Постанова № 56059992, 23.02.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р. Справа № 918/111/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від скаржника - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 30.12.2015 р.)

від боржник - ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 11.01.2016 р. )

арбітражний керуючий - ОСОБА_3 (посвідчення №272 від 02.04.2013 р.)

від акціонерів ПАТ "Завод "Технопривод" - ОСОБА_4 (паспорт серія СР 587868 від 22.10.1999 р.)

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Динеро-Капітал" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.01.16 р. у справі № 918/111/15

за заявою Державна податкова інспекція у Рівненському районі ГУ ДФС України у Рівненській області

до Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 року по справі № 918/111/15 (суддя Заголдна Я.В.) визнано вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" до боржника ПАТ "Завод "Технопривод" частково. Зобов'язано розпорядника майна ПАТ "Завод "Технопривод" ОСОБА_3 включити до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" в розмірі 10000,00 грн. (4 черга вимог). Відхилено заявлені вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" до боржника ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 4735643 грн. 58 коп.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Динеро-Капітал" подало апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити та включити до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" грошові вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" в розмірі 4754643 грн. 58 коп. В обгрунтування скарги зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про поточний характер грошових вимог скаржника в розмірі 4735643,58 грн. Зокрема, судом було встановлено, що між сторонами укладено договір про заміну зобов'язання (новацію), внаслідок якого зобов'язання боржника про сплату заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів в розмірі 4753643,58 грн. змінилося на зобов'язання про повернення суми позики. Відповідно до ст. 1 закону про банкрутство, грошове зобов'язання зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Кредитор юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Відповідно до наведеного вказує, що по-перше, чинне цивільне законодавство розмежовує поняття зобов'язання та строк його виконання, тобто строк виконання зобов'язання є похідним від самого зобов'язання (тобто, виникає як наслідок виникнення зобов'язання). По-друге, приписи закону про банкрутство, встановлюючи необхідність існування самого зобов'язання до порушення провадження у справі, для визнання вимог за таким зобов'язанням конкурсними, одночасно не встановлюють необхідність того, що строк (термін) виконання за таким зобов'язанням, також настав до порушення провадження по справі. За таких умов, на переконання скаржника, оскільки суд, дослідивши матеріали та обставини справи, дійшов обгрунтованого та підставного висновку про існування зобов'язання боржника перед скаржником, що виникло до порушення провадження по справі згідно до договору про заміну зобов'язання (новацію), згідно з яким між сторонами виникли відношення із повернення суми позики, суд також мав би визнати грошові вимоги, що виникли на підставі вказаного зобов'язання та включити їх до реєстру кредиторів боржника в якості конкурсних. Також апелянтом відзначається, що відповідно до абз. 2 п. 18 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 Про Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI), після офіційного оприлюднення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство всі кредитори мають право подавати зави з грошовими вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст. 23 Закону незалежно від настання строку виконання зобов'язань. Таким чином, оскільки зобов'язання боржника перед скаржником виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, в останнього виникло безумовне право звернення до боржника із відповідними вимогами незалежно від строку виконання вказаного зобов'язання. В зв'язку з цим, вимоги скаржника мають бути віднесені судом до конкурсних.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просить її задоволити.

Розпорядник майна боржника у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує та вважає ухвалу суду першої інстанції законної і обгрунтованою. Відзначає, що договором новації було передбачено строк повернення суми позики із усіма нарахованими відсотками 31.12.2018 року. Додатковою угодою було внесено зміни в п. 1.3.3 Договору новації та викладено його в наступній редакції: Строк повернення суми позики із усіма нарахованими відсотками встановлюється 31.12.2018 року. Щомісячно, до 5 (п'ятого) числа кожного місяця починаючи з березня 2015 року, Боржник зобов'язується сплачувати Кредитору платіж у розмірі не менше 10000,00 (десять тисяч) грн.... Тому в даному випадку, конкурсними є лише вимоги у розмірі 10000,00 грн., так як вони виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ Завод Технопривод.

В судовому засіданні арбітражний керуючий підтримав викладені у відзиві заперечення та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Боржником письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано. Поряд з цим, присутній в судовому засіданні представник боржника повністю підтримав доводи розпорядника майна, викладені у відповідному відзиві.

Представник акціонерів боржника в засіданні усно підтримав позицію апелянта та вважає доводи скаржника законними і обгрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 р. у справі № 918/111/15 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 1 535 924 грн. 09 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 15.07.2015 р. та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_3

13.03.2015 року на веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено офіційне оприлюднення оголошення за № 15664 про порушення провадження у справі № 918/111/15 про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.07.2015 р. відсторонено керівника ПАТ "Завод "Технопривод" ОСОБА_5 та покладено виконання обов'язків керівника ПАТ "Завод "Технопривод" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.07.2015 р. (суддя Трускавецький В.П.), зокрема, задоволено заяву ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання грошових вимог до боржника частково; визнано грошові вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" до боржника в розмірі 1 236 225 грн. 00 коп. штрафні санкції (вимоги 6 черги) та 1 218 грн. 00 коп. судовий збір (вимоги 1 черги) із включенням їх до Реєстру вимог кредиторів; відмовлено ТОВ "Динеро-Капітал" у визнанні грошових вимог до боржника у розмірі 8 245 643 грн. 58 коп.

Не погоджуючись з вимогами вищевказаної ухвали, ТОВ "Динеро-Капітал" звернулось до суду з апеляційною скаргою.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 р. апеляційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" залишено без задоволення; пункт 14 резолютивної частини ухвали господарського суду Рівненської області від 31.07.2015 р. щодо відмови ТОВ "Динеро-Капітал" у визнанні грошових вимог до ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 8 245 643 грн. 58 коп. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015 р. касаційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 р. та ухвалу господарського суду Рівненської області від 31.07.2015 р. скасовано в частині грошових вимог ТОВ "Динеро-Капітал" до ПАТ "Завод "Технопривод" у розмірі 4 745 643 грн. 58 коп. Справу № 918/111/15 у скасованій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

За результатами нового розгляду частини грошових вимог ТОВ "Динеро-Капітал" судом винесено оскаржувану ухвалу від 12.01.2016 року про часткове визнання вимог в розмірі 10000,00 грн. (4 черга вимог). Відхилено заявлені вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" до боржника ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 4735643 грн. 58 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з абз.7 ч.1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть предявити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Так, встановлюючи обставини щодо договору новації № ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015 року, підстави його укладення, умови договору та його правову природу, судом досліджено, що пунктом 4.2 Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-040711-2/1 від 04.07.2011 року передбачено, що у разі несплати Покупцем у строк до 14.08.2011 року суми, вказаної в п. 1.2. цього Договору (3 500 000, 00 грн.), Покупець, за першою вимогою Продавця, зобовязаний повернути цінні папери, вказані в п. 1.1. цього Договору Продавцю.

Оскільки до 14.08.2011 року сума Договору, яка становила 3500000,00 грн., не була сплачена, Продавець мав право вимагати повернення цінних паперів.

Проте, 02 лютого 2015 року між ПАТ "Завод "Технопривод" та ТОВ "Динеро-Капітал" було укладено Договір про заміну зобовязання (новацію) № ДК-ТП-Н-02/02 (надалі Договір новації).

Пунктом 1.1 Договору новації сторони дійшли згоди про припинення зобовязання боржника перед кредитором, що ґрунтується на договорі цінних паперів № Б-040711-2/1 від 04.07.2011 року, за яким боржник має заборгованість перед кредитором 4745643,58 грн., в тому числі 3500000,00 грн. вартість цінних паперів, 883177,83 грн. інфляційні збитки станом на 15.01.2015 року, та 362465,75 грн. три відсотки річних за користування грошовими коштами, станом на 15.01.2015 року (надалі - Первісне зобовязання).

Пунктом 1.2 Договору новації передбачено, що первісне зобовязання припиняється з моменту набрання чинності цього договору. Боржник є вільним від виконання Первісного зобовязання з моменту його припинення.

Сторони дійшли згоди про заміну Первісного зобовязання, визначеного п. 1.1 цього Договору, на зобовязання про сплату боржником на користь кредитора грошових коштів, в сумі 4745643,58 грн. на умовах позики (п. 1.3 Договору новації).

Пунктом 1.3.3. Договору новації встановлений строк повернення суми позики із усіма нарахованими відсотками 31.12.2018 року.

За умовами п.5.4 договору новації № ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015 року, у випадку прийняття відповідним органом управління Боржника рішення про початок ліквідації товариства, а також у разі порушення господарським судом справи про банкрутство Боржника, Кредитор вправі достроково звернутися із вимогами до Боржника щодо повернення суми позики та нарахованих відсотків.

Крім того, ПАТ "Завод "Технопривод" та ТОВ "Динеро-Капітал" було укладено додаткову угоду № 1 від 11.02.2015р. до договору про заміну зобов'язання (новацію) №ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015р.

Додатковою угодою було внесено зміни в п. 1.3.3. Договору новації та викладено його в наступній редакції: "Строк повернення суми позики із усіма нарахованими відсотками встановлюється 31.12.2018 року. Щомісячно, до 5 (пятого) числа кожного місяця починаючи з березня 2015 року, Боржник зобовязується сплачувати Кредитору платіж у розмірі не менше 10 000,00 (десять тисяч) гривень…".

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України ( далі- ЦК України) зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Статею 530 ЦК України визначено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 251 ЦК України передбачає поняття строку та терміну.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договором про заміну зобов'язання (новацію) від 02.02.2015р. сторони погодили певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а саме 31.12.2018 року - термін з настанням якого ПАТ "Завод "Технопривод" зобов'язаний повернути позичені кошти, а у ТОВ "Динеро-Капітал" підстава вимагати повернення суми позики із усіма нарахованими відсотками.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні права та обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Договором новації № ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015, а саме п. 1.2 передбачено, що первісне зобов'язання припиняється з моменту набрання чинності цього договору. Боржник є вільним від виконання первісного зобов'язання з моменту його припинення.

Таким чином, момент виникнення цивільно-правового зобов'язання є набрання чиності договору новації № ДК-ТП-Н-02/02.

Щодо встановлення умов Договору новації, його правової природи та можливості надання чинним законодавством сторонам повноваження на вчинення тих чи інших дій (в т.ч., можливість надання товариством з обмеженою відповідальністю грошових коштів іншому товариству під проценти річних) за Договором, судом першої інстанції правомірно враховано наступне.

Відповідно до ст. 1053 ЦК України визначено, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (ст. 1047ЦК).

Пунктом 1 ст. 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. (п. 1 ст. 1048 ЦК України).

Отже, за своєю правовою природою Договір новації є договором позики згідно до якого одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (п. 1 ст. 1046 ЦК України). Проте, умови Договору новації № ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015 року передбачають надання позики під проценти (п. 1.3.2 Договору).

Поряд з цим матеріалами справи стверджується, що ТОВ "Динеро-Капітал" є фінансовою установою, а саме фінансовою компанією, яка включена до Державного реєстру фінансових установ із правом надання фінансових послуг, в тому числі надання фінансових кредитів та позик, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи та додатком до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи №252 серія ФК (том. 7 а.с. 46-47).

Таким чином, ТОВ "Динеро-Капітал" наділене правом надання коштів іншому товариству під проценти річних.

Місцевим господарським судом правомірно зазначено, що справа про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" порушена 12.03.2015 р., а відтак, конкурсними є вимоги у розмірі 10 000,00 грн., оскільки вони виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" "05" березеня 2015р. (згідно додаткової угоди № 1 від 11.02.2015р. до договору про заміну зобов'язання (новацію) №ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015р.).

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що приписи закону про банкрутство, встановлюючи необхідність існування самого зобов'язання до порушення провадження у справі, для визнання вимог за таким зобов'язанням конкурсними, одночасно не встановлюють необхідність того, що строк (термін) виконання за таким зобов'язанням, також настав до порушення провадження по справі.

Аналіз положень абз.7 ч.1 ст. 1, ч.ч. 1, 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить про те, що конкурсними кредиторами є особи, які отримали право вимагати виконання зобов'язання до порушення провадження у справі про банкрутство. Тобто, строк (термін) виконання певного зобов'язання боржника перед кредитором настав до порушення справи і кредитор згідно норм законодавства отримав право вимагати його виконання. Якщо такий строк (термін) не настав на день порушення провадження у справі про банкрутство, кредитор є поточним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що решта заявлених вимог в розмірі 4 735 643 грн. 58 коп. є поточними, оскільки виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" на підставі договору про заміну зобов'язання (новацію) №ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015р., додаткової угоди № 1 від 11.02.2015р. до договору про заміну зобов'язання (новацію) та підлягають відхиленню судом, оскільки у відповідності до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 року по справі № 918/111/15 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.