Постанова № 56060617, 23.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/22388/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Коломійцевій А.О.

За участі представника позивача: Козаренко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.15р. у справі №826/22388/15 за позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 05.05.15р. №2713/10/26-70-25-03-02 щодо відновлення режиму вільної торгівлі до товару «виріб ПК-47-01», заявленого у митній декларації від 29.04.14р. №100250004/2014/092322 та зобов'язання відповідача відновити застосування режиму вільної торгівлі до товару «виріб ПК-47-01».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.15р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що уповноважений орган країни походження підтвердив достовірність видачі сертифікату та надав документи для підтвердження критерію походження товару «виріб ПК-47-01».

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, 28.04.14р. позивач отримав картку відмови №100250004/2014/00071 у митному оформленні декларації ІМ40АА №100250004/2014/092269. Підставою слугувало те, що наданий сертифікат про походження товару («виріб ПК-47-01») видано з порушенням Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.09р.

У зв'язку з виробничою необхідністю, позивач здійснив митне оформлення вказаного товару «виріб ПК-47-01» у кількості 12 шт. за МД №100250004/2014/092322 від 29.04.14р. зі сплатою мита. До декларації було подано сертифікат про походження форми СТ-1 №RUUA 4001005014 (3241565) від 29.04.14р.

06.05.14р. позивач звернувся до митного органу із заявою №74-0647, у якій просив відновити режим вільної торгівлі, наданий Угодою про вільну торгівлю з Російською Федерацією та повернути надмірно сплачені кошти при митному оформленні.

За результатами тривалого листування, відповідач листом від 05.05.15р. №2713/10/26-70-25-03-02 (а.с.15) повідомив позивача про відсутність підстав для відновлення режиму вільної торгівлі до товару «виріб ПК-47-01», оформленого за МД №100250004/2014/092322 від 29.04.14р.

Як зазначає відповідач у вказаному листі, з метою перевірки виконання критерію походження товару, Київська міська митниця звернулась з листами від 15.05.14р. №5803/1/26-70-52-02, від 21.08.14р. №9497/1/26-70-52-02 та від 23.09.14р. №10624/1/26-70-52-05 до Торгово-промислової палати Російської Федерації для підтвердження факту видачі сертифікату про походження форми СТ-1 №RUUA 4001005014 (3241565) від 29.04.14р. та надання документів, на підставі яких визначений критерій походження товару заявлений у сертифікаті.

Торгово-промислова палата Російської Федерації листами від 13.08.14р. №10/0794 та від 16.01.15р. №10/0030 підтвердила достовірність видачі сертифікату та надала документи для підтвердження критерію походження товару «виріб ПК-47-01».

Разом з тим, у наданих документах є розбіжності: інформація щодо сировинних компонентів/матеріалів товару «виріб ПК-47-01», зазначена у акті експертизи торгово-промислової палати від 17.04.14р. №026-03-00143, відмінна від інформації про сировині компоненти/матеріали, зазначеної у довідці виробника ВАТ «Рассвет» від 14.04.14р. №49/17.

Документи, що підтверджують російське походження використаних компонентів/матеріалів, надані не у повному обсязі (відсутня інформація на сировину/компоненти: металопрокат, фторопласт, підшипники).

Окрім того, відповідно до інформації, зазначеної у акті експертизи торгово-промислової палати, українське походження комплектуючого «виріб ПК-47-01» підтверджене двома сертифікатами про походження форми СТ-1. Уповноваженим органом надано лише один сертифікат.

Таким чином, зазначає відповідач, виконання критерію походження товару «виріб ПК-47-01» - «К» заявленого у сертифікаті про походження форми СТ-1 №RUUA 4001005014 (3241565) від 29.04.14р. не підтверджено.

Враховуючи вищезазначене, а також положення п. 5.1 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.09р., митницею зроблено висновок про відсутність підстав для відновлення режиму вільної торгівлі до товару «виріб ПК-47-01», оформленого за МД №100250004/2014/092322 від 29.04.14р.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом ст. 43 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Згідно зі статтею 44 Митного кодексу України, для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково, зокрема: на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до розділу І Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затверджених Угодою від 20.11.09р., ратифікованих 06.07.2011 (надалі - Правила), «країна походження товару» - країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил; «критерій достатньої обробки (переробки)» - один із критеріїв визначення країни походження товарів, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві країни чи більше, уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої його було піддано останній істотній обробці (переробці), достатній для надання товарові його характерних властивостей; «кумулятивний принцип» - принцип визначення країни походження товарів, відповідно до якого походження товару в результаті послідовної обробки (переробки) товару в державах - учасницях Угоди визначається за країною виготовлення кінцевого товару.

Сертифікатом походження товару у розумінні Правил визнається документ, що свідчить про країну походження товару та виданий органом (організацією), уповноваженим державою - учасницею Угоди відповідно до її національного законодавства.

Відповідно до п. 6.1 Правил, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

Пунктом 3 Правил передбачено, що під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства (далі - уповноважений орган).

Отже, основним документом для підтвердження країни походження товару є сертифікат про походження товару.

Положеннями статті 45 Митного кодексу України визначено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

Пунктом 6.7. Правил передбачено, що у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до уповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Як зазначено вище та не заперечується відповідачем Торгово-промислова палата Російської Федерації листами від 13.08.14р. №10/0794 та від 16.01.15р. №10/0030 підтвердила достовірність видачі сертифікату про походження товару («виріб ПК-47-01») форми СТ-1 №RUUA 4001005014 (3241565) від 29.04.14р. та надала документи для підтвердження критерію походження товару «виріб ПК-47-01», а саме: акт експертизи від 17.04.2014 № 026-03-00143 для оформлення сертифікату походження товару (форми СТ-1), довідку про основні операції та процеси виробництва товару «виріб ПК47-01», завірену виробником ВАТ «Рассвет» від 24.11.2014 № 49/57, довідку щодо основних сировинних компонентів/матеріалів, завірену виробником ВАТ «Рассвет» від 14.04.2014 № 49/17, документ на придбання сировини, що використовується для виробництва товару «виріб ПК47-01».

Попри це, відповідачем не визнаний сертифікат, у зв'язку з тим, що товар, на його думку, не відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.

Так, відповідно до п. 9.1 Правил, сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі в разі, якщо:

у наданому документі є підчистки, помарки або не засвідчені відповідно до цих Правил виправлення або відсутні необхідні підписи та (або) печатки;

проставлені в сертифікаті відбитки печаток та (або) підписи осіб, а також зазначені адреси органів, уповноважених засвідчувати й видавати сертифікати форми СТ-1, не відповідають інформації, наявній у митної служби країни ввезення;

відомості, зазначені в сертифікаті, не відповідають декларованим або не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого;

бланк наданого сертифіката не відповідає зразкам бланків, наявним у митної служби країни ввезення;

у наданому сертифікаті підпис особи, уповноваженої засвідчувати сертифікати, виконано у вигляді факсиміле;

товар, зазначений у сертифікаті, не відповідає умовам, передбаченим пунктом 5.1 цих Правил;

товар, зазначений у сертифікаті, підпадає під випадок, передбачений пунктом 5.2 цих Правил.

Вказані підстави є вичерпними.

У даному випадку, сертифікат форми СТ-1 №RUUA 4001005014 (3241565) від 29.04.14р. оформлений у відповідності до вимог Правил, що не заперечується митним органом.

Обґрунтовані підстави, за яких сертифікат може бути не визнаний митним органом країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі, відповідачем не наведені.

Поміж тим, як свідчать обставини справи, у графі 33 та 34 МД №100250004/2014/092322 від 29.04.14р. країна походження товару зазначено Російську Федерацію, який відповідає графі 8 та 13 сертифікату форми СТ-1 №RUUA 4001005014 (3241565) від 29.04.14р., а саме «виріб ПК-47-01», тобто відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, були ідентичні відомостям, що містяться у митній декларації, а у графі 9 сертифікату форми СТ-1 визначений критерій походження «К» (товар, країна походження якого визначена на основі кумулятивного принципу).

Твердження відповідача про відмінність інформації про сировинні компоненти/матеріали «виробу ПК47-01» в акті експертизи від 17.04.2014р. №026-0300143 та довідці ВАТ «Рассвет» від 14.04.2014р. №49/17 не обґрунтоване та не може бути правовою підставою для не визнання митним органом сертифікату для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі, оскільки товар відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, як того вимагає п.5.1. Правил, що встановлено, у тому числі, висновком вищевказаного акту експертизи для оформлення сертифікату походження товару (форми СТ-1).

Відповідно до цього висновку, кінцевий товар «виріб ПК-47-01» у відповідності з Правилами (п.2.3.) є товаром російського походження на основі кумулятивного принципу критеріям походження - «К».

Висновок експертизи не спростований відповідачем належними та допустимими доказами.

Так, відповідно до 2.3. Правил, для цілей визначення країни походження товару, виготовленого в державі - учасниці Угоди, може застосовуватися кумулятивний принцип, який визначає походження того чи того товару під час його послідовної обробки (переробки).

Якщо у виробництві кінцевого товару в одній з держав - учасниць Угоди використовуються матеріали, що походять з іншої або інших держав - учасниць Угоди, які підтверджені сертифікатом (сертифікатами) про походження товару форми СТ-1 (далі - сертифікат форми СТ-1, або сертифікат) та піддаються поетапній подальшій обробці (переробці) в іншій або інших державах - учасницях Угоди, то країною походження такого товару вважається країна, на території якої він востаннє був підданий обробці (переробці).

За відсутності сертифіката (сертифікатів) форми СТ-1 про походження матеріалів з інших держав - учасниць Угоди визначення країни походження кінцевого товару здійснюється на підставі критерію достатньої обробки (переробки) (підпункти "а", "б", "в" пункту 2.4 цих Правил).

У даному випадку, достовірність видачі сертифікату форми СТ-1 про походження товару підтвердила Торгово-промислова палата Російської Федерації, надавши відповідні документи для підтвердження критерію походження кінцевого товару «виріб ПК-47-01», в тому числі експертний висновок, а тому відмова відповідача у відновленні режиму вільної торгівлі до товару «виріб ПК-47-01» необґрунтована .

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що лист від 05.05.15р. №2713/10/26-70-25-03-02 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, яке може бути визнано протиправним та скасоване у судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Частина друга статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача.

У даному випадку, належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною відмову Київської міської митниці Державної фіскальної служби України у відновленні режиму вільної торгівлі по МД №100250004/2014/092322 від 29.04.14р., викладену у листі від 05.05.15р. №2713/10/26-70-25-03-02.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог у цій частині.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача відновити застосування режиму вільної торгівлі до товару «виріб ПК-47-01».

Відповідно до п. 6.4 Правил, сертифікат форми СТ-1 оформлюється та видається на одну партію товарів.

Строк застосування сертифіката форми СТ-1 для цілей надання режиму вільної торгівлі обмежений 12 місяцями з дати його видачі.

Отже, режим вільної торгівлі товару може здійснюватися виключно у період дії сертифікату на такий товар.

У даному випадку, сертифікат форми СТ-1 на товар «виріб ПК-47-01» виданий уповноваженим на те органом країни походження 29.04.14р., отже строк його дії сплив.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.15р. та ухвалення нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 94 КАС України, витрати відшкодовуються лише в обсязі, який підтверджено документально, тобто письмовими доказами. Склад та обсяг судових витрат не може доводитися іншими засобами доказування, оскільки вони є недопустимими.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 1 218 грн. та 2 679,60 за подання апеляційної скарги, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Отже, відшкодуванню підлягають кошти у розмірі 1 948,80 грн., тобто у сумі пропорційно до задоволених позовних вимог немайнового характеру.

Керуючись ст.ст.94, 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.15р. у справі №826/22388/15 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.15р. у справі №826/22388/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Київської міської митниці Державної фіскальної служби України у відновленні режиму вільної торгівлі по МД №100250004/2014/092322 від 29.04.14р., викладену у листі від 05.05.15р. №2713/10/26-70-25-03-02.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10; код ЄДРПОУ 14307699) судові витрати у розмірі 1 948 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок вісім) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (03680, м. Київ, бульвар І.Лепсе, 8-а; код ЄДРПОУ 39422888).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 23.02.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.