Ухвала суду № 56054962, 18.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/791/364/16 Єдиний унікальний номер справи: 668/3130/14-ц

Головуючий в І інстанції: Булах Є.М.

Доповідач: Приходько Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Приходько Л.А.

Судді: Бездрабко В.О.

ОСОБА_1

Секретар Кутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 03 жовтня 2014 рокуу справі

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, вимоги якого під час розгляду справи було збільшено. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що з 04 вересня 2011 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, однак останнім часом спільне життя не склалось, шлюбні стосунки припинені, господарства сумісного не ведуть, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, внаслідок чого бажає розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем. Дітей подружжя від шлюбу не мають, однак виник спір з приводу поділу майна, що набуто подружжям під час перебування у шлюбі. У зв'язку з чим остаточно просила розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем; залишити їй дошлюбне прізвище «Мокану»; визнати грошові кошти у розмірі 22032,71дол.США , які знаходяться на рахунках ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк» спільним майном подружжя, а саме: на депозиті №26353621021475 у сумі 16212,32дол.США; на депозиті №26357614623369 у сумі 5000,00дол.США; на депозиті №26357614626258 у сумою 820,39дол.США, та грошові кошти у розмірі 28955,40доларів США, що зберігаються на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_2 у ХФ «UniKredit Bank» ПАТ «Укрсоцбанк»: № 26252879001873 з сумою 493,50дол.США та №26252879001874 з сумою 28461,90дол.США. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових коштів, що зберігаються на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк»: №26353621021475 у сумі 16212,32дол.США; № 26357614623369 у сумі 5000,00дол.США; №26357614626258 у сумі 820,39дол.США. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових коштів, що зберігаються на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_2 у ХФ «UniKredit Bank» ПАТ «Укрсоцбанк»: № 26252879001873 з сумою 493,50дол.США та №26252879001874 з сумою 28461,90дол.США.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 03 жовтня 2014 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 23 лютого 2015 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Шлюб, зареєстрований 04 вересня 2011 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 726, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 відновлено дошлюбне прізвище «Мокану». Визнано спільним майном подружжя, набутим за час шлюбу, грошові кошти у розмірі 22032,71дол.США, що зберігаються на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк»: №26353621021475 у сумі 16212,32дол.США; № 26357614623369 у сумі 5000,00дол.США; №26357614626258 з сумою 820,39дол.США та грошові кошти у розмірі 28955,40доларів США, що зберігаються на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_2 у ХФ «UniKredit Bank» ПАТ «Укрсоцбанк»: № 26252879001873 з сумою 493,50дол.США та №26252879001874 з сумою 28461,90дол.США. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових коштів, що зберігаються на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк»: №26353621021475 у сумі 16212,32дол.США; № 26357614623369 у сумі 5000,00дол.США; №26357614626258 з сумою 820,39дол.США. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових коштів, що зберігаються на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_2 у ХФ «UniKredit Bank» ПАТ «Укрсоцбанк»: № 26252879001873 з сумою 493,50дол.США та №26252879001874 з сумою 28461,90дол.США.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Під час розгляду справи представники ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, апеляційну скаргу підтримали за обставинами викладеними у скарзі. Просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_3, зазначила, що на її думку рішення суду є законним та обґрунтованим. Просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи 04 вересня 2011 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 726. Від шлюбу сторони дітей не мають.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього кодексу.

Крім того, відповідно до ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Встановивши, що сторони не підтримують шлюбних відносин, шлюб носить формальний характер, відносини, які склалися між сторонами, свідчать про повний розпад сім'ї, позивачка категорично заперечує проти можливості збереження сімї та сумісного проживання з відповідачем, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову про розірвання шлюбу.

Оскаржуючи рішення суду в повному обсязі ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не навів жодного доводу щодо незаконності рішення в частині розірвання шлюбу. Під час розгляду справи його представники також будь-яких доводів щодо незаконності та необґрунтованості рішення в цій частині не навели.

ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції категорично заявила про неможливість збереження сімї, посилаючись на те, що спільне проживання з відповідачем є неможливим.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду в частині поділу майна подружжя, посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховано, що на банківських рахунках, грошові кошти на яких визнані спільним майном подружжя, знаходились грошові кошти, які є його особистою приватною власністю, та належали йому ще до укладення шлюбу.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи в період перебування сторін у шлюбі в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_2 відкриті наступні активні рахунки:

- рахунок №4627081202472747 відкритий 18 лютого 2012 року з сумою 1.06грн;

- депозитний рахунок № 26353621021475 відкритий 23 липня 2013 року за договором SAMDNFF000736707465 з поточною сумою 16212,32доларів США;

- депозитний рахунок № 263576146223369 відкритий 19 вересня 2012 року за договором SAMDN25000728935741 з поточною сумою 5000,00доларів США;

- депозитний рахунок №26357614626258 відкритий 19 вересня 2012 року за договором SAMDN27000728935742 з поточною сумою 820,39доларів США, що підтверджується листом ПАТ КБ «Приватбанк» №30.1.0.0/2-20140707/4097 від15.07.2014 року та виписками по цим рахункам (а.с.101-120).

В ПАТ «Укрсоцбанк» («UniKredit Bank») на ім'я ОСОБА_2 відкриті:

- за договором № 0879/00000996 від 01 лютого 2011 року карткові рахунки №26252879001873 із залишком коштів 493,50 доларів США та №26251879001874 із залишком коштів 28461,90доларів США;

- за договором № 0879/003735-PR від 05 листопада 2013 року карткові рахунки №26254879003735 із залишком коштів 0.00 EUR та №26254879003736 із залишком коштів 0.00 EUR, що підтверджується листом ПАТ «Укрсоцбанк» №10.501-186/85/2443 від 05 серпня 2014 року та виписками по рахункам (а.с.152-160).

З пояснень представників ОСОБА_2 даних під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції вбачається, що спірні грошові суми (вклади), внесені ОСОБА_2 у банківські установи за рахунок його заробітної плати.

Пунктом 1 ч.1 ст. 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, відповідно до ч.1 ст. 60 СК України, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Об'єктом права спільної сумісної власності, згідно ч.2 ст. 61 СК України, є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Як вбачається зі змісту розяснень даних у п.21, абз.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» N 11 від 21грудня 2007 року, у випадках поділу грошових сум (вкладів), внесених у банківські (фінансові) установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, ці вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до ст. 61 СК є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

При цьому уразі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка, згідно ч.1 ст. 70 СК України, є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже встановивши, що грошові кошти, які знаходяться на зазначених вище банківських рахунках, відкритих на імя ОСОБА_2, внесені в період шлюбу за рахунок заробітної плати відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ці вклади, в силу вимог ст. 61 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя і підлягають поділу, відповідно до вимог ст. 70 СК України, в рівних частках.

Доводи апелянта про те, що суд не врахував, що на рахунках перебували грошові кошти в розмірі 15682 доларів США, які були внесені ним до укладення шлюбу, які в силу вимог ст. 57 СК України є його особистою власністю та не підлягають поділу між подружжям, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.

Так, як вбачається з виписки по картковому рахунку №26252879001873 відкритого за договором № 0879/00000996 від 01 лютого 2011 року в Херсонському відділенні №879 ПАТ «Укрсоцбанк» («UniKredit Bank») за період з 01 лютого 2011 року по 01 жовтня 2011 року було здійснено поповнення карткового рахунку на загальну суму 15682 доларів США, при цьому останнє поповнення рахунку здійснено 30 вересня 2011 року в розмірі 2980 доларів США, тобто після реєстрації шлюбу сторін(а.с.105).

Грошові кошти в загальному розмірі 12700.88 доларів США були списані, як вбачається з виписки по рахунку, до реєстрації шлюбу між сторонами (остання видача готівки 18.08.2011 в розмірі 700 доларів США та останнє списання за дорученням клієнта 16.09.2011 в розмірі 0.43долари США).

Залишок коштів на рахунку, станом на 01.10.2011 в розмірі 2980 доларів США дорівнює останньому поповненню рахунку здійсненого відповідачем вже в період шлюбу, а тому в силу вимог ст. 61 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя.

Будь-яких доказів, що грошові кошти в сумі 12700.88 доларів США були переведені ним на інші банківські вклади апелянтом суду не надано, а судом такі обставини не встановлені.

Також ні апелянтом, ні його представниками не надано суду будь-яких доказів, що на інших спірних банківських рахунках знаходились грошові кошти, які належать йому особисто.

Отже, твердження апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами, як того вимагають положення ст.10, 60 ЦПК України.

Суд з достатньою повнотою зясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: В.О. Бездрабко

ОСОБА_1