Ухвала суду № 56060254, 22.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3832/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П. Собківа Я.М.,При секретаріШевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» та Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода» пред'явило позов до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 березня 2015 р. № 0000572200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 23 березня 2015 р. № 0000572200 в частині нарахування пені у сумі 7923 грн. 84 коп.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач та позивач звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким: позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; відповідач просить у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційних скарг апелянти вказують, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 24 лютого по 2 березня 2015 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотриманням вимог валютного законодавства у період з 1 січня 2014 р. по 28 лютого 2015 р., за результатами якої 10 березня 2015 р. було складено акт перевірки № 116/22-011/32967502.

У Висновку вказаного акту перевірки зазначено, що позивачем порушено законодавчо встановлені строки розрахунків, передбачених ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР) та п. 1 Постанови правління Національного Банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14 листопада 2013 р. № 453 (далі - Постанова № 453) при здійсненні розрахунків в іноземній валюті за експортними контрактами з нерезидентом ООО «Мечи Компани» від 4 грудня 2013 р. № 12/ГР та з нерезидентом SRL «MIHPRODCOM» від 5 квітня 2013 р. № 3/МЛ.

23 березня 2015 р. на підставі названого акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 00000572200, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 37 704 грн. 58 коп.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Як убачається з ст. 4 названого Закону, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення анти терористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до вимог п. 1 Постанови № 453 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як вбачається із матеріалів справи, 4 грудня 2013 р. між позивачем (постачальник) та ООО «Мечи Компани» (замовник) укладено контракт поставки № 12/ГР (а.с. 162-164).

Згідно з п. 1.1. названого контракту постачальник зобов'язується поставити на умовах даного контракту кондитерські вироби в асортименті згідно Специфікаціям на кожну партію товару, а замовник - прийняти та оплатити товар (а.с. 162).

Відповідно до п. 5.1 контракту № 12/ГР замовник здійснює 100% предоплату за товар протягом 10-ти календарних днів з моменту погодження з постачальником специфікацій.

Як убачається з митної декларації від 28 лютого 2014 р. № 125130007/2014/615139, вона оформлена на суму 42 539, 90 дол США (а.с. 57-59).

Згідно з повідомленням про фактичне вивезення товарів, датою перетину кордону є 4 березня 2014 р. (а.с. 60).

Постановою № 453 встановлено 90-денний строк на розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів. Відлік 90 днів в разі експорту товару починається з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Датою митного оформлення продукції, що експортується, слід вважати дату завершення вантажної митної декларації, тобто момент фактичного перетину товаром митного кордону України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 р. № 21-412а11.

Отже, що перебіг 90-денного терміну надходження валютної виручки розпочався з 5 березня 2014 р. та закінчувався 2 червня 2014 р. Проте, у строк до 2 червня 2014 р. грошові кошти у сумі 42 539, 90 дол. США на рахунок позивача не надійшли.

У подальшому ООО «Мечи Компани» було частково сплачено заборгованість по контракту поставки № 12/ГР. Зокрема, 10 червня 2014 р. у сумі 8100 дол. США, 12 червня 2014 р. - 4800 дол. США, 19 червня 2014 р. - 4000 дол. США, що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача, завіреними печаткою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (а.с. 180-182).

Як вбачається із матеріалів справи, 16 червня 2014 р. ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/2292/14 за позовом позивача до ООО "Мечи Компани" порушено провадження у справі про стягнення заборгованості у сумі 42 539, 90 дол США за контрактом поставки № 12/ГР (а.с. 183-184).

Отже, у період з 3 червня 2014 р. (1-й день прострочення терміну надходження валютної виручки) по 10 червня 2014 р. (дата часткової сплати заборгованості за контрактом № 12/ГР) позивачем було прострочено розрахунки за експортним контрактом № 12/ГР у сумі 42 539, 90 дол. США, у період з 11 по 12 червня 2014 р. (дата часткової сплати заборгованості за контрактом № 12/ГР) - у сумі 34 439, 90 дол. США, у період з 13 по 16 червня 2014 р. (дата порушення провадження у справі) - у сумі 29 639, 90 дол. США.

Як вбачається з розрахунку пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по експортному контракту № 12/ГР по вантажно-митній декларації від 28 лютого 2014 р. № 125130007/2014/615139, відповідачем було нараховано пеню на загальну суму 2004, 84 дол. США, що еквівалентно 23 606 грн. 99 коп. Зокрема, за період: - з 30 травня 2014 р. (91-й день на думку відповідача) по 10 червня 2014 р. включно відповідачем було нараховано пеню у сумі 1531, 44 дол. США (42 539,90 дол. США (сума заборгованості)* 0,3 % (розмір пені за кожний день прострочення)* 12 (кількість днів прострочення));- з 11 по 12 червня 2014 р. - у сумі 206, 64 дол США (34 439, 90 дол. США (залишок заборгованості)*0,3% (розмір пені за кожний день прострочення)*2 (кількість днів прострочення)); - з 13 по 16 червня 2014 р. - 266, 76 дол США (29 639, 90 дол США (залишок заборгованості)*0,3% (розмір пені за кожний день прострочення)*3 (кількість днів прострочення)).

Однак, як вбачається з названого розрахунку, відповідач дійшов помилкового висновку щодо дати виникнення заборгованості - 30 травня 2014 р. (91-й день), оскільки, як вже зазначалося, першим днем (91-й день) прострочення розрахунків за експортним контрактом № 12/ГР є 3 червня 2014 р.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем дійсно було прострочено розрахунки за експортним контрактом № 12/ГР у період з 3 по 16 червня 2014 р., проте, відповідачем невірно встановлено кількість днів прострочення та відповідно суму пені за таке прострочення.

Колегія суддів зазначає, що з дати винесення Господарським судом Київської області ухвали про порушення провадження відповідачем пеня не нараховувалася.

Так, сума пені за порушення строків розрахунків за експортним контрактом № 12/ГР за період: - з 3 по 10 червня 2014 р. включно складає 1020, 95 дол. США (42 539, 90 дол. США (сума заборгованості)*0,3% (розмір пені за кожний день прострочення)*8 (кількість днів прострочення)); - з 11 по 12 червня 2014 р. - 206, 64 дол. США (34 439, 90 дол. США (залишок заборгованості)*0,3% (розмір пені за кожний день прострочення)*2 (кількість днів прострочення));- з 13 по 16 червня 2014 р. - 266, 76 дол. США (29 639, 90 дол. США (залишок заборгованості)*0,3% (розмір пені за кожний день прострочення)*3 (кількість днів прострочення)).

Отже, сума пені за порушення строків розрахунків за контрактом № 12/ГР за період з 3 по 16 червня 2014 р. складає 1494, 35 дол. США (1020, 95 дол. США+206, 64 дол. США+266 дол. США), що еквівалентно 17 683 грн. 10 коп. (курс гривні до 100 доларів США на день виникнення заборгованості - 3 червня 2014 р. складає 1183, 3307)

Як вбачається із матеріалів справи, 05 квітня 2013 р. між позивачем (постачальник) та SRL «MIHPRODCOM» (замовник) укладено контракт поставки № 3/МЛ, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити на умовах даного контракту кондитерські вироби в асортименті згідно Специфікаціям на кожну партію товару, а замовник - прийняти та оплатити товар (а.с. 137).

Відповідно до п. 5.1 контракту № 3/МЛ замовник здійснює оплату за товар протягом 30 днів з моменту відвантаження товару постачальником.

На виконання вказаного контракту позивачем було здійснено 2 поставки товару за вантажно-митними деклараціями від 4 березня 2014 р. № 125130007/2014/615172 на суму 20 183,09 дол. США та від 30 квітня 2014 р. № 125130007/2014/616069 на суму 17701,71 дол. США.

Як вбачається з митної декларації 4 березня 2014 р. № 125130007/2014/615172, вона оформлена на суму 20 183, 09 дол. США (а.с. 68-70).

Згідно з повідомленням про фактичне вивезення товарів, датою перетину кордону є 5 березня 2014 р. (а.с. 71).

Враховуючи правову позицію Верховного Суду України у справі № 21-412а11, перебіг 90-денного терміну надходження валютної виручки розпочався з 6 березня 2014 р. та закінчувався 3 червня 2014 р. Проте, у строк до 3 червня 2014 р. грошові кошти у сумі 20 183, 09 дол. США на рахунок позивача не надійшли.

Як встановлено судом першої інстанції, 10 червня 2014 р. SRL «MIHPRODCOM» було сплачено заборгованість по контракту № 3/МЛ, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача, завіреною печаткою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (а.с. 140).

Отже, у період з 4 червня 2014 р. (1-й день прострочення терміну надходження валютної виручки) по 10 червня 2014 р. (дата сплати заборгованості за контрактом №3/МЛ) позивачем було дійсно прострочено розрахунки за експортним контрактом № 3/МЛ у сумі 20 183, 09 дол. США.

Проте, як вбачається з названого розрахунку, відповідач дійшов помилкового висновку щодо дати виникнення заборгованості - 3 червня 2014 р. та щодо дати погашення заборгованості за контрактом № 3/МЛ - 11 червня 2014 р., оскільки, як вже зазначалося, згідно з випискою по особовому рахунку позивача сума коштів 20 183, 09 дол. США надійшли на рахунок останнього 10 червня 2014 р.

Так, сума пені за порушення строків розрахунків за експортним контрактом № 3/МЛ за період 4 по 10 червня 2014 р. складає 423, 84 дол. США (20 183, 09 дол. США (сума заборгованості)*0,3% (розмір пені за кожний день прострочення)* 7 (кількість днів прострочення)), що еквівалентно 5031 грн. 03 коп. (курс гривні до 100 дол. США на день виникнення заборгованості - 4 червня 2014 р. складає 1187, 0105)

Як вбачається з митної декларації 30 квітня 2014 р. № 125130007/2014/606169, вона оформлена на суму17 701, 71 дол. США (а.с. 79-81). Згідно з повідомленням про фактичне вивезення товарів, датою перетину кордону є 1 травня 2014 р. (а.с. 82).

Наведене свідчить, що перебіг 90-денного терміну надходження валютної виручки розпочався з 2 травня 2014 р. та закінчувався 30 липня 2014 р. Проте, у строк до 30 липня 2014 р. грошові кошти у сумі 17 701, 71 дол. США на рахунок позивача не надійшли.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2014 р. порушено провадження у справі № 910/16638/14 за позовом позивача до SRL «MIHPRODCOM» про стягнення заборгованості у сумі 17 701 дол. США (а.с. 156).

Отже, у період з 31 липня 2014 р. (1-й день прострочення терміну надходження валютної виручки) по 11 серпня 2014 р. (дата ухвали про порушення провадження у справі) позивачем було дійсно прострочено розрахунки за експортним контрактом № 3/МЛ у сумі 17 701, 71 дол. США.

За порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по експортному контракту № 3/МЛ по вантажно-митній декларації від 30 квітня 2014 р. № 125130007/2014/616069, відповідачем було нараховано пеню у сумі 637, 26 дол. США (17 701, 71 дол. США (сума заборгованості)*0,3% (розмір пені за кожний день прострочення)*12 (кількість днів прострочення)), що еквівалентно 7649 грн. 15 коп. (а.с. 122 "а"-122 "б").

Проте, як вбачається з названого розрахунку, відповідач дійшов помилкового висновку щодо дати виникнення заборгованості - 30 липня 2014 р. , оскільки, першим днем (91-й день) прострочення розрахунків за експортним контрактом № 3/МЛ є 31 липня 2014 р.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем дійсно було прострочено розрахунки за експортним контрактом № 3/МЛ у період з 31 липня по 11 серпня 2014 р., проте, відповідачем невірно встановлено кількість днів прострочення та відповідно суму пені за таке прострочення.

Як встановлено судом, з дати винесення Господарським судом міста Києва ухвали про порушення провадження - 11 серпня 2014 р., відповідачем пеня не нараховувалася.

Так, сума пені за порушення строків розрахунків за експортним контрактом № 3/МЛ за період з 31 липня по 11 серпня 2014 р. складає 584,15 дол. США (17 701, 71 дол. США (сума заборгованості)*0,3% (розмір пені за кожний день прострочення)* 11 (кількість днів прострочення)), що еквівалентно 7066 грн. 61 коп. (курс гривні до 100 доларів США на дату виникнення заборгованості - 31 липня 2014 р. складає 1209, 7248).

З урахуванням викладеного, позивачем було порушено строки розрахунків за експортними контрактами з ООО «Мечи Компани» № 12/ГР та SRL «MIHPRODCOM» № 3/МЛ, проте, відповідачем було помилково визначено початок перебігу такого строку та відповідно і суму пені за таке порушення.

Колегія суддів зазначає, що сума пені за порушення позивачем строків розрахунків за експортними контрактами в даному випадку має становити 29 780 грн. 74 коп. (7066 грн. 61 коп. + 5031 грн. 03 коп. + 17 683 грн. 10 коп.).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000572200 підлягає частковому скасуванню, а саме, в частині нарахованої пені у сумі 7923 грн. 84 коп.

Позивачем наголошувалось, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено за порушення позивачем вимог Постанови № 453, яка на період надходження грошових коштів на рахунок позивача не діяла.

Однак, колегія суддів з такими твердженнями позивача не погоджується, оскільки, Постанова № 453 встановлювала строки розрахунків за експортними операціями на дату завершення оформлення митних декларацій.

Зокрема, зі змісту приписів Закону № 185/94-ВР право Національного Банку України щодо запровадження інших строків розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 даного Закону закріплено на законодавчому рівні, та вказана норма діє з 17 листопада 2012 р., незалежно від дати укладання зовнішньоекономічного договору, якщо авансовий платіж за імпортним договором або поставка товару за експортним договором здійснюються в період дії постанови Правління Національного банку України, то на такі операції розповсюджуються вимоги щодо завершення цих операцій у 90-денний строк.

Дана правова позиція викладена у постановах Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 р. № К/800/62409/14 та від 26 травня 2015 р. № К/800/46138/14.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2016 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір у розмірі 200 грн. 97 коп. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 88, 94, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Приватного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода» та Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 200,97 грн. (двісті грн. 97 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.