Рішення № 56058898, 01.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2016Справа №910/32744/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологістика",

Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13061

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Корчагін М.П. - за довіреністю від 16.09.2015р.;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

вільний слухач: ОСОБА_2

В судовому засіданні 01 лютого 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В грудні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" (позивач) про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологістика" (відповідач-1), Публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" (відповідач-2) 276 568,22 євро неповернутих кредитних коштів, 37 098,08 євро відсотків за користування кредитом, 167 636,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 233 738,52 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року, яке забезпечене порукою за Договором поруки від 18.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/32744/15. Розгляд справи призначено на 01.02.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автологістика" (позичальник) (разом - сторони) укладено Договір про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року (надалі - Договір або Кредитний договір), відповідно до п. якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 1.1.1. Кредитного договору кредит надається у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 300 000,00 (триста тисяч) євро.

Термін користування кредитом - до 18.12.2013 року включно (пункт 1.1.2. Договору).

Згідно з п. 1.1.3. Договору процентна ставка за користування кредитом 9,25 процентів річних.

Банк нараховує проценти, виходячи із розрахунку встановленої у договорі процентної ставки і фактичного залишку заборгованості не рідше одного разу на місяць, а позичальник сплачує проценти щомісячно до 05 числа (включно) наступного за звітним місяця, при цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок банку. При нарахуванні процентів банк використовує метод «факт/факт», тобто приймається фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році. База розрахунку - 365/366 днів (п. 3.4. Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.5. Кредитного договору погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 37397911 в ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" код банку 300272, відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в додатку 1 до договору. При цьому датою погашення заборгованості вважається дата фактичного зарахування коштів на вказаний рахунок банку.

Якщо цей день не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня. При цьому проценти за кредитом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, до наступного банківського дня.

Згідно з п. 5.2.3. Договору банк, зокрема, має право вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості.

Пунктом 6.2.1. Договору передбачено, що позичальник зобов'язується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки передбачені цим договором.

Відповідно до п. 8.2. Договору банк, в т.ч., має право вимагати від відповідача дострокового повернення заборгованості в повному обсязі у випадках прострочення сплати чергового платежу та процентів за користування кредитом, а також у разі невиконання позичальником будь-яких умов кредитного договору. Для реалізації такого права банк надсилає письмове повідомлення позичальнику із відповідною вимогою. Після спливу 30 календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 календарний день після отримання позичальником такої вимоги термін повернення кредиту вважається таким, що настав і позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 9.1. Договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь термін дії кредитного договору та до повного виконання позичальником зобов'язань по погашенню простроченої заборгованості.

Пунктом 10.1. Кредитного договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань.

Додатковими договорами №№ 1, 2, 3, 4 від 09.12.2013 року, 02.04.2014 року, 11.06.2014 року, 12.12.2014 року відповідно до Договору про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року сторонами погоджено зміни до Кредитного договору, в т.ч., в частині періоду дії ліміту (до 18.12.2015 року), граничного кредитного ліміту (276 568,22 євро), процентної ставки за користування кредиту (17%).

18.06.2013 року між ПАТ «Енергобанк» (кредитор) та ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13061» (поручитель) укладено Договір поруки (надалі - Договір поруки) відповідно до п. 1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ТОВ «Автологістика» (боржник), що випливають з Договору про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року зі всіма змінами та доповненнями до нього (основне зобов'язання), що укладений між кредитором та боржником, відповідно до якого кредитор відкриває боржнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 300 000,00 євро на строк з 18.06.2013 року по 18.12.2013 року від 9,25% процентів річних, а боржник зобов'язаний повернути надані кредитором кредитні кошти в строк, передбачений основним зобов'язанням, своєчасно сплачувати комісії, проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції, здійснювати інші платежі, передбачені основним зобов'язанням. Поручитель відповідає перед Кредитором всім своїм майном та грошовими коштами за виконання боржником основного зобов'язання, в тому числі за порушення боржником будь-яких умов основного зобов'язання.

Згідно з п. п. 2 Договору поруки поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов'язаннях боржника в повному обсязі, а саме за повернення кредитних коштів за основним зобов'язанням, виплату процентів, виконання інших умов основного зобов'язання та відшкодування збитків, завданих кредитору, в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням боржником умов основного зобов'язання.

Відповідальність поручителя настає, якщо основне зобов'язання, не буде виконане в строк, передбачений його умовами, в тому числі відсотки, пеня, штрафні санкції, інші платежі, що забезпечені порукою, не будуть повернуті/сплачені у строки, встановлені основним зобов'язанням або достроково у випадку порушення умов основного зобов'язання (п. 3 Договору).

Відповідно до п. 4 Договору поруки з моменту настання строку виконання умов основного зобов'язання, в тому числі по сплаті процентів, пені, штрафних санкцій, інших платежів, або достроково у випадку порушення умов основного зобов'язання, кредитор надсилає поручителю вимогу виконання умов основного зобов'язання та має право пред'явити позов до поручителя про стягнення всієї суми заборгованості по основному зобов'язанню.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання основного зобов'язання (п. 10 Договору поруки).

У зв'язку із внесенням змін до Кредитного договору, Додатковими договорами №№ 1, 2 від 09.12.2013 року, 11.06.2014 року відповідно до Договору поруки від 18.06.2013 року внесено зміни в частині забезпеченого порукою зобов'язання.

12.12.2014 року між ПАТ «Енергобанк» та ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13061» укладено Додатковий договір № 3 до Договору поруки від 18.06.2013 року, яким п. 1 Договору поруки від 18.06.2013 року викладено у наступній редакції: «Поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ТОВ «Автологістика» (боржник), що випливають з Договору про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року зі всіма змінами та доповненнями до нього (основне зобов'язання), що укладений між кредитором та боржником, відповідно до якого кредитор відкриває боржнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом заборгованості у розмірі 276 568,22 євро на строк з 18.06.2013 року по 18.12.2015 року від 17% річних, а боржник зобов'язаний повернути надані кредитором кредитні кошти в строк, передбачений основним зобов'язанням, своєчасно сплачувати комісії, проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції, здійснювати інші платежі, передбачені основним зобов'язанням.

На виконання умов Кредитного договору позивачем перераховувалися відповідачу-1 кредитні кошти в межах встановленого ліміту, проте останній допустив неналежне виконання своїх зобов'язань в частині оплати процентів за користування кредитом.

В порядку п. 8.2. Договору позивач звертався до відповідача із вимогою № 2225/5 від 25.06.2015 року про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором та повідомленням від 24.06.2015 року, у яких просив сплатити заборгованість за Договором про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року, проте зазначені звернення залишені без задоволення.

Відповідно до банківської виписки по рахунку заборгованість відповідача-1 становить 276 568,22 євро з повернення кредитних коштів та 37 098,08 євро процентів за користування кредитних коштів.

Позивач на підставі Договору поруки звертався до відповідача-2, як поручителя, із вимогою про виконання умов основного зобов'язання (за Договором про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року) № 2837/5 від 20.08.2015 року, однак така вимога останнім задоволена не була.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року у справі № 910/13133/15, залишеним без постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року, в задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Автологістика» до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про припинення зобов'язання за Договором про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року в частині боргу на загальну суму 291 027,43 євро відмовлено.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем-1 умов Договором про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року щодо повернення кредитних коштів та процентів за їх користування та відповідачем-2 умов Договору поруки від 18.06.2013 року, з останніх підлягає солідарному стягненню 276 568,22 євро неповернутих кредитних коштів, 37 098,08 євро відсотків за користування кредитом, 167 636,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 233 738,52 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем-1 допущено неналежне виконання зобов'язань в частині оплати процентів за користування кредитом.

Крім того, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Договором про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року становить 276 568,22 євро з повернення кредитних коштів та 37 098,08 євро процентів за користування кредитних коштів.

18.06.2013 року між ПАТ «Енергобанк» та ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13061» укладено Договір поруки відповідно до п. 1 якого відповідач-2 зобов'язується перед позивачем відповідати по зобов'язаннях ТОВ «Автологістика», що випливають з Договору про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року зі всіма змінами та доповненнями до нього.

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи викладене, зважаючи на порушення відповідачем-1 умов Договору про надання кредитної лінії № 1306-27 від 18.06.2013 року щодо сплати процентів за користування кредитом, звернення позивача до відповідача-1 та відповідача-2, як поручителя, з вимогами щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, те, що доказів повернення кредиту та сплати процентів за Кредитним договором станом на день розгляду спору відповідачами не надано, позовні вимоги про солідарне стягнення з останніх 276 568,22 євро неповернутих кредитних коштів та 37 098,08 євро відсотків за користування кредитом є обґрунтованими.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, з урахуванням умов Договору, Договору поруки, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 167 636,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 1 233 738,52 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 139 134,06 грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається солідарно на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКА" (03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 24, квартира 7, ідентифікаційний код 32486023) та з Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13061 (03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 24, ідентифікаційний код 05440979) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, ідентифікаційний код 19357762) грошові кошти: 276 568,22 євро (двісті сімдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят вісім євро 22 євроценти) неповернутих кредитних коштів, 37 098,08 євро (тридцять сім тисяч дев'яносто вісім євро 08 євроцентів) відсотків за користування кредитом, 167 636,95 грн. (сто шістдесят сім тисяч шістсот тридцять шість гривень 95 копійок) пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 233 738,52 грн. (один мільйон двісті тридцять три тисячі сімсот тридцять вісім гривень 52 копійки) пені за несвоєчасне повернення кредиту та 139 134,06 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч сто тридцять чотири гривні 06 копійок) судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу-1 та відповідачу-2 у справі № 910/32744/15.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 09.02.2016 року.

Суддя Ю.В. Цюкало