Постанова № 56060286, 23.02.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Недашківська К.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"23" лютого 2016 р. Справа № 817/3250/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Гунько Л.В. ,

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" листопада 2015 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування індивідуальної податкової консультації та надання нового висновку ,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2015р. підприємець ОСОБА_3 звернувся до Головного управління ДФС у Рівненській області з позовом про скасування індивідуальної податкової консультації як правового акту індивідуальної дії, викладеної в листі заступника начальника головного управління ДФС у Рівненській області Друзюк Н.І. від 16.10.2015 року №К1023/17-00-17-01, та надання висновку про наявність в позивача права на здійснення підприємницької діяльності по оптовій торгівлі кам'яним вугіллям зі сплатою єдиного податку на підставі Витягу з реєстру платників єдиного податку від 07.04.2015 року за №72/17, виданого Здолбунівською ДПІ Рівненської обласної ДПС.

Обґрунтовуючи позов, підприємець вказував на те, що він є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування та здійснює діяльність по оптовій торгівлі кам'яним вугіллям. Зі змісту Витягу з реєстру платників єдиного податку, виданого Здолбунівською ОДПІ Рівненської обласної ДПС від 07.04.2015 року №72/17 вбачається, що позивач має право здійснювати господарську діяльність по класу КВЕД-2010 - 46.71, а саме: оптову торгівлю кам'яним вугіллям. Як стало відомо позивачу, фіскальний орган за результатами перевірки фізичних осіб-підприємців, які займаються аналогічною діяльністю, робить висновок про відсутність права перебування на спрощеній системі оподаткування у зв'язку з торгівлею корисними копалинами - кам'яним вугіллям. Тому, 15.09.2015 року позивач звернувся до начальника Головного управління ДФС у Рівненській області з заявою про надання індивідуальної податкової консультації з приводу подальшого порядку оподаткування його доходів. За результатами розгляду заяви заступник начальника Головного управління ДФС у Рівненській області надав позивачу індивідуальну податкову консультацію від 16.10.2015р., в якій зазначено, що платниками податку першої-третьої групи не можуть бути суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення, а кам'яне вугілля віднесене до корисних копалин державного значення. Однак, позивач вважає, що здійснює свою діяльність зі сплатою єдиного податку відповідно до вимог законодавства, оскільки сам фіскальний орган зареєстрував фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 як платника єдиного податку, а відтак видав йому витяг платника єдиного податку із зазначенням виду господарської діяльності по КВЕД-2010 - клас 46.71. Крім того, позивач зазначав, що він не здійснює виробництво і реалізацію корисних копалин (вугілля), він купує вугілля, котре вже втратило ознаки (статус) корисних копалин, а набуло ознак товару, щодо якого немає обмежень в обороті.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.11.2015р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Рівненській області від 16 жовтня 2015 року №1023/14/17-00-17-01, надану фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДФС у Рівненській області звернулось до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в позові. Скаржник зазначив, що при оформленні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ОСОБА_3 ознайомився з вимогами глави 1 розділу ХІV ПКУ, зокрема, відповідно до пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення. На думку скаржника, в даному випадку норми податкового законодавства не дозволяють здійснювати оптову торгівлю кам'яним вугіллям, перебуваючи при цьому на спрощеній системи оподаткування. Отже, консультація Головного управління ДФС у Рівненській області від 16.10.2015р. №1023/14/17-00-17-01, що надана підприємцю, містить обґрунтовану відповідь згідно вимог чинного податкового законодавства.

Вислухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. №755-IV; перебуває на обліку у Здолбунівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (ст.ст.63,65 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі іменується - ПК України)); та зареєстрований за адресою: індекс 35701, Рівненська область, місто Здолбунів, вулиця Степана Бандери, будинок 27 (ст.45 ПК України, ст.ст.1,17,18 Закону України №755-IV).

11.03.2015 року позивач подав заяву до фіскального органу про застосування спрощеної системи оподаткування, за результатами розгляду якої перейшов на спрощену систему оподаткування та 07.04.2015 отримав Витяг з реєстру платників єдиного податку №72/17 (а.с.9).

У Витязі зазначено, що позивач став платником єдиного податку 3 групи з 01.04.2015 року та з переліком видів господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, в тому числі: 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Позивач звернувся до начальника Головного управління ДФС у Рівненській області з заявою від 15.09.2015 року про надання індивідуальної податкової консультації з приводу подальшого порядку оподаткування його доходів від підприємницької діяльності по оптовій торгівлі кам'яним вугіллям у зв'язку з тим, що як стало відомо позивачу, фіскальний орган за результатами перевірки інших фізичних осіб-підприємців, які займаються аналогічною діяльністю, робить висновок про відсутність права перебування на спрощеній системі оподаткування у зв'язку з торгівлею корисними копалинами - кам'яним вугіллям (а.с.10-11).

Заступник начальника Головного управління ДФС у Рівненській області надав позивачу індивідуальну податкову консультацію від 16.10.2015 року, в якій зазначено, що платниками податку першої-третьої групи не можуть бути суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення, а кам'яне вугілля віднесене до корисних копалин державного значення.

Не погоджуючись з отриманою індивідуальної податковою консультацією позивач звернувся до суду.

За змістом п.п.19-1.1.28 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України податкові органи надають консультації відповідно до цього Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України надано право платникам податку оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Як зазначено в п.52.2 ст.52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п.52.5 ст.52 ПК України).

Згідно з п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З аналізу наведених норм слідує, що податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію контролюючого органу щодо застосування конкретних норм податкового законодавства, та може бути оскаржена платником податків у судовому порядку.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено частково, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Як встановлено судом, підприємець ОСОБА_3 перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, відноситься до 3 групи платника податку. Позивач здійснює підприємницьку діяльність за наступними видами господарської діяльності: КВЕД 46.63 оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.71 оптова торгівля твердими, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Позивач , зазначив, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування він здійснює оптову торгівлю кам'яним вугіллям.

Відповідно до пункту 291.2 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У відповідності до пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Статтею 1 Гірничого закону України визначено, що корисні копалини - природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.

Згідно з підпунктом 14.1.91 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Отже, у відповідності до вказаних норм Податкового кодексу України, спрощена оподаткування не дозволяє здійснювати реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Пунктом 3.10 глави 3 Класифікатору корисних копалин ДК 008:2007, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №357 від 12.12.2007 року, визначено, що корисні копалини - це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, придатні для промислового використання. Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин державного та місцевого значення визначає Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Відповідно до пункту 3.18 глави 3 зазначеного Класифікатору, до твердих горючих корисних копалин відносяться скупчення в осадових породах метаморфізованих змертвілих рослин (вугілля) або змертвілих і неповністю розкладених болотних рослин під впливом біохімічних процесів за умов підвищеної вологості і нестачі кисню (торф).

Главою 5 встановлений класифікатор корисних копалин, де кам'яному вугіллю встановлений код об'єкта класифікації 13 003 000, а антрациту - 13 001 000.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 затверджено "Перелік корисних копалин загальнодержавного значення" та "Перелік корисних копалин місцевого значення", відповідно до яких, до корисних копалин загальнодержавного значення відноситься також, серед іншого, кам'яне вугілля та антрацит.

Таким чином, в даному випадку норми податкового законодавства не дозволяють здійснювати торгівлю кам'яним вугіллям, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 10.11.2015р. по справі №808/3510/14.

З огляду на те, що кам'яне вугілля, реалізацію якого здійснює позивач, відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, податкова консультація є обґрунтованою.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов не правильного висновку, що позивач має право застосовувати спрощену систему оподаткування, оскільки здійснює реалізацію, а не видобуток кам'яного вугілля як корисної копалини.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно ст.202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

У зв"язку з цим, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід скасувати частково та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову про скасування індивідуальної податкової консультації Головного управління ДФС у Рівненській області від 16 жовтня 2015 року №1023/14/17-00-17-01. В решті постанову суду залишити без змін.

З огляду на те, що ухвалою судді Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 року Головному управлінню ДФС у Рівненській області відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення по справі, судовий збір підлягає стягненню з апелянта у розмірі 1339,80 грн. за наступними реквізитами: номер рахунку 31216206781002, найменування отримувача УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ отримувача 38035726, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір; код 37446362 -ЖААС,050; п.3 ст.4.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" листопада 2015 р. скасувати в частині скасування індивідуальної податкової консультації Головного управління ДФС у Рівненській області від 16 жовтня 2015 року №1023/14/17-00-17-01, наданій фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В решті постанову суду залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області 1339,80 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги за наступними реквізитами: 31216206781002, найменування отримувача УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ отримувача 38035726, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу судовий збір. Код 37446362.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" лютого 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,12,м.Рівне,33023

4- адвокату Януль В.С., АДРЕСА_2 - ,