Ухвала суду № 56060313, 18.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 р.Справа № 820/11521/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-МЕН" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015р. по справі № 820/11521/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-МЕН"

до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27.11.2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ-МЕН" (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 19.02.2015р. №0000041503.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року по справі №820/11521/15 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 19.02.2015р. №0000041503.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне дослідження доказів, а також невірне встановлення обставин в справі та невірне застосування норм права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 18.02.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач по справі перебуває на обліку у відповідача, як платник податків за неосновним місцем обліку, а саме плати за землю.

Позивач користується земельною ділянкою на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту загальною площею 1,2308 га на підставі договору оренди землі від 02.06.2008 року, зареєстрованого 09 червня 2008 року за № 040869500008.

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірки позивача з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб за 2012-2014 роки.

За наслідками вищевказаної перевірки було складено акт №3/20-20-11-15-03-20/33608128/1 від 05.01.2015 року, яким встановлено порушення позивачем п.п. 287.1 ст. 287, п.п. 288.1 п.п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, а саме занижено орендну плату з юридичної особи за 2012-2014 рік в сумі 28678,41 грн.

19.02.2015 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 28 678,41грн - за основним платежем та на 5 735, 68 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, нарахування орендної плати з урахуванням додаткової угоди повинно проводитись позивачем з 15.04.2014 року, а не з 01.05.2011 року, як задекларував позивач, оскільки сума 18 690,90 грн. річної орендної плати визначена у договорі оренди земельної ділянки від 02.06.2008 року, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.02.2015 року №0000041503 було ухвалено у відповідності до положень чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки. У розрахунку орендної плати вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 42 087, 69 грн.. а розмір земельного податку (який складає 1% від нормативної грошової оцінки) - 6 230,30грн.

Згідно з розрахунком та умовами договору, річна орендна плата дорівнює трикратному розміру земельного податку, та складає 18 690, 90грн. (6 230,30грн. х 3).

Колегія суддів зазначає, що вищевказану орендну плату позивач сплачував протягом 2008-2013 років.

У 2013 році позивач звернувся до відповідач із проханням внести відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки.

12.02.2013 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди, яка була зареєстрована Реєстраційною службою Дергачівського районного управління юстиції 15.04.2014 року, згідно якої орендна плата склала 6161,48 грн.

18.02.2013 року, позивачем на адресу відповідача було надано уточнюючу декларацію з податку на землю за 2012 - 2013 роки з визначенням суми орендної плати зазначеній у додатковій угоді від 12.02.2013 року.

Згідно з п.п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, зміни до договору оренди набувають законної сили після їх державної реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що право на зменшення суми орендної плати виникає у платника податку з часу реєстрації зміни до договору оренди землі, а не з часу виявлення помилки у розрахунки суми орендної плати у договорі оренди земельної ділянки

Таким чином, нарахування орендної плати з урахуванням додаткової угоди повинно проводитись позивачем з 15.04.2014 року, а не з 01.05.2011 року, як задекларував позивач, оскільки сума 18 690,90 грн. річної орендної плати визначена у договорі оренди земельної ділянки від 02.06.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особо зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем по справі було доведено правомірність ухваленого ним рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, щодо обґрунтованості та правомірності ухваленого відповідачем податкового повідомлення - рішення від 19.02.2015 року №0000041503, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Також колегія суддів зазначає, що 18.02.2016 року відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням в якому, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 року №892, просив замінити відповідача - Дергачівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області на Слобожанську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області (в підтвердження до вказаного клопотання було додано відповідну виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне допустити заміну відповідача - Дергачівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області на правонаступника - Слобожанську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року по справі №820/11521/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача по справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 55, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-МЕН" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015р. по справі №820/11521/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Чалий І.С. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 23.02.2016 р.