Рішення № 56059256, 16.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016р. Справа№ 914/4112/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (м. Львів)

до відповідача: Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (м. Львів)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дочірнє підприємство «ХРТ Текстиль» (м. Львів)

про: стягнення плати за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу в розмірі 26773,04 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 01-5089 від 08.10.2015 року.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 904/2-2 від 04.01.2016 року.

від третьої особи: не зявився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (м. Львів) до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (м. Львів) про стягнення плати за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу в розмірі 26773,04 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.12.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 09.12.2015 року. Ухвалою суду від 09.12.2015 року розгляд справи відкладено до 16.12.2015 року, в звязку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 16.12.2015 року розгляд справи відкладено до 06.01.2016 року, згідно клопотання відповідача. Ухвалою суду від 06.01.2016 року розгляд справи відкладено до 11.01.2016 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 11.01.2016 року розгляд справи відкладено до 21.01.2016 року, згідно клопотання сторін та для надання доказів. Ухвалою суду від 21.01.2016 року розгляд справи відкладено до 26.01.2016 року, згідно клопотання відповідача та в звязку з відсутністю його представника. Ухвалою суду від 26.01.2016 року розгляд справи відкладено до 09.02.2016 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 09.02.2016 року розгляд справи відкладено до 16.02.2016 року, для надання доказів.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.12.2015 року, про відкладення від 09.12.2015 року, від 16.12.2015 року, від 06.01.2016 року, від 15.01.2016 року, від 21.01.2016 року, від 26.01.2016 року, від 09.02.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

09.12.2015 року за вх. № 53423/15 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

16.12.2015 року за вх. № 54682/15 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

11.01.2016 року за вх. № 753/16 позивач подав заперечення на відзив.

09.02.2016 року за вх. № 5139/16 позивач подав додаткові пояснення по справі.

15.02.2016 року за вх. № 6034/16 позивач подав додаткові пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.12.2015 року, про відкладення від 09.12.2015 року, від 16.12.2015 року, від 06.01.2016 року, від 15.01.2016 року, від 21.01.2016 року, від 26.01.2016 року, від 09.02.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

16.12.2015 року за вх. № 54737/15 відповідач подав клопотання про оголошення перерви.

06.01.2016 року за вх. № 5501/16 відповідач подав відзив на позовну заяву.

11.01.2016 року за вх. № 790/16 відповідач подав додаткові докази до матеріалів справи.

15.01.2016 року за вх. № 1600/16 відповідач подав додаткові докази до матеріалів справи.

15.01.2016 року за вх. № 1603/16 відповідач подав клопотання по справі.

15.01.2016 року за вх. № 192/16 сторони подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.

21.01.2016 року за вх. № 2290/16 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

26.01.2016 року за вх. № 2923/16 відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначає, що визнає позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача 13992,38 грн. боргу та в частині стягнення на користь Фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова. 3498,10 грн., що разом складає 17490,48 грн.

16.02.2016 року за вх. № 6320/16 відповідач подав пояснення по справі.

Третя особа вимог ухвали суду про відкладення від 26.01.2016 року не виконала, явку поважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується підписом повноважного представника на бланку оголошення про відкладення розгяду справи, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.

15.02.2016 року за вх. № 6101/16 третя особа подала пояснення по справі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 16.02.2016 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі № 200284 від 05.06.1998 р. (надалі - Договір) ЛМКП "Львівводоканал" (надалі - позивач, водоканал) надає послуги по забезпеченню питною водою та прийманню стічних вод ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (надалі - відповідач). Відповідач користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема: «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 р. (надалі - Державні Правила). Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради» № 292 від 18.09.2002 р. (надалі Місцеві Правила) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини сторін.

Відповідно до ч. 6, п. 6.2 Державних Правил, у місцевих Правилах приймання можуть бути передбачені додаткові вимоги до укладення договору, які враховують місцеві особливості.

Відповідно до п.п. 3.5.3, 4.3.3, 4.6.1 Місцевих Правил та умов п. 2.2.1 Договору, внесені до Переліку підприємства зобов'язані отримати Дозвіл на скид до вилучення з Переліку. Відповідача внесено до переліку підприємств затвердженого департаментом житлового господарства та інфраструктури за № 926 з підставою ПЛ. (надалі Перелік - витяг додається) і з нього не вилучено. Згідно з пп. 4.6.2, 4.6.2.1, 4.6.2.1.1 Місцевих Правил, дозвіл на скид надається ОСОБА_3 для підприємств, занесених у Перелік з підставою ПЛ, на один рік.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, п.п. 3.5.3, 4.3.3 та розділу 4.6. Правил, відповідач зобов'язаний отримувати Дозвіл на скид до вилучення з Переліку.

Однак, відповідач не виконав обов'язок отримання Дозволу на скид і в січні та лютому 2014 р. скидав стічні води без Дозволу.

Керуючись п. 4.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених Договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пп. 4.6.6, 8.4.9. Правил, при відсутності у Абонента Дозволу на скид чи закінченні строку його дії, весь об'єм стічних вод (за Розрахунковий період) розглядається як такий, що перевищує ліміт об'єму стічних вод, і плата за їх скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі основного тарифу.

В порушення умов Договору та вимог Місцевих правил, відповідач, отримавши рахунки за січень, лютий 2014 р., не сплатив плату за скид без дозволу своїх стічних вод в систему міської каналізації м. Львова.

За скид без дозволу за січень, лютий 2014 р. відповідачу нарахована плата в сумі 26773,04 грн. відповідно до рахунків.

Згідно з п. 4.2 "Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 (надалі - Інструкція) та відповідно до п. 8.4.9 Місцевих Правил, плата відповідача за скид до міської каналізації стічних вод без дозволу здійснюється відповідно до рахунків, які виставляє ОСОБА_3 і розподіляється таким чином: 20% -5 354,61 грн. перераховуються на рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища; 80% - 21 418,43 грн. перераховуються на рахунок ОСОБА_3.

Станом на 23.11.2015 р. сума боргу відповідача за скид без дозволу перед позивачем, становить 21 418,43 грн.

Претензію від 09.04.2015 р. за № 10-1943 відповідач залишив без відповіді і задоволення.

ЛМКП «Львівводоканал» вважає, що у своєму відзиві відповідач не навів жодного аргументу, який би спростовував доводи ЛМКП «Львівводоканал», викладені у позовній заяві, а викладені заперечення спростовуються наступним:

Позивач звертає увагу на те, що у своїх поясненнях відповідач вказує, що на протязі з 2012 р. по січень 2016 р. підприємство не споживало воду, тому не відбувався скид стічних вод в міську каналізацію.

Проте, відповідач не враховує, що у відповідності до п. 2.1.1. Договору № 200284 укладеного між сторонами даного спору, ОСОБА_3 надає послуги з приймання стічних вод скинутих абонентом не лише тих що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води, а й приймання дощових стоків. У спірний період (січень, лютий 2014р.) за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 нарахування проводилось лише за скид дощових стоків.

Відповідно до п. 4.2.2.6. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 292 від 18.09.2002 р. (надалі - Місцеві правила приймання), при відсутності дозволу на скид чи закінченні строку його дії, весь об'єм стічних вод вважається понадлімітним і оплачується в п'ятикратному розмірі.

З даної норми вбачається, що при розрахунку додаткової плати за скид стічних вод без дозволу враховується весь об'єм стічних вод абонента, в т.ч. і дощових стоків.

У відповідності до п. 1.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі сиситеми каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Деержбуду України № 37 від 19.02.2002 р., до стічних вод підприємства належать усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання, а також поверхневі та дощові води з території підприємства.

Дана норма дає тлумачення терміну стічні води та визначає, що до них також належать і дощові стоки.

Враховуючи вищенаведене, позивач вправі нараховувати додаткову плату за скид стічних вод без дозволу і на дощові стоки, оскільки вони належать до стічних вод, незалежно від того чи здійснювало підприємство скид інших стоків.

Відповідач вказує про відсутність можливості скиду стічних вод в міську каналізацію, оскільки каналізаційна система на території його об'єкту за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 засмічена і перебуває в неробочому стані.

З даного приводу позивач повідомляє, що у відповідності до п. 1.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (надалі - Правила Користування), Виробник (ОСОБА_3) обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем. Керуючись п. 1.9. цих Правил, межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно. Отже, ОСОБА_3 обслуговує лише ті мережі водовідведення, які перебувають в нього на балансі.

Позивач зазначає, що п. 14.1. Правил користування передбачено, що вуличні, квартальні, дворові, будинкові мережі, споруди і обладнання систем водопостачання та водовідведення обслуговуються та реконструюються тим підприємством, у якого ці об'єкти перебувають на балансі. Каналізаційна система відповідача за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 перебуває на його балансі і він відповідає за її справіність.

У відповідності до п. 13.3. Правил користування, у випадку, коли засмічення дворової мережі водовідведення, що перебуває на балансі споживача, загрожує нормальній роботі вуличної мережі водовідведення або коли прочищення дворової мережі водовідведення споживачем виконано не в повному обсязі, виробник може здійснити прочищення дворової мережі своїми силами і засобами за угодою із споживачем. Відповідач не звертався до ОСОБА_3 з приводу прочищення засміченої каналізаційної системи, а про дані обставини ОСОБА_3 взагалі нічого не відомо.

На думку ОСОБА_3, відповідач не представив суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його каналізаційні мережі засмічені та несправні.

Більше того, протягом спірного періоду відповідач фактично користувався послугами водопостачання та водовідведення, оплачував за надані послуги (на підтвердження чого позивач надав загальну довідку за Договором № 200284), з жодними заявами про припинення нарахування за послуги водовідведення за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 не звертався, листи про розірваний Договору № 200284 на адресу ОСОБА_3 не направляв.

На підставі вищенаведеного, ОСОБА_3 вважає, що він правомірно нараховував додаткову плату за скид стічних вод без дозволу в січні та лютому 2014 р., оскільки відповідач протягом даного періоду послугами ОСОБА_3 користувався, оплачував за отримані послуги та із жодними заявами чи зверненнями з приводу припинення надання послуг чи розірвання договору не звертався.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в частині нарахованої додаткової плати за скид стічних вод без дозволу за адресою м. Львів, вул. Наукова,7. Свою позицію обґрунтовує відсутністю можливості скиду стічних вод в міську каналізацію, оскільки каналізаційна система на території його об'єкту за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 засмічена і перебуває в неробочому стані. З даною позицією відповідача ОСОБА_3 не погоджується.

Позивач звертає увагу на те, що в обгрунтування своїх доводів відповідач долучив до матеріалів справи Акт перевірки стану каналізаційної системи на території ДП „Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 від 06.01.2016 р., лист ДП «ХРТ Текстиль» від 14.01.2015 р. та висновок Львіського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2936 від 31.102013 р.

ЛМКП «Львівводоканал» вважає, що вищенаведені докази є неналежними доказами і не підтверджують обставин того, що каналізаційні мережі відповідача за адресою м. Львів, вул. Наукова,7 у спірний період січень, лютий 2014 р. були засмічені та несправні.

На думку ОСОБА_3, відповідач не представив суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що він протягом спірного періоду не скидав стічні води в міську каналізацію.

Більше того, протягом спірного періоду відповідач фактично користувався послугами водовідведення, оплачував за надані послуги, з жодними заявами про припинення нарахування за послуги водовідведення за адресою м. Львів, вул. Наукова,7 не звертався, листи пре розірвання договору № 200284 на адресу ОСОБА_3 не направляв.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Виробничі площі, які знаходяться за юридичною адресою відповідача у м. Львові по вул. Наукова, 7, повністю виведені з експлуатації у липні 2012 року. У зв'язку з цим, повністю припинена подача води на виробничі площі по вул. Наукова, 7 та опломбовано вхідні крани та лічильники представниками ЛМКП «Львівводоканал». На протязі з 2012 року по січень 2016 року підприємство не споживало воду, тому не відбувався скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова.

Що стосується скиду в міську каналізацію дощової та талої води, то відповідач зазначає, що покрівля виробничих корпусів, які знаходяться по вул. Наукова, 7 перебуває в аварійному стані, тому тала та дощова вода стікає безпосередньо в приміщення та підвали цих же корпусів і це виключає можливість її попадання в міську каналізаційну систему м. Львова; каналізаційна система на території по вул. Наукова, 7 є засміченою та, відповідно, перебуває в неробочому стані, що зафіксовано працівниками ЛМКП «Львівводоканал».

На думку відповідача, ці наведені факти свідчать про відсутність можливості скиду стічних вод в міську каналізаційну систему м. Львова.

У своїх поясненнях третя особа зазначає, що ДП «ХРТ Текстиль», починаючи з 2002 р. і по даний час є абонентом ЛМКП «Львівводоканал» та користується послугами водопостачання та водовідведення на підставі Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі № 304705.

Третя особа надала ситуаційний план розташування підприємства (м. Львів, вул. Наукова, 7), разом з мережами водопроводу і каналізації і долучає до матеріалів справи.

На думку третьої особи, з даного ситуаційного плану вбачається, що ДП «ХРТ Текстиль» займає відокремлену територію, за приймання з якої дощових стоків окремо від відповідача на підставі чинного договору сплачує «Львівводоканалу». А також, здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і завжди вчасно сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, а також вчасно отримує дозволи на скид стічних вод у міську каналізацію (копії дозволів додано до справи).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, згідно Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі № 200284 від 05.06.1998 р. (надалі - Договір) ЛМКП "Львівводоканал" (надалі - позивач, водоканал) надає послуги по забезпеченню питною водою та прийманню стічних вод ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (надалі - відповідач). Відповідач користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема: «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України» затверджених наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 р. (надалі Державні Правила). Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради» № 292 від 18.09.2002р. (надалі Місцеві Правила) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини сторін.

Відповідно до ч. 6 п. 6.2 Державних Правил, у місцевих Правилах приймання можуть бути передбачені додаткові вимоги до укладення договору, які враховують місцеві особливості.

Відповідно до пп. 3.5.3, 4.3.3, 4.6.1 Місцевих Правил та умов п. 2.2.1 Договору, внесені до Переліку підприємства зобов'язані отримати Дозвіл на скид до вилучення з Переліку. Відповідача внесено до Переліку підприємств, затвердженого Департаментом житлового господарства та інфраструктури за № 926 з підставою ПЛ. (надалі Перелік - витяг додається) і з нього не вилучено. Згідно з пп. 4.6.2. 4.6.2.1, 4.6.2.1.1 Місцевих Правил дозвіл на скид надається ОСОБА_3, для підприємств занесених у Перелік з підставою, ПЛ, на один рік.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, п.п. 3.5.3, 4.3.3 та розділу 4.6. Правил, відповідач зобов'язаний отримувати Дозвіл на скид до вилучення з Переліку.

Однак, відповідач не виконав обов'язок отримання Дозволу на скид і в січні та лютому 2014 р. скидав стічні води без Дозволу.

Керуючись п. 4.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених Договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 4.6.6, 8.4.9. Правил, при відсутності у Абонента Дозволу на скид чи закінченні строку його дії весь об'єм стічних вод (за Розрахунковий період) розглядається як такий, що перевищує ліміт об'єму стічних вод, і плата за їх скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі основного тарифу.

В порушення умов Договору та вимог Місцевих правил, відповідач, отримавши рахунки за січень, лютий 2014 р. (копії додаються), не сплатив плату за скид без дозволу своїх стічних вод в систему міської каналізації м. Львова.

За скид без дозволу за січень, лютий 2014 р. відповідачу нарахована плата в сумі 26773,04 грн. відповідно до рахунків.

Згідно з п. 4.2 "Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 (надалі Інструкція) та відповідно до п. 8.4.9 Місцевих Правил, плата відповідача за скид до міської каналізації стічних вод без дозволу здійснюється відповідно до рахунків, які виставляє ОСОБА_3 і розподіляється таким чином: 20% -5 354,61 грн. перераховуються на рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища; 80% - 21 418,43 грн. перераховуються на рахунок ОСОБА_3.

Станом на 23.11.2015 р. сума боргу відповідача за скид без дозволу перед позивачем, становить 21 418,43 грн.

Претензію від 09.04.2015 р. за № 10-1943 відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Отже, у своєму відзиві відповідач не навів жодного аргументу, який би спростовував доводи ЛМКП «Львівводоканал», викладені у позовній заяві, а викладені заперечення спростовуються наступним:

Твердження відповідача про те, що на протязі з 2012 р. по січень 2016 р. підприємство не споживало воду, тому не відбувався скид стічних вод в міську каналізацію, не можуть братися до уваги при прийнятті судового рішення, оскільки, відповідач не враховує, що у відповідності до п. 2.1.1. Договору № 200284, укладеного між сторонами даного спору, ОСОБА_3 надає послуги з приймання стічних вод, скинутих абонентом не лише тих, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води, а й приймання дощових стоків. У спірний період (січень, лютий 2014р.) за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 нарахування проводилось лише за скид дощових стоків.

Відповідно до п. 4.2.2.6. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 292 від 18.09.2002 р. (надалі - Місцеві правила приймання) при відсутності дозволу на скид чи закінченні строку його дії, весь об'єм стічних вод вважається понадлімітним і оплачується в п'ятикратному розмірі.

З даної норми вбачається, що при розрахунку додаткової плати за скид стічних вод без дозволу, враховується весь об'єм стічних вод абонента, в т.ч. і дощових стоків.

У відповідності до п. 1.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі сиситеми каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Деержбуду України № 37 від 19.02.2002 р., до стічних вод підприємства належать усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання, а також поверхневі та дощові води з території підприємства.

Дана норма дає тлумачення терміну стічні води та визначає, що до них також належать і дощові стоки.

Враховуючи вищенаведене, позивач вправі нараховувати додаткову плату за скид стічних вод без дозволу і на дощові стоки, оскільки вони належать до стічних вод, незалежно від того чи здійснювало підприємство скид інших стоків.

Крім того, у відповідності до п. 1.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (надалі - Правила Користування), Виробник (ОСОБА_3) обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем. Керуючись п. 1.9. цих Правил, межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно. Отже, ОСОБА_3 обслуговує лише ті мережі водовідведення, які перебувають в нього на балансі.

У п. 14.1. Правил Користування передбачено, що вуличні, квартальні, дворові, будинкові мережі, споруди і обладнання систем водопостачання та водовідведення обслуговуються та реконструюються тим підприємством, у якого ці об'єкти перебувають на балансі. Каналізаційна система Відповідача за адресою м. Львів, вул. Наукова,7 перебуває на його балансі і він відповідає за її справіність.

У відповідності до п. 13.3. Правил користування, у випадку, коли засмічення дворової мережі водовідведення, що перебуває на балансі споживача, загрожує нормальній роботі вуличної мережі водовідведення або коли прочищення дворової мережі водовідведення споживачем виконано не в повному обсязі, виробник може здійснити прочищення дворової мережі своїми силами і засобами за угодою із споживачем. Відповідач не звертався до ОСОБА_3 з приводу прочищення засміченої каналізаційної системи, а про дані обставини ОСОБА_3 взагалі нічого не відомо.

Однак, відповідач не представив суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його каналізаційні мережі засмічені та несправні. Більше того, протягом спірного періоду відповідач фактично користувався послугами водопостачання та водовідведення, оплачував за надані послуги (на підтвердження чого позивач надав загальну довідку за Договором № 200284), з жодними заявами про припинення нарахування за послуги водовідведення за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 не звертався, листи про розірваний договору № 200284 на адресу ОСОБА_3 не направляв.

На підставі вищенаведеного, можна прийти до висновку, що ОСОБА_3 правомірно нараховував додаткову плату за скид стічних вод без дозволу в січні та лютому 2014 р., оскільки відповідач протягом даного періоду послугами ОСОБА_3 користувався, оплачував за отримані послуги та із жодними заявами чи зверненнями з приводу припинення надання послуг чи розірвання Договору не звертався.

Як було зазначено вище, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в частині нарахованої додаткової плати за скид стічних вод без дозволу за адресою м. Львів, вул. Наукова,7. Свою позицію обґрунтовує відсутністю можливості скиду стічних вод в міську каналізацію, оскільки каналізаційна система на території його об'єкту за адресою м. Львів, вул. Наукова,7 засмічена і перебуває в не робочому стані. В обгрунтування своїх доводів відповідач долучив до матеріалів справи Акт перевірки стану каналізаційної системи на території ДП „Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 від 06.01.2016 р., лист ДП «ХРТ Текстиль» від 14.01.2015 р. та висновок Львіського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2936 від 31.102013р.

Однак, вищенаведені докази не є належними доказами і не підтверджують обставин того, що каналізаційні мережі відповідача за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 у спірний період січень, лютий 2014 р. були засмічені та несправні. Відповідач не представив суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що він протягом спірного періоду не скидав стічні води в міську каналізацію. Більше того, протягом спірного періоду відповідач фактично користувався послугами водовідведення, оплачував за надані послуги, з жодними заявами про припинення нарахування за послуги водовідведення за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 не звертався, листи про розірвання Договору № 200284 на адресу ОСОБА_3 не направляв.

26.01.2016 року за вх. № 2923/16 відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначає, що визнає позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача 13992,38 грн. боргу та в частині стягнення на користь Фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова. 3498,10 грн., що разом складає 17490,48 грн.

Згідно ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги визнав частково, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення плати за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу в розмірі 26773,04 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 12242 від 26.08.2015 року на суму 1827,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 7, код ЄДРПОУ 14311429) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» плати за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу в розмірі 21418 грн. (двадцять одну тисячу чотириста вісімнадцять) грн. 43 коп. та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 7, код ЄДРПОУ 14311429) 5354 (пять тисяч триста пятдесят чотири) грн. 61 коп. в Фонд охорони навколишнього природного середовища (м. Львова пл. Ринок, 1, на рахунок 33110331700002 за кодом бюджетної кваліфікації: 24062100, одержувач: міський бюджет м. Львова, банк ГУ ДКСУ у Львівській області код ЄДРПОУ 38008294, код МФО 825014) за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу.

4. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.