Ухвала суду № 56060714, 23.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3255/15-а

Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: - Яковлєва О.В.,

суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню Державної міграційної служби України в Херсонській області про зобов'язання здійснити реєстрацію його місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як реєстрація місця проживання особи здійснюється тільки при наявності документів, що підтверджують право особи на проживання в житлі, а в даному випадку, житло перебуває у комунальній власності, обов'язковою умовою реєстрації у якому є договір найму, який відсутній у позивача.

В свою чергу, позивачем подану заперечення на апеляційну скаргу, з яких вбачається, що підставою для реєстрації місця проживання особи є документ, що підтверджує право власності чи право користування особи житлом, тобто надане позивачем рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 березня 2015 року по справі 666/7125/14-ц, яким визнано його право на користування спірним житлом є достатнім для здійснення реєстрації місця проживання особи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 березня 2015 року, у справі № 666/7125/14-ц, яким за нею визнано право користування вказаною квартирою та зобов'язано Виконавчий комітет Херсонської міської ради укласти договір найму вказаної квартири.

В свою чергу, позивачем направлено до міграційного органу заяву про реєстрацію місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1, з доданими до неї документами, яка отримана останнім 11 вересня 2015 року.

Міграційним органом 11 жовтня 2015 року надано позивачу відповідь на вказану заяву, якою відмовлено у її задоволенні, так як реєстрація місця проживання громадян здійснюється на підставі документів, що підтверджують право особи на проживання в житлі, яким не є рішенням суду від 03 березня 2015 року, у справі № 666/7125/14-ц.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду, з метою зобов'язання міграційного органу здійснити реєстрацію його місця проживання.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок про безпідставну відмову міграційного органу у здійсненні реєстрації місця проживання особи та його зобов'язання зареєструвати позивача в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання", реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Згідно ст. 6 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання", для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання, квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України), документи, що підтверджують право на проживання в житлі, військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання", реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Відповідно до ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" розроблено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, що затверджений Наказом МВС № 1077 "Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів" від 22 листопада 2012 року, яким визначено процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Згідно п. 1.6 вищезазначеного порядку, ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні (далі - реєстраційний облік) здійснюється територіальними підрозділами ДМС та адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Колегією суддів встановлено, що підставою для відмови міграційним органом у реєстрації місця проживання позивача є відсутністю у останнього договору найму, що підтверджує його право на проживання в житлі, яке перебуває у комунальній власності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з метою проведення реєстрації свого місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1, подано до міграційного органу заяву про реєстрацію місця проживання, копію паспорту, талон про зняття з реєстрації місця проживання, квитанцію про сплату державного мита та рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 березня 2015 року, у справі № 666/7125/14ц.

Так, з вищевикладених норм вбачається, що однією з необхідних умов для реєстрації місця проживання особи є надання документів, що підтверджують право на проживання в житлі, а саме: ордера, свідоцтва про право власності, договору найму (піднайму, оренди), або інших документів.

В даному випадку, вказаними нормативними актами не встановлено вичерпного переліку документів, які є підставою для реєстрації місця проживання особи.

В свою чергу, рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 березня 2015 року, у справі № 666/7125/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та Виконавчого комітету Херсонської міської ради, визнано право користування ОСОБА_4 жилим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В даному випадку, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено право позивача на користування спірним житловим приміщенням, а тому таке право не потребує доведенню у даній справі.

Колегія суддів вважає, що право особи на користування спірним житлом є тотожним праву особи на проживання у такому житлі, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги та зобов'язано міграційний орган здійснити реєстрацію позивача у спірному житлі, так як позивачем здійснено всі умови для такої реєстрації.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, покласти на Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло