Рішення № 56058863, 22.02.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 р. Справа № 909/1393/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000, в особі Богородчанського управління по експлуатації газового господарства, вул. Могильницького, 23, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77700

до відповідача: Старунської сільської ради, вул. Миру, 90, с. Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77763

про стягнення 4713,93 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт першої категорії відділу правового забезпечення, (довіреність №1.8.-19/62 від 11.01.16),

від відповідача представники не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" в особі Богородчанського управління по експлуатації газового господарства звернулось в суд із позовом до Старунської сільської ради про стягнення 4713, 93 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів: № 14 від 30.01.14 та №2015/ПТО-Бг-2042 від 01.01.15 на технічне обслуговування систем газопостачання, що перебувають на балансі чи у власності споживача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив, хоча про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень №1086/16 від 08.02.16 та №1517/16 від 22.02.16.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.11 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Богородчанського управління газового господарства та Старунською сільською радою укладено договір № 14 від 30.01.14 та договір №2015/ПТО-Бг-2042 від 01.01.15 на технічне обслуговування систем газопостачання, що перебувають на балансі чи у власності споживача.

Предмет вищезаначених договорів на технічне обслуговування систем газопостачання, що перебувають на балансі чи у власності споживача визначений в розділі другому договорів.

Пунктом 2.1. договорів сторони погодили, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з планового та позапланового технічного обслуговування (далі - ПТО та ППТО) систем газопостачання споживача, що перебуває на його балансі чи у власності, в терміни та з періодичністю, що наведені в додатку, який є невід"ємною частиною даного договору, а також проведення технічного обслуговування за окремими заявками абонентів.

Відповідно до п.3.2. договору №14 від 30.01.14, оплата виконаних виконавцем робіт здійснюється замовником за наданими платіжними вимогами з долученням інвентаризаційної відомості та акта виконаних робіт, щомісячно, не пізніше 10 числа наступного за звітним періодом місяця.

Відповідно до п.3.2. договору №2015/ПТО-Бг-2042 від 01.01.15, оплата виконаних виконавцем робіт здійснюється замовником за наданими платіжними вимогами з долученням інвентаризаційної відомості та акта виконаних робіт, щоквартально, не пізніше 10 числа першого місяця кварталу, наступного за звітним.

На виконання умов договорів позивачем в 1 та 2 півріччях 2014 року та 1, 2 кварталах 2015 року виконано роботи на загальну суму 3626,59 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами на виконання робіт з технічного обслуговування систем газопостачання на 2014 рік - I та II півріччя, актом №2015/ПТО-Бг-2042 прийняття виконаних робіт технічного обслуговування, згідно договору №2015/ПТО-Бг-2042 від 01.01.15 за I квартал 2015 року, розрахунком вартості з технічного обслуговування згідно договору №2015/ПТО-Бг-2042 від 01.01.15 за II квартал 2015 року, актами звірки, які підписані сторонами та скріплені печатками, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи.

В порушення договірних зобов"язань відповідач виконані роботи не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість.

З метою досудового врегулювання спору, Богородчанським УЕГ на адресу Старунської сільської ради направлено претензії: № 05-10/11 від 20.03.15 та № 05-10/123 від 24.06.15 з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи. Проте, дані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем становить 3626,59 грн.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань суду не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, вимога щодо стягнення з відповідача 3626,59 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов"язання, позивачем за період з 10.01.15 по 31.10.15 нараховані інфляційні втрати в сумі 1012,57 грн. та 3% річних в сумі 74,77 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи п.3.2 договорів, перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 71,79 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 1012,46 грн. В решті суми нарахованих 3% та інфляційних втрат слід відмовити.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення в сумі 4710,84 грн., з яких 3626,59 грн. - основного боргу, 71,79 грн. - 3% річних та 1012,46 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст. 509,525,526, 610, 611,614, 625, 629 ЦК України, ст.174, 193 ГК України, керуючись 4-7, 22, 43, 49,55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Богородчанського управління по експлуатації газового господарства до Старунської сільської ради про стягнення 4713,93 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Старунської сільської ради, вул. Миру, 90, с. Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77763( код04357271) на користь публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 03361046) - 3626,59 (три тисячі шістсот двадцять шість гривень п"ятдесят дев"ять копійок) - основного боргу, 71,79 (сімдесят одну гривню сімдесят дев"ять копійок) - 3% річних та 1012, 46 (одну тисячу дванадцять гривень сорок шість копійок) - інфляційних втрат, а також 1217,20 (одну тисячу двісті сімнадцять гривень двадцять копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 0,11 (одинадцять копійок) інфляційних нарахувань та 2,98 (двох гривень дев"яноста восьми копійок) - 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.02.16

Суддя Максимів Т. В.