Рішення № 56060861, 11.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 759/8028/15 Головуючий у 1-ій інстанції - Сенько М.Ф.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1822/2016 Доповідач - Музичко С.Г.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі: головуючого судді Музичко С.Г.

суддів Шкоріної О.І., Саліхова В.В. при секретарі Гладченко Ю.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «ТАС» Синельнікова Микити Олексійовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення пені, трьох відсотків річних, та втрат від інфляції,

в с т а н о в и л а:

В травні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПАТ Страхова група «ТАС» про стягнення пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в розмірі 9 012,91 грн., трьох відсотків річних в розмірі 7 407,87 грн., та суму інфляційних витрат в розмірі 69 993,86 грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16.10.2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено, стягнуто страхове відшкодування у розмірі 191 764 грн., інфляційне збільшення за період з 13.02.2013 року до 04.11.2014 року у розмірі 1532,96 грн., три відсотки річних за період 13.02.2013 року до 04.11.2014 року у розмірі 4 176,78 грн., пеня у розмірі 5 081,75 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року позов ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення пені, трьох відсотків річних, та втрат від інфляції, задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 63 868,67 гривень, з яких: 7 985,21 гривень пені, 6 540,99 грн. трьох відсотків річних, та 49 369,47 грн. компенсацію втрат від інфляції

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник ПАТ «СГ «ТАС» Синельніков М.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вважає, що з позовом про стягнення з відповідача пені позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності. Вимоги, про стягнення 3% річних та індексації, на думку апелянта, не обґрунтовані, оскільки страховий платіж має разовий характер.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положення ст.10 ЦПК України кожна сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання страховика за договором про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо виплати страхового відшкодування особі, яка має на це право, зводиться до сплати грошей, отже є грошовим.

Так, 12.11.2012 року близько 00 год. 30 хв. на автошляху між. с. С. Борщагівка та с. П.П. Борщагівка загорівся автомобіль ВМW Х5 д/н НОМЕР_1. Внаслідок пожежі автомобіль був знищений.

На підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів ВВ/21 №4 0308250 від 24 вересня 2012 року вказаний автомобіль був застрахований в ПАТ «ТАС».

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини договору страхування, згідно з яким, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі), грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Із заявою про виплату страхового відшкодування позивач звернулась до відповідача 03.01.2012 року.

3 червня 2013 року ПАТ СГ «ТАС» відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пунктом 12.9. Договору страхування передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 10 робочих днів з дати отримання всіх необхідних документів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Із вказаним позовом ОСОБА_3 звернулась до суду 21.05.2015 року. Вимогу про сплату пені остання заявила до 17.02.2015 року включно. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 21.05.2014 року до 17.02.2015 року.

Виходячи з викладеногорозмір пені повинен складати 4180 гривень 45 копійок на підставітакого розрахунку:

191 764.00 грн. х 272дн :0,01 %.. = 4180 грн. 45 коп., де:

- 191 764.00 грн. заборгована сума;

- 0,01% - розмір річних процентів;

- 272 - кількість днів прострочки.

Отже, в частині стягнення пені апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Рішення належить змінити в цій частині, зменшивши розмір стягнутої пені з 7985,21 гривень до 4180 грн.45 коп.

При наявності у справі судового рішення, яким вже було встановлено розмір завданої шкоди та відповідно стягнуто її, такий розмір шкоди відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України має преюдиційне значення для суду при вирішенні справи і суд не вправі змінювати його, в тому числі шляхом застосування положень ст. 625 ЦК України.

Зазаначена правова позиція викладена у справі № 6-3019 цс 15 та відповідно до ст. 360 -7 ЦПК України є обов'язковою для застосування.

За таких обставин не ґрунтується на законі вимога позивача про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних, як це передбачено ст.625 ЦК України, а тому суд відмовляє у задоволенні таких вимог.

Також, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з ПрАТ «ТАС» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «ТАС» Синельнікова Микити Олексійовича задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_3 пеню в сумі 4180,45 гривень, судовий збір у сумі 243,60 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ..

Головуючий :

Судді: