Рішення № 56060138, 23.02.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р.Справа № 925/2016/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Мастер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпресс" про стягнення 40 469,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за передану друковану продукцію та санкцій за прострочення розрахунків в загальній сумі 40 469,66 грн., з яких: 20 866,20 грн. залишку основного боргу, 18 120,78 грн. інфляційних втрат та 1 482,68 грн. як 3% річних за прострочення розрахунків за продукцію, на підставі укладеного між сторонами договору поставки друкованої продукції № 101 від 01.01.2011.

В останньому судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 32 346,29 грн., з яких: 18 988,08 грн. залишку основного боргу, 11 876,54 грн. інфляційних втрат та 1 481,67 грн. як 3% річних за прострочення розрахунків за продукцію.

Дана заява підлягає прийняттю судом до розгляду, оскільки вона подана в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Попередньо, заявою від 15.02.2016 року (а.с. 203 том 2), представник позивача просив виключити із тексту позовної заяви слова про вимогу стягнути 3% річних як платіж "за користування чужими грошовими коштами", оскільки дані вимоги заявлено на підставі ст. 625 ЦК, а не ст. 538 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в останні судові засідання не направляв, у відзиві на позов просив відмовити у позові в повному об'ємі.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними в справі документами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подано.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє уточнені позовні вимоги повністю, виходячи з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

01 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпресс", в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту (відповідачем по справі, далі - Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа-Мастер", в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту (позивачем по справі, далі - Постачальник) було укладено договір поставки друкованої продукції № 101 (а.с. 7-9 1 том, далі - Договір), у відповідності до умов якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передавати видавничі чи закуплені ним тиражі друкованих видань Покупцю для використання в господарській діяльності, а Покупець зобов'язався приймати, реалізовувати та оплачувати їх (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, строки (періодичність) поставок, формат, кількість полос, стандарт пачки, відпускна ціна за один екземпляр, об'єм і вид повернення нереалізованих екземплярів тиражу, строк реалізації тиражу зазначаються в Додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник здійснює поставку тиражу на підставі замовлення Покупця, який повинен бути переданий Постачальнику з використанням доступних засобів зв'язку, вказаних в п. 3.2.1. Договору, не пізніше 7 днів до дати поставки чергового тиражу згідно Додатку № 1. У випадку неотримання від Покупця замовлення у вищевказаний строк поставка здійснюється згідно з останнім отриманим від Покупця замовленням.

Відповідно до п. 2.2. Договору поставка тиражів здійснюється за рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 2.3. Договору право власності на тираж, а також ризик випадкового знищення або пошкодження тиражу переходе до Покупця з моменту отримання його на склад Покупця.

Укладений сторонами договір відповідає положенням чинного законодавства, зокрема ст. 712 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 7.1. Договору дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна з сторін не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік. Місцем виконання договору є місцезнаходження Покупця.

Доказів припинення дії Договору чи визнання його недійсним сторонами не надано.

Відповідно до п. 6.1. Договору отримання тиражу по кількості пачок здійснюється Покупцем в момент його отримання від представника Постачальника і супроводжується підписанням накладної.

Відповідно до п. 4.1. Договору відпускна ціна одного екземпляру тиражу зазначається в Додатку № 1.

Відповідно до п. 4.2. Договору Покупець оплачує тиражі видань шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок чи внесення в касу Постачальника після його реалізації, з врахуванням повернення, але не пізніше 14 днів з моменту отримання на реалізацію вказаних в накладних тиражів.

За доводами представника позивача, свої зобов'язання з поставки тиражу згідно Додатку №1 до Договору (а.с. 10 том 1) позивач виконав в повному обсязі та поставив, а Відповідач прийняв друковану продукцію на загальну суму 381 970,58 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 63-166 1 том, а.с. 208 2 том) за період з січня 2011 року по травень 2015 року. Відповідач не здійснив своєчасного розрахунку за отриману продукцію, з чого і виник спір.

Доказів отримання товару на суму 101,60 грн. по накладній № ММ-00001283 від 06.07.2011 та на суму 30,60 грн. по накладній № ММ-00000208 від 01.01.2014, які внесені до Реєстру видаткових накладних (а.с. 11 том 1) представник позивача на вимогу суду не надав.

Таким чином Покупцем було доведено отримання відповідачем продукції лише на загальну суму 381 838,38 грн. (381 970,58 - 101,60 - 30,60).

Покупець частково повернув Постачальнику отриману по Договору продукцію на суму 56 427,74 грн., що підтверджується накладними (а.с. 58-186, 209-220 том 2), перелік яких внесено до Реєстру прибуткових накладних (а.с.16 том 1).

Таким чином Покупцем було отримано продукції, що підлягає оплаті, на загальну суму 325 410,64 грн. (381 838,38 - 56 427,74).

З доводів представника позивача вбачається, що відповідач розрахувався за отриману продукцію частково -- на суму 304 676,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 170-250 1 том, а.с. 1-51 том 2 ).

Заперечень проти неотримання друкованої продукції відповідач суду не надав.

Також в своєму клопотанні від 15.02.2016 року ( а.с. 203 том 2) позивач вказує, що суми платіжних доручень, в яких в призначенні платежу відповідач помилково посилається на договори б/н від 01.01.2012 та № УК-000014 від 01.01.2012, зараховуються на погашення заборгованості по договору № 101 від 01.01.2011. Договір від 01.01.2012, який також надано у справу, сторонами не виконувався і позивач не передавав відповідачу товару із посиланням на цей договір чи на договір № УК-000014 від 01.01.2012.

Таким чином залишок заборгованості відповідача за поставлений товар становить 20 734,00 грн. (325 410,64 - 304 676,64).

В заяві про зменшення розміру позовних вимог від 23.02.2016 позивач з мотивів проведення звірки взаємних розрахунків з відповідачем станом на 22.01.2016 року (а.с. 244-246 том 2) просить стягнути з відповідача лише 18 988,08 грн. залишку боргу за поставлену продукцію, який визнав відповідач.

Розрахунок основного боргу позивачем зроблено вірно та у відповідності до умов договору. Заперечень проти неотримання продукції відповідач суду не надав. Доказів про існування спору між сторонами з приводу кількості та якості поставленої відповідачу продукції у справі немає. Доказів проведення повного розрахунку за основним боргом відповідач суду також не надав.

У відповідності до ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно бути виконано особисто боржником належним чином та у строк, обумовлений договором між сторонами. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на час вирішення спору строк оплати продукції вже є таким, що настав (не пізніше 14 днів з моменту надходження в реалізацію тиражів продукції - п. 4.2. договору), доказів проведення повного розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 18 988,08 грн. залишку заборгованості за отриману продукцію.

Також позивач згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 23.02.2016 просить стягнути з відповідача 11 876,54 грн. інфляційних та 1 481,67 грн. як 3% річних за прострочення розрахунків за продукцію.

Дані вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, у випадку прострочення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.

Оскільки така відповідальність за невиконання грошового зобов'язання встановлена законом, то не має значення, чи передбачена вона умовами договору між сторонами.

За розрахунками позивача, за період з 02.01.2013 по 01.10.2015 інфляційне збільшення суми боргу становить 11 876,54 грн. (а.с. 247-253 том2).

Розрахунок інфляційних втрат зроблено вірно та у відповідності до умов Договору.

Доказів проведення розрахунку по інфляційним втратам відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 11 876,54 грн. інфляційних втрат.

За розрахунками позивача, за період з 02.01.2013 по 01.10.2015 загальний розмір 3% річних на суму боргу становить 1 481,67 грн. (а.с. 32-37 том 1).

Розрахунок 3% річних зроблено вірно та у відповідності до умов Договору між сторонами.

Доказів проведення розрахунку по 3% річних відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 1 481,67 грн. як 3% річних за порушення строків розрахунків за отриману продукцію.

Відповідач заперечень проти доводів та розрахунків позивача в частині інфляційних та 3% річних не надав, доказів повної сплати боргу за позовними вимогами у справі немає, а тому зменшений позов підлягає до повного задоволення і до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 18 988,08 грн. залишку основного боргу, 11 876,54 грн. інфляційних втрат та 1 481,67 грн. як 3% річних за прострочення розрахунків за продукцію, на підставі укладеного між сторонами договору поставки друкованої продукції № 101 від 01.01.2011.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що відносини сторін починаючи з 2014 року не можуть регулюватися умовами договору № 101 від 01.01.2011 року, виходячи з такого:

Пункт 7.1. цього договору передбачає автоматичну пролонгацію договору на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії (31.12.) жодна із сторін не заявить про його розірвання. Таких заяв у справу не подано. Крім того, у всіх видаткових накладних на отримання друкованої продукції, яка одержувалася відповідачем, міститься посилання лише на договір № 101 від 01.01.2011 року в період здійснення поставок продукції у 2011-2015 роках.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 218,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору, враховуючи також і вину відповідача у виникненні спору.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ---

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпресс" (ідентифікаційний код 36584236, м. Черкаси, вул. Смілянська, 161) на користь товариства обмеженою відповідальністю "Медіа-Мастер" (ідентифікаційний код 21389730, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2) -- 18 988,08 грн. залишку основного боргу, 11 876,54 грн. інфляційних втрат, 1 481,67 грн. як 3% річних за прострочення розрахунків за продукцію, на підставі укладеного між сторонами договору поставки друкованої продукції № 101 від 01.01.2011 та 1 218,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 24 лютого 2016 року.

Суддя Н.М. Спаських