Рішення № 56059313, 18.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016р. Справа№ 914/4334/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства «Час-Пік» (м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (м. Львів)

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 52960,48 грн., пені у розмірі 18341,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 2884,52 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 директор ПП «Час-Пік», рішення засновника № 1 від 16.04.2015 року.

від відповідача: Не зявився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Час-Пік» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (м. Львів) про стягнення суми основного боргу в розмірі 52960,48 грн., пені у розмірі 18341,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 2884,52 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.12.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 05.01.2016 року. Ухвалою суду від 05.01.2016 року розгляд справи відкладено до 21.01.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 21.01.2016 року розгляд справи відкладено до 11.02.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 11.02.2016 року розгляд справи відкладено до 18.02.2016 року, згідно клопотання позивача та в звязку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.12.2015 року, про відкладення від 05.01.2016 року, від 21.01.2016 року, від 11.02.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

04.01.2016 року за вх. № 92/16 позивач подав додаткові докази до матеріалів справи.

21.01.2016 року за вх. № 2302/16 позивач подав додаткові докази до матеріалів справи.

11.02.2016 року за вх. № 732/16 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.

12.02.2016 року за вх. № 5935/16 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 52960,48 грн., пені у розмірі 18024,54 грн.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.12.2015 року, про відкладення від 05.01.2016 року, від 21.01.2016 року, від 11.02.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 11.02.2016 р. про відкладення розгляду справи на 18.02.2016 р. є копія Списку № 154 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 15.02.2016 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21685274 від 10.02.2016 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Кульпарківська, 93.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідачів.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 18.02.2016 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 24-25 червня 2015 року і 09 липня 2015 року Приватне підприємство "Час-Пік" (надалі позивач, Постачальник) відпустило Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «БАРВІНОК» (надалі відповідач, Покупець) товар на загальну суму 277960,48 грн. Перелік накладних на відвантажений товар - у додатку в «Акті звірки взаємних розрахунків» від 30.11.2015 р. Згідно з умовами продажу, наведеними у п.3.3. Договору № ТП-350 від 01.06.2013 р. між ТзОВ «Торгова мережа «БАРВІНОК» і ПП «Час-Пік», оплата за відпущений товар мала бути здійснена протягом 80 календарних днів від дати відпуску товару. Термін сплати заборгованості Покупця перед Постачальником закінчився 11 вересня 2015 року.

Позивач зазначає, що всупереч взятим зобов'язанням, ТзОВ «Торгова мережа «БАРВІНОК» не оплатило отриманий товар у встановлений договором термін. Після неодноразових звернень, Покупець оплатив частину боргу, а саме, 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 20.10.2015 р., 50000 (п'ятдесят тисяч) грн - 27.10.2015 р. і 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. - 04.11.2015 р. На адресу відповідача був надісланий Лист-вимога від 25 листопада 2015 року, в якому позивач нагадував про наявність фінансової заборгованості відповідача і вимагав оплатити борг за отриманий товар. Лист був отриманий відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення листа адресату, але не отримано жодного разу Відповіді від відповідача на цей лист. Таким чином, станом на 25.11.2015 р., сума заборгованості Покупця перед Постачальником за отриманий товар становить 52960,48 грн.

Згідно ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, майнові та фінансові зобов'язання мають виконуватись належним чином в належний термін.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань оплатити товар, чим завдав приватному підприємству "Час-Пік" майнову шкоду та порушив вимоги ст. 193 Господарського кодексу України, яка зазначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також вимоги ст. 265 Господарського кодексу України, яка визначає зобов'язання покупця прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За твердженням позивача, станом на 01 грудня 2015 року сума штрафних санкцій буде складати 18024,54 грн. (вісімнадцять тисяч двадцять чотири грн. 54 коп.), як пеня за порушення термінів оплати за отриманий товару.

12.02.2016 року за вх. № 5935/16 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - в розмірі 52960,48 грн., пені - у розмірі 18024,54 грн.

Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобовязань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 24-25 червня 2015 року і 09 липня 2015 року Приватне підприємство "Час-Пік" (надалі позивач, Постачальник) відпустило Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «БАРВІНОК» (надалі відповідач, Покупець) товар на загальну суму 277960,48 грн. Перелік накладних на відвантажений товар - у додатку в «Акті звірки взаємних розрахунків» від 30.11.2015 р. Згідно з умовами продажу, наведеними у п. 3.3. Договору № ТП-350 від 01.06.2013 р. між ТзОВ «Торгова мережа «БАРВІНОК» і ПП «Час-Пік», оплата за відпущений товар мала бути здійснена протягом 80 календарних днів від дати відпуску товару. Термін сплати заборгованості Покупця перед Постачальником закінчився 11 вересня 2015 року.

Всупереч взятим зобов'язанням, ТзОВ «Торгова мережа «БАРВІНОК» не оплатило отриманий товар у встановлений договором термін. Після неодноразових звернень, Покупець оплатив частину боргу, а саме, 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 20.10.2015 р., 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. - 27.10.2015 р. і 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. - 04.11.2015 р. На адресу відповідача був надісланий Лист-вимога від 25 листопада 2015 року, в якому позивач нагадував про наявність фінансової заборгованості відповідача і вимагав оплатити борг за отриманий товар. Лист був отриманий відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення листа адресату, але не отримано жодного разу Відповіді від відповідача на цей лист. Таким чином, станом на 25.11.2015 р., сума заборгованості Покупця перед Постачальником за отриманий товар становить 52960,48 грн.

Згідно ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, майнові та фінансові зобов'язання мають виконуватись належним чином в належний термін.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань оплатити товар, чим завдав приватному підприємству "Час-Пік" майнову шкоду та порушив вимоги ст. 193 Господарського кодексу України, яка зазначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також вимоги ст. 265 Господарського кодексу України, яка визначає, зобов'язання покупця прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Станом на 01 грудня 2015 року сума штрафних санкцій складає 18024,54 грн. (вісімнадцять тисяч двадцять чотири грн. 54 коп.), як пеня за порушення термінів оплати за отриманий товару.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

12.02.2016 року за вх. № 5935/16 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - в розмірі 52960,48 грн., пені - у розмірі 18024,54 грн.

Отже, судом встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 52960,48 грн., що підтверджується, крім поданих позивачем первинних бухгалтерських документів, оригіналом Акту звірки взаємних розрахунків станом на 29.12.2015 р., що підписаний уповноваженими представниками сторін, про що свідчать оригінали відтиску належних печаток сторін.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Приватного підприємства «Час-Пік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про стягнення суми основного боргу в розмірі 52960,48 грн., пені у розмірі 18024,54 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 153 від 02.12.2015 року на суму 1218,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (79040, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, код ЄДРПОУ 35621418, р/р 2600000002999 у філії АТ «Укрексімбанк», МФО 325718) на користь Приватного підприємства «Час-Пік» (79019, м. Львів, вул. Жовківська, 28, код ЄДРПОУ 22360472) 52960 (пятдесят дві тисячі девятсот шістдесят) грн. 48 коп. суми основного боргу, 18024 (вісімнадцять тисяч двадцять чотири) грн. 54 коп. - пені та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено 22.02.2016 року.