Постанова № 56060214, 16.02.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2016 р. Справа № 907/750/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-суддіКостів Т.С.

суддівМарко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області, м. Ужгород вих. №05/2-2520-15 від 23.12.2015 року, вх. № 01-05/7/16 від 04.01.2016р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2015 року

у справі № 907/750/13

за позовом: Ужгородського міжрайонного прокурора Закарпатської області, м. Ужгород

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю „Віст, с. Кінчеш Закарпатської області

до відповідача 2: Коритнянської сільської ради, с. Коритняни Закарпатської області

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача 1: Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача 2: управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області, м. Ужгород

третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області

про: визнання недійсними та скасування рішень сесії Коритнянської сільської ради від 06.04.2004р. „Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ „Віст та від 21.01.2005р. „Про внесення змін в рішення сесії даної сільської ради від 06.04.2004 р. „Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ „Віст; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного 02.02.2005р. Коритнянською сільською радою та ТОВ „Віст, зареєстрованого в Ужгородському РВ ЗРФ „Центр державного кадастру при Держкомземі України 15.02.2007р. за № 2124883602-0407071000001, скасувати його державну реєстрацію та повернути земельну ділянку площею 1,43 га нормативно-грошовою оцінкою 2102100 грн. у землі запасу Коритнянської сільської ради,

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 посвідчення №006924 від 01.10.2012 року;

від відповідача 1: не зявився;

від відповідача 2: не зявився;

третя особа 1: не зявився;

третя особа 2: не зявився;

третя особа 3: не зявився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.12.2015 року у справі №907/750/13 (суддя Ушак І.Г.) у позовних вимогах Ужгородського міжрайонного прокурора Закарпатської області, до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю „Віст, до відповідача 2 Коритнянської сільської ради, за участю третьої особи 1 на стороні позивача 1 Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, за участю третьої особи 2 на стороні позивача 2 управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області, за участю третьої особи 3 на стороні відповідача ОСОБА_2 служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про визнання недійсними та скасування рішень сесії Коритнянської сільської ради від 06.04.2004р. „Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ „Віст та від 21.01.2005р. „Про внесення змін в рішення сесії даної сільської ради від 06.04.2004 р. „Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ „Віст; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного 02.02.2005р. Коритнянською сільською радою та ТОВ „Віст, зареєстрованого в Ужгородському РВ ЗРФ „Центр державного кадастру при Держкомземі України 15.02.2007р. за № 2124883602-0407071000001, скасувати його державну реєстрацію та повернути земельну ділянку площею 1,43 га нормативно-грошовою оцінкою 2102100 грн. у землі запасу Коритнянської сільської ради відмовлено повністю .

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.12.2015 року у справі № 907/750/13, позивач Ужгородський міжрайонний прокурор Закарпатської області, м. Ужгород подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що суд дав невірне тлумачення положенням глави 19 ЦК України, щодо строків позовної давності а відтак не вірно застосовано до спірних правовідносин ст.ст. 261 та 267 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, норми, установлені ч. 1 ст. 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, поширюються на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, перебіг позовної давності в такому разі починається від дня, коли прокурор довідався або міг довідатися про порушення інтересів держави. Отже, закон повязує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у звязку з цим прав та охоронюваних законом інтересів. Саме така правова позиція щодо правильності застосування вказаної норми закону міститься в постановах від 02.09.08 (справа № 3-3376к08) і 20.08.13 (справа № 3-18гс13) та ухвалі Верховного Суду України від 25.04.12 (справа № 6-15350вов10), правові висновки якого обовязкові для всіх судів України. Зверненню прокурора у 2013 році до суду з позовом про скасування рішень сесії Коритнянської сільської ради та визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки передувало проведення у червні 2013 року перевірки в порядку загального нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо дотримання вимог земельного законодавства при наданні земельних ділянок в оренду, згідно із висновком якої спірні рішення прийняті незаконно та передчасно, за відсутності проекту відведення в оренду земельної ділянки площею 1,43 га, до проведення державної експертизи землевпорядної документації та дотримання порядку зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для комерційного використання з метою розміщення авто речового ринку та автостоянки. Правомірність отримання в оренду спірної земельної ділянки прокурором не досліджувалася, а із змісту спірних рішень не вбачаються порушення, які були допущені при їх прийнятті. І тільки після проведення перевірки прокурором вивчено питання законності передачі Коритнянською сільською радою спірної земельної ділянки у оренду. Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення). Таким чином, звернення прокурора до суду у цих спірних правовідносинах спрямовано саме на задоволення суспільної потреби у попередженні незаконного надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, недопущення зміни використання її в цілях, не повязаних з веденням сільського господарства.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2015 р. у справі №907/750/13 та задовольнити позов.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2016р. справу №907/750/13 призначено судді-доповідачу ОСОБА_4 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.01.2016 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 26.01.2016 р..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року та від 09.02.2016 року, розгляд справи відкладався з підстав, викладених у них.

Представнику сторони розяснено його права та обовязки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 16.02.2016 року зявився апелянт, подану ним апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у ній, надав усні пояснення по суті спору.

Представники відповідача 1 та третіх осіб в судове засідання не зявились, причин неявки суду не повідомили.

Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, однак подав заяву про розгляд даної справи без участі повноважного представника.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обовязковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника апелянта в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

22.12.03 року рішенням сільської ради Про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки під авторечовий ринок товариству на його клопотання надано відповідний дозвіл на складання проекту щодо відведення земельної ділянки площею 1,35 га в оренду на 25 років з правом викупу.

06.04.04 року сільською радою прийнято рішення Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ Віст за змістом якого за результатами розгляду матеріалів погодження повязаних з вилученням земельної ділянки та керуючись ст.ст. 122, 124, 149, 151, п.п. 2, 4 Перехідних положень ЗК України було: затверджено проект відведення земельної ділянки комерційного призначення (код цільового використання 1.11.3) товариству для розміщення авторечового ринку та автостоянки у межах села Кінчеш (п. 1); надано земельну ділянку загальною площею 1,86 га із земель запасу сільської ради товариству на умовах оренди терміном на 25 років (п.2); встановлено орендну плату у пятикратному розмірі ставки податку на землю, зобовязано до отримання документа на право користування землею відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 300499 грн. (п.п. 3, 4).

21.01.05 року сільською радою прийнято рішення Про внесення змін в рішення 17-ї сесії ІУ скликання сільради від 06.04.04 року Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ Віст. За текстом дане рішення дублює оспорюване рішення-1 щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки, надання її в оренду, зобовязання відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва, крім пункту 3, яким змінено орендну плату та встановлено її в розмірі 1,4 % від нормативної грошової оцінки землі та внесено уточнюючі дані до пункту 1 щодо площі авторечового ринку 1,43 га та автостоянки 0,43 га..

14.03.05 року сільською радою прийнято рішення Про внесення змін в рішення 21-ї сесії ІУ скликання сільради від 21.05.05 року Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ Віст. З огляду на заяву голови товариства про відмову від користування земельною ділянкою площею 0,43 га виділену для автостоянки, вирішено зазначену ділянку виділену раніше товариству, прийняти до земель запасу сільської ради (п.1). Крім цього за текстом даного рішення черговий раз затверджено проект відведення земельної ділянки комерційного призначення (код цільового використання 1.11.3) товариству для розміщення авторечового ринку площею 1,43 га у межах села Кінчеш (п.2); надано земельну ділянку загальною площею 1,43 га із земель запасу сільської ради товариству на умовах оренди терміном на 25 років (п.3); встановлено орендну плату у розмірі 1,4 % від нормативної грошової оцінки землі, зобовязано відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва (пп. 4, 5).

Щодо цієї земельної ділянки в с. Кінчеш площею 1,43 га 2.02.05 сільською радою як орендодавцем та товариством як орендарем на підставі наведеного рішення від 21.01.05 року було укладено договір оренди строком на 25 років для розміщення авторечового ринку.

Умовами цього договору (п.п. 18, 20, 43) передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення; підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є рішення від 21.01.05 року; організація розроблення проекту і повязані з цим витрати покладаються на орендаря; передача земельної ділянки здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі; договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.

Протягом 2005-2006 рр. відповідно до умов договору за замовленням орендаря Ужгородським районним відділом ЗРФ ДП Центр ДЗК було виготовлено землевпорядну документацію Технічний звіт по оформленню права користування на земельну ділянку на умовах оренди ТОВ Віст в с. Кінчеш під розміщення авторинку на землях запасу Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області. Зазначений проект землеустрою пройшов погодження в Ужгородському РВЗР, відділі екологічного контролю, санепідемстанції, відділі містобудування та архітектури, управлінні культури, Коритнянській сільській раді. Щодо Технічного звіту як землевпорядної документації була здійснена обовязкова державна експертиза та наданий висновок від 12.01.07 № 66, за змістом якого зазначено про неповну відповідність технічного звіту встановленим нормам і правилам, про повернення його на доопрацювання контроль за усуненням недоліків покладено на Ужгородський РВЗР. Після усунення недоліків землевпорядної документації по оформленню права користування на земельну ділянку на умовах оренди товариством в с. Кінчеш Ужгородським РВ ЗРФ ДП Центр державного кадастру при Держкомземі України 15.02.07 було зареєстровано договір оренди і земельна ділянка передана в оренду товариству, що стверджується відповідним актом приймання-передачі підписаним орендодавцем та орендарем в 2007 році.

Зазначені фактичні обставинами учасниками не заперечувались. Спір стосується правомірності надання сільською радою земель комунальної власності у межах села Кінчеш Ужгородського району товариству в оренду для розміщення авторечового ринку та правомірності користування останнім цими землями.

Відповідно до ст. 12 ЗКУ (в редакції чинній станом на час прийняття оспорюваних рішень) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства. Повноваженнями на вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин сільські ради наділені також ст.ст. 25, 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. За приписами ст. 20 ЗКУ зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, відповідно до ст. 124 ЗКУ здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку,встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу. Стаття 123 ЗКУ визначає порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам на підставі рішень, зокрема, органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок; проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Таким чином, сільська рада прийняттям цих рішень та укладенням договору оренди передала в орендне користування земельну ділянку в с. Кінчеш площею 1,43 га, змінивши її цільове призначення із сільськогосподарського на комерційне призначення. Судом першої інстанції підставно встановлено, що прийняття оспорюваних рішень-1, 2 та укладення договору оренди передувало розробці проекту відведення земельної ділянки та здійсненню державної землевпорядної експертизи, що не відповідає визначеному вищенаведеними нормами земельного законодавства порядку та послідовності дій органу місцевого самоврядування при наданні в оренду земель комунальної власності.

Пунктом 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування, договори оренди. Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене такими документами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому, з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України, захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Відмовляючи у позові суд виходив зі спливу позовної давності. Позовна давність за приписами ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ст. 267 ЦК України).

За приписами ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Прокурор покликається на те, що про порушення прав держави йому стало відомо лише у червні 2013 р. за результатами перевірки. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (постанови від 23.12.14 та від 25.03.15), відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, - і у випадку предявлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі предявлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, в тому числі прокурором.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2015 р. у справі №910/3723/14 висловлено правову позицію щодо порядку обчислення позовної давності за позовами прокурора. Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури" у ГПК України внесені зміни, відповідно до яких право виступати позивачем надано прокурору. Таким чином, з моменту набрання чинності вказаним законом, необхідно розмежовувати випадки коли: 1) прокурор є самостійним позивачем у справі; 2) позов подається прокурором в інтересах держави в особі визначеного ним позивача. У першому випадку, строк позовної давності обчислюється саме для прокурора, оскільки він є особою в розумінні ст. 256 ЦК України. В іншому випадку, строк позовної давності обчислюється для визначеного прокурором позивача, який уособлює державу в інтересах якої подано позов, а при зверненні до суду мають місце відносини представництва (діє від імені іншої особи), то для нього не здійснюється окремий відлік строку позовної давності. Такий строк обчислюється саме для особи (довірителя), права якої порушено та в інтересах якої подається прокурором позов. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури", яким надано право прокурорам виступати позивачами, а відтак і окремого обчислення строку позовної давності, набрав чинності 01.12.2012. Оскільки з 01.12.2012 р. у прокурора, в силу прийняття закону, виникла можливість бути самостійним позивачем, то не раніше даної дати може почати обчислюватися окремий строк позовної давності саме для прокурора, який виступає позивачем у даній справі.

Зазначене не було враховано судом першої інстанції, а відтак, безпідставно відмовлено у позові з мотивів спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. У встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення були доведені суду належними доказами.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а відтак, рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.15 р. у справі № 907/750/13 у відповідності до ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області, м. Ужгород- задовольнити.

2.Рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2015 р. у справі №907/750/13 скасувати. Позов задовольнити повністю. Визнати недійсними рішення сесії Коритнянської сільської ради від 06.04.04 „Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ „Віст та від 21.01.05 Про внесення змін в рішення 17-ї сесії ІУ скликання сільради від 06.04.04 року Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ТОВ Віст. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки укладеного 02.02.2005р. Коритнянською сільською радою та ТОВ „Віст, зареєстрований в Ужгородському РВ ЗРФ „Центр державного кадастру при Держкомземі України 15.02.2007р. за № 2124883602-0407071000001, скасувати його державну реєстрацію. Зобовязати ТзОВ «Віст» повернути земельну ділянку площею 1,43 га нормативно-грошовою оцінкою 2102100 грн. у землі запасу Коритнянської сільської ради.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Віст (вул. Фізкультурна,2, с.Кінчеш, Ужгородський район, Закарпатська область, 20462731) на користь Прокуратури Закарпатської області (88000, вул.Коцюбинського, 2 а, м.Ужгород)- 2009,70 грн. судового збору за розгляд справи Львівським апеляційним господарським судом.

4.Стягнути з Коритнянської сільської ради (вул. Духновича,66 В, с.Коритняни, Ужгородський район, Закарпатська область, 04349763) на користь Прокуратури Закарпатської області (88000, вул.Коцюбинського, 2 а, м.Ужгород)- 2009,70 грн. судового збору за розгляд справи Львівським апеляційним господарським судом.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

6. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 22.02.2016 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.