Рішення № 56059144, 17.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2016Справа №910/14022/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Квазар" до 1) Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" "НТК" Інститут монокристалів" Національної академії наук України 2) Національної академії наук України 3) Державна реєстраційна служба України. третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "АТА" третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 2) Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві за участю Прокуратури міста Києва про визнання права власності та скасування державної реєстрації судді: Пукшин Л.Г. - головуючий Головатюк Л.Д. Стасюк С.В. Представники сторін:

від позивачаМихайлов Т.М. - представник за довіреністю № 72/А від 15.02.16; Миронюк В.П. - представник за довіреністю № 245/А від 03.08.15від відповідач-1Радкевич О.І. - керівник; Фесюк С.І. - представник за довіреністю № 161-4Д від 17.02.14від відповідача-2не з'явилисьвід відповідач-3не з'явилисьвід третьої особи-1Арапбаєва Я.В. - представник за довіреністю № 01/16 від 19.01.16від третьої особи-2 від прокуратурине з'явились Греськів І.І. - представник за посвідченням від 05.09.12

В судовому засіданні 17.02.16. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Квазар" до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" "НТК" Інститут монокристалів" Національної академії наук України, Національної академії наук України та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на групу приміщень, що знаходяться в одноповерховій прибудові за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, літ. "А9", скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2013 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.11.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14022/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 06.08.2014.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.08.2014 продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 17.09.2014.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.09.2014 здійснено заміну відповідача-3: реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві на належного відповідача-3: Державну реєстраційну службу України, залучено реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів та відкладено розгляд справи на 15.10.2014.

12.09.2014 через канцелярію суду відповідач-1 надав відзив на позов, в якому зазначив наступне. В оперативному управлінні відповідача-1 перебуває громадський (виробничий) будинок за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька,3 (адміністративно-лабораторний корпус), що підтверджується Постановою Президії НАН від 08.09.2004 № 215 (п.5), Актом про закріплення на правах оперативного управління будівель та споруд відповідно до вимог п.5 Постанови НАН № 215 (в тому числі і будівлі адміністративно-лабораторного корпусу), Формою № 2б(д) «Відомості про нерухоме державне майно за станом на 01.01.2014», Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2014. Відповідач-1 зазначає, що право державної власності на будинок під літ. А9 підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно інд. № 13079053, видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 20.11.2013, власником майна у якому зазначено держава в особі Національної академії наук України. Відповідач-1 зазначає, що під час корпоратизації заводу «Квазар» були допущені суттєві порушення законодавства, зокрема, відсутні протоколи інвентаризаційної комісії про результати інвентаризації, затвердженого державним органом приватизації, відсутні результати інвентаризації, оформлені у встановленому порядку. Вказані порушення були зафіксовані в Акті роботи комісії по перевірці належності майна і території ДП НДІ Мікроприладів від 24.10.2000р., яким також було затверджено перелік будівель і споруд належних відповідачу-1, де серед іншого вказаний адміністративно-лабораторний корпус, загальною площею 9518,4 кв.м.

Крім того, відповідач-1 звертає увагу, що Свідоцтво про колективну власність майна ВАТ «Квазар» від 02.04.1996 р. реєстр. № П-493 і Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу Квазар від 31.03.1994р. не містять переліку майна, яке мало бути передано ВАТ «Квазар». Таким чином, відповідач-1 вважає, що позивачем не надано суду доказів реєстрації права власності саме на спірні приміщення, а отже і доказів виникнення у нього права власності на ці приміщення.

Стосовно посилань позивача на рішення Арбітражного суду м. Києві від 26.06.2001 № 04-1/11-1-6/55 відповідач-1 зазначає, що судом при вирішенні справи № 04-1/11-1-6/55 не було досліджено технічну документацію, на підставі якої видано свідоцтво про право власності на майновий комплекс - 5/100 частин загальною площею 5667,6 кв.м., видане Головним управлінням майна КМДА 25.10.2000р., в результаті чого судом було здійснено хибні висновки щодо ототожнення іншої будівлі під. Літ А9, вказаної у додатку до свідоцтва, із адміністративно-лабораторним корпусом Інституту. Одноповерхова обстройка є невід'ємною частиною адміністративно-лабораторного корпусу, проектувалась та будувалась разом із адміністративно-лабораторним корпусом.

17.09.2014 позивач надав через канцелярію суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що обставини корпоратизації державного підприємства заводу «Квазар» та створення на його базі ВАТ «Квазар» були предметом численних судових розглядів, зокрема, рішенням Вищого арбітражного суду України від 22.05.2000 у справі 3/35 за позовом ДП НДІ Мікроприладів до Міністерства промислової політики України, Фонду державного майна про визнання недійсними наказів Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 500 від 31.03.1994 р, № 730 від 17.05.1994р., № 216 від 18.02.1994 та акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу «Квазар» від 31.03.1994 в задоволенні позову відмовлено. Позивач зазначив, що відповідачем-1 не доведено, які саме об'єкти були передані до відання НАН України, незрозуміло на якій підставі було затверджено «Акт про закріплення на правах оперативного управління будівель та споруд відповідно до вимог п.5 Постанови НАН № 215.

17.09.2014 відповідачем-2 було надано відзив на позов, відповідно до якого відповідач-2 проти позову заперечує з тих підстав, що передача ЦМК ДП «Науково-дослідний інститут мікпроприладів» із сфери управління Міністерства промислової політики у відання НАН України здійснена на виконання Розпорядження КМУ від 11.03.04 № 140-р. у відповідності до чинного законодавства був виданий спільний наказ Міністерства промислової політики України та НАН України від 24.03.04 № 98/135 та підписаний двосторонній Акт приймання-передачі ЦМК ДП НДІ мікроприладів із сфери управління Міністерства промислової політики України у відання НАН України. До відповідача-2 не надходило жодного розпорядчого документу Міністерства щодо вилучення окремо визначеного майна з переданого цілісного майнового комплексу. Відповідач-2 зазначає. Що позивачем не доведено, що свідоцтво про право власності ВАТ «Квазар» на 5/100 частини від майнового комплексу, площею 136734,1 кв.м., площею 6557,6 кв.м., який розташований в м. Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, 1-3 від 25.10.2000р., видавалось саме на одноповерхову обстройку адміністративно-лабораторного корпусу Інституту літ. А9, оскільки не надано технічну документацію до Свідоцтва.

15.10.2014 через канцелярію суду відповідач-3 надав письмовий відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечував, виходячи з наступного. Копії документів, доданих до позовної заяви не підтверджують право власності позивача на спірні приміщення, та є суперечливими за своїм змістом. Крім того, нерухоме майно, зареєстроване за державою складається з об'єктів, які є відмінними від тих, про які заявлено в позові.

Позивач, просить суд визнати за ним право власності на різні об'єкти нерухомого майна по вул. Північно-Сирецька, 3, та, як похідна вимога - скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно та рішення від 19.11.2013 № 8104118 про державну реєстрацію права власності за Державою Україна в особі Національної академії наук України. Разом з тим, копії документів, доданих до позовної заяви, не підтверджують право власності ПАТ «Квазар» на зазначені ним приміщення за зазначеною адресою та є суперечливими за своїм змістом. Свідоцтвом про власність від 02.04.1996, виданим Фондом державного майна України, засвідчується те, що майно акціонерного товариства «Квазар», яке є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства «Квазар», є колективною власністю акціонерів товариства, які придбали акції відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств». Свідоцтвом про право власності на майновий комплекс від 25.10.2000, виданим Головним управлінням комунальної власності Київської міської державної адміністрації, посвідчується, що майновий комплекс, 5/100 частини від майнового комплексу площею 136 734,1 кв.м, площею 6557,6, який розташований в місті Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, будинок № 1-3, дійсно належить відкритому акціонерному товариству «Квазар» на праві колективної власності. До складу комплексу входять 2 будівлі. У цьому свідоцтві зазначений інший номер будинку «№ 1-3», ніж той, про який йдеться у позовній заяві «№ 3». В усіх подальших договорах купівлі-продажу також зазначений будинок № 1-3.

У додатку до даного свідоцтва міститься такий перелік з двох об'єктів нерухомого майна: поліклініка (літера А) площею 3962 кв.м., одноповерхові прибудови, в т.ч. їдальня, прохідна, камера кондиціонування (літери А9, А7) площею 2595,6 кв.м.

У постанові Арбітражного суду м. Києва від 26.06.2014 № 04-1/11-1-6/55, на яку посилається позивач, зазначено, крім іншого, що в склад цілісного майнового комплексу заводу «Квазар» увійшло майно, яке було закріплене за ним на праві оперативного управління.

У договорі про поділ нерухомого майна від 26.12.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В. за № 6248, зазначено, що ВАТ «Квазар» належить 135/1000 часток від майнового комплексу площею 136 734,1 кв.м. При цьому міститься посилання на цілий ряд свідоцтв про право власності ВАТ «Квазар» на об'єкти нерухомого майна по вул. Північно-Сирецькій, 1-3 у м. Києві. Копії даних свідоцтв до позовної заяви не додавались. Разом з тим зазначено, що ВАТ «Квазар», крім іншого, належить 11/1000 часток згідно свідоцтва про право власності, виданого 25.10.2000 Головним управлінням комунальної власності Київської міської державної адміністрації на підставі наказу № 587-в від 16.10.2000 (тоді як до позовної заяви додана копія цього свідоцтва про належність позивачу 5/100 частини від майнового комплексу площею 136 734,1 кв.м, площею 6557,6).

Згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за № 7387, копія якого додана до позову, ВАТ «Квазар» продало нежилі приміщення, що складають 4/100 частини (від нежилих будівель та нежилих приміщень пл. - 21269,20 кв.м.) по вул. Північно-Сирецькій, будинок 1-3. При цьому зазначено, що проданий об'єкт належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 25.10.2000 серії МК № 010003328 виданого 25.10.2000 Головним управлінням комунальної власності Київської міської державної адміністрації на підставі наказу № 587-в від 16.10.2000.

До проданого майна увійшли нежилі приміщення (в літ. «А9») 1-ого поверху загальною площею 875,1 кв.м.

Згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовськийм B.C. за № 4204, копія якого додана до позову, ВАТ «Квазар» продало нежилі приміщення № 11 (в літері А9) 1-ого поверху загальною площею 44,9 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Північно- Сирецька, 3.

При цьому зазначено, що проданий об'єкт належить продавцю на підставі Рішення Господарського суду м. Києва від 05.09.2012 (справа № 5011-66/10421-2012).

Отже, копії документів, доданих до позовної заяви, не підтверджують право власності ПАТ «Квазар» на групу приміщень № 7 загальною площею 16,0 кв.м., групу приміщень № 8 загальною площею 47,2 кв.м, групу приміщень № 9 загальною площею 2,8 кв.м., групу приміщень № 10 загальною площею 22,6 кв.м., що розташовані на першому поверсі одноповерхової прибудови в літері «А9», яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, а також на групу приміщень № 15 загальною площею 70,1 кв.м. та групу приміщень № 16 загальною площею 15,2 кв.м., що розташовані на антресолі першого поверху одноповерхової прибудови в літері «А9», яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3.

Щодо вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2013 № 8104118, відповідач-3 зазначив, що Укрдержреєстр не є належним відповідачем у справі, оскільки суб'єктом, який наділений повноваженнями щодо реєстрації прав на нерухомість є державний реєстратор. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2013 за № 8104118 було прийнято державним реєстратором Укрдержреєстру Мощонською Іриною Володимирівною.

Відповідач-3 зазначив, що заявником було надано всі необхідні документи для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, підстав для відмови у державній реєстрації прав не було, у зв'язку з чим в установленому законодавством порядку державним реєстратором Мощонською Іриною Володимирівною, прийняте рішення про державну реєстрацію прав від 19.11.2013 № 8104118. Крім того, відповідач-3 звернув увагу, що вимога позивача до нього є передчасною, оскільки діючим законодавством України передбачено процедуру скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за заявою встановленої форми та на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.10.2014 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить викласти п.3 прохальної частини позовної заяви в такій редакції: «Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8104118 від 19.112013, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонською Іриною Володимирівною, яким за державною Україна в особі НАН України зареєстровано об'єкт нерухомого майна, а саме - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, загальною площею 27218,3 кв.м. Крім того, позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Мощонську І.В. За результатами розгляду клопотань позивача про залучення до участі у справі іншого відповідача та третьої особи - державного реєстратора суд відмовив в їх задоволенні

Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 12.11.2014 та 26.11.2014.

12.11.2014 позивач надав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що ним надано достатньо доказів, які свідчать про тотожність обстройки до літ. А9 за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька 1-3 та вул. Північно-Сирецька 3. Позивач стверджує, що надані ним докази та доводи вказують про наявність права власності на спірні приміщення через передачу під час корпоратизації у 1994 році усієї обстройкм до літ. А9, а не тільки в частині спірних приміщень. Позивач зазначає, що державним реєстратором в порушення норм ст.. 9 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.12 Порядку державної реєстрації прав та їх обтяжень було прийнято неналежний за формою та змістом, недостовірний документ, а саме витяг без дати з акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу у відання НАН України від 01.06.2004. Крім того, позивач вказує, що державним реєстратором не було встановлено невідповідність між Витягом з акту та технічним паспортом та не враховано записи про накладені арешти. Позивач вказує, що державний реєстратор в порушення п.п. 44, 46 Порядку не витребував документи про прийняття в експлуатацію, присвоєння поштової адреси, право на землю. Позивач зазначає, що оскільки винесене державним реєстратором рішення від 19.11.2013 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 8104118 є протиправним та підлягає скасуванню, то і видане на його виконання Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.11.2013 підлягає скасуванню.

12.11.2014 відповідач-1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що станом на 2004 площа адміністративно-лабораторного корпусу була значно більша, ніж та, право власності на яку оформлено державою в особі НАН України у 2013 році згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.11.2013. Тобто площі належні ПАТ «Квазар» в адміністративно-лабораторному корпусі, при оформленні права власності держави враховані не були. Реєстрацією права власності держави на адміністративно-лабораторний корпус не були порушені права позивача на приміщення, зазначені у свідоцтві про право колективної власності ВАТ «Квазар» на 5/100 частини від майнового комплексу, площею 6557,6 кв.м., який розташований в м. Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, 1-3.

24.11.2014 позивач надав додаткові письмові пояснення по суті спору та документи, що були залучені судом до матеріалів справи.

26.11.2014 відповідач-3 подав клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до Укрдержреєстру на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

У судовому засіданні 26.11.2014 суд задовольнив клопотання відповідача-1 про витребування додаткових доказів та про виклик працівника КП Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна для надання пояснень щодо матеріалів технічної інвентаризації, а також ухвалив призначити розгляд даної справи у колегіальному складі суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 справу № 910/14022/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Грєхова О.А., Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.2014 колегія суддів прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду 21.01.2015.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. у відпустці справу № 910/14022/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Головатюк Л.Д., Стасюк С.В.

У судовому засіданні 11.02.2015 було задоволено заяву прокуратури м. Києва про вступ у справу та оголошено перерву до 25.02.2015 для надання можливості сторонам надати перелік питань, що необхідно винести на вирішення судового експерта.

У судове засідання, призначене на 25.02.2015, з'явились прокурор, представники позивача, відповідача-1 та третьої особи-1.

Представники сторін підтримали клопотання про призначення судової експертизи та підтримали подані через канцелярію суду питання для їх вирішення експертом. Прокурор та представник третьої особи клопотання сторін підтримують.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2015 р. у справі № 910/14022/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Квазар" до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" "НТК" Інститут монокристалів" Національної академії наук України, Національної академії наук України та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участі Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА", Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Прокуратури міста Києва, про визнання права власності та скасування державної реєстрації призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

27.01.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/14022/14 разом з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 5286/15-42 від 25.01.2016р.

Ухвалою суду від 01.02.2016 було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.02.2016.

17.02.2016 через канцелярію суду позивач надав додаткові пояснення з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до яких зазначив, що неможливість надання експертом висновку за деякими питаннями не спростовує надані позивачем аргументи та докази. На думку позивача, висновок експерта дає підстави для твердження про тотожність одноповерхової обстройки за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3 та адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, а також про те, що спірні приміщення є частиною одноповерхової обстройки до адміністративно-лабораторного корпусу літ. А9.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи-1 позовні вимоги підтримали, представники відповідача-1 та прокуратури проти позову заперечували в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

На виконання Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" № 210/93 від 15.06.1993 року, Положення "Про корпоратизації підприємств", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 05.07.1993 року та наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (далі - Мінмашпром України) № 730 від 17.05.1994 року, в результаті корпоратизації Державного підприємства - заводу "Квазар" у 1994 році на його базі було створено Відкрите акціонерне товариство "Квазар", що в подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Квазар» (далі - позивач).

Наказом Мінмашпром України № 500 від 31.03.1994 року було затверджено акт інвентаризації майна та акт оцінки цілісного майнового комплексу заводу "Квазар".

Відповідно до Свідоцтва про власність від 02.04.1996 року, реєстр. № П-493, виданого Фондом державного майна України ВАТ "Квазар", як правонаступнику Державного підприємства "Квазар", майно зазначеного Товариства є колективною власністю акціонерів Товариства, які придбали акції відповідно до Закону України "Про приватизацію державних підприємств".

Згідно переліку об'єктів нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Квазар", вартість яких включена в "Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" станом на 01.03.1994 року, затвердженого Першим заступником Міністра промислової політики 29.02.2000 року, до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Квазар" передано, зокрема, одноповерхову обстройку, в т.ч.: столова, прохідна, камера кондиціювання, 1976 року введення в дію.

На підставі наказу № 975-В від 21.08.2003 року "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна", Головним управлінням комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації було видано Свідоцтво про право власності серії НБ № 010007504, яким посвідчено, що нежилий будинок - виробничий корпус № 3 площею 16578,70 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3 (літ. Л), належить ВАТ "Квазар" на праві колективної власності.

На підставі наказу № 578-В від 16.10.2000 року "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна", Головним управлінням комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації було видано Свідоцтво про право власності серії МК 010003328, яким посвідчено, що майновий комплекс - 5/100 частини від майнового комплексу площею 136734,1 кв.м., площею 6557,6 кв.м. , який розташований в місті Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 належить ВАТ «Квазар» на праві колективної власності. У Свідоцтві зазначено, що до складу комплексу входять 2 будівлі (споруди), зазначені в Додатку. Згідно Додатку до Свідоцтва серії МК 010003328 «Перелік об'єктів нерухомого майна» до складу майнового комплексу площею 6557,6 кв.м. , що складає /100 частини від майнового комплексу площею 136734,1 кв.м., входять такі об'єкти: 1. Поліклініка (літ. А) площею 3962,00 кв.м., 2. Одноповерхові прибудови, в т.ч.: їдальня, прохідна, камера кондиціонування (літери А9, А7) площею 2595,60 кв.м. Вказане свідоцтво було зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації 11.01.2001р. за реєстровим номером № 129з.

На підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 11.08.2004 року № 1086-В, Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.09.2004 року видано Свідоцтво про право власності, яким посвідчено, що нежилий будинок - пункт перекачки соляної кислоти площею 129,70 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вул. Північно-Сирецька, 1-3, належить Відкритому акціонерному товариству "Квазар" на праві колективної власності.

Згідно договору про поділ нерухомого майна, укладеного 26.12.2006 року між ТОВ "ЛВ-Плюс" (Сторона-1), ВАТ "Квазар" (Сторона-2), АТЗТ "Квазар-Мікро" (Сторона-3), ВАТ "Родовід-Банк" (Сторона-4), ТОВ "АТА" (Сторона-5), ДП "КМ Інвестиції Україна" (Сторона-6) і Компанією "КМ SECURE CORP" (Сторона-7), що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом КМНО Черенцевим В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 6248, сторони цього договору є співвласниками об'єкту нерухомого майна, яким є нежилий будинок та нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, будинок № 1-3 (п. 1.). З метою припинення права спільної часткової власності на об'єкт, сторони цього правочину, дійшли згоди про його поділ, при чому, у п. 10.2 вказаного Договору № 6248 сторони визначили, що ВАТ "Квазар" набуває право власності на окремі індивідуально визначені об'єкти нерухомості - нежилий будинок-корпус модуль (торговий павільйон) в літері Н, загальною площею 435,3 кв.м., нежилий будинок - пункт перекачки соляної кислоти в літері О, загальною площею 129,7 кв.м., нежилі приміщення (поліклініка) в літері А, загальною площею 2672,8 кв.м., нежилі приміщення одноповерхової прибудови в т.ч. ідальня, прохідна, камера кондиціонування в літері А9, А7, загальною площею 1452,7 кв.м., нежилий будинок - виробничий корпус № 3 в літері Д, загальною площею 16578,7 кв.м. Загальна площа нежилого будинку та нежилих приміщень становить 21269,2 кв.м.

Реєстраційним посвідченням № 024986, виданим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна посвідчено, що нежилі будівлі та нежилі приміщення загальною площею 21269,2 кв.м., які розташовані в м. Києві по вул. Північно-Сирецькій, 1-3, зареєстровані за ВАТ "Квазар" на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 25.10.2000 року, свідоцтва про право власності від 09.09.2003 року, свідоцтва про право власності від 02.03.2004 року, свідоцтва про право власності від 15.09.2004 року та договору про поділ нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.12.2006 року за реєстровим №6248 та записано в реєстрову книгу за реєстровим № 129-з від 27.01.2007 року.

Розпорядженням Подільської районної в м. Києві Державної адміністрації № 635 від 12.07.2011 року будівлі літ. "А9" разом з прибудовами було присвоєно поштову адресу: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 08.09.2004р. Президією Національної академії наук України було прийнято постанову №215 «Про питання діяльності Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України», якою вирішено у зв'язку з прийняттям Державного підприємства «Інститут мікроприладів» (далі - ДП ІМП, відповідач-1) в складі Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» до відання НАН України віднести зазначене підприємство до Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України. Встановити, що зазначене підприємство діє на засадах повного госпрозрахунку; закріпити на правах оперативного управління майно та земельні ділянки, що знаходяться на балансі ДП ІМП НТК «Інститут монокристалів» НАН України; визначити місцезнаходження інституту за адресою: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3.

В подальшому було складено Акт про закріплення на правах оперативного управління згідно з даними бухгалтерського обліку будівель, споруд, передавальних пристроїв та обладнання за ДП ІМП НТК «Інститут монокристалів» НАН України, в якому серед іншого значиться адміністративно-лабораторний корпус балансовою вартістю 2646565 грн. (номер 99705).

15.11.2013 було проведено державну реєстрацію права власності за Державою Україна в особі Національної академії наук України (форма власності - державна) на нежитлові будівлі загальною площею 27 218,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1, а.с. 24).

20.11.2013 було видано Свідоцтво про право власності на вищевказане нерухоме майно (т. 1, а.с. 23), в якому зазначено такі відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна: літ. Х - лабораторно-виробничий корпус загальною площею 19093,1 кв.м., літ. А9 - адміністративно-лабораторний корпус загальною площею 6178,4 кв.м., літ. Ф - побутові приміщення загальною площею 1946,8 кв.м.

Нежитлові будівлі загальною площею 27 218,3 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, перебувають на балансі відповідача-1 та передані йому в оперативне управління, про що 27.11.2013 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1, а.с. 247).

Таким чином, позивач вважає, що право власності на належне йому нерухоме майно (група приміщень № 7 загальною площею 16,0 кв.м., група приміщень № 8 загальною площею 47,2 кв.м. група приміщень № 9 загальною площею 2,8 кв.м. група приміщень № 10 загальною площею 22,6 кв.м., що розташовані на першому поверсі одноповерхової прибудови в літ. А9 та група приміщень № 15 загальною площею 7,1 кв.м., група приміщень № 16 загальною площею 15,2 кв.м., що розташовані на антресолі першого поверху одноповерхової прибудови в літ. А9, за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3) безпідставно було зареєстроване за державою в особі відповідача-2 та передано в оперативне управління відповідача-1. У зв'язку з викладеним, позивач просить визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8104118 від 19.112013, яким за державною Україна в особі НАН України зареєстровано об'єкт нерухомого майна, а саме - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, загальною площею 27218,3 кв.м., а також скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.11.2013.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Квазар» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Для встановлення всіх обставин, які мають значення для справи, з метою їх подальшої юридичної оцінки, зокрема щодо правового статусу спірного нерухомого майна, тотожності чи відмінності приміщень, право власності на які у 2001 р. було зареєстровано за ВАТ "Квазар", а у 2013 р. - за державою в особі відповідача-2, виникла необхідність у проведенні судової експертизи.

На вирішення експертів судом було поставлено наступні питання:

1. Які приміщення одноповерхової обстройки, зазначеної у Додатку до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" "Відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.03.1994 року у м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3" під порядковим номером 65 (інвентарний №99706), ввійшли до складу цілісного майнового комплексу ВАТ "Квазар" в процесі корпоратизації заводу "Квазар", яка їх площа та якими документами це підтверджується?

2. Чи є тотожними об'єктами нерухомого майна обстройка до адміністративно-лабораторного корпусу під літерою А9 Державного підприємства "Науково дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України (адреса розташування: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3) і одноповерхова обстройка, вказана у Додатку до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" "Відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.03.1994 року у м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3" під порядковим номером 65 (інвентарний №99706)?

3. На підставі яких документів:

а) завод "Квазар" вказує адресу місцезнаходження вул. Північно-Сирецька, 1;

б) ВАТ "Квазар" на момент приватизації вказує адресу місцезнаходження вул. Північно- Сирецька, 1-3;

в) ПАТ "Квазар" на даний момент вказує адресу місцезнаходження вул. Північно-Сирецька, 3.

4. Якими фінансово-бухгалтерськими документами підтверджується передання адміністративно-лабораторного корпусу Державного підприємства "Науково дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України у відання НАН України?

5. Чи відображались в бухгалтерському обліку Інституту мікроприладів як дві окремі одиниці основних фондів адміністративно-лабораторний корпус літ. А9 і обстройка до адміністративно-лабораторного корпусу під літерою А9 (адреса розташування: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3)? Чи площа обстройки враховувалась у площу адміністративно-лабораторного корпусу під літерою А9 станом на 01.04.2004 року?

6. Чи є частиною одноповерхової обстройки до адміністративно-лабораторного комплексу літ. А9 за адресою Північно-Сирецька 3 (1-3) спірні приміщення: групи приміщень № 7 загальною площею 16,0 кв.м., група приміщень № 8 загальною площею 47,2 кв. м., група приміщень № 9 загальною площею 2,8 кв. м, група приміщень № 10 загальною площею 22,6 кв. м. першого поверху, а також групи приміщень № 15 і № 16 антресолі першого поверху загальною площею 85,3 кв. м., розташовані у будівлі за літ. "А9", яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька 3 (1-3)?

7. Чи мала одноповерхова обстройка до адміністративно-лабораторного корпусу літ А9 поштову адресу вул. Північно-Сирецька 1-3 до присвоєння адреси вул. Північно-Сирецька 3 розпорядженням Подільської РДА № 635 від 12.07.2011?

За результатами проведеної у справі судової експертизи було складено Висновок експерта № 5286/15-42 від 25.01.2016., яким на поставлені судом питання надано наступні відповіді.

1. Встановити, які приміщення одноповерхової обстройки, зазначеної у додатку до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" «Відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.03.1994 року у м. Києві, вул. Північно-Сирецька, 1- 3» під порядковим номером 65 (інвентарний номер №99706), ввійшли до складу цілісного майнового комплексу ВАТ "Квазар" в процесі корпоратизації заводу "Квазар", яка їх площа не вбачається можливим, оскільки:

- у Додатку до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу завод) "Квазар" "Відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.03.1994 року у м. Києві, вул. Північно-Сирецька, 1-3" не зазначено найменування та площа приміщень, що входять до одноповерхової обстройки під порядковим номером 65 (інвентарний номер №99706);

- в інвентарній картці №14875 обліку основних засобів (том 2 а.с. 199) по одноповерховій обстройці до AJIK інвентарний номер 99706 зазначено лише окремі площі без нумерації приміщень відповідно до матеріалів БТІ, а їх загальна сума перевищує площу одноповерхової обстройки літ. А9 до адміністративно-лабораторного корпусу, зазначеної в матеріалах БТІ (том 2 а.с.188-198, том 3 а.с.94-103);

- у додатку до Договору КПП-118 (том 2 а.с.200-203) "Експлікація будівель та споруд, що є колективною власністю акціонерів ВАТ «Квазар» зазначено одноповерхову обстройку 1976 року побудови площею забудови та площею будівлі/споруди 3100 м2, що перевищує площу забудови одноповерхової обстройки згідно плану одноповерхової обстройки від 01.02.2000 літ. А9 БТІ (том 3 а.с.70) та робочих креслень - монтажна схема плит перекриття одноповерхової обстройки (том 3 а.с.15). Креслення проектної документації одноповерхової обстройки із планами приміщень та їх експлікацією в матеріалах справи відсутні;

- посилання на матеріали технічної інвентаризації чи інші плани з експлікацією приміщень до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" "Відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.03.1994 року у м. Києві, вул. Північно-Сирецька, 1-3", додатку до Договору КПП-118 від 05.05.1996 купівлі- продажу повного Пакету акцій, що належить державі у майні відкритого акціонерного товариства "Квазар" на підставі яких можливо було б встановити, які приміщення та якої площі увійшли до одноповерхової обстройки відсутні.

На підставі наявних матеріалів технічної інвентаризації можливо зазначити, що відповідно до Реєстраційного посвідчення від 11.01.2001 за ВАТ "Квазар" на праві колективної власності були зареєстровані наступні приміщення одноповерхової обстройки літ. А9:

- приміщення № 1 групи приміщень №2 - їдальня площею 542,9 м2;

- приміщення № 1 групи приміщень № 1 - тамбур площею 18,8 м ;

- приміщення № 1 групи приміщень №1 - прохідна площею 1450,0 кв.м. (до поділу на №1 та №1а площею відповідно 850 м.кв. та 600 м.кв.);

- приміщення № 2 групи приміщень №1 - підсобне площею 6,3 кв.м. Разом по частині одноповерхової "обстройки" літери А9 - 2018,0 кв.м

2. Визначити, чи є тотожними об'єктами нерухомого майна обстройка до адміністративно-лабораторного корпусу під літерою А9 (приміщення №7 площею 16,0 м2, №8 площею 47,2 м2, №9 площею 2,8 м2, №10 площею 22,6 м2 першого поверху та №15 площею 70,1 м2, №16 площею 15,2 м2 антресолі першого поверху) Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України (адреса розташування: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3) і одноповерхова обстройка, вказана у додатку до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" "Відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.03.1994 року у м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3" під порядковим номером 65 (інвентарний №99706) не можливо.

4. Встановити чи враховувалась площа обстройки у площу адміністративно-лабораторного корпусу піл літерою А9 станом на 01.04.2004 не вбачається можливим, оскільки в наданих на дослідження матеріалах відсутні матеріали технічної інвентаризації на адміністративно-лабораторний корпус станом на 01.04.2004 або до цієї дати з послідуючими відмітками про поточну інвентаризацію, на підставі яких можливо було б встановити чи враховувалась станом на 01.04.2004 площа обстройки у площу адміністративно-лабораторного корпусу. По інвентарній картці №1 обліку основних засобів (том 2 а.с.218) в графі якої "предприятие, организация" зазначено «ГП НИИ МП" адміністративно - лабораторний корпус включає площу одноповерхової обстройки літ. А9 .

6. Відображенні в матеріалах технічної інвентаризації спірні приміщення: групи приміщень №7 загальною площею 16,0 м.кв. , група приміщень № 8 загальною площею 47,2 м.кв., група приміщень № 9 загальною площею 2,8 м.кв. , група приміщень №10 загальною площею 22,6 м.вв. першого поверху, а також групи приміщень № 15 і № 16 антресолі першого поверху загальною площею 85,3 м2 в будівлі літера А9, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька 3 (1-3), є частиною внутрішнього об'єму одноповерхової обстройки (вбудованими приміщеннями), а тому є частиною одноповерхової обстройки до адміністративно-лабораторного комплексу літ. А9 за адресою Північно-Сирецька, 3 (1-3).

Крім того, експертом зазначено, що питання № 3 та № 7 не відноситься до компетенції експертів інституту, в тому числі експертів будівельників. Питання № 4 та частина 1 питання № 5 не відноситься до компетенції експертів будівельників.

Колегія суддів приймає до уваги висновки експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи № 5286/15-42 від 25.01.2016р., проведеної Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз, оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, суд зазначає, що проведення судової експертизи було доручено державній спеціалізованій установі чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до приписів ст.ст. 317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Наразі, ст.321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів дослідила матеріали справи, надала оцінку поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи обставини викладені у висновку судового експерта, дійшла висновку про законність та правомірність набуття Державою в особі відповідача-2 права власності на спірні приміщення - групи приміщень №7 загальною площею 16,0 м.кв. , група приміщень № 8 загальною площею 47,2 м.кв., група приміщень № 9 загальною площею 2,8 м.кв. , група приміщень №10 загальною площею 22,6 м.вв. першого поверху, а також групи приміщень № 15 і № 16 антресолі першого поверху загальною площею 85,3 м.кв. в будівлі літера А9, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька 3, а отже підстави для визнання права власності на спірні приміщення за позивачем відсутні.

Посилання позивача на постанову Арбітражного суду м. Києва від 26.06.2001 (в порядку нагляду) у справі № 04-1/11-1-6/55 за позовом ВАТ «Квазар» до ТОВ «АТА», ДП «НДІ Мікроприладів» НАН України про повернення нерухомого майна та визнання недійсним договору як на доказ встановлення судами факту належності спірних приміщень на праві власності позивачу, не приймається судом оскільки вказане судове рішення не містить жодних посилань на технічну документацію, не зазначено інші характеристики «одноповерхової обстройки», зокрема, приміщення, що входять до її складу, їх площа.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення Господарського суду м. Києва від 05.09.2012 у справі № 5011-66/10421-2012 за позовом ПАТ «Квазар» до ТОВ «АТА», третя особа Державне підприємство "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України, яким було визнано право власності ПАТ «Квазар» на частину одноповерхової прибудови 1-го поверху приміщення № 11 (в літері А9), загальною площею 44,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька 3 і на яке також посилався позивач, було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015 та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

З матеріалів справи, зокрема, копії технічних документів з інвентаризаційної справи БТІ, що виконані станом на 2000 і 2010 рік (т. 3, аркуші справи 61-73), вбачається, що до складу нежитлових будівель по вул. Північно-Сирецькій, 3 у м. Києві, загальною площею 27 218,3 кв. м. входять групи приміщень №№7-10 першого поверху та групи приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9".

В обґрунтування позовних вимог позивач, серед іншого, посилається на Свідоцтво про власність від 02.04.1996р.; додаток до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" - Відомість розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв заводу "Квазар" станом на 01.03.1994р. по вул. Північно-Сирецька, 1-3 та витяг з неї - Перелік об'єктів нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Квазар".

В результаті дослідження вказаних документів суд дійшов висновку, що вони не можуть вважатись належними та достатніми доказами права власності позивача на спірні приміщення. Так, Свідоцтво про власність від 02.04.1996р. реєстр. № П-493 і Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу «Квазар» від 31.03.1994 не містять переліку майна, яке передавалось ВАТ «Квазар».

Додаток до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" - Відомість розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв заводу "Квазар" станом на 01.03.1994р містить перелік майна, в якому відображено порядковий номер, інвентарний номер, назву об'єкта, рік введення в експлуатацію та його вартість. У відомості зазначено про одноповерхову обстройку, введену в експлуатацію 1976 року, однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, територія Київського науково-виробничого об'єднання «Мікропроцесор», до якого на початку 1990 років входили і позивач і відповідач-1, становила десятки гектарів, на яких було розміщено значну кількість об'єктів (в т.ч. одноповерхова прибудова), що мали декілька корпусів, розташованих за однією (спільною) адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3. Тобто, з наданих документів неможливо встановити, до якого саме корпусу належала одноповерхова обстройка адміністративно-лабораторного корпусу інституту.

В матеріалах справи наявний лист Держаного комітету промислової політики України №15/2-2-340 від 02.07.2001р., адресований Київській міській державній адміністрації та Головному управлінню з питань майна, в якому зазначено про те, що листом від 13.07.2000р. за №12/1-6-193 Держпромполітики був відкликаний Перелік об'єктів нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Квазар», вартість яких включена в «Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу «Квазар», складений на основі додатку до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу «Квазар» - «Відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв станом на 01.03.1994р., м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3», оскільки майно Держпромполітики безпосередньо акціонерному товариству «Квазар» не передавалося. Таким чином, право власності ВАТ «Квазар» на майновий комплекс, розташований за адресою: вул. Північно-Сирецька, 1-3 у Шевченківському районі наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №587-В було оформлене 16.10.2000р. без врахування листа Держпромполітики про відкликання Переліку об'єктів нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Квазар».

Крім того, як зазначено у Висновку судової будівельно - технічної експертизи № 5286/15-42 від 25.01.2016р., посилання на матеріали технічної інвентаризації чи інші плани з експлікацією приміщень в додатку до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу «Казар» - Відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв заводу "Квазар" станом на 01.03.1994р відсутні.

В той же час, в Акті приймання передачі цілісного майнового комплексу ДП «НДІ мікроприладів» із сфери управління Міністерства промислової політики України у відання Національної академії наук України від 01.06.2004 року {т.2 а.с. 211-213) зазнчено, що розглянувши матеріали позачергової інвентаризації згідно наказу по ДП «НДІ МП» № 38 від 26.03.2004 р. станом на 01.04.2004 року комісія підтверджує, що оціночна вартість майна згідно з передаточним балансом і документацією про результати інвентаризації становить 31 806 тис. грн. Склад переданого цілісного майнового комплексу відображений у матеріалах вказаної позачергової інвентаризації.

Наказом ДП «НДІ МП» № 38 від 26.03.2004 р Про проведення позачергової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, основних засобів (т.2 а.с. 214-217), передбачено, що при проведенні інвентаризації основних засобів комісія в обов'язковому порядку проведе огляд об'єктів та інших засобів в натурі і занесе в інвентаризаційні описи повне найменування, інвентарні номери (п. 11 Наказу)..

Згідно інвентарної картки обліку основних засобів - адміністративно-лабораторного корпусу по вул.. Північно-Сирецькій,3, інвентарний №99705 (т.2 а.с. 218), його площа станом на 01.01.2004 р. складала 9518,4 кв. м. Інвентарна картка також містить опис об'єкта, де зазначено, що до складу адміністративно-лабораторного корпусу входить прохідна, камера кондиціонування та столова. Станом на 01.01.2004 року балансова вартість адміністративно-лабораторного корпусу становила 2 646 565 грн.

За результатами інвентаризації комісією ДП «НДІ МП» було підписано Акт, де вартість цілісного майнового комплексу підприємства встановлена у розмірі 31 808 000 грн. Додатком до акту інвентаризації є Відомість бухгалтерського обліку будівель, споруд, передавальних пристроїв та обладнання, які знаходяться на балансі ДП НДІ МП станом на 01.04.2004 року, де під номером 1 у списку вказується адміністративно-лабораторний корпус, інвентарний № 99705, балансовою вартістю 2 646 565 грн.

Таким чином, станом на 2004 рік площа адміністративно-лабораторного корпусу була значно більша, ніж та, право власності на яку оформлено державою в особі НАН України у 2013 році згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 13079053, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 20.11.2013 p. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що площі, належні ПАТ «Квазар» в адміністративно-лабораторному корпусі, при оформленні права власності держави враховані не були.

Про вказане також свідчить Лист ФДМУ № 10-15-15332 від 11.11.2014, згідно якого станом на 11.11.2014 у Єдиному реєстрі об'єктів державної власності обліковується нерухоме державне майно «адміністративно-лабораторний корпус» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Північно-Сирецька,3) загальною площею 6178,4 кв.м., яке перебуває на балансі ДП «НДІ мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України. Разом з тим ФДМУ у зазначеному листі вказує, що за період з 01.10.2006 по 01.04.2014 НАН України до Реєстру подавались відомості щодо зазначеного майна загальною площею 9518,4 кв.м.

В ст. 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки наведені в ст. 22 Господарського кодексу України, згідно з ч.5 якої держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Таким чином, реєстрацією права власності за Державою в особі відповідача-2 на адміністративно лабораторний корпус не були порушені права позивача на приміщення, зазначені у Свідоцтві про право власності ВАТ «Квазар» на 5/100 частини від майнового комплексу, площею 6557,6 кв. м., який розташований в місті Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, 1-3, серії МК № 010003328 від 25.10.2000 року. Адже з переліку об'єктів нерухомого майна, що є додатком до свідоцтва МК № 010003328 від 25.10.2000, вбачається, що позивачу на праві колективної власності належать приміщення одноповерхових прибудов, в т.ч. їдальня, прохідна, камера кондиціонування (літери А9, А7) загальною площею 2595,60 кв.м., що жодним чином не виключає належність державі в особі Національної академії наук України права власності на Адміністративно-лабораторний корпус (літ. А9) загальною площею 6178,4 кв.м. , до якої увійшли і спірні приміщення (групи приміщень №№7-10 першого поверху та групи приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9".).

Крім того, як зазначено у Висновку судової будівельно - технічної експертизи № 5286/15-42 від 25.01.2016р. на підставі наявних матеріалів технічної інвентаризації можливо зазначити, що відповідно до Реєстраційного посвідчення від 11.01.2001 за ВАТ «Квазар» на праві колективної власності були зареєстровані наступні приміщення одноповерхової обстройки літ. А9:

- приміщення № 1 групи приміщень №2 - їдальня площею 542,9 м2;

- приміщення № 1 групи приміщень № 1 - тамбур площею 18,8 м ;

- приміщення № 1 групи приміщень №1 - прохідна площею 1450,0 кв.м. (до поділу на №1 та №1а площею відповідно 850 м.кв. та 600 м.кв.);

- приміщення № 2 групи приміщень №1 - підсобне площею 6,3 кв.м. Разом по частині одноповерхової "обстройки" літери А9 - 2018,0 кв.м

Разом по частині одноповерхової обстройки літ. А9 - 2018,0 кв.м.

Судовим експертом у висновку № 5286/15-42 від 25.01.2016р зазначено, що відображенні в матеріалах технічної інвентаризації спірні приміщення: групи приміщень №7 загальною площею 16,0 м.кв. , група приміщень № 8 загальною площею 47,2 м.кв., група приміщень № 9 загальною площею 2,8 м.кв. , група приміщень №10 загальною площею 22,6 м.вв. першого поверху, а також групи приміщень № 15 і № 16 антресолі першого поверху загальною площею 85,3 м2 в будівлі літера А9, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька 3 (1-3), є частиною внутрішнього об'єму одноповерхової обстройки (вбудованими приміщеннями), а тому є частиною одноповерхової обстройки до адміністративно-лабораторного комплексу літ. А9 за адресою Північно-Сирецька, 3 (1-3).

Разом з тим, в інвентарній картці № 1 обліку основних засобів (т.2, а.с. 218), в графі якої «предприятие, организация» зазначено «ГП НИИ МП» по адміністративно-лабораторному корпусу по вул. Північно-Сирецька, 3 площею 9518,4 кв.м. інвентарний номер 99705.

Площа адміністративно-лабораторного корпусу літ. А9 без приміщень одноповерхової обстройки згідно матеріалів БТІ від 28.10.2013 складає 6004,5 кв.м., що менше на 3500 кв.м. від площі корпусу, зазначеної в інвентарній картці № 1 обліку основних засобів. Крім того, в інвентарній картці по технічній характеристиці адміністративно-лабораторного корпусу зазначено, що корпус включає прохідну, їдальню. Отже, по інвентарній картці № 1 обліку основних засобів в графі якої «предприятие, организация» зазначено «ГП НИИ МП» адміністративно-лабораторний корпус включає площу одноповерхової обстройки літ. А9.

Суд зазначає, що необхідною умовою для захисту порушеного права в порядку статті 392 ЦК України є наявність права власності на момент звернення з позовом. В силу положень ст. 392 Цивільного кодексу України, позов про визнання права власності є речово-правовим, і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна.

В даному випадку лише відповідач-2 (а не позивач) надав докази наявності у нього права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, зокрема, свідоцтво на право власності від 20.11.2013 інд. № 13079053, витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.11.2013 інд. № 13079142, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2014 про право оперативного управляння спірним майном відповідачем-1, матеріали технічної інвентаризації (технічний паспорт виготовлений 23.03.2011).

Відповідач не надав доказів недійсності вказаних правовстановлюючих документів, рівно як і доказів свого права власності на спірне майно.

Оскільки, судом не встановлено наявності підстав для задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на спірні об'єкти (групу приміщень № 7 загальною площею 16,0 кв.м., групу приміщень № 8 загальною площею 47,2 кв.м, групу приміщень № 9 загальною площею 2,8 кв.м., групу приміщень № 10 загальною площею 22,6 кв.м., що розташовані на першому поверсі одноповерхової прибудови в літері «А9», яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, а також на групу приміщень № 15 загальною площею 70,1 кв.м. та групу приміщень № 16 загальною площею 15,2 кв.м., що розташовані на антресолі першого поверху одноповерхової прибудови в літері «А9», яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3), то і підстави для задоволення позову в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень інд. № 8104118 від 19.11.2013 та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно інд. № 13079053 від 20.11.2013 також відсутні.

Судом не встановлено підстав для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень інд. № 8104118 від 19.11.2013, оскільки заявником (відповідачем-2) було надано всі необхідні документи для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, підстав для відмови, передбачених ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судом не встановлено.

Крім того, стосовно клопотання відповідача-3 про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до Укрдержреєстру (про скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 8104118 від 19.112013) на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст.3, 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Колегія суддів зважає на те, що суть позову ПАТ «Квазар» зводиться до захисту права власності позивача, тобто до питання набуття, реалізації та припинення права власності, одним з етапів якого є реєстрація права власності на нерухоме майно.

Отже, спір у цій справі є спором про право, який виникає з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, у зв'язку з чим та з урахуванням приписів ст.ст.1, 12 ГПК України, суд вважає помилковим позицію відповідача-3 що зазначені вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, зважаючи на те, що публічно-правовий спір відсутній.

Аналогічна позиція викладена в постанові ВГСУ від 13 липня 2015 року у справі № 916/4392/14.

Стосовно вимог про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно інд. № 13079053 від 20.11.2013 суд зазначає, що вказана вимога позивача не може бути задоволена ще й з огляду на те, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно не може виступати предметом спору, оскільки не має статусу акта державного чи іншого органу.

Згідно з п. 1 Роз'яснень президії Вищого Арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні;

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Враховуючи, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно інд. № 13079053 від 20.11.2013 фактично само по собі не породжує правових наслідків, тобто не є правовстановлюючим документом, а є лише юридичною формою закріплення рішення щодо визнання за Державою в особі відповідача-2 права власності на спірне майно, вимоги про скасування такого документу не можуть розглядатися судом.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не подано належних доказів в підтвердження обставин, що підлягають обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про визнання права власності, тому суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Квазар» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.02.2016

Судді Л.Г. Пукшин - головуючий

Л.Д. Головатюк

С.В. Стасюк