Постанова № 56060043, 22.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2016 р. Справа№ 910/17183/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання Яценко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 14.12.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року

у справі № 910/17183/15 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс»

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення від 14.04.2015 року №18

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьменко Є.А., довіреність №1/15 від 10.07.2015 року

від відповідача: Левченко М.В., довіреність №02-08.1/2015 від 27.10.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач у справі) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2015 року №18 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 851/73-р-02-06-14 (а.с. 3-13).

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» посилається на те, що накладення на нього штрафу згідно оскаржуваного рішення від 14.04.2015 року №18 за неподання інформації на вимогу голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.09.2014 року №02-06/1990/41 є безпідставним, оскільки позивач не отримував таку вимогу від 25.09.2014 року №02-06/1990/41 та в свою чергу не міг надати витребувану інформацію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року у справі №910/17183/15 у задоволені позовних вимог відмовлено (а.с. 84-88).

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем було пропущено двомісячний строк, визначений ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для звернення до суду зі скаргою на рішення органів Антимонопольного комітету України, який є присічним та відновленню не підлягає, що відповідно є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову. Окрім того,суд першої інстанції, дослідивши оскаржуване рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2015 року №18 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 851/73-р-02-06-14, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного рішення, що спростовує доводи позивача про його незаконність.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» 14.12.2015 року повторно надіслав апеляційну скаргу б/н від 14.12.2015 року на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року, визнати недійсним та скасувати рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі № 851/73-р-02-06-14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» відновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 22.02.2016 року.

17.02.2016 року від відповідача у справі до Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України стверджує про правомірність, обґрунтованість висновків місцевого господарського суду, про відповідність їх дійсним обставинам справи, а відтак про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва.

В судовому засіданні 22.02.2016 року представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року, визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2015 року №18, оскільки, на думку позивача, місцевим господарським судом не досліджено в повному обсязі обставин щодо отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» вимоги голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.09.2014 року №02-06/1990/41 про надання запитуваної інформації та, як стверджує апелянт з посиланням на відповідні документи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропущення ним присічного строку на оскарження рішення про накладення штрафу, оскільки такий строк позивачем пропущено не було.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.02.2016 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

14.04.2015 року Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення №18 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №851/73-р-02-06-14 (а.с. 11-13). З вказаного рішення вбачається, що Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України на виконання доручень Антимонопольного комітету України від 13.08.2014 №13-09/383 та від 31.07.2014 №13-09/354 здійснювало дослідження стану конкуренції на ринку роздрібної реалізації високооктанових бензинів, дизельного пального та скрапленого газу як моторного пального в Київській області. Для отримання необхідної інформації Товариству з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» було направлено рекомендованим листом №0303708099603 (без повідомлення) з ВПЗ-37 за адресою: 09170, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Шкарівка, вул. Ватутіна, буд. 1-б, вимогу від 25.09.2014 №02-06/990/41 голови Відділення з визначенням строків надання запитуваної інформації.

У зв'язку з ненаданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» у визначенні строки до Відділення АМК запитуваної у вимозі від 25.09.2014 №02-06/1990/41 інформації, рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення від 14.04.2015 року №18 такі дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, і за наведене правопорушення на ТОВ «Терра Плюс» накладено штраф у сумі 15 000 грн, передбачений ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

У відповідності до приписів ст. 1-7, 17, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є здійснення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Серед завдань Антимонопольного комітету України, закріплених зазначеним законом є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Для виконання визначених законом завдань комітет наділено правом перевіряти суб'єкти господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

До повноважень голови територіального відділення Антимонопольного комітету України належить (ст. 17 Закону), зокрема право проводити, організовувати розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; проводити перевірки суб'єкти господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції; вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб надання інформації (у тому числі з обмеженим доступом) необхідної для виконання завдань передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. При цьому, визначення обсягу документів, необхідних для проведення дослідження, віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень.

Згідно п.14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» неподання інформації чи подання інформації не в повному обсязі на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України у встановлений строк є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно частини 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчиненне порушення, передбачене п.14 ст. 50 Закону накладається штраф у розмірі до 1% доходу (виручки) суб'єкту господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Як передбачено ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

У пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що у застосуванні припису частини першої статті 60 Закону, а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке.

За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

У поданій апеляційній скарзі, позивач стверджує, що ним не було пропущено строк на оскарження рішення №18 від 14.04.2015 року, оскільки ТОВ «Терра Плюс» повторно звернулось з позовом до суду 06.07.2015 року, а рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення АМК №18 ним отримано лише 21.05.2015 року, а відтак двохмісячний строк на оскарження рішення спливає лише 21.07.2015. Однак з такими твердженнями суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №18 від 14.04.2015 року супровідним листом від 16.04.2015 №02-06/810 (а.с. 65) було направлене на адресу позивача рекомендованим листом №03037 07403953.

Згідно відмітки на повідомленні про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» рекомендованого відправлення за №03037 07403953 (а.с. 66), даний лист було вручено 21.04.2015 року.

Отримання позивачем рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №18 від 14.04.2015 року саме 21.04.2015 року підтверджується також самим позивачем у позовній заяві (а.с.5), наданими до позовної заяви копією конверта (рекомендованого листа №03037 07403953 а.с. 16), результатом пошукового запиту з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення №03037 07403953 (а.с.17) та листом самого Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» за №5 від 02.06.2015 року (а.с. 14), адресованому відділенню поштового зв'язку с. Шкарівка з метою отримання інформації щодо вручення товариству поштової кореспонденції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлено факт одержання позивачем рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №18 від 14.04.2015 року саме 21.04.2015 року.

Враховуючи одержання рішення відділення Антимонопольного комітету України 21.04.2015 року, то відповідно, встановлений ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двохмісячний строк для оскарження рішення №18 від 14.04.2015 року закінчився 21.06.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» на адресу Господарського суду Київської області надіслало позовну заяву з додатками від 12.06.2015; ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2015 року у справі №911/2485/15 (а.с. 19) позовну заяву ТОВ «Терра Плюс» від 12.06.2015 та додані до неї матеріали було передано за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва. Однак, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2015 у справі №911/2481/15 (а.с. 20) позовну заяву ТОВ «Терра Плюс» від 12.06.2015 та додані до неї матеріали повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України. Винесена ухвала оскаржена не була.

Повторно Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою 02.07.2015 року (згідно відтиску кліше календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті, яким була направлена позовна заява до суду).

Колегія суддів зазначає, що днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду). Аналогічна позиція викладена в абз. 2 п. 4.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013 року.

Оскільки у Господарському процесуальному кодексі України відсутнє положення про те, що після виправлення недоліків, які стали причиною повернення позовної заяви, при повторному зверненні позовна заява вважається поданою у день подання первісної заяви, а такий припис міститься лише у ч. 4 ст. 62 ГПК України у випадку скасування ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, та беручи до уваги те, що позивачем не було оскаржено до апеляційного господарського суду ухвали Господарського суду міста Києва від 26.06.2015 у справі №911/2481/15 про повернення позовної заяви, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що датою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» з позовом про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №18 від 14.04.2015 року є саме 02.07.2015 року.

З врахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовна заява подана позивачем з пропуском строку, встановленого ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (який як зазначено вище сплинув 21.06.2015 року), що є підставою для відмови у задоволенні даного позову.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками Господарського суду міста Києва про правомірність та обґрунтованість рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №18 від 14.04.2015 року про визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс», які полягають у ненаданні інформації на вимогу голови відділення від 25.09.2014 року №02-06/1990/41, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладення на позивача штрафу у розмірі 15 000,00 грн.

Так, наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку та списку згрупованих поштових відправлень (а.с. 69) підтверджується, що вимога голови відділення від 25.09.2014 року №02-06/1990/41 про надання позивачем необхідної інформації під час дослідження відділенням Антимонопольного комітету України стану конкуренції на ринку роздрібної реалізації висооктанових бензинів, дизельного пального та скрапленого газу як моторного пального в Київській області, була надіслана 26.09.2014 року на адресу ТОВ «Терра Плюс», яка відповідає адресі його місцязнаходження згідно витягу з ЄДРПОУ, рекомендованим листом (штрих-код 03037 08099603). Вказана вимога була отримана ТОВ «Терра Плюс», що підтверджується інформацією за результатами пошукового запиту з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення №03037 08099603, наданого відповідачем до матеріалів справи (а.с. 41), та посилання на який значиться у прийнятому рішенні Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №18 від 14.04.2015 року.

Відповідно до роз'яснень наведених у п. 13.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного зобов'язання» №15 від 26.12.2011 року в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується про належне повідомлення позивача щодо запитуваної інформації згідно вимоги голови відділення від 25.09.2014 року №02-06/1990/41 та доведеність факту ненадання позивачем такої інформації на вимогу відділення Антимонопольного комітету України.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України діяла у межах власних повноважень, у порядку та спосіб, встановлений законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог позивача про визнання недійсним Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2015 року №18 «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» та визнає правомірною відмову у задоволені позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року у справі №910/17183/15 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року у справі №910/17183/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року у справі №910/17183/15 залишити без змін.

3. Справу №910/17183/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

В.Г. Суховий