Постанова № 56051188, 24.02.2016, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/828/16-а

Провадження № 2-а/727/42/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого - судді - Гончарової І.М.

При секретарі - Романюк І.В.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці про визнання протиправними дій суб»єкта владних повноважень щодо відмови у виплаті грошової допомоги та зобов»язаня відповідача вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці про визнання протиправними дій суб»єкта владних повноважень щодо відмови у виплаті грошової допомоги та зобов»язаня відповідача вчинити дії, вказавши, що він працював на різних посадах в державних та комунальних установах охорони здоров'я з 12.03.1974 року по даний час, зараз обіймає посаду завідувача центру гіпербаричної оксигинації Чернівецької обласної клінічної лікарні.

12 серпня 2015 року він досягнув передбаченого законом пенсійного віку 60 років і звернувся до управління ПФУ в м.Чернівцях із заявою про призначення вперше пенсії за віком. На підставі поданої ним заяви відповідач призначив йому вперше пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На момент набуття права на отримання пенсії (станом на 13.08.2015р.) його спеціальний трудовий стаж на різних посадах в державних та комунальних установах охорони здоров'я становив 35 років, 2 місяці і 23 дні. Тому при призначенні вперше пенсії за віком йому відповідно до ст.7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, як лікарю із спеціальним стажем роботи в державних та комунальних установах охорони здоров'я понад 35 років, повинна бути виплачена грошова допомога, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій.

Разом з тим, відповідач листом від 20.08.2013р. №14265/02 відмовив йому у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій. Свою відмову мотивував тим, що за розрахунками відповідача його спеціальний трудовий стаж становить 33 роки, 10 місяців і 27 днів, тобто менший 35 років.

Вважає відмову відповідача незаконною. Як вбачається із змісту відмови, відповідач не зарахував до його спеціального трудового стажу службу в армії на посадах середнього медичного персоналу в період з 5 травня 1974 року по 31 серпня 1975 року - всього 1 рік 3 місяці і 26 днів. В результаті цього дійшов неправильного висновку про те, що його спеціальний стаж менший 35 років.

Факт проходження служби в армії на посадах середнього медичного персоналу в період з 05.05.1974р. по 31.08.1975р. підтверджується довідкою Чернівецького міського військового комісаріату від 23.04.1985р. №262, яка була подана ним відповідачеві та знаходиться в матеріалах пенсійної справи. В даній довідці також вказано, що з 01.09.1975р. він був зарахований до Ленінградської Військово-медичної академії ім. Кірова. Як вбачається з виписки з наказу по Військово-медичній академії ім. Кірова від 01.09.1975р. №4/175, він у званні сержанта був зарахований на 1-й курс вказаної академії, куди прибув з військової частини №28865, у якій проходив службу на посадах середнього медичного персоналу.

Згідно довідки Чернівецького міського військового комісаріату, він в період з 05.05.1974р. проходив дійсну військову службу на посадах рядового і сержантського складу, з червня 1974 року - на посадах санінструктора і фельдшера. Дана довідка конкретизує назви посад середнього медичного персоналу, на яких він працював. Слід зазначити, що на посаді санінструктора він служив лише до червня 1974 року (так званий «курс молодого бійця»), а з червня 1974 року по серпень 1975 року включно - на посаді фельдшера медичної частини в/ч 28865.

Відповідно до запису на стор.4 в його військовому квитку офіцера запасу, він проходив службу на посадах рядового і сержантського складу в період з 05.05.1974р. по 25.11.1975р. Більш детальні відомості про проходження ним служби на посадах середнього медичного персоналу в період з 05.05.1974р. по 31.08.1975р. були зазначені у його попередньому військовому квитку та у особовій справі. Проте його попередній військовий квиток відповідно до чинного порядку був вилучений при видачі військового квитка офіцера запасу, а особова справа була знищена у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Так, у відповіді Чернівецького міського військового комісаріату на запит управління ПФУ в М.Чернівцях від 23.09.2015р. №2727 вказано, що його особова справа була знищена відповідно до встановленого порядку після зберігання на протязі 5 років з моменту виключення його з військового обліку в 2006 році.

Таким чином, причиною відмови у виплаті йому грошової допомоги був вказаний вище лист Чернівецького військкомату про неможливість надання підтверджуючої інформації на запит відповідача через знищення моєї особової справи. Разом з тим, в даному випадку додаткове підтвердження законодавством не вимагається, оскільки обставини щодо роботи на посадах середнього медичного персоналу у вказаний період підтверджені документально. Тому вважає відмову відповідача у виплаті належної йому за законом грошової допомоги незаконною та необґрунтованою.

Просить визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у місті Чернівцях зарахувати до його спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, в період проходження строкової військової служби на посадах санінструктора і фельдшера та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі його десяти місячних пенсій. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Чернівцях зарахувати йому, до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період проходження строкової військової служби з 05.05.1974 року по 31.08.1975 року на посадах санінструктора і фельдшера та виплатити грошову допомогу у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що з 13.08.2015 гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003.

20.07.2015 гр. ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком та виплатити йому грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.

Управління розглянувши заяву та додані до неї документи, призначило заявнику пенсію за віком згідно закону та листом від 20.08.2015 № 14265/02 надано лист-відповідь про відсутність права на виплату грошової допомоги. Відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок -30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 «Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачені «Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно записів трудової книжки страховий стаж гр. ОСОБА_1, який визначає право на виплату грошової допомоги становить 33 роки 10 місяців 27 днів.

Період проходження строкової військової служби з 05.05.1974 по 31.08.1975 оки не підлягає зарахуванню до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, так як відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.22.2011 № 1191 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються тільки періоди роботи на відповідних посадах.

Відповідно до довідки від 23.04.1985 №262 Чернівецького військового комісаріату та листа від 23.09.2015 Чернівецького військового комісаріату інформація про займані посади, які дають право на призначення пенсії за вислугу років при проходженні військової служби відсутня.

Отже підстав для зарахування позивачу до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період проходження строкової військової служби з 05.05.1974 по 31.08.1975 на посадах санінструктора і фельдшера та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення немає. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 12.08.2015 року позивач досягнув пенсійного віку в зв'язку з чим звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці із заявою про призначення пенсії за віком.

На підставі поданої позивачем заяви відповідач призначив йому вперше пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На момент набуття права на отримання пенсії (станом на 13.08.2015р.) його спеціальний трудовий стаж на різних посадах в державних та комунальних установах охорони здоров'я становив 35 років, 2 місяці і 23 дні. Тому при призначенні вперше пенсії за віком йому відповідно до ст.7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, як лікарю із спеціальним стажем роботи в державних та комунальних установах охорони здоров'я понад 35 років, повинна бути виплачена грошова допомога, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій. На своє звернення з даного приводу позивач отримав відповідь про відмову у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій. Свою відмову мотивував тим, що за розрахунками відповідача його спеціальний трудовий стаж становить 33 роки, 10 місяців і 27 днів, тобто менший 35 років.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У розділі 10. «Проходження служби у військових силах союзу РСР» військового квитка є запис про те, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 05 травня 1974 року по 25 листопада 1975 року.

Згідно довідки Чернівецького міського військового комісаріату ОСОБА_1 з 05 травня 1974 року по листопад 1975 року проходив військову службу на посадах рядового та сержантського складу, а з червня 1974 року був санінструктором-дезінфектом, фельдшером.

З довідки Чернівецького міського військового комісаріату від 23 квітня 1985 року вбачається, що ОСОБА_1 проходив строкову службу в Радянській Армії з 05 травня 1974 року по 31 серпня 1975 року на посадах середнього медичного персоналу і з 01 вересня 1975 року по 25 листопада 1975 року був слухачем військово-медичної академії імені С. Кірова.

Звертаючись до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років позивач виходив з того, що згідно з п. «е» ч.1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку мають право на пенсію за вислугу років.

Ст. 71. Розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затвердженого Постановою КМ України №1191 від 23.11.2011 року до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Вказаною Постановою встановлено, що лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) мають право на призначення пенсії за вислугу років.

Відмовляючи позивачу у виплаті грошової допомоги відповідач посилається на відсутність підтверджуючих документів про періоди проходження військової служби на посаді санінструктора та фельдшера, цим самим ставить під сумнів докази проходження військової служби на медицинських посадах, якими є записи військового квитка та трудової книжки.

Постановою КМ України від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" передбачено, що лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

При наявності у позивача записів щодо проходження військової служби на медицинських посадах у трудовій книжці та військовому квитку відповідач неправомірно зобов'язує позивача надати уточнюючу довідку із військової частини іншої держави, яка, крім того, на даний час розформована, та не приймає до уваги записи трудової книжки та військового квитка, як належний доказ.

Таким чином професія та посада позивача відносяться до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04.11.1993 року № 909 і у відповідача були правові підстави для зарахування позивачу часу військової служби з 05.05.1977 року по 31.08.1975 року на посаді санінструктора та фельдшера військової частини до спеціального стажу роботи, що дає йому право на призначення одноразової грошової допомоги при призначенні пенсії як працівнику охорони здоров'я.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності свого рішення щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги при призначенні пенсії, цим самим порушив конституційне право позивача, передбачене ч.1 ст.46 Конституції України та діяв не у відповідності з ч.2 ст. 19 Конституції України якою на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб покладено обов'язки діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 19,46 Конституції України, ст.ст. 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у місті Чернівці зарахувати до спеціального стажу. Який дає право на призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1, періоду проходження строкової військової служби на посадах санітарного інструктора і фельдшера та виплатити одноразову грошову допомогу у розмір десяти місячних пенсій.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період проходження ним строкової військової служби з 5 травня 1974 року по 31 серпня 1975 року на посадах санітарного інструктора і фельдшера та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп. компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Вінницької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 10 днів.

СУДДЯ