Рішення № 5605319, 09.06.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 червня 2009 р. Справа 12/85-09

за позовом: закритого аціонерного товариства "Поліемос" (з іноземними інвестиціями) (62458 Харківська область, с.Покотилівка, вул.Жихорська, 88, ідент. код 31632688)

до: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1)

про стягнення 84 202,68 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники сторін до суду не з'явились

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 783969,95 грн., в тому рахунку: 69948,11 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору №18-3/2007 від 31.01.2007 року щодо повного розрахунку за отриманий товар; 7206,93 грн. пені; 895,11 грн. відсотків та 6152,53 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою суду від 29.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.06.2009 року.

Сторони правом участі в розгляді справи не скористались, про місце, день і час розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується підписами на повідомленнях пошти про вручення останнім поштових відправлень (а.с.44-46).

З наданої на вимогу суду довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 27.02.2009 р. відповідач змінив місце проживання на АДРЕСА_2.

Разом з тим, ухвала суду про порушення провадження у справі з повідомленням про час і місце розгляду справи отримана ним 08.05.2009 р. за адресою: АДРЕСА_1, що стверджується поштовим повідомленням № 202783 про вручення рекомендованої кореспонденції.

05.06.2009 року на адресу суду надійшло клопотання позивача №354 від 02.06.2009 року про долучення до матеріалів справи документів, що вимагались ухвалою суду від 29.04.2009 року.

На підставі положень ст.ст. 22, 33, 38 ГПК України дане клопотання судом задоволено.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався (про причини неприбуття суду не повідомив), відзиву на позовну заяву не надав.

Відсутність відповідача та представників сторін в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив, що 31.01.2007 року між закритим аціонерним товариством "Поліемос" (з іноземними інвестиціями) (виконавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (замовник) укладено договір №18-3/2007, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання закупити матеріал, провести друковані роботи та передати у власність замовника продукцію (етикетку).

Пунктом 2.3 договору сторони домовились, що ціна, загальна вартість та строк поставки кожної партії товару узгоджується сторонами в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п.2.4. договору замовник зобов'язується оплатити кожну партію продукції по безготівковому розрахунку на розрахунковий рахунок виконавця згідно рахунка-фактури на умовах 50% передоплати та 50% розрахунку по факту відвантаження на склад замовника.

На виконання договору №18-3/2007 від 31.01.2007 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 75162,33 грн.

Виконуючи обов'язок за договором від 31.01.2007 року щодо розрахунку за отриманий товар, відповідач перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 5214,22 грн., що стверджується банківською випискою про рух коштів по особовому рахунку від 22.11.2008 року та від 02.12.2008 року тощо.

Таким чином, станом на час подання позову та розгляду справи у суді основна заборгованість відповідача за договором №18-3/2007 від 31.01.2007 року складає 69948,11 грн.

Наведене підтверджується:

- договором №18-3/2007 від 31.01.2007 року;

- специфікаціями до договору;

- заявками відповідача на виготовлення етикеток;

- видатковими накладними на поставку продукції;

- довіреностями на отримання продукції;

- рахунками-фактурами на оплату продукці;

- іншими матеріалами справи;

ненаданням відповідачем заперечень на позовну заяву.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з підряду на виконання робіт.

Відповідно до статті 837 (ч.ч. 1,2) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення 69948,11 грн. боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 5.4 договору №18-3/2007 від 31.01.2007 року сторони визначили, що в разі порушення строків поставки або оплати готової продукції винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ,

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені за період з 21.08.2008 року здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позов в частині стягнення 7206,93 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 895,11 грн. 3% річних та 6152,53 грн. інфляційних втрат є обгрунтованими та законними.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню в сумі 69948,11 грн. основного боргу; 7206,93 грн. пені; 895,11 грн. 3% річних та 6152,53 грн. інфляційних втрат з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь закритого аціонерного товариства "Поліемос" (з іноземними інвестиціями) (фактична адреса: 62458 Харківська обл., с.Покотилівка, вул.Жихорська, 88; юридична адреса: 61005 м.Харків, вул.Панцерника Потьомкіна, буд.1Б, кв.17, ідент. код 31632688) 69948,11 грн. основного боргу; 7206,93 грн. пені; 895,11 грн. 3% річних; 6152,53 грн. інфляційних втрат; 842,03 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 червня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3,4 - відповідачу (АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2).