Ухвала суду № 56052876, 22.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/952/15-ц 22.02.2016 22.02.2016

Провадження №22-ц/784/390/16

Єдиний унікальний номер 470/952/15-ц

Номер провадження 22-ц/784/390/16

Головуючий у 1 інстанції Орлова С.Ф.

Категорія 23 Доповідач Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі :

Головуючого Прокопчук Л.М.

Суддів Самчишиної Н.В., Темнікової В.І.

Із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.

За участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Березнегуватської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

17 вересня 2015 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що є співвласником квартири № 2 у житловому будинку по вул. Піонерській, 11 всмт. Березнегувате Миколаївської області та користується земельною ділянкою, на якій розташовано вказаний будинок. Власником квартири № 1 у тому ж будинку є ОСОБА_2 На підставі рішення № 22 від 25.12.2012 року, винесеного Березнегуватською селищною радою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_4 для обслуговування квартири №1 житлового будинку по вул. Піонерська, 11 з земель державної власності, між відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0932 га строком на 49 років, чим були порушені його права.

За позовом його матері ОСОБА_5 рішеннямБерезнегуватського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2015 року вказаний договір оренди було визнано недійсним.

Посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 16 липня 2014 року визнано незаконним та скасовано рішення Березнегуватської селищної ради Миколаївської області № 22 від 25 грудня 2012 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_4, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 320 від 27 грудня 2012 р., укладений між відповідачами, про передачу ОСОБА_2 в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0, 0090 га для обслуговування квартири, оскілки вказаний договір оренди порушує його права (а.с. 1-2).

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено (а.с. 53-54).

В апеляційній скарзі на вказане рішення суду позивач порушує питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Вважає, що рішення суду було ухвалено з невірною оцінкою всіх обставин справи, невірним застосуванням норм процесуального права (а.с. 60).

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги. Просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник Березнегуватської селищної ради, належно повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не зявився. Письмових заперечень на скаргу від нього не надійшло.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу та його матері ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло №86, виданого 17.09.1993 року Березнегуватською селищною радою народних депутатів Березнегуватського району Миколаївської області, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. Власником квартири №1 у цьому ж будинку є відповідач ОСОБА_6

Рішенням Березнегуватської селищної ради Миколаївської області від 25 грудня 2012 р. за № 22 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 49 років, в тому числі ОСОБА_2, для обслуговування квартири №1 житлового будинку по вулиці Піонерській, 11 з земельдержавної власності, не наданих у власність або користування в межах території смт. Березнегувате Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області затверджено проектземлеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 49 років ОСОБА_2 для обслуговування належної їйквартири. На підставі вказаного рішення між відповідачами було укладено договір оренди №320 земельної ділянки площею 0,0090 га для обслуговування квартири АДРЕСА_2.

Однак рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 16 липня 2014 року вказане вище рішення Березнегуватської селищної ради № 22 від 25 грудня 2012 року було визнане незаконним та скасоване.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11 серпня 2015 року, задоволено позов ОСОБА_5 до Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним, а саме: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 320 від 27 грудня 2012 року, укладений відповідачами, про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0090 га для обслуговування квартири АДРЕСА_2

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір оренди земельної ділянки визнано судом недійсним. Повторне визнання договору недійсним законом не передбачено. Права позивача не порушені.

Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок № 11 по вул. Піонерській в смт. Березнегувате Миколаївської області є багатоквартирним будинком.

Власниками квартири № 2 в цьому будинку є ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 вересня 1993 р., отриманого в порядку приватизації житла, а власником квартири № 1 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 14 грудня 2010 р. (а.с. 9).

Рішенням Березнегуватської селищної ради Миколаївської області від 25 грудня 2012 р. за № 22 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 49 років, в тому числі ОСОБА_2, для обслуговування квартири №1 житлового будинку по вулиці Піонерській, 11 з земельдержавної власності, не наданих у власність або користування в межах території смт. Березнегувате Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області затверджено проектземлеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 49 років ОСОБА_2 для обслуговування належної їйквартири (а.с.14-16).

На виконання цього рішення 27 грудня 2012 р. між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0090 га, розташованої по вул. Піонерській, 11 в смт. Березнегувате Миколаївської області для обслуговування квартири № 1 строком на 49 років (а.с. 3-4).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 16 липня 2014 р. визнано незаконним та скасовано рішення Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області від 25 грудня 2012 р. за № 22 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 49 років ОСОБА_2 для обслуговування квартири №1 житлового будинку по вул. Піонерській, 11 з земель державної власності, не наданих у власність або користування в межах території смт. Березнегувате Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області.

У звязку із встановленим судами факту незаконності та скасування рішення селищної ради від 16 липня 2012 року, рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11 серпня 2015 року, задоволено позов ОСОБА_5 до Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним, а саме: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 320 від 27 грудня 2012 року, укладений відповідачами, про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0090 га для обслуговування квартири АДРЕСА_2 (а.с.12-13, 5-7).

В силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним (частина друга статті 16 ЦК України).

Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом.

Відповідно до п. 3 ст. 215 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена тільки особами, визначеними у ЦК й інших законодавчих актах, що встановлюють оспорюваність правочинів - а саме, однією зі сторін, або заінтересованою стороною, тобто права яких вже були порушені на момент звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20.01.2016, № 6-2940цс15.)

Оспорюваний позивачем правочин вже визнано недійсним за рішенням суду, яке набрало законної сили 11 серпня 2015 року. Тобто на час звернення позивача до суду за захистом своїх прав (вересень 2015 року), договору оренди вже не існувало. Не можна визнавати недійсним договір, якого на час звернення до суду вже не існує. Тому доводи апеляційної скарги щодо того, що вказаним правочином на час звернення до суду були порушені права позивача є такими, що не заслуговують на увагу, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Таким чином доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до положень ст.308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: