Ухвала суду № 56060986, 24.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22ц/796/765/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Юзькова О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Вербової І.М. Поливач Л.Д.

при секретарі - Бугай О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою її представником ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.12.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір - заяву № 300131/152762/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на користь третьої особи. На виконання умов договору ОСОБА_3 вніс на користь позивача грошові кошти у розмірі 150 000 доларів США на строк з 22.12 2014 року по 22 березня 2015 року. Після закінчення строку дії договору позивач подав до банку заяву про повернення коштів, 20 квітня 2015 року таке звернення здійснено повторно. Проте грошові кошти повернуті банком не були.

Ураховуючи викладене, просила зобов'язати відповідача видати готівкою одноразово операцією через касу належні їй кошти у валюті у розмірі 150 000 доларів США.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник позивача подала апеляційну скаргу, та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

На обґрунтування своїх доводів, вказує зокрема, що ОСОБА_1 зверталась до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» із вимогами про повернення депозиту до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а тому суд дійшов помилкового висновку про відмову в позові.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Позивач в судове засідання не з'явився.

Перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 300131/152762/3-14 про строковий вклад (депозит) «Стандарт» на користь третьої особи.

За умовами договору ОСОБА_3 вніс на користь третьої особи - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»грошові кошти у розмірі 150 000,0 доларів США на вкладний рахунок строком до 22.03.2015 р.

Після закінчення строку дії договору позивач звернулась до банку із заявою про проповерненя грошових коштів, проте вимога виконана відповідачем не була, сума вкладу не повернута.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1ст. 631 ЦК України).

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Згідно з Постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та кредит», згідно з яким з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Банк «Фінанси та кредит».

Частинами 5, 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Відмовляючи у задоволенні указаного позову, апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив із відсутності на теперішній час правових підстав для стягнення з відповідача суми вкладів у судовому порядку.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що судом не враховано, що позивач звертався до Банку з вимогою про повернення коштів до запровадження тимчасової адміністрації, а тому кошти підлягають стягненню, оскільки на момент постановлення рішення суду першої інстанції діяла тимчасова адміністрація, отже, починаючи з 18 вересня 2015 року банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, надано вірну оцінку зібраним доказам, відповідно до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому рішення скасуванню не підлягає.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.

Головуючий

Судді