Ухвала суду № 56061058, 23.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3508/15-а

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року про закриття провадження по справі за поданням Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Каховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - заявник, або Каховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) звернулася до суду із поданням, в якому просила підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.).

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року закрито провадження у справі за вказаним поданням.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В судове засідання представник заявника не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи заявник повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.84). На електронну адресу суду 23.02.2016 року від представника заявника надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, проте жодних обґрунтувань необхідності перенесення апеляційного розгляду справи в поданому клопотанні заявником не наведено та доказів неможливості прибуття представника заявника до суду до вказаного клопотання останнім не додано, а також не вказано обставин, що перешкоджають апеляційному провадженню.

ФОП ОСОБА_2 в судове засідання, також, не прибув, попередньо подавши до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційний розгляд справи здійснити за його відсутності (а.с.73-76).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом в.о. начальника Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 26.10.2015 року № 359 призначено проведення виїзної планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, тривалістю 10 робочих днів з 10.11.2015 року.

На підставі наказу видано направлення на перевірку від 10.11.2015 року № 208 посадовій особі заявника ОСОБА_3

При здійснення 10.11.2015 року посадовою особою Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області виїзду на місцезнаходження ФОП ОСОБА_2 з метою вручення направлення на перевірку та проведення перевірки, ФОП ОСОБА_2 не допущено її до проведення перевірки з посиланням на відсутність законних підстав для її проведення та порушення мораторію на перевірки.

У зв'язку з викладеним посадовими особами Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області складено акт від 10.11.2015 року № 17/17-2/НОМЕР_1 про відмову платника податків від підпису у направленні на перевірку, акт від 10.11.2015 року № 18/17-2/НОМЕР_1 про відмову від допуску до перевірки

На підставі викладеного в.о. начальника Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 10.11.2015 року прийнято рішення про застосування до ФОП ОСОБА_2 умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Враховуючи наведене та керуючись п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України заявник звернувся до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - ФОП ОСОБА_2

Вирішуючи спірне питання та закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами існує спір про право, що унеможливлює розгляд вимог Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно вимог п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому, особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно вимог п. 2 ч. 5 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

При цьому, спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (п. 94.11 ст. 94 Податкового кодексу України).

При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, наведених у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи запереченнями ФОП ОСОБА_2, як на заявлене подання, так і на подану апеляційну скаргу (а.с.20-22, 73-76), при відмові у допуску до проведення перевірки і в судовому засіданні ФОП ОСОБА_2 категорично заперечував законність наказу контролюючого органу на проведення перевірки посилаючись на фактичне порушення останнім вимог податкового законодавства України, наявність мораторію на проведення перевірок. При цьому, незаконність наказу на проведення перевірки мотивує тим, що згідно плану-графіку, затвердженого ДФС України, проведення перевірки передбачено у ІІІ кварталі 2015 року, в той час як Каховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області винесено наказ на проведення перевірки у ІV кварталі 2015 року.

Зазначений наказ та викладені в ньому підстави для проведення перевірки слугували, в свою чергу, підставою для виходу посадової особи Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на проведення перевірки та складання акта від 10.11.2015 року № 18/17-2/НОМЕР_1 про відмову від допуску до перевірки, а відтак були передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст.1833 КАС України і внесення даного подання.

Таким чином, враховуючи незгоду відповідача з рішенням податкового органу щодо наявності підстав для проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування до відповідача адміністративного арешту та стало підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність між сторонами спору про право.

Посилання апелянта на те, що станом на день прийняття рішення судом першої інстанції відповідач не оскаржив в судовому порядку наказ Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 26.10.2015 року № 359 про призначення проведення виїзної планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_2, недопущення до якої і було передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 1833 КАС України і внесення даного подання, а відтак відсутній спір про право, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як зазначалось вище, спір про право в контексті статті 1833 КАС України може бути встановлений судом не лише зі змісту відповідного адміністративного позову, суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання, зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, що і відбулося у даному випадку.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

При цьому, наявність спору про право, в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.

Таким чином, оскільки положеннями статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України не визначено дій суду в такому разі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в такому випадку слід закривати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, так як відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України у інформаційних листах від 02.02.2011 року № 149/11/13-11 та 22.04.2011 року № 571/11/13-11.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 199 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Також, враховуючи, що апелянтом не сплачено судовий збір, сплату якого відстрочено до ухвалення рішення у справі, з Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1218 грн. згідно пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року про закриття провадження по справі за поданням Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без змін.

Стягнути з Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473529) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець