Постанова № 56060306, 23.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 653/2243/15-а

Категорія: 12 Головуючий в 1 інстанції: Крапівіна О.П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Генічеського районного військового комісаріату Херсонської області на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військового комісара Генічеського районного військового комісаріату Херсонської області підполковника Авраменка Олега Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до військового комісара Генічеського районного військового комісаріату Херсонської області підполковника Авраменко О.В. (далі - Військовий комісар Генічеського РВК) про скасування постанови № 1715 від 28.07.2015 року по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що його незаконно притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1КпАП України за те, що він не з'явився у мирний час для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії - 18.06.2015року о 08.00 год., коли Збройні Сили України не переведені в штати воєнного часу. Також, позивач посилався про несповіщення його належним чином про розгляд адміністративної справи.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, суд скасував постанову про адміністративне правопорушення від 28.07.2015 року за ч. 1 ст.210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_2 до адміністративного стягнення у вигляді штрафу 510 гривень.

Не погоджуючись з постановою суду, т.в.о. Військового комісара подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 відноситься до категорії військовозобов'язаних, проходив строкову службу в рядах української армії (27.06.1996 року був призваний Суворовським РВК м. Херсон), з 15 грудня 1997 року прийнятий Генічеським РВК на військовий облік військовозобов'язаних у запасі за військовою спеціальністю "командир відділення гранатометів" із військовим званням "старший сержант".

17 червня 2015 року старшим офіцером відділення військового обліку та бронювання солдат, сержантів запасу Генічеського РВК майором ОСОБА_3 до ОСОБА_2 було доведено про мобілізацію громадян та про необхідність його прибуття 18 червня 2015 року на 08-00 год. на збірний пункт Генічеського РВК для уточнення облікових даних, проходження медичної комісії та визначення придатності до військової служби за мобілізацією. Повістку про виклик під особистий підпис позивач отримати відмовився, про що при свідках офіцером РВК було складено акт.

18 червня 2015 року о 08-00 годині військовозобов'язаний ОСОБА_2 до Генічеського РВК не з'явився, причини неявки не повідомив.

30 червня 2015 року начальником відділення військового обліку та бронювання солдат, сержантів запасу Генічеського РВК ОСОБА_3 до військового комісара були доведені обставини неявки ОСОБА_2 у визначений в повістці строк, шляхом подачі рапорту.

26 липня 2015 року майором ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.210-1 КУпАП.

28 липня 2015 року ОСОБА_2 до Генічеського РВК для розгляду справи про адміністративне правопорушення не з'явився, поважність причин, що обумовили його неявку не повідомив. Розглянувши матеріали адміністративної справи № 138/2015 відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП військовим комісаром Генічеського РВК Авраменко О.В. було винесено постанову від 28.07.2015 року в справі № 138/2015 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 510,00 грн. Копія постанови була направлена за адресою проживання правопорушника поштою.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанову про адміністративне правопорушення суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не було вручено належним чином копію протоколу про адміністративне правопорушення, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у його відсутності, без належного сповіщення про час і місце розгляду справи, що є грубим порушенням його прав, передбачених статтею 268 КУпАП.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 10 статті 2 цього ж Закону передбачено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Згідно з абз. 3 частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, і основним її завданням є добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України, шляхом медичного огляду та визначення ступеня придатності до військової служби. Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів.

Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року "Про часткову мобілізацію", затвердженого відповідним Законом України № 113- VIII від 15.01.2015 року, оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб, в тому числі й на території Херсонської області.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до повістки, врученої йому під розписку, 18 червня 2015 року о 08.00 год. до Генічеського РВК не з'явився, про поважність причин, що обумовили його неявку не повідомив.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Під мобілізацією слід розуміти комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов'язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов'язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.

Об'єктом передбаченого наведеною нормою правопорушення є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Об'єктивна сторона полягає у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі: нез'явлення за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

З урахуванням наведеного, частини 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", згідно з якою захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; під час мобілізації громадяни, які підлягають призову на військову службу, зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не з'явився на збірний пункт та ухилився від проходження медичного огляду, що є обов'язковою складовою для визначення призначення на воєнний час, тобто фактично ухилився від призову за мобілізацією.

Таким чином, в діях позивача є склад правопорушення передбаченого статтею 210-1 КУпАП, та відносно нього було правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також, відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Також, відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як було встановлено, допитані судом першої інстанції свідки - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтвердили, що протокол складався за участі позивача, але закінчити не змогли, оскільки позивач пішов, але про дату та місце розгляду адміністративної справи, вони йому оголосили вголос.

З наведеного вбачається, що позивач був своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, а копію протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності не отримав з власної вини.

Тому, враховуючи усе викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що невручення йому копії протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи у його відсутності без належного сповіщення про час і місце, розгляду справи є грубим порушенням його прав, передбачених статтею 268 Куп АП.

Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, положеннями частини 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони … 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Вищевказаний критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Відповідно до статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням встановлених фактів, та наведених норм, колегія суддів вважає, що оскаржувана у даній справі постанова від 28.07.2015 року № 1715 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, а також відповідає іншим критеріям правомірності, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України. А тому, позовні вимоги про її скасування є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи усе викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, також висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 202 КАС України, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції і прийняття по справі нової постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Генічеського районного військового комісаріату Херсонської області - задовольнити.

Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року - скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до військового комісара Генічеського районного військового комісаріату Херсонської області підполковника Авраменка Олега Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2015 року за ч.1 статті 210-1 КУпАП - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова