Ухвала суду № 56055545, 18.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №653/87/15-ц Головуючий в І інстанції Венглевська Н.Б. Провадження №22-ц/791/198/16 Доповідач: Воронцова Л.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваські простори» на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 09 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваські простори» про стягнення вартості частки у майні товариства в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 лютого 2011 року помер її чоловік ОСОБА_6, який був засновником ТОВ «Сиваські простори».

Згідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.010.2012 року нею отримано у спадщину частку у статутному капіталі товариства, яка становить 25%. Вартість спадкового майна складає 750000грн.

Маючи за законом переважне право вступу до ТОВ «Сиваські простори», 11.12.2012 року вона звернулася з відповідною заявою до відповідача.

Рішенням загальних зборів товариства від 26.03.2013 року їй відмовлено у прийнятті до складу його учасників.

Впродовж 2013 року вона неодноразово зверталася до відповідача з приводу виплати їй частки у майні товариства як спадкоємцю, які були останнім проігноровані.

Уточнивши в ході розгляду справи позовні вимоги, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь, як спадкоємця ОСОБА_6, вартість частки у майні ТОВ «Сиваські простори» у розмірі 562,2 тис.грн. та судові витрати у справі 8371,70грн. і судовий збір.

Рішенням Генічеського районного суду від 09 жовтня 2015 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі на рішення суду ТОВ «Сиваські простори», посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне тлумачення норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило його скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, експерта, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 25 січня 2011 року помер ОСОБА_6 чоловік позивачки, який був співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваські простори», у статутному фонді якого, спадкодавцю належало 25%, що відповідає 750 тис.грн. /а.с.111-117/.

02 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом, яке складається з частки у статутному капіталі ТОВ «Сиваські простори», розмір якої 25%, вартість 750000грн. /а.с. 9-10/.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 і стягуючи з ТОВ «Сиваські простори» грошову компенсацію вартості частки майна, що належала ОСОБА_6 у статутному капіталі товариства на день його смерті в сумі 562200грн., та понесені позивачкою у звязку з розглядом справи судові витрати, суд І інстанції виходив з наявності у неї такого права, передбаченого законом та доведеності її розміру висновком судово-економічної експертизи від 30.06.2015 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки до нього він дійшов повно зясувавши обставини справи, правильно визначившись з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, що їх регулюють, з дотриманням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Сиваські простори» про те, що висновок судово-економічної експертизи, покладений судом в основу розрахунку вартості частки у статутному капіталі товариства, що належала спадкодавцю є неналежним доказом у справі підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на законі і висновки суду не спростовують.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неврахування судом відсутності відповіді на перше питання експертизи щодо відповідності даних балансу ТОВ на дату виходу (смерті) ОСОБА_6 даним документів первинного бухгалтерського обліку є безпідставним, оскільки дане питання поставлене на вирішення експертизи виходить за межі предмету спору, і крім того, відповідач не надав суду у звязку з заявленим експертом клопотанням від 03.02.2015 року додаткових відомостей первинних бухгалтерських документів за відповідний період, необхідних для дачі висновку у справі, зокрема з першого питання.

Посилання відповідача в апеляції на те, що визначення вартості частки у майні товариства повинно здійснюватися виключно з ринкової вартості майна товариства на день смерті її учасника, тоді як висновок експерта не містить визначення такої вартості, на думку колегії суддів підлягають відхиленню, як такі, що не ґрунтуються на законі та суперечать обставинам справи.

Відповідно до розяснень, що містяться у ч.ч.2,3 п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства. Установчий договір ТОВ «Сиваські простори» відповідачем суду не надано, з посиланням на його відсутність.

Розділ 10 Статуту ТОВ «Сиваські простори», п.10.4 містить посилання на те, що порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці майна у статутному капіталі, а також порядок та строки її виплати встановлюються законодавством України.

Згідно рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», п.3.7, майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Враховуючи наведене, судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою відповідальністю про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Як встановлено судом, відповідач при виході (смерті) ОСОБА_6 не склав баланс підприємства на вказану дату, не провів інвентаризацію основних засобів товариства, а наявний у матеріалах справи інвентаризаційний опис від 28.02.2011 року не відповідає дійсності, оскільки складений після отримання висновків про вартість майна ПП «Експрес Оцінка» від 03.09.2014 року, які покладені в основу інвентаризаційного опису /т.1 а.с. 228-229; т.2 а.с. 63-64/, відсутній у відповідача акт технічного стану обєктів товариства станом на 25.02.2011 року, що стало підставою відмови експерта у визначенні ринкової вартості частки спадкодавця у майні товариства /т.2 а.с. 40/. Крім того, відповідач не надав експерту документи первинного бухгалтерського обліку, що у сукупності вказаних обставин, унеможливлює визначення ринкової вартості частки у майні, при тому, що згідно приписам законодавства, що регулює порядок вирішення вказаного питання, право визначення ринкової вартості частки у майні належить учаснику, що вийшов (помер), а не товариству.

Надані представником відповідача суду апеляційної інстанції уточнюючі баланси ТОВ «Сиваські простори» виготовлені відповідачем у січні 2016 року, та не містять фінансового звіту (балансу) форми №1-м товариства на день смерті (виходу) учасника ОСОБА_6 та містять уточнення до фінансових звітів ТОВ «Сиваські простори» за І квартал, І півріччя, 9 місяців 2011 року, при тому що такі фінансові звіти відповідачем не надані суду, тому є неналежними доказами у справі та не впливають на висновки проведеної у справі експертизи.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для призначення у справі повторної комплексної експертизи.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Доводи представника відповідача ґрунтуються фактично на не погодженні з вартістю майна (балансовою), вказаною у звітах фінансових за 2010,2011 роки спортивно-оздоровчого комплексу та відсутністю певного рухомого майна: автотранспортних засобів та обладнання. Однак, у порушення вимог ст..ст.10,60 ЦПК України, відповідач не надав ні суду І інстанції, ні апеляційній інстанції відповідні належні і допустимі докази на підтвердження вказаних обставин; відповідно до довідки Генічеського МРЕВ ДАІ пять одиниць транспортних засобів, які обліковувалися за бухгалтерськими документами, зареєстровані і натепер за ТОВ «Сиваські простори». Стосовно вартості спортивно-оздоровчого комплексу, розташованого у с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 43, то він збудований у 2009 році, зданий в експлуатацію та зареєстровано право власності відповідача 29.04.2010 року, згідно даних, що містяться в оглянутих судом апеляційної інстанції реєстраційної справи та інвентарної справи на вказаний обєкт нерухомого майна.

Тобто, з моменту взяття вказаного обєкту на баланс товариства та визначеною балансовою вартістю на день смерті ОСОБА_6 минуло 10 місяців, що не може свідчити про значний термін експлуатації обєкта та явну невідповідність його балансової вартості ринковій вартості.

Відсутність же акту огляду даного обєкту станом на 25.02.2011 року унеможливило поряд з відсутністю документів первинного бухгалтерського обліку, дачу висновку щодо ринкової вартості частки, належної учаснику у майні товариства на день його виходу з товариства.

Відповідно до розяснень, наданих судовим експертом ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції та письмових розяснень до висновку судової економічної експертизи №1/2015 року, ним у вказаному висновку експертизи було визначено балансову вартість частки учасника товариства у майні вказаного товариства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що визначена експертом балансова вартість частки у майні товариства, визначена відповідно до закону, нормативних актів, що регулюють дане питання та відповідно до наявних і наданих відповідачем експерту документів первинного бухгалтерського обліку.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Сиваські простори» про те, що позивачка протягом встановленого законом строку 12 місяців від дня смерті ОСОБА_6 не зверталася до товариства щодо проведення розрахунку з нею, тому підстав для здійснення їй вказаної виплати у нього не було, а суд зобовязавши товариство здійснити позивачці відповідну виплату після спливу вказаного строку, порушив вимоги закону, - є безпідставними та підлягають відхиленню.

Статтею 54 ЗУ «Про господарські товариства» дійсно передбачено обовязок товариства при виході учасника, провести виплату частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Вказаний законодавцем строк - 12 місяців це строк для добровільного виконання товариством покладеного на нього обовязку, однак його минування не перешкоджає учаснику товариства (спадкоємцю) звернутися до суду в порядку ст. 3 ЦПК України за захистом своїх порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод і інтересів.

Доводи апеляційної скарги про те, що у позивачки відсутні підстави звернення з вказаним позовом до суду, оскільки є не оскаржене та не скасоване рішення уповноваженого органу товариства, яке оформлено протоколом №10/09/2014 від 10.09.2014 року про виплату ОСОБА_5 вартості частки у майні товариства, у сумі 37328грн., не ґрунтуються на законі та підлягають відхиленню, оскільки позивачка у разі незгоди з визначеною їй до виплати вартістю частки у майні товариства, згідно положень ст.3 ЦПК України, має право звернутися до суду у разі оспорювання відповідачем належних їй прав.

З огляду на вищезазначене, доводи апеляційної скарги ТОВ «Сиваські простори» підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваські простори» відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 09 жовтня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3