Ухвала суду № 56061549, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2016 р. м. Київ К/800/47557/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року

у справі №813/4107/15

за поданням Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (надалі - Броварська ОДПІ)

до Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» (надалі - ПП «ОККО-Нафтопродукт»)

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

встановив:

У серпні 2015 року Броварська ОДПІ звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків ПП «ОККО-Нафтопродукт».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року, подання Броварської ОДПІ задоволено частково. Підтверджено обґрунтованість застосування умовного адміністративного арешту майна ПП «ОККО-Нафтопродукт» (код ЄДРПОУ 36670361, розташованого за адресою: Київська обл., м.Бровари, вул.Осипова, буд. №131), накладеного рішенням начальника Броварської ОДПІ про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 31.07.2015р. №11135/10/10-06-10. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, начальником ГУ ДФС у Київській області був виданий наказ №251 від 30.06.2015 року про проведення фактичних перевірок ПП «Окко-Нафтопродукт».

При виїзді на господарську одиницю - АЗС з магазином, що належить ПП «Окко-Нафтопродукт» представнику підприємства були пред'явлені для ознайомлення направлення на перевірку від 28.07.2015 року №4352, №4353 та вручено для ознайомлення й отримання копію наказу про проведення фактичних перевірок від 30.06.2015 року №251.

Крім того, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області на підставі направлень на перевірку та у відповідності до наказу було здійснено виїзд за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Осипова, 131 для перевірки господарської одиниці - АЗС з магазином, що належить ПП «Окко-Нафтопродукт», проте ОСОБА_2 їх не було допущено до проведення перевірки, про що складено акт №1769/1000/22/36670361 від 30.07.2015 року. Вказаний акт був підписаний, зокрема, уповноваженою особою Підприємства ОСОБА_2 із зауваженнями, до яких надано ним також додаткові роз'яснення.

31.07.2015 року начальником Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі акту відмови від допуску до перевірки від 30.07.2015р. №1769/1000/22/36670361 прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ «ОККО-Нафтопродукт», розміщене за адресою: 1) Київська обл., м. Бровари, вул. Осипова, буд. №131; 2) Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. №127; 3) Київська обл., Броварський р-н, смт. Велика Димерка, дор. Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (праворуч); 4) Київська обл., Броварський р-н, смт. Велика Димерка, дор. Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (ліворуч).

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Отже, розглядувана норма передбачає дві обставини, за наявності яких може бути застосований арешт майна платника податків: 1) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення; 2) платник податків відмовляється від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірки регламентована статтею 81 Податкового кодексу України і однаково застосовується як для документальних, так і для фактичних перевірок.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзацом 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування подання Броварська ОДПІ посилається на те, що 30.07.2015 року здійснено виїзд до ПП «ОККО-Нафтопродукт» АЗС, магазин №КВ26 за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Осипова,131 для проведення фактичної перевірки згідно наказу ГУ ДФС у Київській області від 30.06.2015 року №251 та направлень на перевірку №4352 та №4353 від 28.07.2015 року.

При цьому, рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків прийнято на підставі акта відмови від допуску до перевірки від 30.07.2015 року №1769/100/22/36670361 (а.с.6).

Направлення на перевірку №4352, №4353 від 28.07.2015 року та наказ від 30.06.2015 року №251 вручено ОСОБА_2 28.07.2015 року (а.с.11).

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не з'ясовано чи були допущені посадові особи ГУ ДФС у Київській області до проведення перевірки саме 28.07.2015 року.

Слід також зазначити, що акт відмови від допуску до перевірки підписано ОСОБА_2, тоді як додаток до акту підпису не містить (а.с. 8-9).

До того ж, податковим органом не надано доказів наявності наказу про проведення фактичної перевірки об'єкта - господарської одиниці ПП «ОККО-Нафтопродукт» АЗС, магазин №КВ26, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Осипова,131.

Крім того, наказ ГУДФС у Київській області від 30.06.2015 року №251 не скріплений печаткою (а.с.12).

Не можна залишити поза увагою той факт, що наказ про проведення перевірки прийнято начальником ГУ ДФС у Київській області, тоді як рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 30.07.2015 року №1769/100/22/36670361прийнято Броварською ОДПІ.

Під час розгляду даної справи, судами враховано роз'яснення ОСОБА_2 (а.с. 10).

У зв'язку з чим слід зазначити, що доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина друга цієї статті).

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч.1 ст.65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі може бути викликаний судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати судом у справі.

Між тим, зазначений свідок не допитувався в судовому засіданні, тільки після дотримання норм процесуального права, а саме приведення до присяги свідчень таких осіб можуть бути доказами по справі.

Порядок допиту свідків визначено ст. 141 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Частинами 4 та ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» - задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун