Ухвала суду № 56060225, 18.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"18" лютого 2016 р. Справа № 916/4518/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лавриненко Л.В.

суддів: Пироговського В.Т., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання Мельник Ю.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.01.2016 р.

по справі № 916/4518/15

за заявою боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гєалан м. Одеса

про банкрутство -

Учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не зявились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2016 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.01.2016 р. по справі № 916/4518/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, встановленого ст. 102 ГПК України.

09.11.2015 р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гєалан м. Одеса в порядку ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, в якій останнє просить суд порушити відносно нього провадження у справі про банкрутство.

Заяву мотивовано прийняттям засновником боржника рішення про ліквідацію ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гєалан м. Одеса, у звязку з недостатністю вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Постановою від 08.12.2015 р. Господарський суд Одеської області визнав ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гєалан м. Одеса банкрутом, відкривши ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гєалан м. Одеса призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2 м. Одеса.

На ліквідатора покладено обовязок здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гєалан м. Одеса банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

На виконання наведеної постанови ліквідатором боржника з метою виявлення всіх кредиторів 08.12.2015 р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гєалан м. Одеса банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет № 25987.

12.01.2016 р. до місцевого господарського суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника станом на 11.01.2016 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.01.2016 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гєалан м. Одеса, підприємство - боржника ліквідовано, провадження по даній справі припинено.

Не погодившись з наведеною ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник наполягає на порушенні господарським судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст.105 та ч.1 ст. 111 Цивільного кодексу України.

Також податкова інспекція зазначає, що винесення судом ухвали про ліквідацію банкрута позбавило її можливості провести перевірку відповідно до вимог ст. 78 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області підлягає припиненню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

За приписами ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Кредитором у розумінні наведеної норми є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Частиною 1 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Разом з тим, особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначені приписами ч. 3 наведеної норми та передбачають що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Проте в апеляційній скарзі податкова інспекція жодним чином не посилається на наявність у товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) та, відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, що підтверджують такі вимоги.

За приписами ст. 210 Господарського кодексу України кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти, зазначені в ч. 1 ст. 209 цього Кодексу, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Проте, стаття 210 Господарського кодексу України не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури, встановлені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області не є кредитором боржника, оскільки не звернулася у встановлений законом термін із вимогами до банкрута та не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим податкова інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку ухвала про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі не стосується її прав та обов'язків.

Згідно із п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство від 18 грудня 2009 року № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

Відповідно до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012р. №3) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.01.2016 р. по справі № 916/4518/15 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що при зверненні з апеляційною скаргою податкова інспекція не сплатила судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі. Ухвалою суду від 05.02.2016 р. надано відстрочку по сплаті судового збору до 18.02.2016 р.

Відповідно до п. п. 3.3 п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Згідно з ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у сумі одного розміру мінімальної заробітної плати (у даному випадку 1378 грн.).

Враховуючи те, що податкова інспекція не виконала вимог ухвали суду від 05.02.2016р. щодо надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про стягнення відповідної суми судового збору з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Керуючись ст. ст. 80, 86, 91, 99, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.01.2016 р. по справі № 916/4518/15 припинити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38016923, МФО 828011, рахунок №31217206782002) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1378 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ, оформлений відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Справу № 916/4518/15 повернути до Господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя :Л.В. Лавриненко

Судді: В.Т. Пироговський

ОСОБА_3