн., яка утворилася у зв'язку із не сплатою наступних податкових зобов'язань: податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КЕКД 14010100) у сумі 321 928,10 грн., податку на прибуток підприємств (КЕКД 11021000) у сумі 310 048,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства, за результатами якої винесено та направлено до відповідача податкові повідомлення-рішення щодо сплати вказаних платежів: - від 13.05.2014 року № 0002012203 на суму 297 281,25 грн. щодо сплати податку на прибуток підприємств, від 13.05.2014 року №0002022203 на суму 278 958,75 грн. щодо сплати податку на додану вартість, які винесено на підставі акту перевірки №15/26-57-22-03-07 від 18.04.2014 року.

Згідно зворотного боку облікових карток платника, заборгованість відповідача складає 631 976,90 грн., що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо сплати податків і зборів на момент їх виникнення та розгляду справи регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як передбачено статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Однак, відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу від 25.02.2015 року №505-23 на суму 378 116,82 грн., яка отримана відповідачем засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.

Також, контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 25.02.2015 року №89/26-57-23-01-10.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів сплати суми заборгованості, як і не надав доказів оскарження податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу в судовому порядку.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Розділом 9 Податкового кодексу України регламентовано порядок погашення податкового боргу платників податків.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків 4 на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Крім того, згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В той час, відповідно до ст. 121 Конституції України, представництво інтересів громадян і держави у судах покладається саме на органи прокуратури.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому, згідно з ч.1 ст.24 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Однією із форм представництва є звернення до адміністративного суду з адміністративними позовами на захист інтересів держави, що передбачено ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував твердження позивача, доказів погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгеоком" (вул. Доброхотова,17, кв. 234, м. Київ, 03142, код ЄДРПОУ 36852608)заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у сумі 631 976,90 грн. (шістсот тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість гривень 90 коп.) на користь Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя А.С. Мазур