Ухвала суду № 56060633, 24.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 810/5/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( далі - позивач ) звернулась до суду з адміністративним позовом до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ( далі - відповідач ) про визнання протиправною та скасування постанови від 16.11.2015 р. № З-1611/2-10/10-48/1611/08 про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 13780,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року адміністративний позов було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на її думку, судом було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що приймаючи оскаржуване судове рішення про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносин регулюються нормами Кодексу адміністративного судочинства ( далі - КАС України ), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР).

Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно зі ст. 5 Закону № 208/94-ВР постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

У ч. 9 ст. 103 КАС України визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, законодавством регламентовано п'ятнадцятиденний строк оскарження до суду постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, слід враховувати, що позовна заява, здана до відділення поштового зв'язку у межах вказаного строку, є поданою своєчасно.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності була прийнята відповідачем 16.11.2015 р.

Копія зазначеної постанови отримана позивачем 07.12.2015 р., тобто саме в цей день позивач ознайомилася зі змістом вказаної постанови та дізналася про порушення її прав, а тому останнім днем п'ятнадцятиденного строку звернення до суду є 22.12.2015 р.

18.12.2015 р. ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду з даним адміністративним позовом, здавши його до відділення поштового зв'язку / а.с. 9 /.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом у межах строків, установлених статтею 5 Закону № 208/94-ВР, а отже, в даному випадку відсутні жодні правові підстави для залишення її позовної заяви без розгляду.

Доводи представника відповідача про те, що позивач завчасно отримала протокол про адміністративне правопорушення, в якому були зазначені дата, час та місце розгляду її справи ( 16.11.15 р.) про накладення штрафу, а тому саме з цієї дати слід відраховувати процесуальні строки звернення до суду з даним позовом, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки сам факт обізнаності особи про день розгляду її адміністративної справи не надає їй підстав вважати, що її права будуть обов'язково порушені в ході такого розгляду чи за результатами цього розгляду та, відповідно, будуть потребувати судовому захисту. Про порушення своїх прав позивач могла дізнатися тільки після ознайомлення з текстом спірної постанови, а відтак строк звернення до суду, в даному випадку, слід відраховувати з дати отримання копії такої постанови, тобто з 07.12.2015 р. Але на такі обставини суд першої інстанції уваги не звернув.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду

Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 204, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 24.02.2016 р.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.