Вирок № 56050768, 18.02.2016, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1581/15-к

Провадження 1-кп/716/93/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Пухарєвої О.В.,

секретаря Климус Г.В.

за участю прокурора - Ройку Ж.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

законного представника потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12015260090000280 від 24.10.2015 р. за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого не працюючого, перебуваючого на військовому обліку в Заставнівському РВК, в силу ст.89 КК України раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 23.10.2015 року, біля 23 години 20 хвилин, знаходячись біля бару «Дністер», в с. Василів Заставнівського району Чернівецької області, під час розмови з ОСОБА_2 на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправне значення своїх дій з метою заподіяння тілесних ушкоджень відкликав останнього в сторону де немає освітлення та сторонніх осіб, наніс ОСОБА_2 два удари кулаком правої руки в область обличчя. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синця в ділянці правої вушної раковини, травматичної ампутації 1-го зуба на верхній щелепі справа, ран в тімяно-скроневій ділянці голови зліва, по слизовій нижньої губи по центру, струсу головного мозку, які згідно висновків експертів №293 Е та №318-Е (додатково) від 19.11.2015 відносяться: синець до розряду легких тілесних ушкоджень; рани, струс головного мозку, травматична ампутація 1-го зуба на верхній щелепі справа до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоровя.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого діяння визнав повністю та надав суду показання про те, що в кінці осені 2015 року він перебував з друзями на дискотеці в барі «Дністер» в с. Василів з 22 години. В цьому ж барі відпочивав із своєю компанією його односельчанин ОСОБА_2. В цей вечір він вживав алкогольні напої. В подальшому під час відпочинку в барі йому повідомили, що на вулиці біля туалету спить його знайомий ОСОБА_2. Підійшовши до туалету, він побачив, що ОСОБА_2 лежав на землі пяний. Він його розбудив та намагався відправити на машині до дому, проте останній відмовився. Тоді він його залишив та повернувся далі відпочивати до бару. Через деякий час ОСОБА_2 підійшов до нього та почав приставати, ображати та погрожувати через неформальні стосунки між їхніми батьками. Почувши, що ОСОБА_2 погрожував йому при сторонніх особах, він обурився та вдарив ОСОБА_2 два рази в живіт, потім вдарив кулаком правої руки в обличчя, від чого ОСОБА_2 впав, швидко підвівся на ноги, проте продовжував його ображати нецензурними словами, за що він знову наніс йому удар в обличчя кулаком правої руки. Від завданого удару ОСОБА_2 впав, вдарився головою об землю та втратив свідомість. Він побіг в магазин, купив пляшку води, якою облив ОСОБА_2. Після чого ОСОБА_2 отямився, підвівся на ноги, сказав, що з ним все добре та втік від нього. В подальшому він з ОСОБА_2 більше не бачився.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду показання про те, що 23.10.2015 року після 20 години він із своїми друзями поїхав на дискотеку в с. Василів. Вони відпочивали в барі «Дністер», пили пиво, танцювали, спілкувалися, декілька раз виходили на вулицю. Десь після 23 години, коли він перебував на вулиці біля бару до нього підійшов ОСОБА_1, який був в стані алкогольного спяніння та запропонував йому відійти від бару поговорити, на що він погодився та перейшов на сусідню вулицю. ОСОБА_1 послідкував за ним та без попередження вдарив його кулаком в живіт, від чого він присів та попросив його більше не бити та спитав чи не закликати його тата, щоб він його заспокоїв. На що ОСОБА_1 наніс йому два удари кулаком правої руки в обличчя. Від чого він впав на землю та втратив свідомість. Що відбувалося надалі не памятає. Зранку він отямився на земельній ділянці (городі) ОСОБА_5, його обличчя було в крові та він відчував сильні болі в області голови та верхньої щелепи.

Показання обвинуваченого та потерпілого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються. Сумнівів в достовірності та щирості цих показань немає, тому судове слідство було обмежено допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, а також висновку експерта №293-Е від 30.10.2015 19.11.2015 року та додаткового висновку експерта №318-Е від 19.11.2015 року, згідно яких у потерпілого ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правої вушної раковини, травматичної ампутації 1-го зуба на верхній щелепі справа, ран в тімяно-скроневій ділянці голови зліва, по слизовій нижньої губи по центру, струсу головного мозку. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів, або при ударах об такі, цілком можливо при обставинах, на які вказав ОСОБА_2 внаслідок нанесення йому двох ударів кулаками рук сторонньою особою в голову з послідуючим падінням потерпілого з прискоренням з положення стоячи на тверде покриття землі, або тверді тупі предмети, які виступають над поверхнею землі, можуть відповідати терміну 23.10.2015 року і відносяться: синець до розряду легких тілесних ушкоджень; рани, струс головного мозку, травматична ампутація 1-го зуба на верхній щелепі справа до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоровя ( а.с.41-41, 142-143).

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується його показаннями та потерпілого, а також належно зібраними по справі доказами, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи, які відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним досліджувати в судовому засіданні.

Проаналізувавши та оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії обвинуваченого кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки в ході судового слідства було встановлено, що він заподіяв умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

При обранні ОСОБА_1 виду покарання суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення належить до злочинів невеликої тяжкості. Обвинувачений повністю визнав свою вину, своїми показаннями сприяв розкриттю злочину, що судом визнаються як обставини, які помякшують його покарання. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Суд враховує обставини вчинення злочину, а також особу винного, що він не судимий в силу ст.89 КК України, проте раніше притягався до кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень, однак на шлях виправлення не став, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

З врахуванням даних про особу, обставин що пом'якшують та обтяжують покарання, думки потерпілого та його законного представника, поведінки обвинуваченого після вчинення злочину, який не вжив ніяких заходів для придбання ліків або відшкодування понесених витрат на лікування потерпілого, суд вважає, що обвинуваченому має бути призначено покарання у виді громадських робіт у межах санкції ч.2 ст.125 КК України, і саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні цивільних позовів, поданих Кіцманською місцевою прокуратурою та законним представником потерпілого суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила даний злочин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов прокуратури Заставнівського району Чернівецької області щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 1661 грн. 05 коп. підлягає задоволенню, оскільки вказана сума витрат підтверджена довідкою Заставнівської центральної районної лікарні від 28.12.2015 року за №1960.

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_3, заявлений в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 слід задовольнити частково, а саме з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 2953,45 грн. у рахунок відшкодування коштів, витрачених на придбання ліків, згідно витягу із історії хвороби потерпілого, розмір яких доведено наявними в справі доказами.

У відповідності до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

П.9 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховує характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіював шкоди тощо).

По справі встановлено, що внаслідок тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_1Л, потерпілий ОСОБА_2 знаходився три тижні на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, переносячи фізичний біль та моральні страждання, був позбавлений можливості вести звичайний спосіб життя. Внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_1 було принижено гідність потерпілого, він отримав суттєвий нервовий стрес, відчуває постійний дискомфорт через відсутність переднього зуба, у нього порушився сон, став роздратований, постійно відчуває головні болі, спостерігається погіршення памяті. Через отримані травми потерпілий, який є людиною молодого віку, втратив можливість займатися спортом. У звязку з чим суттєво порушений звичайний порядок та спосіб життя потерпілого, життєвий уклад і спокій його сімї. Виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, майнового стану обвинуваченого, який не працює, суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 становить 5 000 грн., які слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь матері потерпілого ОСОБА_3 В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.118, ч.2 ст. 120 КПК України витрати, повязані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача належать до процесуальних витрат. Згідно ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За таких обставин з обвинуваченого на користь законного представника потерпілого ОСОБА_3 слід стягнути 1000 грн. у відшкодування документально підтверджених витрат на правову допомогу представника потерпілого та цивільного позивача адвоката ОСОБА_4.

Також відповідно до ст.ст.118,122,124,126КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави 552,42 грн. процесуальних витрат на проведення судових експертиз.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 180 (ста восьмидесяти) годин громадських робіт.

Цивільний позов Кіцманської місцевої прокуратури задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Заставнівської центральної районної лікарні (р/р 35414001440911 ГУДКС в Чернівецькій області, МФО 856135 код ЄДРПОУ 02005711) витрати на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 1661 грн. (тисяча шістсот шістдесят одна гривня ) 05 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 2953,45 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 гривень у відшкодування моральної шкоди . В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1000 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 552,42 грн. процесуальних витрат на проведення судових експертиз.

Речовий доказ по справі: конверт з вмістом зіскобів плям речовини бурого кольору приєднаний до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження №12015260090000280 від 24.10.2015 р.

Речовий доказ по справі: спеціальний пакет Експертної служби МВС України №2081991 в якому міститься пляшка прозорого кольору ємністю 2 л., зіскоби плям речовини бурого кольору, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Заставнівського відділення Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя О.Пухарєва

Згідно з оригіналом.

Вирок не набрав законної сили.

Суддя О.Пухарєва