Рішення № 56059100, 16.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016Справа №910/31787/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «АХА Страхування» доТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»провідшкодування шкоди в сумі 12 435,64 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - Сидорук Н.В., представник за довіреністю;від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 12 435,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38.

Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача по справі.

На призначені судові засідання 26.01.2016, 16.02.2016 представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, про дату та час проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні в матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 28.12.2015, 01.02.2015.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору та зважаючи на те, що суд не знайшов підстав для відкладення розгляду справи, відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2015 у м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля "Toyota" (д.н. НОМЕР_1), під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля "FORD" (д.н. НОМЕР_2) під керуванням водія ОСОБА_4

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю "Toyota" (д.н. НОМЕР_1), який був застрахований у приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту від 05.02.2015 №27555а5лв/лч.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 05.02.2015 №27555а5лв/лч на підставі заяви розрахунку суми страхового відшкодування, а також на підставі страхового акту від 09.07.2015 №1.003.15.09191/VESKO15227 ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 12 435,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.07.2015 №184 729.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Предметом даного спору є зворотна вимога страховика до особи, відповідальної за завдану шкоду, про стягнення компенсації страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику за договором добровільного страхування.

Як встановлено судом, на час скоєння вищевказаної ДТП (21.06.2015) цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "FORD" (д.н. НОМЕР_2) ОСОБА_4 за шкоду, завдану майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля "FORD", була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АІ/3379687 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АІ/3379687 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "FORD" (д.н. НОМЕР_2), на час спірної ДТП.

Дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом).

Суд визнає Європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.

Так, з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Так, відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються із п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.

На виконання Закону України від 17.02.2011, Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до вказаної вище Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.

Як вбачається із повідомлення про ДТП від 21.06.2015, воно заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми.

Із даного євпропротоколу вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась 21.06.2015 о 14:30 год. у м. Києві, внаслідок того, що автомобіль "FORD" (д.н. НОМЕР_2) під керуванням водія ОСОБА_4 під час руху заднім ходом здійснив наїзд на припаркований автомобіль "Toyota" (д.н. НОМЕР_1). Схема дорожньо-транспортної пригоди та обставини при яких вона мала місце, а саме наїзд на автомобіль, що стоїть, не викликає сумнівів щодо вини водія автомобіля "FORD" (д.н. НОМЕР_2), ОСОБА_4 в ДТП.

Судом встановлено, що повідомлення містить наступну інформацію:

- відповідно до п. 7.1 Інструкції - повідомлення містить фактичну дату та час настання

ДТП, місце ДТП (п. 1, 2 Повідомлення);

- пункт 8 заповнений згідно з даними Сертифікату страхування. Поле «так» пункту 8 «чи покриває поліс шкоду транспортному засобу?» позначається знаком «х» за наявності договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО) (п. 7.6 Інструкції).

- з європротоколу вбачається, що водіями у п. 13 було вказано розташування автомобілів та напрямок руху транспортних засобів, а також визначено місце пошкодження транспортного засобу.

- відповідно до п. 7.9 Інструкції, в Повідомленні стисло зазначаються видимі пошкодження кожного транспортного засобу, що й було зроблено водіями. Так, у пункті 11 європротоколу зазначені видимі пошкодження транспортного засобу "Toyota", д.н. НОМЕР_1 (бампер «передній»).

- У п. 14 європротоколу водій ОСОБА_4 визнав себе винним.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) від 21.06.2015 та схеми, ДТП відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху.

Отже, Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.

Суд за змістом європротоколу встановив обставини скоєння ДТП та особу, відповідальну за заподіяну шкоду.

Отже, дослідивши пункти европротоколу, які заповненні учасниками дорожньо-транспортної пригоди та містять інформацію про вказану подію, суд дійшов висновку про наявність страхового випадку.

З урахуванням змісту ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися судом у кожному конкретному випадку.

Суд також, встановив, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.

Згідно ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АІ/3379687 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "FORD" (д.н. НОМЕР_2), на час спірної ДТП.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 26.2 договору добровільного страхування розмір завданих збитків визначається Страховиком на підставі документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених абро викрадених складових частин чи в цілому об'єкта страхування (дефектної відомості, авто товарознавчої експертизи, акту огляду ТЗ); документа складеного компетентними органами, про обставини, час та місце страхового випадку з зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об'єкта страхування та його частин; документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо).

З матеріалів справи вбачається, що вартість матеріального збитку відповідно до виставленого рахунку-фактура №ДМ00014964 від 08.07.2015та акта виконаних робіт №25757 від 28.07.2015 складає 12 435,64 грн.

При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, є акт виконаних робіт. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжне доручення (інший документ, який підтверджує факт перерахування коштів на відновлювальний ремонт).

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля "Toyota" (д.н. НОМЕР_1), склав 12 435,64 грн., відповідно до акта виконаних робіт №25757 від 28.07.2015. Факт виплати позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, страхового відшкодування в розмірі 12 435,64 грн. суду також доведений (підтверджується платіжним дорученням №184 729 від 10.07.2015).

Також, на підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля "Toyota" (д.н. НОМЕР_1) позивачем надано суду Звіт про визначення вартості матеріального збитку №1267/15 складений 02.07.2015, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля "Toyota" (д.н. НОМЕР_1) у результаті його пошкодження при ДТП складає 15 813,38 грн., при коефіцієнті фізичного зносу 0,00 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Разом з тим, суд вказує, що звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. До того ж, Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу.

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи у позивача виникло право вимоги до відповідача в розмірі 12 435,64 коп.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АІ/3379687 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача (12 435,64 грн.), з урахуванням того, франшиза за полісом №АІ/3379687дорівнює 0,00 грн. тобто відповідач повинен відшкодувати позивачу 12 435,64 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню судом повністю в заявленій позивачем сумі 12 435,64 грн.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38, ідентифікаційний код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, ідентифікаційний код 20474912) 12 435 (дванадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 64 коп. страхового відшкодування, а також 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.02.2016

Суддя І.І. Борисенко