Рішення № 56059015, 18.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016Справа №910/32300/15

За позовом Приватного підприємства "Строитель - 7"

до Державного підприємства "Судовий будівельно-експертний центр"

про стягнення 1 984 054, 93 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Ципляк П.С.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Строитель - 7" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Судовий будівельно-експертний центр" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 984 054, 93 грн., у тому числі: 1 081 103, 32 грн. - основний борг, 840 129, 14 грн. - інфляційні втрати, 62 822, 47 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 1015-2013 від 15.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.01.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано виконати вимоги суду.

20.01.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, у якому просив суд відкласти розгляд даної справи у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника через участь в іншій судовій справі.

21.01.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав заперечення проти позову, в яких визнав суму основного боргу, проте, заперечував проти нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки невиконання відповідачем грошового зобов'язання мало місце через ненадання позивачем нових банківських реквізитів для сплати грошових коштів.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

10.02.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у справі № 910/32300/15 до вирішення Господарським судом Донецької області справи № 905/309/16 за позовом Державного підприємства "Судовий будівельно-експертний центр" до Приватного підприємства "Строитель - 7" про визнання недійсним договору.

12.02.2015 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав письмові пояснення до позовної заяви, в яких зазначає, що відсутні правові підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 905/309/16, оскільки за результатами виконання договору підряду № 1015-2013 від 15.10.2013 між сторонами підписано шість актів прийняття виконаних будівельних робіт на загальну суму 1 138 003, 49 грн., що повністю відповідає вартості будівельно-монтажних робіт, узгодженій в п. 2.1. договору; підписані сторонами акти за формою № КБ-2в містять посилання на локальний кошторис, а також детальний опис всіх виконаних робіт, тому відсутні правові підстави для визнання договору недійсним.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав додаткові письмові пояснення до позовної заяви, в яких зазначає, що твердження відповідача про ненадання позивачем нових банківських реквізитів для сплати грошових коштів не відповідає дійсності, оскільки банківські реквізити позивача зазначено у договорі підряду № 1015-2013 від 15.10.2013, а також у додатковій угоді № 1 від 01.12.2013 - р/р 26002962489610 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, які є актуальними на даний час.

Також, представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як роз'яснено пунктом 3.16. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Оскільки судом не встановлено неможливості самостійно встановити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі до вирішення справи № 905/309/16, відтак, суд визнає подане клопотання необґрунтованим, відповідно у його задоволенні відмовляє.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.02.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2013 між Державним підприємством "Судовий будівельно-експертний центр" (далі - генпідрядник) та Приватним підприємством "Строитель - 7" (далі - підрядник) укладено договір підряду № 1015-2013, умовами якого передбачено, що підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи, визначені у проектно-кошторисній документації та даному договорі на умовах та в строк, передбачені даним договором, у будівлі, вказаній генпідрядником, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити роботи підрядника відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість будівельно-монтажних робіт по даному договору складає 4 000 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 666 666, 67 грн.

Згідно п. 3.1. договору, підрядник виконує всі передбачені даним договором будівельно-монтажні роботи у строк до 31.12.2013 включно. Договір вступає в силу з дня підписання даного договору сторонами та затвердження і підписання проектно-кошторисної документації. Підрядник має право достроково завершити виконання будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата вартості будівельно-монтажних робіт здійснюється наступним чином:

3.2.1. враховуючи договірні відносини генпідрядника з первинним замовником, сторони дійшли згоди щодо вартості послуг генпідрядника у розмірі 5 % від вартості будівельно-монтажних робіт, передбаченої в п. 2.1. договору, що становить 200 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 33 333, 33 грн.

3.2.2. сума до сплати за виконані підрядником будівельно-монтажні роботи за договором 3 800 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 633 333, 33 грн.

Умовами п. 3.3. договору встановлено, що розрахунок за виконані підрядником будівельно-монтажні роботи здійснюється шляхом сплати генпідрядником грошової суми на поточний рахунок підрядника згідно актів приймання-передачі виконаних робіт протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт форми № КБ-2в.

У відповідності до п. 4.2. договору, генпідрядник зобов'язаний сплатити підряднику вартість виконаних підрядником будівельно-монтажних робіт згідно акту приймання-передачі виконаних робіт в строк, в порядку та в розмірі, встановленому даним договором, а також прийняти в строк ці роботи.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами ті діє до повного виконання сторони взятих на себе зобов'язань, включаючи зобов'язання по сплаті штрафу та відшкодування збитків у розмірі та у випадках, передбачених даним договором (п. 9.1. договору).

01.12.2013 між Державним підприємством "Судовий будівельно-експертний центр" та Приватним підприємством "Строитель - 7" укладено додаткову угоду № 1 до договір підряду № 1015-2013 від 15.10.2013, відповідно до якої у зв'язку зі зміною обсягів та складів виконаних будівельно-монтажних робіт у будівлі за адресою м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163, сторони дійшли згоди, викласти п. 2.1., п.п. 3.2.1, п.п. 3.2.2 договору підряду № 1015-2013 від 15.10.2015 у наступній редакції:

2.1. Вартість будівельно-монтажних робіт по даному договору складає 1 138 003, 49 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 189 667, 25 грн.

3.2.1. Враховуючи договірні відносини генпідрядника з первинним замовником, сторони дійшли згоди щодо вартості послуг генпідрядника у розмірі 5 % від вартості будівельно-монтажних робіт, передбаченої в п. 2.1. договору, що становить 56 900, 17 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 9 483, 36 грн.

3.2.2. сума до сплати за виконані підрядником будівельно-монтажні роботи за договором 1 081 103, 32 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 180 183, 89 грн.

Так, позивачем були виконані підрядні роботи згідно договору на загальну суму 1 138 003, 49 грн., а відповідачем прийняті виконані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2013 (шість штук), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за грудень 2013, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а також актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2013 (копії в матеріалах справи).

При цьому, відповідач за виконані підрядні роботи не розрахувався, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 1 081 103, 32 грн., за вирахуванням 5 % вартості послуг відповідача, як генпідрядника, передбаченої п. 3.2.1. договору.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт на суму 1 081 103, 32 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 840 129, 14 грн. - інфляційних втрат за період з 09.01.2014 по 16.12.2015 та 62 822, 47 грн. - 3% річних за період з 09.01.2014 по 16.12.2015.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду № 1015-2013 від 15.10.2013, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем по актам приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2013.

Відповідач за виконані роботи не розрахувався, в результаті чого заборгував позивачеві 1 081 103, 32 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п. 3.3. договору, відповідач зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи у розмірі 1 081 103, 32 грн. протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання - передачі виконаних робіт форми № КБ-2в.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду № 1015-2013 від 15.10.2013 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 081 103, 32 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 840 129, 14 грн. - інфляційних втрат за період з 09.01.2014 по 16.12.2015 та 62 822, 47 грн. - 3% річних за період з 09.01.2014 по 16.12.2015.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних і встановив, що в останніх допущено помилку у визначенні періоду простроченого грошового зобов'язання, при цьому, сума інфляційних втрат у розмірі 840 129, 14 грн. нарахована вірно.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 62 378, 18 грн., що розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме за період з 14.01.2014 по 16.12.2015, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 920-р «Про перенесення робочих днів у 2014 році»: 1 та 7 січня - святкові дні, 2, 3, та 6 січня - вихідні дні, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Строитель - 7" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Судовий будівельно-експертний центр" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 23-А, ідентифікаційний код - 32706226) на користь Приватного підприємства "Строитель - 7" (84432, Донецька обл., Краснолиманський район, смт. Ярова, вул. Красноармійська, буд. 23, ідентифікаційний код - 24470213) 1 081 103 (один мільйон вісімдесят одну тисячу сто три) грн. 32 коп. - заборгованості, 840 129 (вісімсот сорок тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 14 коп. - інфляційних втрат, 62 378 (шістдесят дві тисячі триста сімдесят вісім) грн. 18 коп. - 3 % річних та 29 754 (двадцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 16 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 22.02.2016.

Суддя Бондарчук В.В.