Ухвала суду № 56061555, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року м. Київ К/800/354/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року

у справі № П/810/512/14-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) (далі - Товариство)

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Ірпінська ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У січні 2014 року Товариство звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.08.2013р. №0001102203, №0001112203, №0001122203, №0001132202, №0001142203, №0001152203, №0001162203 та №0001172203.

Позов мотивовано тим, що Ірпінська ОДПІ безпідставно кваліфікувала як фіктивні господарські операції з придбання позивачем послуг у рамках господарських взаємовідносин з підприємством «Авіаційна компанія ДМГО «Асоціація авіації ЗАНГ Україна» та незаконно позбавила позивача права на податкову вигоду за цими операціями.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014р., позов задоволено.

Судові рішення зі спору мотивовані тим, що Товариство документально підтвердило право на податковий кредит та витрати за реальними господарськими операціями з придбання робіт та послуг у задекларованого постачальника, тоді як власне викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо діяльності спірного контрагента не можуть спростовувати факти, засвідчені первинними документами.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що суди не надали належної правової оцінки установленим у рамках здійснення контрольно-перевірочних заходів обставинам, які свідчать про неможливість дійсного руху активів по задекларованим ланцюгам постачання та підтверджують номінальний характер спірних операцій з метою одержання платником (позивачем у справі) бажаних податкових наслідків.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Ірпінською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків - підприємством «Авіаційна компанія ДМГО «Асоціація авіації ЗАНГ Україна», їх реальності та повноти відображення в обліку за періоди з 01.03.2012р. по 31.03.2012р., з 01.06.2012р. по 30.09.2012р., з 01.11.2012р. по 30.11.2012р.

За результатами цієї перевірки складено акт від 01.08.2013р. № 882/22-4/13737357, в якому викладено висновок податкового органу про незаконність відображення позивачем у податковому обліку витрат та податкового кредиту з ПДВ за операціями з придбання у названого контрагента робіт з ремонту та технічного обслуговування повітряних суден. За твердженням відповідача, поставка робіт та послуг у задекларованих обсягах позивачеві заявленим постачальником не здійснювалася, тоді як штучно складений пакет документів не може породжувати наслідки у податковому обліку платника.

За результатами перевірки Ірпінською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.08.2013р.:

№0001102203 про визначення платникові суми завищення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на 50000 грн. із застосуванням 12500 грн. штрафних санкцій;

№0001112203, за яким Товариству визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ на квітень 2012 року у розмірі 276779 грн.;

№0001122203, згідно з яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 25000 грн. за основним платежем та на 12500 грн. за штрафними санкціями;

№0001132202 про збільшення платникові грошового зобов'язання з ПДВ на 33333 грн. за основним платежем та на 16666,50 грн. за штрафними санкціями;

№0001142203, відповідно до якого платникові нараховано ПДВ у сумі 41667 грн. за основним платежем та 20833,50 грн. за штрафними санкціями;

№0001152203, за яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 53333 грн. за основним платежем та 26666,50 грн. за штрафними санкціями;

№0001162203 про донарахування Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 205143 грн. за основним платежем та 102571,50 грн. за штрафними санкціями;

№0001172203 про збільшення платникові грошового зобов'язання з податку на прибуток на 325399 грн. за основним платежем та на 162699,50 грн. за штрафними санкціями.

Мотивуючи висновок про безтоварність спірних господарських операцій, Ірпінська ОДПІ послалася на обставини, викладені в акті податкової перевірки названого постачальника - підприємства «Авіаційна компанія ДМГО «Асоціація авіації ЗАНГ Україна», щодо участі цього підприємства у схемних правовідносинах з фіктивними суб'єктами господарювання з метою одержання податкової вигоди.

Відхиляючи наведені доводи відповідача як неспроможні, суди попередніх інстанції цілком об'єктивно виходили з такого.

В силу приписів статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За класифікацією витрат, наведеною у статті 138 ПК, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг належить до витрат операційної діяльності, які визнаються у податковому обліку на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2) у тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді формування витрат та податкового кредиту з ПДВ у податковому обліку є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Керуючись наведеними правилами оподаткування при оцінці наслідків господарських операцій позивача та підприємства «Авіаційна компанія ДМГО «Асоціація авіації ЗАНГ Україна», суди встановили, що за договорами на виконання робіт від 16.02.2012р. № 02/16, від 02.03.2012р. №03/02, від 20.04.2012р. № 04/20 названий виконавець зобов'язався виконати комплекс ремонтно-відновлювальних робіт з ремонту та технічного обслуговування належних Товариству повітряних суден, надавати позивачеві послуги з авіаційної охорони лісів, із забезпечення наземного обслуговування повітряних суден тощо.

На підтвердження реальності виконання цих операцій платником подано акти наданих послуг, податкові накладні, виписки з банківського рахунку Товариства. Оцінивши зазначені докази за правилами статті 86 КАС, суди дійшли висновку, що представлені платником первинні та інші документи містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст, обсяг поставлених робіт, підтверджують дійсних рух активів у процесі виконання розглядуваних операцій та реальність змін майнового стану їх учасників.

Податковим органом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Доводи Ірпінської ОДПІ, якими вона мотивує правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, зводяться до аналізу правовідносин названого постачальника з третіми особами, з якими позивач не перебував у фінансово-господарських правовідносинах безпосередньо. За відсутності доказів, які б свідчили про існування змови платника з його постачальниками по ланцюгу, здійснення ними узгоджених, взаємозалежних, не обумовлених ринковими механізмами дій, що керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних для одного з суб'єктів результатів у сфері оподаткування - позивача у справі, відносини попередніх учасників поставки не можуть впливати на податковий облік Товариства.

Твердження відповідача про те, що фіктивний характер операцій спірного контрагента з його постачальниками свідчить про відсутність активу, який виступав предметом поставки позивачеві, також є неспроможними. Адже відповідачем не доведено існування зв'язку між поставкою названих робіт позивачеві та операціями підприємства «Авіаційна компанія ДМГО «Асоціація авіації ЗАНГ Україна» з третіми особами.

Враховуючи викладене, суди з урахуванням сукупності встановлених у справі обставин та наявних у ній доказів дійшли цілком обґрунтованого висновку про недоведеність податковим органом безтоварності спірних господарських операцій в силу відсутності товарно-грошового обороту, номінального оформлення операцій, їх імітації з єдиною метою отримати незаконну податкову вигоду та податкову економію, та правомірно задовольнили даний позов.

Твердження Ірпінської ОДПІ, викладені у касаційній скарзі, тотожні тим доводам, які були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанцій; їм надано належну правову оцінку, підстави для її неприйняття у касаційного суду відсутні.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун