Постанова № 56060691, 23.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 876/8807/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Левицької Н.Г., Кухтея Р.В.

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.06.2014 року №0010661502, яким зобов'язано сплатити штраф у сумі 74 706,36 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року в задоволенні адміністративного позову повністю відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем в порушення п.57.1 ст.57 розділу II ПК України несвоєчасно сплачено 373 531,80 грн. самостійно визначеного в податковій декларації з податку па прибуток за 2013 рік податкового зобов'язання з податку на прибуток (граничний термін сплати - 11.03.2014 року сплачено 15.04.2014 року (уточнююча декларація з податку на прибуток за 2013 рік №9091311145). Вказане підтверджується відомостями з облікової картки платника податків, в яких відображено операції за період з 31.01.2014 року по 26.06.2014 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року та прийняти нову постанову. якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій було встановлено суму нарахованого до сплати податку - 373 822 грн. була подана позивачем 20.02.2014 року. А 06.03.2014 року (в межах термінів передбачених ПКУ) підприємством було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій було задекларовано зменшення нарахованої суми податку за рахунок переплаченого авансу - 410 448 грн. Згодом платник податків на вимоги контролюючого органу ще тричі подавав уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, проте всі вони містили зменшення нарахованої суми податку за рахунок переплаченого авансу більше ніж сума нарахованого до сплати податку. Зокрема, остання уточнююча податкова декларація, подана 15.04.2014 року, встановила зменшення нарахованої суми податку за рахунок переплаченого авансу - 405 007 гри. Відтак, загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) період набула від'ємного значення (31 185 грн. згідно останньої уточнюючої податкової декларації).

Таким чином, за фактичної відсутності податкового зобов'язання (наявності переплати), нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, якого не існує, є незаконним.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області проведено перевірку ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» з питань своєчасності сплати до бюджету самостійно визначеного податкового зобов'язання в декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1058/15-3/37831898 від 08.05.2014 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення підприємством п.57.1 ст.57 розділу II Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено 373 531,80 грн. самостійно визначеного в податковій декларації з податку па прибуток за 2013 рік податкового зобов'язання з податку на прибуток (граничний термін сплати - 11.03.2014 року сплачено 15.04.2014 (уточнююча декларація з податку на прибуток за 2013 рік №9091311145).

На підставі вказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 05.06.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0010661502, яким на підставі ст.126 Податкового кодексу України, за порушення ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» граничного строку сплати самостійно визначеного в податковій декларації з податку па прибуток за 2013 рік податкового зобов'язання з податку на прибуток нарахувало підприємству штраф на суму 74 706,36 грн.

В силу п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до вимог п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строк), протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податковим агентом, визначається календарною датою.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 126.1 ст.126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п.1 ст. 126 ПКУ, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Встановлено, що 20 лютого 2014 року ТОВ «Галицька будівельна гільдія» до ДПІ у Франківському районі м. Львова було подано податкову декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій було встановлено суму нарахованого до сплати податку - 373 822 грн.

6 березня 2014 року (в межах термінів, передбачених ПКУ) позивачем до ДПІ було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій було задекларовано зменшення нарахованої суми податку за рахунок переплаченого авансу - 410 448 грн. Згодом, платник податків на вимоги контролюючого органу, до проведення перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобовязання до бюджету, неодноразово подавав уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, а саме - 4 квітня 2014 року, 11 квітня 2014 року та 15 квітня 2014 року і всі вони містили зменшення нарахованої суми податку за рахунок переплаченого авансу у розмірі більшому, ніж сума нарахованого до сплати податку.

Так, остання уточнююча податкова декларація, подана 15.04.2014 року, встановила зменшення нарахованої суми податку за рахунок переплаченого авансу - 405 007 грн., а відтак, загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) період набула від'ємного значення ( 405 007,00 грн - 373 822,00 грн. = 31 185 грн.).

На думку суду апеляційної інстанції, за фактичної відсутності податкового зобов'язання, а саме - наявності переплати, нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, якого не існує, є протиправним.

З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з помилковим застосуванням норм матеріального права, в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року у справі №813/2263/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова №0010661502 від 05.06.2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Н.Г. Левицька

Р.В. Кухтей

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.02.2016 року.