Ухвала суду № 56050528, 18.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11-кп/790/364/16 Головуючий 1 інстанції Невядомський Д.В.

Справа № 640/15850/15-к Доповідач: Савенко М.Є.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України

УХВАЛА

Іменем України

18 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Савенка М.Є.,

суддів - Глініна Б.В., Протасова В.І.,

при секретарі - Храмцові В.Б.,

за участю прокурора - Крестьяніновій І.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2015р. стосовно ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

ОСОБА_1, 26.06.1987р.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючий, не одружений проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого, останній раз

-26.01.2012р. Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування з іспитовим строком 1 рік,

засуджені кожний за ч.3 ст.185 КК України до 3(трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком остаточно призначено покарання 3(три) роки 6(шість) місяців позбавлення волі.

Цим же вироком вирішена доля речових доказів та процесуальних витрат в порядку передбаченому ст.ст.100, 124 КПК України.

Згідно вироку, ОСОБА_1, будучі раніше неодноразово засудженим за скоєння умисних, у тому числі корисливих злочинів, в період випробувального терміну знов вчинив умисний злочин проти власності, який відноситься до категорії тяжких, за наступних обставин.

Так, 27.10.2012р. о 21год. 00хв. ОСОБА_1, маючи злочинний умисел,спрямований на таємне викрадання чужого майна, діючи повторно, через прохідну пройшов на охоронювану територію заводу «Система», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Шевченко №317, достовірно знаючи, що в одному із цехів, у якому він раніше працював, розташовувалися виробничі приміщення ТОВ «VIP дизайн» і у ньому розташоване промислове столярне устаткування, що представляє матеріальну цінність.

Знаючи, що в шафі, розташованій у роздягальні працівників ТОВ«VIP дизайн», зберігаються ключі від виробничого цеху вищевказаного підприємства, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих спонукань, з метою наживи й особистого збагачення, узяв ключ, що перебував у шафі у роздягальні, за допомогою якого відкрив навісний замок дверей у виробниче приміщення цеху ТОВ «VIP дизайн», де розташовувалося різне виробниче устаткування, яке використовувалось при виробництві меблів.

Відкривши вхідні двері столярного цеху і проникнувши у середину приміщення, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, відєднав від верстата і таємно викрав фрезерну машину марки «МАКІТА 3612С», вартістю 686 грн.

Викравши таким чином майно, що належить ТОВ «VIP дизайн», ОСОБА_1 закрив на навісний замок вхідні двері столярного цеху, і з місця вчинення злочину разом із фрезерною машинкою марки «МАКІТА 3612С» зник, звернувши викрадене на свою користь, чим заподіяв ТОВ «VIP дизайн» матеріальні збитки на вищевказану суму.

Крім того, районний суд виправдав ОСОБА_1 з підстави передбаченої п.2 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим у скоєнні наступних злочинів.

Так, ОСОБА_1, обвинувачувався у тому, що він в ніч з 02.06.2013р. на 03.06.2013р., маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, незаконно проник на територію домоволодіння за адресою: м. Харків, вїзд Новошишківський, 5«Б», де побачив приміщення для зберігання речей, двері якого на замок не були закриті, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих спонукань, з метою наживи й особистого збагачення, шляхом вільного доступу проникнув до вищевказаного приміщення та таємно викрав ліжко розкладне з алюмінієвим каркасом та бідон алюмінієвий ємкістю 10л., загальною вартістю 456грн. Викравши таким чином майно, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_1О.з місця вчинення злочину зник, звернувши викрадене на свою користь, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальні збитки на вищевказану суму.

Крім того, він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, в середині липня 2013р., більш точну дату встановити не виявилося можливим, маючи злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, незаконно проник на територію домоволодіння за адресою: м. Харків, 3-й вїзд Жилярді, 20, де побачив приміщення для зберігання речей, двері якого на замок не були закриті, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих спонукань, з метою наживи й особистого збагачення, шляхом вільного доступу проникнув до вищевказаного приміщення та таємно викрав дриль «ИЕ 1202», вартістю 297грн. Викравши таким чином майно, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, звернувши викрадене у свою користь, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальні збитки на вищевказану суму.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить з урахуванням стану його здоровя та обставин справи помякшити призначене судом покарання.

Заслухавши доповідь судді; пояснення обвинуваченого, який підтримав свою апеляцію; зясувавши позицію прокурора, який вважав апеляційні вимоги безпідставними; перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку суду (т.3 а.с.212), при призначенні покарання, суд врахував обставини справи, механізм вчинення та тяжкість злочину, особу обвинуваченого, який раніше не одноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Разом з цим, судом не встановлено обставин, що помякшують або обтяжують покарання.

Таким чином, на підставі викладеного, суд призначив ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком 3(три) роки 3(три) місяці, яке відповідно до санкції вказаної норми, з урахуванням положення ст.414 КПК України не можна визнати явно несправедливим так як за вчинення вказаного злочину передбачена безальтернативна відповідальність у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив новий злочин, в період іспитового строку призначеного за вироком Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2012 року за ст. ст. 185 ч.2, 309 ч.1 КК України то районний суд правильно призначає йому покарання за сукупністю вироків відповідно до ст.71 КК України.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляцію обвинуваченого слід визнати безпідставною.

Проте, оскільки відповідно до ч.5 ст.72 КК України строк попереднього увязнення зараховується судом у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, то колегія суддів, враховуючи думку учасників судового провадження з цього приводу, вважає за необхідне врахувати це у своєму рішенні.

Крім того, згадана норма матеріального права передбачає, що суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього увязнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2015р. стосовно ОСОБА_1 без змін.

Зарахувати в строк відбування покарання, відповідно до ч.5 ст.72 КК України строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі починаючи з 19.08.2013р. по день набрання вироком законної сили тобто по 18.02.2015р.

Звільнити засудженого ОСОБА_1, 26.06.1987р.н. від відбування призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2015р. покарання, негайно звільнивши його з-під варти у залі суду.

Ухвала апеляційного суду Харківської області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді