Постанова № 56060216, 17.02.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2016 р.Справа № 914/3574/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

ОСОБА_1,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Приватної агрофірми «Дністер», б/н від 29.04.2015 р. (вх. № 01-05/2013/15 від 07.05.2015 р.),

на рішення Господарського суду Львівської області від 16 квітня 2015 року

у справі № 914/3574/14 (суддя О.Ф.Шпакович),

порушеній за позовом:

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трентор», м. Львів,

До відповідача: Приватної агрофірми «Дністер», с. Верин, Миколаївського району, Львівської області,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Комфортбуд», м. Київ,

Про: зобовязати повернути орендоване майно КАМАЗ 65201-012 (реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, номер кузова НОМЕР_2) та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін

від апелянта/відповідача: ОСОБА_2 п/к за довіреністю б/н від 04.01.2016 р.;

від позивача: ОСОБА_3 п/к за довіреністю б/н від 07.10.2014 р. (довіреність видана строком на три роки та дійсна до 07.10.2017 р.);

від третьої особи: не прибув;

Права та обовязки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України представникам розяснені та зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів не надходило.

Представники, які прибули в судове засідання, подали спільне, письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2015 року, справу № 914/3574/14 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Кузь В.Л., Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Дністер», б/н від 29.04.2015 р. (вх. № 01-05/2013/15 від 07.05.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 27.05.2015 року, про що сторони та третя особа були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи)(том І, а.с. 227а, 253 та третя особа том ІІ. а.с. 25, 26, 27 кореспонденція повернулася без вручення третій особі, з написом працівника пошти «За закінченням встановленого строку зберігання).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 10.06.2015 р., про що сторони та третя особа були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

08.06.2015 р. за розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/3574/14 Господарського суду Львівської області, замість судді Кузя В.Л. (перебування у відпустці), введено суддю Галушко Н.А. Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зміна складу колегії суддів) розгляд даної справи починається заново. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення»).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 р. у звязку з призначенням судової почеркознавчої та технічної експертиз за документами у даній справі, провадження у справі було зупинено та ухвалою суду від 04.01.2016 р. - провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 20.01.2016 р., про що сторони та третя особа були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення (докази оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи)(том ІІ. а.с. 38, 39, та третій особі том ІІ, а.с. 29, 30 кореспонденція повернулася без вручення третій особі, з написом працівника пошти «За закінченням встановленого строку зберігання).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 р. розгляд справи було відкладено на 17.02.2016 р., про що сторін та третю особу було належним чином повідомлено рекомендованою поштою згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України (том ІІ, а.с. 47/зворот, а.с. 48).

У судове засідання, яке відбулось 17.02.2016 р. прибув представник апелянта/відповідача, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 04.01.2016 р. та від 20.01.2016 р. подав письмові пояснення б/н від 16.02.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-04/1285/16 від 17.02.2016 р.) щодо висновків проведених почеркознавчої та технічної експертиз документів, в яких зазначає, що з висновками судового експерта Приватна агрофірма «Дністер» не погоджується, оскільки вважає, що спірний договір оренди спецтехніки та акту приймання-передачі не було укладено так, як такі документи не відображено у бухгалтерських проводках Товариства. Також представником апелянта надано усні пояснення аналогічні викладеним у апеляційній скарзі та письмових поясненнях щодо висновків судового експерта, доводи наведені у апеляційній скарзі підтримав, просить скасувати повністю рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/3574/14 від 16.04.2015 р. та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ТзОВ «Трентор» до ПАФ «Дністер» про зобовязання повернути майно відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 04.01.2016 р. та від 20.01.2016 р. представником подано додаткові пояснення б/н від 01.02.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-04/801/16 від 02.02.2016 р.) в яких зазначає, що висновок судового експерта який знаходиться в матеріалах справи, повторно доводить та спростовує заперечення апелянта, що спірний договір оренди спецтехніки та акт приймання-передачі майна між сторонами у справі було укладено, відтак просить прийняти до уваги подані додаткові пояснення та залишити рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2015 р. по справі № 914/3574/14 без змін, а апеляційну скаргу ПАФ «Дністер» без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, повторно, в судове засідання не прибув, вимог ухвал суду не виконав, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України, однак кореспонденція повернулася на адресу суду без вручення адресату третій особі, з написом працівника пошти «За закінченням встановленого строку зберігання».

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2015 року прийнято апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Дністер», б/н від 29.04.2015 р. (вх. № 01-05/2013/15 від 07.05.2015 р.) до провадження та розгляд справи № 914/3574/14 з підстав зазначених в ухвалі суду від 27.05.2015 р. було відкладено, про що сторони та третю особу було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та наступними рекомендованими кореспонденціями згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Крім того, ухвалою суду від 10.06.2015 р. у звязку з призначенням відповідних судових експертиз було зупинено провадження по справі № 914/3574/14 та ухвалою суду від 04.01.2016 р. провадження у вищезазначеній справі поновлено, з підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 р. розгляд справи відкладено на 17.02.2016 р. про що сторони та третю особу булу належним чином повідомлено рекомендованою кореспонденцією згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Однак, представник третьої особи в судове засідання, повторно, не прибув.

Відповідно до частини 4 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову. Стаття 22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника третьої особи бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Крім того, в ухвалі суду від 20.01.2016 р. по даній справі участь повноважних представників судом обовязковою не визнавалась (том ІІ, а. с. 46-47).

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/3574/14 та прийшла до висновку, розглядати справу без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 квітня 2015 року у справі № 914/3574/14 (суддя Шпакович О.Ф.) позов задоволено повністю та зобовязано Приватну агрофірму «Дністер» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трентор» автомобіль марки КАМАЗ, модель 65201-012 (2008 року випуску, реєстраційний номер: АА 6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286), - шляхом передачі його за Актом приймання-передавання (у місці, визначеному Товариством з обмеженою відповідальністю «Трентор») (п. п. 1, 2 резолютивної частини рішення). Стягнуто з Приватної агрофірми «Дністер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трентор» судовий збір у сумі 4982,21 грн. (п. 3 резолютивної частини рішення) (том І, а. с. 214, 215-221).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт (Приватна агрофірма «Дністер») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том І, а. с. 228-229), просить скасувати повністю рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/3574/14 від 16.04.2015 р. та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ТзОВ «Трентор» до ПАФ «Дністер» про зобовязання повернути майно відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального права, з неповним зясуванням судом усіх обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що мають значення для справи, що призвело до незаконного та необґрунтованого рішення, відтак вважає, що дане рішення підлягає скасуванню.

Вважає, що місцевим господарським судом безпідставно було відхилено клопотання апелянта про відкладення розгляду справи у звязку з наданням можливості скаржнику оплатити вартість судової експертизи, яка була призначена Господарським судом Львівської області, мотивуючи тим, що сплинули строки розгляду справи, однак, з таким твердженням апелянт не погоджується, оскільки дана обставина позбавила апелянта/відповідача можливості довести те, що спірний договір ним не підписувався та посилається на те, що основним завданням судочинства є справедливий та неупереджений розгляд справ, результатом якого є винесення законного та обґрунтованого рішення, відтак вихід за межі строку визначеного Господарським процесуальним кодексом України не було б значним порушенням, щоб звертати на нього увагу.

Крім того, апелянт також звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції вважав належними доказами документи (договір та акт прийому-передачі майна), справжність яких заперечував відповідач/апелянт, незважаючи на те, що відтиск печатки, який є на спірних вище перелічених документа візуально відрізняється, у звязку з чим судом було призначено судову експертизу документів, однак така експертиза не була проведена, а місцевий господарський суд неправомірно перебрав на себе повноваження експерта.

Також апелянт/відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог зазначивши додатково у п. 2 резолютивної частини, що даний транспортний засіб повинен бути переданий згідно акту приймання-передачі позивача по справі, що додатково покладає на апелянта/відповідача новий майновий обовязок. Враховуючи наведе в апеляційній скарзі апелянт/відповідач вважає, що рішення у справі № 914/3574/14 підлягає скасуванню у звязку з недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що апелянт/відповідач: Приватна агрофірма «Дністер» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 03762064, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 81635, Львівська обл., Миколаївський район, с. Верин, що підтверджується пошуком з Інформаційного сайту відомостей в ЄДР (том І, а. с. 24-29).

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трентор» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 38326256, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Академіка Сахарова, буд. 43, що підтверджується пошуком з Інформаційного сайту відомостей в ЄДР (том І, а. с. 30-37), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 561156 (том І, а. с. 237-238) та Статутом ТзОВ «Трентор» (том І, а. с. 239-245).

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, 08.10.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Трентор» заявлено позов до Приватної агрофірми «Дністер» з вимогою про повернення майна (автомобіль марки КАМАЗ), який було надано в оренду згідно Договору №21-10/13 від 21.10.2013 р. та акту приймання-передачі майна, що орендується від 21 жовтня 2013 р.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції ухвалами суду від 08.12.2014 р. за клопотанням апелянта/відповідача: залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Комфорт» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відповідно до ст. 27 ГПК України.

Також під час розгляду справи судом першої інстанції, 23.12.2014 р. відповідачем було подано заяву про призначення судової експертизи підпису, виконаного від імені Директора ПАФ «Дністер», та відтиску печатки Агрофірми, наявних на Договорі та Акті приймання-передавання від 21.10.2013 (наданих Позивачем), оскільки на думку апелянта, такі документи керівником не підписувались. У звязку із вищезазначеним місцевим господарським судом було витребувано у сторін оригінал спірного договору та акт приймання-передачі майна (том І, а.с. 68-69, 70), та оригінали документів із оригінальними підписами та відтисками печаток (том І. а. с. 80-110) та на підставі зібраних документів було призначено судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, обовязок оплати за проведення якої було покладено на Приватну агрофірму «Дністер» та матеріали справи скеровано на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (том І, а. с. 149-152). Однак, ухвала Господарського суду Львівської області від 24.12.2014 р. по справі № 914/3574/14 залишена Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз без виконання у звязку з наданням Відповідачем вільних та експериментальних зразків відбитків печатки ПАФ «Дністер», у якій наявний напис «№1», що не відповідає відтискам печатки, наявним на спірних Договорі і Акті (без напису «№1»). Ухвалою місцевого господарського суду від 26.01.2015, поновлено провадження у справі та зобовязано відповідача надати пояснення (із відповідними доказами) стосовно наявності (відсутності) в Агрофірми у 2013 році печатки, у якій був би відсутній напис «№1», однак, такі вимоги апелянтом/відповідачем виконано не було. 10.02.2015 Позивачем подано Заяву про долучення до матеріалів справи, як вільних зразків, оригіналів Договорів (та Актів), укладених Відповідачем із іншими контрагентами (у тому числі із Третьою особою у справі), які містять відбитки печатки ПАФ «Дністер», аналогічні відбиткам, які наявні на досліджуваних документах (Договорі та Акті від 21.10.2013) (том І, а. с. 164-172).

Ухвалою місцевого господарського суду від 10.02.2015 по даній справі, вдруге, призначено проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів на вирішення якої судовому експерту поставлено наступні питання: 1) Чи підпис від імені ОСОБА_4 на Договорі №21-10/13 від 21.10.2013 (стор. 68-69) виконано ОСОБА_4? 2) Чи підпис від імені ОСОБА_4 на Акті від 21.10.2013 стосовно приймання-передавання майна, що орендується (стор. 70), виконано ОСОБА_4? 3) Чи час фактичного виконання підпису, від імені ОСОБА_4, на Договорі №21-10/13 від 21.10.2013 (стор. 68-69) відповідає даті укладення Договору (21.10.2013)? 4) Чи відтиск печатки Приватної агрофірми Дністер на Договорі №21-10/13 від 21.10.2013 (стор. 68-69) нанесено однією з двох печаток Приватної агрофірми Дністер, відбитки яких наявні у поданих документах? 5) Чи відтиск печатки Приватної агрофірми Дністер на Акті від 21.10.2013 стосовно приймання-передавання майна, що орендується (стор. 70), нанесено однією з двох печаток Приватної агрофірми Дністер, відбитки яких наявні у поданих документах? 6) Чи відбитки печатки ПАФ Дністер на Договорі №21-10/13 і Акті від 21.10.2013 (стор. 68-70) та відбитки печатки ПАФ Дністер на Договорі №14/01/13 і Акті від 14.10.2013 (стор.170-172) проставлено однією печаткою?

Проте, Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, повторно, повернуто ухвалу місцевого господарського суду (без виконання експертизи) з матеріалами справи № 914/3574/14 (із Листом № 1061 від 27.02.2015 р.), у звязку з невиконанням Відповідачем обовязку щодо оплати вартості експертизи (встановленого Ухвалою суду від 10.02.2015 р.) (том І, а. с. 202). Ухвалою місцевого суд від 13.03.2015 р. провадження по справі поновлено (том І, а. с. 203-204) та прийнято відповідне рішення по наявним в матеріалах справи документам, які надані сторонами по справі.

Як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, місцевим господарським судом безпідставно було відмовлено апелянту у відкладенні розгляду справи у звязку із закінченням строку розгляду спору та прийнято до уваги документи (договір та акт прийому-передачі майна) які апелянтом/відповідачем заперечується факт їх укладання та підписання, що потребувало відповідних знань, які місцевим господарським судом неправомірно перебрано на себе повноваження експерта, чим порушено норми процесуального права, однак з таким твердженням апелянта/відповідача колегія суддів не може погодитись виходячи з наступного.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, судом першої інстанції ухвалами суду від 24.12.2014 р. та від 10.02.2015 р. для зясування заперечень та доводів сторін, які виникли під час розгляду справи було призначено відповідні судові експертизи, однак, з урахуванням обставин, які не залежали від Господарського суду Львівської області місцевим господарським судом було прийнято рішення на підставі зібраних доказів та заперечень.

Щодо усного клопотання відповідача заявленого в суді першої інстанції про відкладення розгляду справи для надання можливості Агрофірмі «Дністер» здійснити оплату рахунків Львівського НДІСЕ, які отримано нею безпосередньо в Інституті (після поновлення судом провадження у справі), на яке покликається апелянт, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки відкладення розгляду спору унеможливлюється фактом спливу строку розгляду справи (ст.69 ГПК України), що є не припустимим.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь які докази, які свідчать про обставини неможливості виконання грошового зобовязання з оплати вартості експертизи у період з часу першого призначення судом судової експертизи (24.12.2014 р. по 26.01.2015 р.), повторного призначення експертизи (10.02.2015 р. по 13.03.2015 р.). Разом з тим, апеляційним судом враховано, що ухвалу місцевого суду від 13.03.2015 р. про поновлення провадження у даній справі, отримано Агрофірмою «Дністер» 20.03.2015 р. і до часу проведення судового засідання 16.04.2015 р., у неї було достатньо часу на вчинення необхідних дій з оплати вартості експертизи.

Відтак місцевий господарський суд правомірно розглянув спір за наявними у справі матеріалами, виходячи із приписів статті 75 ГПК України.

Щодо суті заявлених позовних вимог позивача та заперечень відповідача/апелянта колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 21.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трентор» (Орендодавець за договором, Позивач у справі) та Приватною агрофірмою «Дністер» (Орендар за договором, Відповідач у справі) було укладено договір № 21-10/13 (надалі - договір) (том І, а. с. 11-12, 68-69).

Також між сторонами у справі було укладено на підставі вищезазначеного договору двосторонній Акт приймання-передавання від 21.10.2013 (Додаток №1 до Договору) (том І, а. с. 13).

Колегією суддів встановлено, що спірний Договір оренди нерухомого майна та акт приймання-передачі, укладено сторонами за Договором у письмовій формі єдиного документа, підписано повноважними представниками сторін за договором, засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст. 181 ГК України, ст. ст. 207, 208 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

За своїми основними та другорядними ознаками, зазначений договір є договором найму (оренди), відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічна норму містить ч. 1 ст. 283 ГК України, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Крім того, факт укладення спірного договору та акту приймання-передачі між сторонами у справі підтверджується також висновками: №№ 2275, 2276 (том ІІ, а. с. 12-14, 32-35), судового експерта з криміналістичної експертизи з дослідження друкарських форм за матеріалами апеляційної скарги Приватної агрофірми «Дністер» на рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2015 р. у справі № 914/3574/14, яка була проведена згідно ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 р. по даній справі (том ІІ, а. с. 6-9) Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз (том ІІ, а.с. 6-9).

Висновком № 2275 криміналістичної експертизи з дослідження підписів за матеріалами господарської справи № 914/3574/14, складений 02 жовтня 2015 року та Висновком № 2276 криміналістичної експертизи з дослідження друкарських форм за матеріалами апеляційної скарги Приватної агрофірми «Дністер» на рішення Господарського суду Львівської області від 10 червня 2015 року, складений 11 грудня 2015 року (том ІІ, а.с. 12-14, 32-35) встановлено: що «Підписи від імені ОСОБА_4, розташовані у графі: «Орендар», під словами: «Директор ПАФ «Дністер» в нижній частині: другого аркуша договору № 21-10/13 оренди спецтехніки від 21 жовтня 2013 року та акту приймання-передачі майна. Що орендується від 21 жовтня 2013 року (додаток № 1 до договору оренди № 21-10/13 від 21 жовтня 2013 року) виконані самим ОСОБА_4».

Висновком судової експертизи № 2276 від 11 грудня 2015 року встановлено: що « 1. (3.) Встановити абсолютний час виконання підпису від імені директора Приватної агрофірми «Дністер» ОСОБА_4 у Договорі № 21-10/13 від 21.10.2013 р. (том І, а. с. 68-69) не видається можливим з причини, вказаної в дослідницькій частині висновку; 2. (4.) Відтиск печатки від імені Приватної агрофірми «Дністер» у Договорі № 21- 110/13 від 21.10.2013 р. (том І, а. с. 68-69) нанесений рельєфною еластичною (гумовою, фотополімерною) друкарською формою круглою печаткою Приватної агрофірми «Дністер» без напису «№1», вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження (том І, а. с. 170-172). 3. (5.) Відтиск печатки від імені Приватної агрофірми «Дністер» у Акті від 11.10.2013 р. стосовно приймання-передавання майна, що орендується (том І, а. с.70) нанесений рельєфною еластичною (гумовою, фотополімерною) друкарською формою - круглою печаткою Приватної агрофірми «Дністер» без напису «№1», вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження (том І, а. с. 170-172). 4. (6.) Відтиски печатки Приватної агрофірми «Дністер» у Договорі №21-10/13 від 21.10.2013 р. (том І, а. с. 68-69), у Акті від 21.10.2013 р. стосовно приймання-передавання майна, що орендується (том І, а. с. 70) та відтиски печатки ПАФ «Дністер» в Договорі № 14/01/13 і Акті від 14.01.2013 р. (том І, а. с. 170-172) нанесені однією друкарською формою».

Слід зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 р. (том ІІ, а.с. 6-9) судового експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків. Особа чи особи, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, користуються правами і несуть обовязки, зазначені у ст. 31 ГПК України, разом з тим, несуть відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України (пункт 4 резолютивної частини ухвали).

З вищенаведеного вбачається та підтверджується матеріалами даної справи, в т.ч. вищезазначеними висновками судової експертизи, які оцінено колегією суддів відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, що спірний договір № 21-10/13 від 21.10.2013 р. та акт приймання-передачі від 21.10.2013 р. було укладено між сторонами та підписано повноважними представниками сторін у даній справі.

Згідно п. 1.1 даного договору, орендодавцем (Позивачем у справі) передано орендарю (Відповідачу у справі) в тимчасове користування (оренду) автомобіль марки КАМАЗ (модель 65201-012, 2008 року випуску, реєстраційний номер: АА6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286).

Факт надання Відповідачу зазначеного транспортного засобу в оренду підтверджує двосторонній Акт приймання-передавання від 21.10.2013 (Додаток №1 до Договору), складений у місті Львові, відповідно до якого відповідачу (Орендарю за договором) було передано автомобіль марки КАМАЗ, модель 65201-012, 2008 року випуску, реєстраційний номер: АА6313 НС, номер кузова: ХТС 65201081152286 у місті Львові.

Слід зазначити, що вищезазначений акт приймання-передачі підписаний та скріплений печатками уповноважених сторін за договором без збудь яких зауважень чи заперечень.

Відтак, заперечення апелянта/відповідача, що спірний договір та акт приймання-передачі ним не укладався та не підписувався, колегія суддів вважає надуманими та такими що не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вищенаведеним.

Згідно з даними Технічного паспорту, який наявний в матеріалах справи (том І, а. с. 14) спірний транспортний засіб зареєстрований за Приватним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Комфортбуд» (третя особа у справі, залучена місцевим господарським судом до участі у справі ухвалою суду від 08.12.2014 р. за клопотанням відповідача).

Відповідно до наявного в матеріалах справи Договору відповідального зберігання № 1 від 08.07.2013 р., який укладено між Приватним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Комфортбуд» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трентор» (Позивач у справі), та акту приймання-передачі до договору відповідального зберігання № 1 від 08 липня 2013 року, третьою особою було передано спірний автомобіль позивачу на відповідальне зберігання з правом надання його в оренду (п.1.5 Договору у редакції від 11.09.2013 р., викладеній у Додатковій угоді №1) (том І, а. с. 51-52, 53, 54).

З вищенаведеного вбачається та встановлено матеріалами справи, що у позивача були всі правові підстави для надання в оренду відповідачу по справі спірного транспортного засобу.

Також з матеріалів справи вбачається, що для врегулювання спірних відносин в досудовому порядку, позивачем на адресу відповідача було скеровано повідомлення про відмову від договору оренди № 19/09/14 від 19.09.2014 р. (том І, а. с. 15), що підтверджується поштовим відправленням фіскальним чеком, штрих кодовий номер: 0012573 0011136 від 19.09.2014 р. (том І, а. с. 16).

Відповідно до вищезазначеної вимоги, позивачем було зазначено, що звязку з невиконанням Відповідачем грошових зобовязань зі сплати щомісячних орендних платежів, повідомляє відповідача про розірвання Договору (згідно з нормами ст.782 ЦКУ та умовами п.10.1 Договору в односторонньому порядку) просить з моменту отримання даного повідомлення протягом (мовою оригіналу «на протязі») одного робочого дня повернути спірне майно.

Місцевим судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до п. п. 5.1, 5.4 Договору передбачено сплату Відповідачем щомісячної орендної плати (700,00 грн.) за Актами виконаних робіт, які Сторонами за Договором не складалось.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, не доведено апелянтом належними та допустимими доказами, що умовами спірного договору не встановлено конкретного строку оплати, а підстави для сплати щомісячних платежів, тобто акти виконаних робіт в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Проте, враховуючи приписи ч. 5 ст.762 ЦК України, якою встановлено обовязок Орендаря із внесення плати за користування майном щомісяця (якщо інше не встановлено договором), та ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст.193 ГК України щодо необхідності виконання зобовязання відповідно до засад добросовісності, розумності та справедливості, а також відповідно до вимог, що звичайно ставляться, та звичаїв ділового обороту, - у відповідача/апелянта, безумовно, виник обовязок зі сплати орендних платежів за договором від 21.10.2013 р., оскільки відсутність факту складення сторонами щомісячних Актів виконаних робіт (згідно з умовами п.5.4 договору) жодним чином не перешкоджала відповідачу/апелянту виконувати грошові зобовязання у строк до останнього дня місяця, наступного за розрахунковим, так як розмір орендної плати фіксований (700,00грн. у місяць).

Крім цього, важливо, що складення проектів Актів виконаних робіт допускається будь-якою стороною, тому, у випадку необхідності таких Актів, у відповідача/апелянта наявним було право на їх складення та надіслання Позивачу (для підписання).

Отже, у даному випадку наявний факт порушення відповідачем/апелянтом засад добросовісності, розумності та справедливості у договірних зобовязаннях, так як за 10 повних місяців найму транспортного засобу ним не сплачено жодного орендного платежу (визначеного умовами п.5.1 Договору).

Відповідно до ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, факт повного невиконання відповідачем/апелянтом грошових зобовязань щодо внесення плати за користування автомобілем упродовж 21.10.2013 р. по 19.09.2014 р. був достатньою підставою для звернення позивача до відповідача з повідомленням про відмову від Договору № 21-10/13.

Відповідно до норм частини 3 ст. 651 ЦК України, частини 2 ст. 782 ЦК України факт відмови позивача від договору найму зумовив розірвання зазначеного правочину з моменту отримання Відповідачем ОСОБА_5 про таку відмову, тобто, - з 24.09.2014 року (згідно з повідомленням Підприємства «Укрпошта» про вручення поштової кореспонденції).

Крім цього, факт відмови Позивачем від Договору, згідно з нормою ст.764 ЦК України, унеможливлював продовження його дії після закінчення строку, встановленого умовами п. 4.1. Договору, тобто, - після 21.10.2014 року (оскільки продовження (поновлення) дії договору можливе лише у випадку відсутності заперечень наймодавця). В нашому випадку є наявним заперечення наймодавця, оскільки позивачем на адресу відповідача було скеровано повідомлення про відмову від договору оренди № 19/09/14 від 19.09.2014 р. (том І, а. с. 15), що підтверджується поштовим відправленням (том І, а. с. 16).

Згідно з нормою ч.2 ст.291 ГК України, факт закінчення строку дії Договору зумовлює його припинення.

Згідно з нормою ч.1 ст. 785 ЦК України, факт припинення Договору найму зумовив виникнення у Відповідача обовязку з негайного повернення позивачу орендованого транспортного засобу, який не виконано.

Як уже було встановлено, твердження апелянта/відповідача про відсутність факту прийняття ним спірного автомобіля у найм (тобто відсутність факту укладення Договору №21-10/13 та акту приймання-передачі від 21.10.2013 р.) є безпідставними, оскільки спростовані вищенаведеними обставинами справи, відтак, останній зобовязаний був повернути орендований транспортний засіб з моменту отримання повідомлення.

Отже, позовна вимога позивача про зобовязання повернути орендоване майно КАМАЗ 65201-012 (реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, номер кузова НОМЕР_2) є обґрунтованою та відповідає приписам ч.1 ст.785 ЦК України.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України). Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/відповідача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2015 р. у справі № 914/3574/14 - без змін.

Також колегія судді вважає за необхідне зазначити, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2015 року прийнято апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Дністер», б/н від 29.04.2015 р. (вх. № 01-05/2013/15 від 07.05.2015 р.) до провадження та п. 2 резолютивної частини цієї ухвали Приватній агрофірмі «Дністер» відстрочено сплату судового збору за поданні апеляційної скарги до прийняття судом відповідного процесуального документа.

Станом на час прийняття постанови по справі № 914/3574/14 скаржником не було сплачено судового збору в сумі 609,00 грн. за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку стягнути з Приватної агрофірми «Дністер» (п. і. 81635, Львівська обл., Миколаївський район, с. Верин, код ЄДРПОУ 03762064) на користь стягувача: Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі міста Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) судовий збір в сумі 609,00 грн. за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

Крім того, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 р. (том ІІ, а. с. 6-9), призначено судову почеркознавчу та технічну експертизи документів у даній справі (п. 1 резолютивної частини ухвали), оплату витрат за проведення якої було покладено за рахунок Приватної агрофірми «Дністер» (81635, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Верин, код ЄДРПОУ 03762064).

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню із сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В даному випадку, рішення місцевого господарського суду залишено без змін, та апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 42, 43, 44 - 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2015 року у справі № 914/3574/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Стягнути з Приватної агрофірми «Дністер» (п. і. 81635, Львівська обл., Миколаївський район, с. Верин, код ЄДРПОУ 03762064) на користь стягувача: Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі міста Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) судовий збір в сумі 609,00 грн. за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

3.Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку та витрат на проведення судових експертиз покласти на апелянта/відповідача.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.Матеріали справи повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

17.02.2016 р., після виходу суддів із нарадчої кімнати, оголошено вступну і резолютивну частини постанови. Повний текст постанови оформлено та підписано 22.02.2016 р.