Рішення № 56059481, 18.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2016 р.Справа № 916/4625/15

За позовом: Одеської міської ради;

До відповідача: 1. ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Реставратор 21"

2. Одеського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Одеського міського управління юстиції;

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Одеської міської ради; Приморської районної адміністрації; Департаменту міського господарства Одеської міської ради; Комунального підприємства „житлово-комунальний сервіс „Порто-Франківський

про визнання недійсними рішення загальних зборів, статуту та скасування державної реєстрації юридичної особи.

Суддя Одоротова О.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 223/исх-гс від 11.06.2015р.;

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 10.11.2015р.;

Від третьої особи Виконавчого комітету Одеської міської ради: ОСОБА_2, довіреність № 022-20/27 від 11.06.2015р;

Від третьої особи Приморської районної адміністрації: ОСОБА_4, довіреність № 1006/01-17 від 08.08.2015р;

Від третьої особи Департаменту міського господарства Одеської міської ради: ОСОБА_5 довіреність № 1241/иск від 03.11.2015р.

Від третьої особи Комунального підприємства „житлово-комунальний сервіс „Порто- Франківський: ОСОБА_6, довіреність № 1716/11 від 29.07.2015р.

Суть спору: Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Реставратор 21" та Одеського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Одеського міського управління юстиції за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Одеської міської ради; Приморської районної адміністрації; Департаменту міського господарства Одеської міської ради; Комунального підприємства „житлово-комунальний сервіс „Порто-Франківський

про визнання недійсними рішення загальних зборів, статуту та припинення юридичної особи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2015року було порушено провадження у справі № 916/4625/15.

04.12.2015р. від Приморської районної адміністрації Одеської міської ради надійшли письмові пояснення, відповідно до яких, третя особа просить задовольнити позов в повному обсязі.

07.12.2015р. за вх. № 2-6708/15 від Одеської міської ради надійшло клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача, яке вмотивоване тим, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсною державної реєстрації стосуються органу у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

07.12.2015р. від ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

21.12.2015р. від ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» надійшло заперечення на клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача яке вмотивовано тим, що справа не підлягає розгляду в господарських судах.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2015 залучено до участі у справі № 916/4625/15 Одеське міське управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Одеського міського управління юстиції (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15), як іншого відповідача.

23.12.2015р. та 13.01.2016р. за вх.№ 2-163 та 2-164 до господарського суду Одеської області від ОСОБА_7 та ОСОБА_8І надійшли клопотання та заяви про залучення їх в якості третіх осіб що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторонні позивача, які вмотивовані тим, що діяльність ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» сприяє руйнуванню історичного центру міста, у тому числі будинку в якому проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (м. Одеса, вул. Преображенська 23), який межує стінами з будинком за адресою м. Одеса, вул. Садова, 21.

05.02.2016р. від Одеського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Одеського міського управління юстиції надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2016р. У задоволенні клопотань за вх.№ 2-163 та 2-164 від 13.01.2016р. про залучення в якості третіх осіб що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8І - відмовлено.

09.02.2016р. від позивача надійшла зава про зміну предмету позову, відповідно до якої Одеська міська рада просить господарський суд Одеської області визнати недійсними рішення Установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку, розташованому за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21, щодо створення ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21», яке оформлено протоколом від 28.01.2014 р.№ 1; визнати недійсним Статуту ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21», який було затверджено протоколом №1 Установчих зборів ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21, а також скасувати державну реєстрацію ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» (ідентифікаційний код юридичної особи 39583937, місцезнаходження: 65023, Одеська обл., місто Одеса, вул. Садова, будинок 21), зареєстрованого 14.01.2015 р. реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за номером 1 556 102 0000 054373.

15.02.2016р. від Одеської міської ради надійшло клопотання про проведення огляду речових доказів у місці їх знаходження.

У судовому засіданні 18.02.2016р. було оголошено перерву.

Враховуючи безпідставність тверджень ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» з приводу того, що справа не підлягає розгляду в господарських судах України, в судовому засіданні 18.02.2016р. відмовлено у задоволенні клопотання про припинення провадження по справі.

У судовому засіданні 18.02.2016р. після виходу суду з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, прийнятий під охорону держави відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27 грудня 1991 року № 580 як памятка архітектури та містобудування місцевого значення «будинок Руссова», що споруджений у 1897-1898 рр. за проектом архітекторів ОСОБА_9 і ОСОБА_10. Згідно із наказом Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2007 року № 662/0/16-07 вказана памятка внесена до Державного реєстру нерухомих памяток України, охоронний номер № 33-ОД. Будівля-памятка, в минулому, використовувалась переважно у якості жилого будинку, більшість квартир в якому перебували у приватній власності.

З 2004р. утримання та обслуговування будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 здійснювалось малим підприємством фірмою «Ренесанс 92 ЛТД» та його правонаступником ТОВ «Ренесанс-92».

27.05.2004р. виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення № 300 «Про заходи щодо здійснення реставрації, комплексної реконструкції та забудови території в межах будівель: № 21 по вул. Садовій, № 21-23 по вул. Преображенській, № 62 - 64, вул. Пастера та їх прибудинкових територій».

Відповідно до п. 3.4 зазначеного рішення ВАТ «Реставратор» було зобовязано терміново провести роботи з консервації на будинках по вул. Садовій № 21 з метою збереження памяток архітектури місцевого значення.

Як зазначає позивач, роботи з консервації відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради ВАТ «Реставратор» на сьогоднішній день не виконані.

В результаті неодноразових пожеж технічний стан будівлі істотно погіршився, знищені дах, частково міжповерхові перекриття, сходи, пошкоджені несучі та огороджувальні конструкції.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 03.11.200 р. № 2762 визначений вище будинок визнано ветхим і аварійним, непридатним для нормальної експлуатації, погрожуючим заваленням.

Листом від 06.06.2008р. № 56 ВАТ «Реставратор» повідомило управління охорони обєктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, що у звязку з фінансовими труднощами пакет технічної документації передано ПП «Комерційна фірма «Будінвест-групп». В свою чергу, ПП «Комерційна фірма «Будінвест-групп» у листі від 06.06.2008 року зазначило про готовність у найкоротший термін та за власні кошти провести необхідні протиаварійні роботи.

Позивач, звертає увагу, що пожежі та подальший вплив зовнішнього середовища через відсутність повноцінної консервації будівлі-памятки призвели до остаточного руйнування приміщень 2-го - 4-го та частини 1-го поверхів, фізичного знищення відповідних квартир, а також непридатності будівлі до експлуатації та використання для проживання. Фактично, починаючи з 2009 року, будівля не використовується за цільовим призначенням.

У зв'язку із ситуацією, яка склалася через незадовільний аварійний стан пам'ятки архітектури та містобудування, колишнього «будинку Руссова», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, та невиконанням рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.05.2004 р. № 300 «Про заходи щодо здійснення реставрації, комплексної реконструкції та забудови території в межах будівель: № 21 по вул. Садовій, №№ 21-23 по вул. Преображенській, №№ 62-64 по вул. Пастера та їх прибудинкових територій», враховуючи те, що термін проектування та реконструкції минув, ВАТ «Реставратор» та ПП «Комерційна фірма «Будінвест-Груп», якому ВАТ «Реставратор» продав пакет технічної документації, невиконані умови вказаного рішення та зобов'язання, які були прийняті інвестором, відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2009 р. № 1090 скасовано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.05.2004 р. № 300 та визначено управління капітального будівництва Одеської міської ради замовником для виконання проектних, першочергових протиаварійних та реставраційних робіт на зазначеному об'єкті культурної спадщини.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.12.2013 р. № 487 «Про втрату чинності рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.08.2013 року № 323 «Про проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг у житловому та нежитловому фонді, що належить до комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_3, розташованому у Приморському районі» у звязку із закінченням строку дії договору від 11.03.2004 р. «Про управління жилим та нежилим фондом, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси» Приморській районній адміністрації Одеської міської ради спільно з КП «ЖКС «Порто-Франківський» доручено вжити відповідні заходи щодо повернення майна у стан з урахуванням його нормального зношення та відтворення згідно з додатком; закріплено за КП «ЖКС «Порто- Франківський» на праві господарського відання майно, зазначене в додатку до цього рішення, зокрема, будинок № 21 по вул. Садовій у місті Одесі.

Не погодившись із вказаним рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради Житлове управління фірми «Ренесанс ЛТД-92» подало позов про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.12.2013 року № 487 у повному обсязі, як такого, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані Законом цивільні права та інтереси фірми «Ренесанс ЛТД-92.»

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 р. у справі 522/623/14-а у задоволенні адміністративного позову фірми «Ренесанс ЛТД-92» про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30 грудня 2013 року №487 відмовлено в повному обсязі. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2015 р. у справі К/800/11570/15 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою житлового управління фірми «Ренесанс ЛТД-92 « на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року у даній справі.

Відповідно до Положення про порядок обстеження стану жилих будинків, з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради Міністрів Української PCР від 26 квітня 1984 року № 189, комісією з обстеження стану жилого будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, утвореною на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 21 травня 2015 року № 124, проведено обстеження відповідного будинку.

Враховуючи зазначене, розглянувши акт та інші матеріали, надані комісією, відповідно до статей 30, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 7, 14 Житлового кодексу Української PCP, Закону України «Про охорону культурної спадщини», з метою невідкладного забезпечення умов для збереження пам'ятки «будинок Руссова», недопущення пошкодження та руйнування, а також захисту традиційного характеру середовища центральної частини міста ОСОБА_3 в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.05.2015 р. № 126 «Про результати роботи комісії з обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, та визнання його непридатним для проживання» визнано житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання: визнано за доцільне проведення консервації з подальшою реставрацією будівлі-памятки «будинок Руссова», зазначеної в пункті 1 цього рішення.

28.11.2014р. Установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 1, про створення ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21».

14.01.2015р. реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції проведено державну реєстрацію вказаного об'єднання, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за номером 1 556 102 0000 054373.

09.02.2015р. загальними зборами ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» приймається рішення про прийняття житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Садова 21, на баланс ОСОБА_1.

Позовні вимоги ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» у справі № 916/4299/15 в цілому обґрунтовуються тим, що законодавством, яке діяло на момент прийняття відповідного рішення, передбачено право об'єднання співвласників багатоквартирного будинку прийняти на власний баланс весь житловий комплекс за умови прийняття про це рішення загальними зборами об'єднання, а відповідне рішення породжує у попереднього балансоутримувача обов'язок передати зазначене майно з балансу на баланс у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор-21» зверталось до Одеської міської ради про передачу вказаному ОСОБА_1 на баланс житлового будинку, в той час як Одеська міська рада відмовляється від здійснення такої передачі.

Як зазначає позивач, Одеська міська рада дізналась про створення ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» лише після подання до неї позову по справі № 916/4299/15.

Одеська міська рада вважає, що при створенні ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» було допущено суттєві порушення вимог Закону України «Про ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку», які не можна усунути, що, власне, стало причиною подання даного позову.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Правова позиція відповідача полягає в тому, що справа не підлягає розгляду в господарських судах України а також в безпідставності визнання недійсними рішення Установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку, розташованому за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21, щодо створення ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Рестовратор 21», яке оформлено протоколом № 1 від 28.01.2014р з приводу належного повідомлення позивача з приводу проведення Установчих зборів ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21».

Проте, суд звертає, увагу, що внаслідок створення ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» Одеська міська рада та її виконавчі органи позбавляються права на управління майном - будинком, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, саме, тому позивач стверджує, що в нього виникло право на оскарження рішення Установчих зборів, статуту відповідача та його державної реєстрації.

При цьому, вимоги стосовно визнання недійсною державної реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» та припинення ОСОБА_1, підвідомчі господарському суду, оскільки предметом спору в даному випадку є визнання недійсними рішення Установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку, розташованому за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21, та статуту ОСОБА_1, а вимоги до субєкта, що здійснює державну реєстрацію припинення вказаної юридичної особи (відповідно до заяви про зміну предмету позову), а також вимоги, щодо скасування державної реєстрації є похідними, тому такий спір повинен розглядатись у порядку господарського судочинства.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з підстав для винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при и створенім порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом (чинного на момент подання даного позову).

Суд встановив, що позиція Одеської міської ради у даній справі стосовно підвідомчості вищезазначених вимог господарським судам підтверджується практикою Вищого господарського суду України.

Господарський суд міста Києва, розглядаючи справу № 5011-73/6341-2012 за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Екскаваторник-1 до ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Екскаватор», Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним рішення Установчих зборів, визнання недійсним статуту, скасування державної реєстрації, дійшов висновку, що ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Екскаватор» було створено з порушенням вимог Закону України «Про ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку» Рішенням господарського суду у даній справі скасовано державну реєстрацію об'єднання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 у справі № 5011-73/6341-2012 за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Екскаватор» рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2012 залишено без змін, апеляційна скарга - без задоволення. Крім того, апеляційний господарський суд вказав на те, що правовим наслідком визнання недійсними Установчих документів юридичної особи є скасування її державної реєстрації.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 червня 2013 року рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 у справі № 5011-73/6341-2012 залишено без змін.;

Також Постановою Вищого господарського суду України від 26 січня 2011р. 11/250 залишено без змін Постанову Київського апеляційною господарського суду від 16.11.2010 р. у даній справі, якою визнано недійсними рішення Установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку, визнано недійсним статут ОСББ та скасовано державну реєстрацію відповідача.

Позиція Одеської міської ради стосовно відсутності ознак публічно - правового спору у даній справі також узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України.

Під час касаційного перегляду справи № к-4709/08 Вищий адміністративний суд України (ухвала від 31 березня 2009 р.) вказав, що позовні вимоги про визнання незаконним розпорядження районної державної адміністрації, відміну державної реєстрації, припинення юридичної особи обґрунтовані тим, що посадові особи підприємства надали органу державної реєстрації сфальсифіковані протоколи загальних зборів уповноважених членів підприємства, рішення на яких фактично не приймалися. У зв'язку з чим касаційний суд дійшов висновку про те, що дана справа не є публічно- правовим спором, а отже не підлягала розгляду судом за нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Судом касаційної інстанції також зазначено, що між сторонами і третьою особою існує спір, який мас приватно-правовий характер, що, в свою чергу, виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Переглядаючи справу К-20759/10, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 серпня 2010 р. погодився з висновком суду апеляційної інстанції, про те, що предметом спору в даному випадку є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень про державну реєстрацію припинення юридичної особи є похідною, тому такий спір повинен розглядатись у порядку господарського судочинства.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 серпня 2010 року у справі № К-21656/10, судом касаційної інстанції зазначено, то вирішення даного спору із субєктом владних повноважень без визнання недійсними правоУстановчих документів у межах спірних відносин неможливе, у зв'язку з чим касаційний суд дійшов висновку про те, що такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, судом встановлено що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції чинній на момент державної реєстрації ОСОБА_1) встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Частиною 4 ст. 4 даного Закону встановлено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.

Враховуючи, що територіальна громада міста ОСОБА_3 є власником нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 13 кв.м., розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21, та відповідно до зазначеного Закону має право бути членом вказаного ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21», суд прийшов до висновку, що територіальна громада міста ОСОБА_3 має право на звернення до суду з захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» надано визначення багатоквартирному будинку - як житловому будинку, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.

Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» також містить визначення житлового будинку. Так відповідно до цього наказу жилим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.

Відповідно до ч. 1. ст. 382 Цивільного кодексу України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Отже, суд дійшов висновку, що законодавством визначено ключову ознаку для віднесення будинку до категорії житлових будинків - це придатність такого будинку та квартир в багатоквартирному будинку для постійного проживання в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Згідно з ч. 3 ст. 25 вищевказаного Закону юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Частиною 1 ст. 27 вищевказаного Закону встановлено, що у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Проте, як встановлено матеріалами справи, враховуючи пояснення сторін, роботи яких потребує памятка архітектури яка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Садова, 21 станом на сьогоднішній день не були виконані. Отже, суд зазначає, що будинок за адресою м. Одеса, вул. Садова, 21, фізично не може виконувати функції для проживання (нежитловий), чи ведення будь-якої діяльності у нежилих приміщеннях.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 14 Житлового кодексу України, Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 21.05.2015 р. № 124 «Про створення комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21» створено комісію з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, зобовязано комісію протягом тижня здійснити обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, та надати відповідний висновок і пропозиції на розгляд виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно до п. 2.1 Статуту ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21», метою створення даного ОСОБА_1, є дотримання співвласниками обовязків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

На думку Одеської міської ради, на власників колишніх та фактично знищених житлових і не житлових приміщень у непридатному для проживання будинку не може поширюватись дія Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено, зокрема, назва і місцезнаходження об'єднання.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням позивача зазначена адреса: місто Одеса, вул. Садова 21.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до Установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Отже, судом встановлено, що «будинок Руссова», розташований за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21 з 2009 року, не використовується власниками за цільовим призначенням, фактично в будинку фізично не існує квартир, відсутнє постачання комунальних послуг. Крім цього, суд звертає увагу, що аварійний стан будинку який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Садова, 21 становить загрозу для будь якої діяльності щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового будинку, так як існує пряма імовірність завалення.

Суд звертає увагу, що про неможливість розмістити у законсервованому аварійному будинку будь-який офіс або облаштувати робоче місце для уповноваженої особи ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» з метою здійснення відповідної діяльності було відомо всім засновникам зазначеного ОСОБА_1 а тому незрозуміло з якою метою було створене ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21», враховуючи те, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Таким чином, підставою для задоволення позовних вимог є неможливість функціонування ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» у будинку який становить загрозу для будь якої діяльності щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового будинку, а не неналежне повідомлення, яке в свою чергу було спростоване відповідачем при наданні відзиву на позовну заяву від 07.12.2015р.

Як стверджує відповідач, саме з метою виконання статутних завдань загальними зборами 09.02.2015р. було прийнято рішення про прийняття житлового комплексу за адресою вул. Садова 21 у місті Одесі на баланс.

Проте, варто звернути увагу, що існує преюдиційний факт, а саме, рішення від 17 грудня 2015р. по справі № 916/4299/15, в якому встановлено неможливість передачі даного будинку на баланс ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21», що суперечить статутним завданням даного ОСОБА_1, та, в свою чергу, взагалі виключає можливість подальшого повноцінного функціонування ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21».

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу передбачено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При подачі позовної заяви 17 листопада 2015р. Одеська міська рада вважаючи, що відповідач є юридичною особою, яка створена із порушення вимог чинного законодавства про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, звернулась до суду із позовом який було обґрунтовано ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в якій зазначено, зокрема, що юридична особа припиняється за судовим рішенням; а також п. 1 ч. 2 ст. 38 вказаного Закону, яким передбачено, що однією із підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Законом України від 26 листопада 2015 року № 835-УІІ Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» викладено у новій редакції. Так, в новій редакції цього Закону відсутні норми стосовно постановления судового рішення щодо припинення юридичної особи внаслідок визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи.

Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу:

31) дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію, судового рішення про арешт корпоративних прав, судового рішення про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

36) відомості про скасування реєстраційних дій.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 25 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (у чинній редакції) державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, з моменту подання позовної заяви у даній справі змінились норми матеріального права, зазначені у первинній позовній заяві.

Абзацом сьомим підпункту 3.12 п. З Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, судом встановлено, що відповідно до заяви Одеської міської ради від 09.02.2015р. позовні вимоги, які полягають у визнанні недійсними рішення Установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку, розташованому за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21, щодо створення ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21», яке оформлено протоколом від 28.01.2014 р.№ 1; визнані недійсним Статуту ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21», який було затверджено протоколом №1 Установчих зборів ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21, а також у скасуванні державної реєстрації ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» (ідентифікаційний код юридичної особи 39583937, місцезнаходження: 65023, Одеська обл., місто Одеса, вул. Садова, будинок 21), зареєстрованого 14.01.2015 р. реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за номером 1 556 102 0000 054373 підлягають у задоволенні в повному обсязі.

15.02.2016р. від Одеської міської ради надійшло клопотання про проведення огляду речових доказів у місці їх знаходження, відповідно до кого позивач просив суд встановити: чи фактично знищено квартири та нежитлові приміщення у будинку за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21; чи є придатним для проживання аварійно небезпечний будинок; чи наявне у будинку приміщення в якому ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» проводить статутну діяльність.

Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання з наступних міркувань: по-перше, питання які ставить позивач на вирішення суду за своєю природою відносяться до компетенції експертних установ, по-друге, суд зазначає, що матеріалами справи у повному обсязі підтверджено факт непридатності даного будинку для ведення будь якої діяльності.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно п. 4, 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з такого. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру. Судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).

За приписами п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України встановлено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Відповідно до відзиву наданого представником Одеського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців,легалізації громадських формувань Одеського міського управління юстиції державний реєстратор, реалізуючи свої функції, діє у межах повноважень, наданих Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-ІV від 15.05.2003 р. Конституцією України та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч.11 ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до Установчих документів юридичної особи, якщо:

-документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

-документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою, п'ятою та сьомою статті 8, частиною п'ятою статті 10 цього Закону

-документи подані не у повному обсязі (при цьому слід додати, що документ, який би підтверджував нове місцезнаходження юридичної особи, державному реєстратору у відповідності до Закону не надається);

- документи подано особою, яка не має на це повноважень;

- до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.

Залишення документів без розгляду за інших підстав не визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» не допускається.

Документи, які були подані державному реєстратору відповідали нормам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» перерахованим вище. Отже у державного реєстратора не було підстав для залишення документів без розгляду.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Також слід зауважити, що у відповідності до ч.4 ст.53 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» особи, винні у внесенні до Установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, державний реєстратор при проведені реєстрації змін до ЄДР ніяких порушень законодавства не допустив.

Отже, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем підлягають сплаті ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Реставратор 21» згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,39,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Визнати недійсними рішення установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку, розташованому за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21, щодо створення ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Реставратор 21 яке оформлено протоколом установчих зборів (ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку від 28.01.2014 р.№ 1.

3. Визнати недійсним Статут ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Реставратор 21, який було затверджено протоколом № 1 установчих зборів ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21.

4.Скасувати державну реєстрацію ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку"Реставратор 21" (ідентифікаційний код юридичної особи 39583937, місцезнаходження: 65023, Одеська обл., місто Одеса, вул. Садова, будинок 21), зареєстрованого 14.01.2015 р. реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за номером 1 556 102 0000 054373.

5. Стягнути з ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Реставратор 21" (код ЄДРПОУ 39583937 місцезнаходження: вул. Садова, буд. 21 місто Одеса, 65023) на користь Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691 місцезнаходження 65004 м. Одеса. Думська площа, 1) витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.02.2016р.

Суддя Оборотова О.Ю.