Постанова № 56059976, 23.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р.

Справа № 915/2161/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.

(Склад колегії сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями)

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек” – не з’явилися;

від ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” – не з’явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Миколаївський комбінат хлібопродуктів”

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015р. про вжиття запобіжних заходів та на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016р. про виправлення описки

по справі № 915/2161/15

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Біотек”

особа, щодо якої просять вжити запобіжні заходи: Публічного акціонерного товариства “Миколаївський комбінат хлібопродуктів”

про вжиття запобіжних заходів,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек” звернулося до господарського суду Миколаївської області із заявою до ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” і просило суд вжити заходи до подання позову у вигляді накладення арешту на майно – партію ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98, що належить ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” (ЄДР ПОУ 00952114) та заборонити відчужувати це майно будь яким способом та вчиняти будь які юридичні дії щодо цього майна.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015р. (суддя Коваль С.М.) заяву ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек” про вжиття запобіжних заходів задоволено.

Накладено арешт на майно – партію ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98, що належить ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів”.

За висновком суду, викладені в заяві обставини дають підстави вважати, що права заявника порушені і існує реальна загроза їх подальшого порушення в майбутньому.

25.01.2016р. господарським судом Миколаївської області ухвалою в порядку ст. 43-7, 86 ГПК України прийнято заяву ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” про скасування запобіжних заходів до розгляду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016р. (суддя Коваль С.М.) у задоволенні заяви ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” про скасування запобіжних заходів – відмовлено, ухвалу господарського суду від 29.12.2015р. про вжиття запобіжних заходів залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016р. в порядку ст. 86, 89 ГПК України господарським судом виправлено допущену в п.2 резолютивної частини ухвали суду від 29.12.2015р. описку, а саме вказано: „Зазначити, що замість „Накласти арешт на майно – партію ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98, що належить ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” (ЄДР ПОУ 00952114)”, читати: „Накласти арешт на майно партію ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98 ”, що знаходиться на зберіганні ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” (ЄДР ПОУ 00952114)”.

Як зазначив господарський суд, в ухвалі від 29.12.2015р. якою вжито запобіжні заходи, допущена описка, а саме - помилково зазначено про накладення арешту на майно, що належить ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів”, замість визначення, що це майно знаходиться на зберіганні останнього.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками господарського суду, ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” просить:

- скасувати ухвалу від 29.12.2015р. по справі №915/2161/15 про накладення арешту на майно - партію ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98, що належить ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” і прийняти нову ухвалу, згідно якої скасувати запобіжний захід;

- скасувати ухвалу від 26.01.2016р. по справі №915/2161/15 про виправлення описки в п.2 резолютивної частини ухвали від 29.12.2015р., а саме: зазначити, що замість „Накласти арешт на майно – партію ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98, що належить ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів”; читати: „Накласти арешт на майно партію ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98 ”, що знаходиться на зберіганні ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів”.

Скаржник вважає, що ухвала від 29.12.2015р. про вжиття запобіжного заходу винесена передчасно, без з’ясування обставин і за відсутності підстав для її прийняття. Так, суд проігнорував невиконання заявником вимоги ухвали від 25.12.2015р. щодо зобов’язання повідомити ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” про дату та місце розгляду заяви, а також надання заявником доказів належності спірної партії ячменю ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів”.

ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” не мав і не має договірних відносин з ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек”, а тому прийняття і відвантаження зернових культур відбувалося виключно в межах договірних відносин з ФГ „Козерог” – договір складського зберігання №155-к/7 від 11.06.2015р. Партія ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98 ніколи не належала і не належить ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів”. Відповідно до даних бухгалтерського обліку (довідка №45 від 22.01.2015р.) на балансі підприємства відсутній ячмінь 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон, що виключає можливість застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу щодо особи, що перебуває поза спірних правовідносин, є незаконним.

Ухвала про виправлення описки від 26.01.2016р. винесена з грубим порушенням норм процесуального права. В судовому засіданні 29.12.2015р. розглядалося питання про вжиття запобіжного заходу способом, визначеним заявником ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек”. Ухвала від 29.12.2015р. відображає зміст заявленого виду запобіжного заходу, обраного заявником і прийняття його судом. Стаття 43-2 ГПК України не передбачає арешт майна, що знаходиться на зберіганні.

Ухвалою про виправлення описки суд „створив” новий вид запобіжного заходу, що не передбачений законом. Крім того, “виправленням описки” порушуються права власності третіх осіб на майно, оскільки ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” є зерновим складом і на його зберіганні перебуває зерно, в тому числі і ячмінь 3 класу третіх осіб.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек” вважає її безпідставною, та такою, що не ґрунтується на нормах законодавства, а тому підлягає залишенню без задоволення.

Колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить апеляційну скаргу такою, що – підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду для вжиття передбаченим цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають виключно особи, зазначені в ч. 1 цієї статті, тобто, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набуло статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватися, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених ст. 43-2 ГПК України запобіжних заходів до подання позову.

Статтею 43-2 ГПК України встановлено, що запобіжні заходи включають:

1) витребування доказів;

2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані із порушенням прав;

3) накладення арешту на майно особи, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доказів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи; наявності зв’язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений ч. 3 ст. 43-3 ГПК України; імовірності настання обставин, зазначених у ст. 43-1 ГПК України; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Отже, за змістом ст. 43-1 вказаного Кодексу, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушенні або існує реальна загроза їх порушення. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто, необхідність вирішення цього питання до пред’явлення позову.

Вказуючи на обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття запобіжних заходів, заявник повинен зазначити підстави вжиття запобіжних заходів, тобто, обставини, які підтверджують порушення прав заявника або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.

Заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України.

Господарським судом з’ясовано, що обґрунтовуючи свої вимоги заявник посилається на те, що за договором поставки №ДП-15-06 ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек” у встановлений договором строк поставило ФГ „Козерог” партію ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98. ФГ „Козерог” уклало з ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” договір складського зберігання зернових, олійних, зернових культур №155-К-7 і, не сплативши за отриманий від позивача товар – ячмінь, 19.06.2015р., розмістило його на зберіганні у ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів”, отримало відповідну складську квитанцію на зерно №844155 (серія АХ №844155).

Оскільки ФГ „Козерог” не підписало видаткової накладної, то і не набуло права власності на товар (п.3.7 договору поставки). На даний час ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” не вчиняються дії щодо переоформлення ячменю (за заявою ФГ та складською квитанцією) на ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек”, строк зберігання зерна закінчується 31.12.2015р., після чого за п. 7.4 договору зберігання, ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” має право продати товар на конкурсній основі за ринковими цінами.

Про намір ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” продати спірне зерно свідчить розміщене ним 24.12.2015р. оголошення у спеціалізованих Інтернет виданнях щодо продажу ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98, що повністю співпадає з партією товару, який фактично належить ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек” і зберігається у ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів”.

Відповідно до ч. 3 ст. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають, в тому числі, накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 43-3 ГПК України заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом п’яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів.

Після подання позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

В ухвалі про вжиття запобіжного заходу має обов’язково зазначатися про те, що у разі неподання заявником відповідної позовної заяви, у строк, встановлений ч. 3 ст. 43-3 ГПК України, запобіжний захід припиняється (п.1ст. 43-9 ГПК України).

Вказане застереження в оскаржуваній ухвалі відсутнє.

Дані про подання позовної заяви ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек”, прийняття її до провадження в матеріалах оскарження відсутні.

Крім того, якщо в заяві про вжиття запобіжних заходів йдеться про накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів і знаходиться в неї або в інших осіб, необхідно вказати, яке саме майно слід піддати арешту, кому воно належить і на яких правових підставах, у кого і за якою адресою воно знаходиться.

Господарським судом не вказано правових документів, які свідчать про належність ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” спірного майна на праві власності.

Відповідач не мав і не має договірних відносин з ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек”, прийняття та відвантаження зернових культур відбулося в межах договірних стосунків з ФГ „Козерог”.

Спірні правовідносини щодо партії ячменю 3 класу належної якості у кількості 42,060 тон ДСТУ 3769-98 існують між ФГ „Козерог” і ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек”.

Господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, не пересвідчився у належності спірної партії ячменю ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” (про надання доказів щодо цього вказано в п. 4 ухвали господарського суду від 25.12.2015р.), у наявності у ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” цього майна, що свідчить про неправомірність застосування запобіжних заходів щодо цього майна.

Щодо ухвали про виправлення описки від 26.01.2016р. в порядку ст. 89 ГПК України.

Суддя за ухвалою сторони чи державного виконавця роз’яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не змінюючи суті рішення.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, імен, назв тощо.

В даному випадку, господарський суд не виправив описку, оскільки такої не було, а змінив статус арештованого майна і фактично, зміст заявленого виду запобіжного заходу.

Стаття 43-2 ГПК України містить вичерпний перелік запобіжних заходів, до яких не відноситься арешт майна, яке знаходиться на зберіганні, оскільки вказана норма визначає накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться у неї або в інших осіб.

Доказів належності ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” спірного майна заявником до господарського суду не надано.

ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” є зерновим складом, на зберіганні у якого перебуває різна сільгосппродукція, в тому числі ячмінь 3 класу, а тому накладення арешту на спірне майно без доказів належності його особі, щодо якої вжито запобіжний заходи, є таким, що суперечить чинному законодавству та наявним матеріалам справи.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності” від 17.10.2012р. №12 (з останніми змінами від 16.01.2013р.) заява про запобіжні заходи повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Ці обставини мають узгоджуватися з приписами ст. 43-1 ГПК України, за змістом п. 5 ч. 1 ст. 43-3 і частини третьої ст. 43-4 – також підтверджуватися відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України.

Відповідно до п. 15 вказаної постанови, у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доказів заявника щодо необхідності її застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи; наявності зв’язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений ч. 3 ст. 43-3 ГПК України; імовірності настання обставин, зазначених у ст. 43-1 ГПК України; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки заявником відповідно до ст. 33 ГПК України не надано доказів, які б підтверджували право власності ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” на 42,060 тон ячменю 3 класу належної якості у кількості у ДСТУ 3769-98, які знаходяться на збереженні на складі останнього.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” - задовольнити.

Скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015р. по справі №915/2161/15 про вжиття запобіжних заходів.

Скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016р. по справі №915/2161/15 про виправлення описки.

Стягнути з ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Біотек” на користь ПАТ “Миколаївський комбінат хлібопродуктів” 2756 грн. судового збору за апеляційне провадження.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В.Бєляновський

Суддя Л.В. Поліщук