Постанова № 56060268, 23.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/3549/15-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Іскренко О.С. про визнання неправомірною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі УДВС ГТУЮ) в Одеській області, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області Іскренко О.С., з урахування уточнення позовних вимог, про визнання неправомірною та скасування постанови від 12 лютого 2015 року (про відмову у відкритті виконавчого провадження) ВП №46500187, зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження за ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року №522/17806/13-а про забезпечення доказів.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2015 року йому було відмовлено у відкритті провадження по цивільному судочинстві.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 червня 2015 року зазначена ухвала суду скасована з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд. При цьому, суд зазначив, що сам по собі факт реєстрації судом скарги з привласненням номеру справи цивільного судочинства не надає районному суду підстав застосовувати норми ЦПК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2015 року відкрито провадження по справі виходячи з норм КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про помилковість висновків відповідачів про те, що ухвала суду про забезпечення доказів не є виконавчим документом і не підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, в постанові містяться неправдиві відомості стосовно дати подачі ним до органів ДВС заяви про відкриття виконавчого провадження а саме 11 лютого 2015 року, хоча насправді така заява була ним подана 10 лютого 2015 року, про що свідчить відповідний штамп.

Постановою Приморського районного суду м.Одеса від 31 серпня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - задоволено. Визнано незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Іскаренко О.С. від 12.02.2015р. (про відмову у відкритті виконавчого провадження) ВП № 46500187. Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області Іскаренко О.С. від 12 лютого 2015 року (про відмову у відкритті виконавчого провадження) ВП №46500187. Зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області Іскаренко О.С. відкрити виконавче провадження згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року по справі за №522/17806/13-а , за заявою ОСОБА_2 від 10 лютого 2015 року з відповідними додатками.

В апеляційній скарзі УДВС ГТУЮ в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УДВС ГТУЮ в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені та підтверджені судом апеляційної інстанції наступні обставини справи.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року по справі за №522/17806/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи - ОСОБА_5, про зобов'язання вчинити певні дії, судом було витребувано певні документи з Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради. Вказана ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Так, було витребувано в Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради: 1) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 12 квітня 2012 року № 122 разом з документами, що додано замовником до заяви для отримання містобудівних умов та обмежень; 2) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 23 жовтня 2012 року № 01-10/1262/0 разом з документами, що додано замовником до заяви для отримання містобудівних умов та обмежень; 3) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 30 листопада 2012 року № 01-10/646ог разом з документами, що додано замовником до заяви для отримання містобудівних умов та обмежень; 4) чинну містобудівну документацію на місцевому рівні, на підставі положень якої, надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за відповідною адресою.

Вказана ухвала була направлена для виконання до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, яке отримало її 26 травня 2014 року, що підтверджується штампом про отримання на супровідному листі до зазначеної ухвали.

Однак, даний суб'єкт владних повноважень не надав на пропозицію суду докази, що стало підставою для звернення 10 лютого 2015 року позивача до відділу примусового виконання рішень ГТУЮ в Одеській області з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року про забезпечення доказів.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області Іскренко О.С. від 12 лютого 2015 року ВП №46500187 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем протиправно, оскільки підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження за заявою позивача відсутні.

В апеляційній скарзі УДВС ГТУЮ в Одеській області вказується, що оскаржувана постанова є правомірною, так як пред'явлена до виконання ухвала від 21 травня 2014 року не містить заходів примусового виконання рішень встановлених законом, що особа, якій адресована вимога про надання доказів зобов'язана надати їх безпосередньо суду, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.ч.4,6 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання такого обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а у разі невиконання вимоги суду - «суд вирішує справу на основі наявних доказів».

Наведені та інші положення КАС України дають підстави стверджувати, що в адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний в порядку судової процедури, визначеної законом, довести суду правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності. Отже, адміністративне судочинство - це специфічний вид судочинства, де твердження особи про порушення прав вважаються правомірними, поки владний суб'єкт не доведе перед судом протилежне.

Частиною 8 ст.75 КАС України забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій.

Так, ст. 79 КАС України встановлює процесуальний порядок надання письмових доказів із якого вбачається, що письмові докази подаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, а також за їх клопотанням або з власної ініціативи витребовуються судом.

Письмові докази, які витребовує суд, надсилаються (передаються) безпосередньо до адміністративного суду. Суд може також уповноважити заінтересовану сторону або іншу особу, яка бере участь у справі, одержати письмовий доказ для надання його суду.

Перелік вищевикладених правових норм свідчить про те, що надання доказів у справі це право сторони.

Суд, відповідно до ст. 271 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для їх дослідження у разі неподання їх без поважних причин та неповідомлення причин їх неподання.

Про тимчасове вилучення доказів суд постановляє ухвалу, яка виконується державним виконавцем і повинна відповідати також вимогам, які передбачені для виконавчого документа у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, в даному випадку на виконанні у державного виконавця знаходилося судове рішення, яке не відповідало вимогам виконавчого документа, які передбачені в ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, була відсутня резолютивна частина рішення, яка б вимагала здійснити заходи примусового виконання.

Так, відповідно до ст. 32 зазначеного Закону заходами примусового виконання рішень є у тому числі вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні.

Окрім вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби регулюється ст. 181 КАС України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відносно визнання дій відповідача протиправними та скасування оскаржуваної постанови від 12 лютого 2015 року ВП №46500187, оскільки відмовляючи у відкритті виконавчого провадження відповідач діяв у відповідності до чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до листа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 27 червня 2015 року №01-15/393, що наявний в матеріалах справи, останній виконав вимоги ухвали від 21 травня 2014 року та надав суду витребувані докази.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження за ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року №522/17806/13-а про забезпечення доказів, оскільки вказана вище позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, та, відповідно, задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - задовольнити повністю.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв